Складність сходження на Кіліманджаро

Мусимо розчарувати: простої відповіді на це запитання немає. Усе залежить від багатьох чинників: віку, рівня фізичної підготовки, обраного маршруту, кількості днів трекінгу тощо.

Та ці чинники не мають вас лякати.

6-річний Коалтон Таннер успішно піднявся на Кіліманджаро в жовтні 2018 року й утримує рекорд як наймолодший альпініст, що зійшов на вершину Кіліманджаро.

Згадайте й Енн Лорімор – прабабусю, яка піднялася на Кіліманджаро у 85 років. Через кілька років її рекорд найстаршої людини на вершині побила Angela Vorobeva, яка здійснила сходження з Altezza Travel. Щоб повернути собі титул, Енн знову успішно піднялася на Кіліманджаро – у 89 років. Вік справді не завжди є межею.

Головне – врахувати всі важливі чинники й зрозуміти, як ними керувати. Регулярні тренування допоможуть підготувати тіло, а сходження в сухий сезон підвищить шанси на сонячну погоду. Варто купити або орендувати якісне спорядження й вирушати з досвідченим гідом.

Кіліманджаро – серйозне досягнення, до якого не слід ставитися легковажно. Коли ви зійдете на вершину, матимете повне право пишатися собою.

Точніше запитання звучить так: «Як найкраще підготуватися до сходження на Кіліманджаро?»

Наш гід допоможе вам підготуватися

Складність трекінгу на Кіліманджаро

Кіліманджаро – це похід, сходження чи трекінг? Різниця між цими термінами залежить від потрібного спорядження та рівня технічних знань.

Похід – найпростіший і найменш складний формат: по суті, це рух пішки. Спеціальне спорядження не потрібне, і багато людей ідуть у звичайних бігових або спортивних кросівках. Достатньо взяти рюкзак із кількома перекусами та пляшкою води – і ви вже мандрівник у поході.

Звісно, бувають виснажливіші піші маршрути, круті підйоми й багатоденні подорожі. Але похід не потребує спеціального спорядження чи знань – достатньо вміти йти пішки.

Кіліманджаро належить до «Семи вершин» – найвищих піків на кожному з 7 континентів.

Трекінг зазвичай передбачає складніший рельєф у віддаленішій місцевості й триває довше. Для нього потрібне відповідне взуття та базове розуміння спорядження – наприклад, трекінгових палиць і зручного рюкзака з доброю підтримкою.

У технічному сенсі Кіліманджаро – це трекінг. Щоб зійти на вершину Кіліманджаро, потрібно кілька днів або цілий тиждень; маршрут проходить різним рельєфом, а до вершини веде гід. Багато учасників завершують шлях без додаткової допомоги, інші використовують трекінгові палиці або кисень на фінальному етапі. Саме тому шлях до «даху Африки» називають трекінгом.

Сходження або альпінізм – найскладніша категорія, що іноді потребує спеціального спорядження чи навичок. У горах також особливо важлива акліматизація на висоті. Хоча Кіліманджаро нижча за Еверест, правильна висотна акліматизація все одно критично важлива для виходу на вершину.

Кіліманджаро – одна із «Семи вершин», найвищих піків на кожному з 7 континентів, і єдина з них, для підйому на яку не потрібне спеціалізоване альпіністське спорядження. Це гора, тож називати маршрут гірським сходженням цілком доречно.

Перші дні на будь-якому з маршрутів Кіліманджаро більше схожі на піший похід, і їх можна пройти у звичайному спортивному взутті. Далі рельєф стає складнішим, висота зростає, і шлях поступово переходить у трекінг. Тому щодо Кіліманджаро допустимо вживати всі 3 терміни – похід, трекінг і сходження. Але якщо говорити точно, Кіліманджаро – це трекінг.

Коротко: щоденні переходи складаються в загальний трекінговий маршрут сходження на Кіліманджаро. Усі ці терміни доречні, коли йдеться про сходження на Кіліманджаро.

Перегляньте наше відео про те, чому темп підйому такий важливий і як він допомагає акліматизуватися на висоті.

Чи може будь-хто піднятися на Кіліманджаро?

Так. Майже кожен може піднятися на Кіліманджаро, якщо врахувати наші рекомендації. За наявності рішучості та тренувань сходження під силу дуже багатьом.

Є сумніви? Прочитайте про цих мандрівників:

Angela Vorobeva з Росії була визнана Книгою рекордів Гіннеса найстаршою людиною, яка піднялася на Кіліманджаро. Це сталося на початку 2019 року, коли їй було 86 років, у супроводі Altezza Travel.

Американка Anne Lorimor кинула виклик Angela Vorobeva за титул найстаршої людини на вершині Кіліманджаро й за кілька місяців у 2019 році, у віці 89 років, завершила сходження та повернула собі світовий рекорд.

Robert Wheeler зі США досі утримує рекорд як найстарший чоловік, що піднявся на Кіліманджаро: він зробив це у 2014 році у віці 85 років.

Kyle Manard, який народився без рук і ніг, піднявся на Кіліманджаро у 2012 році без протезів.

Corrine Hutton, людина з ампутацією 4 кінцівок, успішно піднялася на Кіліманджаро з протезами у 2018 році.

Montannah Kenney утримує рекорд як наймолодша альпіністка у світі: вона завершила трекінг у 2017 році у віці 7 років.

Майже кожен може піднятися на Кіліманджаро.

Водночас є окремі стани здоров'я, за яких спроба сходження на Кіліманджаро не рекомендована:

• Тяжкі форми серцево-судинних захворювань.
• Діти до 8 років. За законами Танзанії мінімальний вік становить 10 років; дітям, які претендували на світовий рекорд, був потрібен спеціальний дозвіл уряду та підтвердження їхньої виняткової здатності до сходження.

Усі інші учасники можуть реєструватися. Астма, діабет чи інші порушення не обов'язково є перешкодою для цієї подорожі. Перед початком тренувань проконсультуйтеся з лікарем і обговоріть свої плани сходження на Кіліманджаро.

Тренуйтеся регулярно, щоб бути фізично готовими до сходження на Кіліманджаро.

Є багато кроків, які допомагають зменшити складність сходження на Кіліманджаро. Погоду контролювати неможливо, тому важливо взяти якісне водонепроникне спорядження й планувати сходження на сухий сезон – із січня до березня або з серпня до вересня.

Тренуйтеся регулярно за нашим планом підготовки, щоб мати потрібну фізичну форму, і водночас обирайте маршрут, що відповідає вашому рівню.

Маршрути Мачаме на 7 днів, Лемошо на 7 або 8 днів і Північний Траверс вважаються легшими та рекомендовані новачкам. Маршрут Умбве, а також коротші програми Марангу й Мачаме на 5 і 6 днів відповідно, попри дуже мальовничі краєвиди, належать до найскладніших варіантів сходження на Кіліманджаро. Їх варто розглядати лише тоді, коли ви справді готові до такого фізичного навантаження.

Також потрібно врахувати кількість днів трекінгу та пору року. Піднятися на Кіліманджаро за 5 днів складніше, ніж за 7 днів; докладніше читайте про акліматизацію.

Якщо ви живете на невеликій висоті, закладіть більше часу на висотну акліматизацію або підготуйтеся за допомогою пристроїв для імітації висоти – про це ми детальніше розповідаємо в цій статті.

Якість спорядження та професійність гіда вашої групи – ключові чинники під час сходження на Кіліманджаро. Заради власної безпеки не економте на спорядженні й обирайте команду з доброю репутацією.

Altezza Travel має повний комплект спорядження провідних брендів і здає учасникам повний набір для Кіліманджаро в оренду. Якщо ви не готові купувати дороге спорядження, яке може знадобитися лише 1 раз, можна орендувати якісні речі перевіреного рівня. Ми працюємо тільки з компетентними гідами, для яких безпека завжди на першому місці.

Докладніше про спорядження для Кіліманджаро читайте тут.

Скільки днів потрібно, щоб зійти на вершину?

Для деяких учасників, так званих sky-runners, підйом на вершину й повернення займають лише кілька годин. Karl Egloff пробіг маршрут на Кіліманджаро за 6 годин 42 хвилини й утримує світовий рекорд швидкості. Водночас Karl – професійний спортсмен, який перед швидкісним підйомом приділив час акліматизації на висоті.

Більшості мандрівників варто розглядати програми тривалістю від 7 днів, щоб краще акліматизуватися. 5- і 6-денних програм зазвичай слід уникати, якщо тільки учасник не має дуже доброї фізичної форми. Винятком можуть бути Марангу та 6-денна програма Лемошо для тих, хто обмежений у часі.

Який середній відсоток успішних сходжень на Кіліманджаро?

І тут немає прямої відповіді.

Деякі компанії публікують власні показники успішності, але вони можуть рахувати групу як успішну, якщо на вершину зійшов хоча б 1 її учасник, а не всі. Офіційна статистика уряду Танзанії вже сильно застаріла.

Наразі немає офіційної надійної статистики щодо середнього відсотка успішних сходжень.

Останні офіційні дані були опубліковані Національним парком Кіліманджаро у 2006 році й виглядають так:

• Усі учасники, усі маршрути ---------- 45%
• Усі учасники, усі 5-денні маршрути - 27%
• Усі учасники, усі 6-денні маршрути - 44%
• Усі учасники, усі 7-денні маршрути - 64%
• Усі учасники, усі 8-денні маршрути - 85%

Варто пам'ятати, що стандарти трекінгу у 2006 році також не відповідали сучасним вимогам. Для майбутніх учасників це добра новина.

Сьогодні компанії використовують значно краще спорядження й залучають кваліфікованих гідів. Тож реальний відсоток успішних сходжень на Кіліманджаро, ймовірно, вищий за застарілу статистику.

Більша кількість днів на Кіліманджаро дає кращу акліматизацію та підвищує шанси успішно зійти на вершину.

Головний принцип залишається незмінним: що більше днів на Кіліманджаро, то більше часу для висотної акліматизації й вищі шанси безпечно та успішно завершити сходження.

Маршрути сходження на Кіліманджаро – рівні складності

1. Маршрут Лемошо Це надзвичайно мальовничий маршрут, який вважається одним із легших: рельєф до Barranco Camp доволі рівний, тож перший день проходить відносно просто. Саме Лемошо обирали багато рекордсменів за віком, зокрема наймолодші й найстарші учасники.

Зазвичай цей маршрут проходять за 7–8 днів.

2. Маршрут Мачаме – популярний завдяки красивому переходу крізь дощовий ліс у перший день. Це один із наймальовничіших підходів до Кіліманджаро. Водночас 6-денна програма тут належить до найскладніших, тому ми рекомендуємо значно комфортніший 7-денний варіант, який допомагає дійти до піку Ухуру.

3. Маршрут Марангу Це непростий маршрут із одним із найнижчих відсотків успішних сходжень, особливо серед учасників 5-денної програми. 6-денний трекінг загалом значно кращий, навіть порівняно з близьким за тривалістю 6-денним маршрутом Мачаме, але не 7-денним. Мінус у тому, що в високий сезон тут буває доволі людно. Крім того, для підйому й спуску використовується одна й та сама стежка.

4. Маршрут Ронгай – єдиний маршрут, що підходить до Кіліманджаро з півночі, поблизу кордону з Кенією. 7-денний трекінг має свої складнощі, але загалом добре підходить для акліматизації. Проходити його менш ніж за 7 днів не рекомендується.

5. Маршрут Північний Траверс – це протяжний шлях із ночівлею біля кратера та переходами менш людним маршрутом. Він має найдовшу програму, 8 або 9 днів, але краєвиди вздовж траверсу справді варті додаткового часу. Довший маршрут також дає чудові умови для акліматизації.

6. Маршрут Умбве – дуже крутий підйом, рекомендований лише найдосвідченішим учасникам. Karl Egloff та інші sky-runners сходили на Кіліманджаро саме цим маршрутом.

Наскільки складний фінальний етап сходження на Кіліманджаро?

Останній день трекінгу – найскладніший. Водночас деякі учасники, які тренувалися й готувалися заздалегідь, кажуть, що він виявився легшим, ніж вони очікували.

Що важливо знати про нічний штурм вершини:

• Старт опівночі. Ваша команда йтиме в темряві.
• Підйом крутий, але повністю проходиться пішки.
• До сходу сонця на піку Ухуру ви йтимете 5–7 годин.
• У дорозі будуть перекуси, зокрема чай і печиво, щоб підтримати енергію та витривалість.

Гід буде поруч із вами та командою протягом усього шляху: підтримуватиме, підбадьорюватиме й допомагатиме за потреби.

Серед тих, хто доходить до штурмового табору за 7-денною програмою, 90% учасників піднімаються на вершину Кіліманджаро. Інші зазвичай доходять до Stella Point – звідти до піку Ухуру, найвищої точки Кіліманджаро, залишається лише близько 40 хвилин трекінгу.

Рівень навичок для Кіліманджаро: наскільки це легко порівняно із Сімома вершинами?

Сім вершин – найвищі піки на кожному з 7 континентів – є серйозним викликом для багатьох альпіністів. Чимало людей починають саме з Кіліманджаро, оскільки ця гора вважається однією з найлегших для сходження. Легшою є лише гора Косцюшко в Австралії, висота якої становить 2 228 м.

Кіліманджаро добре підходить, щоб перевірити, як організм реагує на висоту, перед складнішими вершинами – наприклад, Aconcagua, Ельбрусом і Mont Blanc. Це також допомагає зрозуміти, чи хочете ви продовжувати шлях до всіх 7 вершин і вкладати в цей виклик свій час, сили та кошти на спорядження.

Скільки часу потрібно тренуватися?

Готуючись до Кіліманджаро, тренуйтеся настільки регулярно, наскільки можете. Ідеально почати за 4 місяці до подорожі. Водночас є мандрівники, які бронюють сходження на Кіліманджаро без жодної попередньої підготовки. Успішно завершити маршрут їм допомагають досвідчені гіди Altezza та якісне спорядження.

Якщо у вас є час на підготовку, відповіді знайдете в нашій статті про тренування перед Кіліманджаро.

Висотна акліматизація

На цій висоті організм починає пристосовуватися: спершу частішають серцебиття й дихання, а згодом, протягом кількох днів, утворюється більше еритроцитів. Ці додаткові клітини допомагають переносити більше кисню по тілу й є чіткою ознакою акліматизації.

Акліматизація – один із найважливіших чинників безпечного й успішного сходження на вершину.

Висотна хвороба є реальним ризиком, і всі гіди Altezza проходять повну підготовку, щоб розпізнавати її симптоми та правильно реагувати. Наші гіди мають із собою ліки, що допомагають полегшити поширені прояви висоти – запаморочення, нудоту й головний біль. Це може зменшити дискомфорт, але не замінює акліматизацію. Рівномірний поступовий підйом залишається необхідним. Щоб дізнатися більше про найпоширеніші ліки від висотної хвороби, які часто використовують на Кіліманджаро, прочитайте нашу статтю на цю тему.

Довші маршрути Кіліманджаро мають вищий відсоток успішних сходжень, тому що дають більше часу на адаптацію до висоти. Вибір трекінгу тривалістю 6 днів або більше суттєво підвищує шанси безпечно й успішно зійти на вершину.

Підготовка до висотної хвороби

Головна причина висотної хвороби – занадто швидкий набір висоти. Безпека залишається пріоритетом, а висотній хворобі часто можна запобігти. Серед її симптомів: проблеми зі сном, нудота, сильний головний біль, втрата апетиту, запаморочення. Важливо повідомляти гіда про будь-які симптоми, особливо якщо вам важко спати або зменшився апетит.

Акліматизація має 2 завдання: допомогти учасникам успішно зійти на вершину й знизити ризик висотної хвороби. Для правильної акліматизації застосовують ті самі принципи:

• Обирати довші маршрути.
• Йти повільно.
• Слухати гіда.
• Пити достатньо води.

Ознаки та симптоми висотної хвороби

Норма

Деякі симптоми, пов'язані з висотою, є нормальними, зокрема:

прискорене дихання, задишка, нерівномірне дихання під час сну, часті пробудження вночі, частіше сечовипускання.

Застереження

Якщо головний біль поєднується з будь-яким із цих симптомів:

зневоднення, втома або слабкість, запаморочення чи переднепритомний стан, проблеми зі сном.

Небезпека

За наявності будь-якого з наведених нижче симптомів потрібно негайно спуститися на нижчу висоту для подальшої акліматизації перед повторним підйомом. Ігнорування цих симптомів може призвести до смерті.

Сплутаність думок, втрата координації (атаксія), труднощі з розумінням або мовленням, порушення зору, крайня втома, задишка у стані спокою, швидке поверхневе дихання, кашель, рожеве пінисте мокротиння, булькаючі звуки при диханні, стиснення в грудях, посиніння губ або нігтьових лож.

Гостра гірська хвороба (AMS)

Майже кожен учасник відчуває певні прояви гострої гірської хвороби, і підхід «піднімайся вище, спи нижче» зазвичай допомагає полегшити симптоми. Однак продовжувати підйом із симптомами AMS не рекомендується.

Без лікування AMS може перейти в HACE або HAPE – серйозні стани, що можуть загрожувати життю.

HACE, або високогірний набряк мозку, виникає через підвищений тиск на мозкові оболонки й призводить до набряку мозку.

HAPE, або високогірний набряк легень, – це накопичення рідини в легенях через тиск і навантаження великої висоти на дихальну систему.

Обидва стани потребують медичної допомоги. Водночас у більшості пацієнтів стан швидко поліпшується після спуску без подальших ускладнень; обидва стани безпосередньо пов'язані з реакцією організму на велику висоту.

Серйозність станів на великій висоті

AMS

Головний біль, запаморочення, втома, задишка, нудота, позиви до блювання, млявість, втрата апетиту.

Дайте легкий знеболювальний засіб або ібупрофен від головного болю. Забезпечте пиття й відпочинок. Симптоми мають минути самі. Якщо цього не відбувається, подальший набір висоти потрібно припинити. 

HACE

Втрата координації (атаксія), погіршення мислення, зміни поведінки, агресивність, дратівливість, втрата пам'яті, сплутаність свідомості, кома.

Велика висота – не місце для лікування HACE. Єдине рішення – спуск.

HAPE

Задишка у стані спокою, швидке поверхневе дихання, крайня втома, кашель, іноді кров у мокротинні, булькаюче дихання й запаморочення.

Велика висота – не місце для лікування HAPE. Потрібно дати додатковий кисень, зігріти людину й організувати спуск.

Наші команди на сходженні проводять 2 обов'язкові медичні огляди на день, щоб виявляти ці форми AMS і загалом контролювати самопочуття гостей.

Під час трекінгу

Бронювання з Altezza Travel означає, що ви піднімаєтеся з командою, яка підтримує вас і готова допомогти протягом усього маршруту.

Кемп готують заздалегідь: коли ви приходите, намети та обідня зона вже встановлені. Важкі сумки несуть портери, а здорову поживну їжу готують наші кухарі. Ваше завдання – іти маршрутом, нести денний рюкзак і зосередитися на величі Кіліманджаро.

Гірський порятунок

Для Altezza Travel ваша безпека має першочергове значення. Ми вживаємо всіх необхідних заходів, щоб ви були в надійних руках: працюєте з підготовленими гідами, користуєтеся якісним спорядженням і піднімаєтеся в темпі, що сприяє поступовій акліматизації. Ми вимагаємо страхування для всіх учасників на випадок серйозної надзвичайної ситуації. За наявності страхування ви та ваша команда захищені від непередбачуваних обставин, зокрема від витрат на евакуацію гелікоптером, якщо вона буде потрібна.

Усі гості, яким потрібна поглиблена медична допомога або яких евакуювали з Кіліманджаро, проходять подальше обстеження й лікування в авторитетній лікарні KCMC у Моші.

Для надзвичайних ситуацій у нас є рятувальні плани й чіткі процедури. Ви можете запитати про них докладніше або дізнатися все під час брифінгу перед сходженням.

Гіди та портери допоможуть

Наші гіди будуть із вами весь час: підтримуватимуть на маршруті й допомагатимуть зберігати добрий настрій. Вони задають правильний темп і стежать за всіма учасниками групи. Під час відпочинку гіди контролюють ваше самопочуття, а за потреби можуть допомогти нести денний рюкзак.

У ніч штурму вершини до них приєднається спеціальна команда портерів, щоб співвідношення учасників і персоналу було 1 до 1 для максимальної безпеки.

Подорож з Altezza означає сходження з професіоналами, які допомагають дійти до вершини.

Місця для відпочинку та хатини на маршруті до табору

Щодня під час трекінгу передбачено кілька регулярних зупинок, щоб перекусити або перевести подих. До таборів для ночівлі ви приходитимете завчасно, тож буде час відпочити, зняти трекінгове взуття й привести себе до ладу.

Який мінімальний вік для сходження на Кіліманджаро?

За правилами Національного парку Кіліманджаро мінімальний вік для виходу на вершину – 10 років. Ми обережно ставимося до сходжень із підлітками до 15 років, оскільки довгі переходи можуть бути для них виснажливими або нудними, а останні дні – небезпечними. Зв'яжіться з нами, якщо вважаєте, що ваша дитина до 15 років готова до Кіліманджаро, щоб ми могли врахувати її індивідуальні потреби.

Чи можна піднятися на Кіліманджаро самостійно?

Ні, це неможливо.

Правила Національного парку Кіліманджаро забороняють трекінг без ліцензованого гіда. Це питання вашої безпеки. Без гіда вас не допустять на територію Кіліманджаро.

Технічно можна підніматися на Кіліманджаро лише з гідом – без портерів, табірної команди й кухарів, – але для вас це було б надзвичайно складно й виснажливо. Більшість учасників хочуть пройти Кіліманджаро комфортно й без зайвого стресу; саме для цього ми формуємо повну команду сходження. До того ж маршрут тривав би значно довше, якби все необхідне спорядження ви несли самостійно.

Висновок: чи справді складно піднятися на Кіліманджаро

Сходження на Кіліманджаро має кілька складних аспектів, але всі вони керовані. Щоб зійти на «дах Африки», потрібні планування, достатній час для правильної висотної акліматизації та фізична підготовка.

Хоча найвища гора Африки є непростою, вона не є недосяжною.

Незалежно від того, прагнете ви зібрати всі 7 вершин чи мрієте про найкраще фото на піку Ухуру, починайте планувати вже сьогодні.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей