Правила національних парків Танзанії

Усі національні парки Танзанії мають правила, яких повинні дотримуватися і відвідувачі, і гіди. Ці правила встановлені для захисту природного середовища – рослин, тварин і природних ресурсів, на яких тримається вся екосистема. Частина правил також спрямована на безпеку мандрівників. 

Національні парки Танзанії

У Танзанії є 22 національні парки – особливі природні території, взяті під охорону державою. Серед найпопулярніших – Серенгеті, Тарангіре, озеро Маньяра, Аруша, Руаха та Ньєрере. У межах національних парків люди не можуть жити у звичний спосіб: будувати дороги й будинки, видобувати природні ресурси, вирощувати сільськогосподарські культури, утримувати худобу чи полювати на тварин. Усіх тварин у парку обліковують рейнджери. Вони серйозно ставляться до охорони природи й дотримуються принципу невтручання в природний спосіб життя тварин і рослин. Це також означає підтримання балансу екосистем, у яких дика природа може існувати й відновлюватися.

Єдина людська діяльність, дозволена в національних парках, – це туризм. Найчастіше парки відвідують на позашляховиках; такий виїзд називають сафарі-виїздом. Національний парк Кіліманджаро вирізняється серед інших природоохоронних територій: сюди приїжджають насамперед, щоб піднятися на найвищу гору Африки. Є також парки у віддалених місцях – наприклад, на островах озера Вікторія або в горах біля найглибшого озера Африки, озера Танганьїка. Дістатися туди можна водою. Проте більшість національних парків лежить на відкритих просторах саван і розріджених лісів.

У певних місцях влада дозволяє будувати еко-готелі, де мандрівники можуть зупинятися безпосередньо в національному парку. Це важливо, оскільки сафарі-виїзди зазвичай проходять вранці, відразу після сходу сонця, і ввечері, до настання темряви. Тож відстань між місцем ночівлі та початком сафарі-маршруту має бути мінімальною. У деяких зонах національних парків відвідувачам дозволено виходити з автомобіля: це так звані пікнікові майданчики, облаштовані для обіду; оглядові ділянки з краєвидами; а також маршрути пішого сафарі в кількох парках. Основна частина сафарі – це сафарі-виїзд: гості зручно й безпечно розміщуються в позашляховику та спостерігають за тваринним світом Африки з вікна автомобіля або в бінокль з-під піднятого даху.

Що буде, якщо порушити правила?

Кожен національний парк Танзанії має короткий перелік правил, обов'язкових для всіх відвідувачів. Формулювання зазвичай подібні: не можна втручатися в життя тварин, пошкоджувати рослини, залишати сміття, виносити з природоохоронних територій об'єкти живої й неживої природи, пересуватися парком уночі тощо. Усі ці вимоги поєднують природоохоронний підхід із турботою про безпеку гостей.

Іноді заборони можуть здаватися не надто суворими, а спокуса трохи вийти за межі правил стає дуже сильною, особливо коли сафарі захоплює й хочеться піддатися азарту. Які правила мандрівники в Танзанії найчастіше прагнуть порушити? І про що нам доводиться нагадувати гостям, просячи їх діяти розсудливо та не піддаватися миттєвим бажанням? Багато таких порушень, на жаль, мають далекосяжні й неприємні наслідки. Нижче коротко розглянемо деякі з цих правил.

Перевищення швидкості під час сафарі-виїзду

На перший погляд це може здаватися приємним: ви їдете в позашляховику, стоячи під відкритим дахом, а дерева миготять обабіч, над головою ширяють птахи, позаду здіймається пил. Іноді хочеться проїхати саваною швидше, а іноді гід-водій отримує по рації повідомлення про місце, де перебуває прайд левів. Хочеться якнайшвидше опинитися на потрібній дорозі, побачити, як леви ділять здобич, і під'їхати до тварин якомога ближче, бо за кілька хвилин сюди прибудуть десятки інших автомобілів. Це особливо актуально для популярних парків із сотнями відвідувачів, таких як Серенгеті.

Що може статися під час швидкої їзди саваною? Автомобіль на великій швидкості лякає багатьох тварин, особливо дрібних: гризунів, невеликих антилоп, птахів або дитинчат. Ще гірше, коли тварина раптово вибігає на дорогу й може потрапити під колеса.

Іноді жертвами швидкої їзди стають самі пасажири. Водії сафарі-автомобілів, які на великій швидкості поспішають до рідкісних тварин і втрачають контроль над авто, можуть спричинити аварію. Так, такі випадки в парках, на жаль, трапляються. У липні 2022 року в парку Серенгеті сафарі-позашляховик рухався дуже швидко; турист у салоні не був пристебнутий, дах був відкритий. Автомобіль перекинувся. Чоловік вилетів із салону й загинув.

Водії Altezza Travel мають чітку інструкцію дотримуватися правил руху і в національних парках, і на трасах під час переїздів між ними, не перевищуючи встановленої швидкості. Усі наші автомобілі обладнані GPS-трекерами, тож ми легко контролюємо швидкість кожної машини навіть з офісу. Максимально дозволена швидкість у національних парках Танзанії – 50 км/год (або 25 км/год у природоохоронній зоні Нгоронгоро). Будь ласка, не просіть водіїв їхати швидше. Тварин ви обов'язково побачите трохи пізніше, за ними не потрібно гнатися. Безпека на сафарі завжди має залишатися головним пріоритетом.

Ідеться не лише про вашу безпеку, а й про життя диких тварин. Що може статися, якщо їхати парком на великій швидкості? Наприклад, ваш автомобіль може збити птаха, що летів по їжу для своїх пташенят. Ви цього навіть не помітите. І повірте, таке трапляється навіть за межами національних парків. Птах гине, і до малят у гнізді вже ніхто не повернеться, щоб принести їжу або захистити їх від хижаків. У результаті пташенята майже напевно теж загинуть. Будь ласка, подумайте про серйозні наслідки швидкої їзди в парку та про непоправну шкоду, яку вона може завдати дикій природі.

Виїзд за межі дороги

Ще одна часта спокуса під час спостереження за тваринами в Африці – з'їхати з дороги, щоб під'їхати ближче до левенят, які ховаються в траві, родини бородавочників або струмка з крокодилами на берегах. Здається, що нічого страшного не станеться, якщо один-єдиний автомобіль – саме ваш – ненадовго залишить дозволену дорогу й проїде кілька метрів травою.

У траві часто ховаються дрібні тварини й птахи. Дитинчата каракалів, сервалів та інших котячих залишаються в укриттях, поки їхні батьки полюють або патрулюють територію. Нічні птахи сплять у траві вдень і просто не встигають зреагувати та вилетіти з-під коліс позашляховика. Багато птахів – у парках Танзанії їх кілька сотень видів – влаштовують гнізда просто в траві. Пасажири автомобіля навіть не помітять, як розчавлять крихкі яйця або пухнастих пташенят, що вже вилупилися. Нешкідливі змії, повільні черепахи, спритні бабки, крихітні дікдіки й дуїкери, барвисті метелики – у травах східноафриканських саван живе величезне різноманіття істот. Згадайте про них, перш ніж попросити водія з'їхати з дороги.

Люди вже самим в'їздом до національних парків певною мірою турбують тварин: шумом, вихлопними газами й небажаною увагою. Якщо тварина відходить від дороги, їй потрібен спокій. Це потрібно поважати, а не вдиратися в її дім заради розваги й красивих фотографій.

Часто здається, що варто під'їхати трохи ближче – і вийде чудовий кадр із граційною твариною, величним левом чи носорогом, про який мріють усі мандрівники. Але повірте, це не варте того: ви налякаєте тварину й зашкодите десяткам менших істот, яких навіть не помітите. У траві може залишитися слід, що ще довго насторожуватиме тварин, а фотографія, найімовірніше, все одно буде посередньою.

В інтернеті достатньо професійних фотографій. Без телеоб'єктивів, серйозної постобробки й навичок фотографа результат буде іншим. Якісні кадри – це багато роботи: складна техніка, професійні вміння й тижні, а іноді й місяці життя в парку. Тому очікувати від 3–4-денного сафарі вражаючої фотоколекції дещо наївно. Чи варто заради цього лякати тварин і руйнувати їхні місця існування? 

Спостерігайте за тваринами з автомобіля, намагайтеся запам'ятати якомога більше й користуйтеся біноклем. Дуже часто ми бачимо значно більше власними очима, якщо не дивимося постійно на все довкола крізь екран смартфона, намагаючись зробити якомога більше знімків. Водночас немає нічого поганого в кількох фотографіях з автомобіля, якщо правила не порушуються.

Гіди-водії Altezza Travel уважно й з повагою ставляться до тварин, яких показують гостям на сафарі. Вони не з'їжджають з доріг, прокладених адміністрацією парку. 

Годування диких тварин

У містах для багатьох уже очевидно, що людська їжа не підходить тваринам і може бути для них шкідливою. Але в дикій природі, коли ми бачимо худих антилоп або мавп, що випрошують їжу, це правило легко забувається: рука тягнеться до фрукта чи навіть печива, щоб кинути його тварині. Так чинити безвідповідально.

Є й інша причина не годувати тварин: постійне підгодовування людьми, яким би добрим наміром воно не здавалося, позбавляє тварин навички самостійно добувати їжу. Особливо помітна ця проблема на пікнікових майданчиках у національних парках, де для обіду встановлені столи просто неба. Відвідувачі парку привозять із собою ланч-бокси. Часто сафарі-виїзд триває весь день, і перекус на пікніковому майданчику – єдина можливість поїсти між сніданком і вечерею в готелі.

До місць, де люди обідають, злітається багато птахів. Прибігають також мавпи та інші дрібні примати. Одні скромно чекають, поки люди кинуть їм ласощі, а сміливіші тварини можуть красти їжу, часто вихоплюючи її просто з рук неуважних відвідувачів. Іноді виникають конфлікти між тваринами й людьми: мавпи можуть поранити людину, наприклад вкусити або подряпати.

Такі неконтрольовані контакти небезпечні. У 2020 році після серії негативних взаємодій між людьми й тваринами, які приходили на один із пікнікових майданчиків у парку Тарангіре, рейнджерам довелося відстріляти багатьох зелених мавп і павіанів, що нападали на людей. Так один необачний жест – нагодувати мавпу з жалю – зрештою може призвести до її загибелі.

Побачивши диких тварин, не піддавайтеся імпульсу кинути їм їжу, тим паче людську. Правильніше подумати про довгострокові наслідки своїх дій. Якщо тварина в природному середовищі Африки дожила до зустрічі з вами серед численних конкурентів і небезпечних хижаків, вона сильна й здорова та не потребує вашої «допомоги». Будь ласка, не намагайтеся годувати диких тварин і не втручайтеся в їхнє природне життя на території, захищеній від людського впливу. У національному парку природу можна лише спостерігати.

Є лише один виняток, коли втручання в життя тварин має сенс для охорони природи. Якщо під час вашого сафарі в Африці ви натрапите на дитинча без матері або на хвору чи поранену тварину, попросіть гіда зв'язатися з рейнджерами парку. Він передасть їм усю необхідну інформацію про тварину, що потребує допомоги, і повідомить Ветеринарну службу Танзанії. Ви також можете самостійно зберегти GPS-координати місця й передати їх в офіс Altezza Travel. Або просто надішліть геолокацію своєму менеджеру – ми визначимо координати й передамо їх ветеринарам. Будемо вдячні за вашу допомогу.

На що ще звернути увагу під час відвідування національних парків?

Окрім 3 правил, наведених вище, на природоохоронних територіях Танзанії діють й інші обмеження. Заборонено турбувати тварин уночі. Дозволений час сафарі-виїздів може трохи відрізнятися від парку до парку, але загалом у Танзанії, розташованій близько до екватора, сонце сходить і заходить приблизно в один і той самий час протягом року: після 6:00 та невдовзі після 18:00 відповідно.

Не можна втручатися в природні середовища існування: заборонено привозити до парку тварин і рослини, виносити звідти представників флори й фауни, а також забирати знайдені черепи, кістки, камені та інші природні об'єкти.

Звісно, у парках не можна залишати сміття, зокрема непогашені сигарети. Розводити багаття заборонено. У посушливому регіоні вогонь може бути небезпечним. У 2020 і 2022 роках у парку Кіліманджаро виникали пожежі, які вдалося загасити лише завдяки швидким скоординованим діям рейнджерів і допомозі гідів та портерів.

Окремі національні парки мають свої особливості й обмеження. Дізнатися про них можна на в'їздах до парків, на офіційному сайті Управління національних парків Танзанії або в наших менеджерів, якщо ви вирушаєте на сафарі-тур з Altezza Travel.

Інші формати сафарі, відмінні від класичного сафарі-виїзду, мають власні правила. Серед них – піші сафарі, водні сафарі на човнах, а також подорожі на каяках і каное.

Є й додаткові активності, кожна зі своїми правилами безпеки: нічні сафарі в спеціальних зонах, прогулянки підвісними мостами, піші маршрути до місць спостереження за шимпанзе в національних парках Гомбе-Стрім і Махале-Маунтінс, велопрогулянки, польоти на повітряній кулі над природоохоронними територіями, спортивна риболовля, відвідування музеїв під управлінням TANAPA, Управління національних парків Танзанії поїздки до давніх руїн і місць із наскельними зображеннями, а також єдиний дозволений екстремальний вид спорту – парапланеризм на Кіліманджаро.

Правила Національного парку Кіліманджаро

Національний парк Кіліманджаро – 8-й національний парк Танзанії, якщо дивитися за історичною послідовністю їх створення. Більшу частину його території вкривають густі тропічні ліси, що оточують знамениту однойменну гору. Кіліманджаро сформована 3 сплячими вулканами, розташованими поруч. Головна вершина – Ухуру заввишки 5 895 м. До неї ведуть кілька піших маршрутів через ліси та інші кліматичні зони. Найпоширеніший формат відвідування парку – багатоденна експедиція до піку Ухуру. Крім того, сюди приїжджають для коротких трекінгів без виходу на вершину, маунтинбайку на плато Шира, технічного сходження на пік Мавензі, ночівлі в кратері вулкана Кібо, дослідження африканських льодовиків, документальних зйомок і вже згаданого спуску з вершини на параплані.

Нижче – загальні правила Національного парку Кіліманджаро. Пересуватися парком можна лише облаштованими стежками в супроводі гідів, а ночувати – тільки в місцях, визначених для таборів. Заборонено розводити відкритий вогонь, а також робити все, що заборонене в інших національних парках. Якщо в експедиції беруть участь діти до 10 років, їм дозволено підніматися не вище 3 700 м.

Під час експедиції потрібно виконувати всі інструкції гіда, який супроводжує групу. Якщо ви плануєте піднятися на Кіліманджаро з Altezza Travel, ваш менеджер надасть усі деталі майбутнього сходження.

Просимо всіх відвідувачів національних парків Танзанії поважати ці правила й пам'ятати, що вони покликані захищати і тварин, які мешкають у парках, і самих мандрівників, яким пощастило побачити природні ландшафти Африки. Як організатори сафарі-турів і гірських експедицій, ми маємо подвійну відповідальність і розраховуємо на вашу співпрацю в дотриманні правил національних парків та повазі до величної природи Африки. Бажаємо вам захопливої та безпечної подорожі до Танзанії!

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей