15 цікавих фактів про Танзанію

Танзанія – країна з багатою історією, маловідомими сюжетами й природними дивами, про які за її межами знають не всі. Вона не перебуває в такому культурному фокусі, як Париж чи Рим, однак має власну глибину: від давніх загадок на кшталт зниклого міста Рапта до унікального тваринного світу й подій, що увійшли в історію. Тут справді є що відкривати.

Продовжуючи досліджувати регіони, історію та культуру Танзанії, Altezza Travel зібрала 15 дивовижних фактів про цю країну. Серед них – вулканічний кратер із винятковою концентрацією тварин, останній невільничий ринок на планеті, таємний експеримент на безлюдному острові та найкоротша війна в історії людства. Приємного читання!

1. Танзанія безпечніша за багато розвиненіших країн

Щороку Інститут економіки та миру, на дослідження якого спираються навіть Світовий банк і ООН, укладає "Глобальний індекс миру". Аналіз базується на 23 різних показниках, що впливають на економічну, політичну та соціальну стабільність країн.

У рейтингу 2024 року Танзанія посідає 65-те місце, випереджаючи США, Францію, Китай, Індію, Туреччину та Бразилію. Країна вважається безпечною навіть для жінок, які подорожують самостійно.

2. Це батьківщина найвищої гори Африки

Згаслий стратовулкан Кіліманджаро розташований у однойменному національному парку й здіймається на 5 895 метрів над рівнем моря. Це найвища точка континенту, найвища окремо розташована гора світу та одна з відомих "Семи вершин".

Попри серйозний статус, піднятися на Кіліманджаро може майже кожен, хто має добру фізичну форму. Альпіністські навички й спеціальне спорядження для скелелазіння не потрібні. До вершини гори, піку Ухуру, ведуть 8 маршрутів. У середньому експедиція триває лише 7–8 днів. Для порівняння, сходження на Еверест займає близько 2 місяців.

3. Майже 30% території Танзанії займають природоохоронні зони

Танзанія – найбільша країна Східної Африки, де розташовані десятки національних парків, заповідників та інших природоохоронних територій. Разом вони перевищують площу багатьох європейських країн, зокрема Італії, Греції, Чехії, Данії, Нідерландів та інших. Заповідник Селоус у Танзанії колись був найбільшим національним парком усієї Африки. Сьогодні його частину перейменовано на Національний парк Ньєрере, і мандрівники можуть вирушити на сафарі цими знаковими місцями.

Саме тому Танзанія вирізняється надзвичайною концентрацією дикої природи й належить до найкращих напрямків світу для спостереження за тваринами. Тут можна побачити Велику п'ятірку: левів, слонів, буйволів, носорогів і леопардів.

4. У Танзанії є власна загублена "Атлантида"

У давнину східноафриканське узбережжя називали Азанією, а його головним містом була Рапта. Її вважають одним із найбагатших міст свого часу: приблизно 2 000 років тому вона процвітала завдяки торгівлі з арабськими країнами.

Рапта згадується в "Географії" Птолемея та в "Периплі Еритрейського моря". Імовірно, місто розташовувалося на території сучасної Танзанії: або в дельті річки Руфіджі, або поблизу Кілва-Кісівані, або біля острова Мафія. Утім, остаточно це не доведено.

Сучасна наука майже нічого не знає про історію Рапти. Понад 1 600 років тому місто зникло без сліду, а пошуки його решток тривають і сьогодні, хоч і не надто активно. У 2016 році дайвер Алан Саттон виявив біля острова Мафія кілька тисяч кам'яних блоків. За словами археолога, професора Фелікса Чамі з Університету Дар-ес-Салама, це цілком можуть бути руїни Рапти.

5. Велика міграція гну проходить у Національному парку Серенгеті

Національний парк Серенгеті – місце однієї з наймасштабніших природних подій світу, Великої міграції. Сотні тисяч копитних, зокрема зебри й антилопи, приєднуються до стада з 1,5 мільйона тварин і перетинають рівнини в пошуках нових пасовищ.

Крім того, у парку мешкає африканська Велика п'ятірка, а також жирафи, бегемоти, крокодили, кілька десятків інших видів великих ссавців і близько 500 видів птахів. Серенгеті внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

6. Занзібар у Танзанії відомий найкоротшою війною в історії

25 серпня 1896 року помер султан Занзібару Хамад бін Тувайні, якого підтримувала британська колоніальна адміністрація. У день його смерті владу внаслідок перевороту захопив двоюрідний брат султана, Халід бін Баргаш, що співпрацював із Німеччиною.

У відповідь Британія направила до берегів Занзібару військово-морську ескадру й висунула ультиматум: Баргаш мав відмовитися від претензій на трон, наказати скласти зброю та спустити прапор до 9:00 27 серпня. Попри те, що його військо значно поступалося британцям і за чисельністю, і за озброєнням, новий султан вирішив не відступати. Британці також залишилися на своїх позиціях.

Як і було обіцяно, о 9:00 флот відкрив вогонь по палацу, кількох гарматах і єдиному кораблю султанату. Так почалася Англо-занзібарська війна, що тривала лише 38 хвилин і стала найкоротшою війною в історії.

7. У Танзанії живуть леви, що залазять на дерева

Ймовірно, ви бачили фотографії левів, які відпочивають на гілках дерев. Ці знімки зроблені в Танзанії, зокрема в Національному парку озера Маньяра, Національному парку Тарангіре та Національному парку Серенгеті.

Точної причини такої поведінки досі не встановлено. Одна з найпопулярніших версій полягає в тому, що леви залазять на дерева, рятуючись від укусів комах і спеки. Аргумент про те, що леви – це котячі, а коти люблять дертися вгору, не витримує критики: більше ніде у світі ці хижаки такої поведінки не демонструють. На сафарі в Національному парку озера Маньяра, Національному парку Тарангіре або Національному парку Серенгеті в Танзанії є шанс побачити це рідкісне явище на власні очі.

8. Олдувайська ущелина – колиска людства

Олдувайська ущелина розташована на півночі Танзанії. Це 48-кілометровий яр, який часто називають "колискою людства". Протягом XX століття археологічні розкопки тут привели до сенсаційних відкриттів. Зокрема, було знайдено рештки ранніх предків людини й перші знаряддя праці віком до 2 мільйонів років. Дослідження та дискусії про найдавніших людей тривають і нині.

Цікаво, що це місце відкрили майже випадково. До XIX століття Олдувайська ущелина не привертала значної уваги світової науки. У 1911 році німецький невролог і палеонтолог Вільгельм Каттвінкель прибув до Танзанії, щоб досліджувати сонну хворобу, яка тоді забирала багато життів. Під час цієї поїздки він виявив у місцевості потенційно цінні скам'янілості. Розкопки почалися вже за 2 роки.

Варто зазначити, що Олдувай – не єдине місце, де знайдено скам'янілості такої давнини. Об'єкт ЮНЕСКО "Колиска людства" охоплює також провінцію Гаутенг у Південній Африці, де в печерах Стеркфонтейн у середині XX століття виявили рештки австралопітеків віком 2,3 мільйона років.

9. У кратері Нгоронгоро зосереджено багато диких тварин

Щоб уникнути плутанини, уточнімо: кратер Нгоронгоро – лише невелика частина великої природоохоронної зони Нгоронгоро, площа якої перевищує 8 200 км². Для масштабу: це більше, ніж Люксембург, Сінгапур, Віргінські та Фарерські острови разом узяті. І ще залишиться місце для Гонконгу.

У заповідній зоні мешкає близько 25 000 великих ссавців, більшість із них – у кратері площею 260 км². Це майже у 130 разів більше за Монако. Концентрація тварин настільки висока, що на сафарі нові зустрічі трапляються кожні 5–10 хвилин. Нгоронгоро вважають одним із найкрасивіших місць для спостереження за дикою природою; як і Серенгеті, його внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

10. Танзанію оточують води Великих африканських озер

Країна лежить у межах Східноафриканської рифтової зони, уздовж якої розташовані одні з найбільших прісноводних озер планети. Їх називають Великими африканськими озерами, а іноді навіть внутрішніми морями. Танзанія має вихід до 3 із них.

• Озеро Вікторія, яке також межує з Угандою та Кенією, є найбільшим на континенті й другим за площею у світі після озера Верхнього в Північній Америці. Його площа становить 68 800 км² – цього вистачило б, щоб умістити 165 Венецій.
• Озеро Танганьїка, що межує з Конго, Замбією та Бурунді, є найглибшим в Африці й другим за глибиною у світі після російського озера Байкал. Його середня глибина становить 570 метрів, а найглибша точка – 1 470 метрів. Для порівняння, глибина Адріатичного моря сягає 1 230 метрів.
• Озеро Ньяса (озеро Малаві), береги якого також належать Мозамбіку та Малаві, має найбільше у світі різноманіття видів риб. За консервативними оцінками, їх понад 1 000, і ця кількість зростає майже щотижня. Багато мешканців озера більше ніде не трапляються.

11. Перша задокументована війна шимпанзе сталася в Танзанії

Гомбе-Стрім – найменший національний парк Танзанії, розташований на берегах озера Танганьїка. Він став відомим передусім завдяки роботі Джейн Гудолл, видатної британської приматологині. Вона багато років жила в Національному парку Гомбе-Стрім, вивчаючи соціальну поведінку та інтелект шимпанзе. Саме їй ми завдячуємо багатьма сучасними знаннями про цих приматів. Наприклад, Гудолл першою зафіксувала, що шимпанзе користуються примітивними знаряддями, їдять м'ясо, полюють разом і навіть ведуть війни.

У 1974 році вона помітила розкол в одній групі шимпанзе: 6 самців, 3 дорослі самиці та кілька молодих особин відокремилися від решти й почали жити ізольовано. Основній групі це не сподобалося. Протягом наступних 4 років її члени влаштовували засідки й жорстоко нападали на "бунтівників". Вижили лише кілька самиць – побиті й викрадені. Коли загинув останній представник відокремленої групи, переможці зайняли її територію.

Це перший задокументований випадок навмисного вбивства серед шимпанзе, відомий як "Війна шимпанзе Гомбе". Спершу відкриття Джейн Гудолл зустріли критикою, адже наукові моделі поведінки людей і тварин до того не перетиналися. Однак подальші дослідження в Гомбе та інших країнах, зокрема в Демократичній Республіці Конго, підтвердили: шимпанзе справді здатні вести справжні війни.

12. У Танзанії 2 столиці

Дар-ес-Салам – найбільше портове місто Танзанії з населенням понад 5 мільйонів людей. Офіційно він був столицею з 1961 року. Попри втрату цього статусу в юридичному сенсі, більшість державних установ, великих компаній і підприємств досі розташовані тут.

У 1996 році столицю перенесли до Додоми, однак відтоді змінилося небагато. Майже за 30 років, за кількома винятками, туди переїхали лише резиденція президента та кілька міністерств. Дар-ес-Салам залишається економічним і культурним центром країни.

13. У Танзанії понад 120 мов і багато традиційних вірувань

Танзанію можна вважати однією з наймультикультурніших країн світу. Тут живе понад 120 різних етнічних груп і племен, і приблизно стільки ж мов. Офіційні мови – англійська та суахілі. Попри те, що суахілі сформувалася з діалектів банту й арабської, вона є мовою міжетнічного спілкування для місцевих жителів і викладається в школах.

Більшість інших мов ізольовані, тобто ними говорять лише в межах окремих етнічних груп. Серед них вирізняються сандаве та хадза з характерними клацальними приголосними, яких більше ніде на планеті не знайти.

Щодо релігій у Танзанії, за оцінками, 63% жителів сповідують християнство, 34% – іслам, решта – буддизм, юдаїзм, індуїзм та інші релігії, зокрема традиційні африканські вірування. Останні особливо цікаві тим, хто прагне краще зрозуміти місцеву культуру: вони можуть включати культ предків, віру в духів і чаклунство.

14. На Занзібарі діяв останній невільничий ринок світу

Сьогодні Занзібар відомий як популярний туристичний напрямок із хорошими готелями, білими піщаними пляжами та колоніальною архітектурою історичного району. Проте ще 150 років тому тут працював один із найбільших невільничих ринків Африки, де щороку продавали до 50 000 людей. Арабські та індійські торговці проклали в регіоні багато торгових шляхів, що сприяло й розквіту работоргівлі.

Рабство на Занзібарі стало незаконним у 1870 році, хоча ще певний час продовжувало існувати на практиці. У 1873 році під тиском Британії останній невільничий ринок світу закрили. Сьогодні на його місці в Стоун-Тауні розташований меморіальний комплекс.

15. На острові Рубондо провели таємний експеримент із тваринами

Мандрівники в Танзанії можуть опинитися поряд із прихованим експериментом у джунглях, витоки якого ведуть до Берліна часів Другої світової війни. Німецький професор і ветеринар Вермахту Бернард Гржимек утік із німецької столиці до щойно звільненого Франкфурта-на-Майні. Там він спершу став директором зоопарку, а згодом очолив Франкфуртське зоологічне товариство.

У 1966 році Гржимек вирішив врятувати шимпанзе, виловлених у дикій природі Африки й приречених на повільну смерть у європейських зоопарках і цирках, та повернути їх у природне середовище – цього разу на безлюдний острів Рубондо на озері Вікторія.

Експеримент, що отримав назву "Ноєв ковчег", був ризикованим і унікальним, адже примати не були пристосовані до життя в дикій природі. Попри це, вони навчилися знаходити їжу, будувати гнізда, вирощувати потомство й зрештою сформували типове суспільство шимпанзе. Пізніше на острів завезли й інших тварин, зокрема жирафів, слонів та антилоп.

Життя в охоронюваному заповіднику, ізольованому від материка, безпечне для тварин. Проте нащадки шимпанзе, врятованих із Європи, виросли без звички до людського суспільства, що ускладнило науковцям спостереження за ними в природному середовищі.

Щоб змінити ситуацію, у 2015 році Адміністрація національних парків Танзанії запустила проєкт Rubondo Island Chimpanzee Habituation Experience, у межах якого відвідувачі фактично стають посланцями людства. Його мета – щоб мандрівники знайомилися з Рубондо та його мешканцями, а дика природа острова, своєю чергою, звикала до присутності людей. За роки роботи проєкт збільшив кількість успішних сафарі, однак зустріч із обережними шимпанзе досі не гарантована. Та навіть якщо гості не побачать великих людиноподібних мавп, їхня присутність у джунглях не мине непоміченою й покаже шимпанзе, що люди не становлять для них загрози.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей