Національний парк Мкомазі
Національний парк Мкомазі – новий напрямок для сафарі в Танзанії
Національний парк Мкомазі – одна з маловідомих перлин серед північних заповідних територій Танзанії. Раніше Мкомазі мав статус мисливського резервату, а у 2008 році став національним парком, тож сьогодні це один із наймолодших національних парків країни. Різноманітні екосистеми Мкомазі з давніми баобабами й напівпосушливими саванами на тлі гір Паре та Усамбара роблять його справді особливим напрямком. Поки що про парк знає небагато мандрівників, але ми вважаємо, що в найближчі роки його популярність помітно зростатиме.
У Мкомазі можна побачити Велику п'ятірку, жирафів, гепардів, гієн, антилоп геренук, зебр та інших тварин. Нині тварин тут менше, ніж у Національному парку Тарангіре, зате сафарі-автомобілі трапляються рідко. Подорож до Мкомазі підійде тим, хто хоче спостерігати природу Африки без натовпів.
Головна пам'ятка національного парку – Mkomazi Black Rhino Sanctuary, де шанси побачити цих рідкісних мешканців вищі, ніж у будь-якому іншому парку Танзанії. Якщо ви хочете побачити чорних носорогів, варто включити Мкомазі до вашої сафарі-програми.
Де розташований Національний парк Мкомазі?
Національний парк Мкомазі розташований у північно-східній частині Танзанії. Дорога з міст Моші або Аруша, куди мандрівники зазвичай прибувають перед сафарі, займає 4–6 годин.
Відомі Національні парки Серенгеті, Нгоронгоро і Тарангіре розташовані в іншому напрямку. Для повної подорожі всіма ключовими сафарі-парками північної Танзанії зручно почати маршрут із Мкомазі, а потім продовжити сафарі іншими знаковими природоохоронними територіями.
Які тварини мешкають у Національному парку Мкомазі?
У Національному парку Мкомазі можна побачити африканську Велику п'ятірку: слонів, левів, леопардів, буйволів і носорогів. Шанси зустріти всіх 5 за 1 день не такі високі, як у Нгоронгоро: тварин тут поки менше, і вони не так звикли до автомобілів мандрівників, як у популярніших парках.
Протягом тривалого часу Мкомазі був мисливським резерватом, і численних хижаків майже повністю винищили. Тому пошук леопардів у Мкомазі може бути справді складним і часом займає 3–4 дні. Інших представників Великої п'ятірки зазвичай можна побачити за кілька днів.
Окрім Великої п'ятірки, тут мешкають жирафи, бегемоти, зебри, гієни, африканські дикі собаки та багато інших тварин. Травоїдні трапляються частіше за хижаків і найчастіше тримаються поблизу греблі Діндіра.
Кількість тварин у Мкомазі змінюється залежно від сезону й міграцій. Парк межує з одним із найвідоміших заповідників Кенії – Національним парком Цаво. Разом вони формують одну з найважливіших охоронюваних екосистем планети. Тварини вільно переміщуються між двома парками, тому іноді в Мкомазі їх стає помітно більше, ніж зазвичай.
Птахи в Національному парку Мкомазі
Національний парк Мкомазі – один із найцікавіших напрямків північної Танзанії для спостереження за птахами. Тут мешкає понад 400 видів. Із листопада до квітня різноманіття орнітофауни зростає завдяки перелітним птахам із Європи.
Особливість бьордингу в Мкомазі полягає в поєднанні різних ландшафтів: лісів, рівнин, скелястих пагорбів і невисоких гір. Завдяки цьому тут можна спостерігати численних птахів із різних екосистем.
У Мкомазі трапляються сотні цікавих видів птахів, і ця територія досі залишається порівняно мало дослідженою. Тому бьордери мають можливість доповнювати знання про парк власними спостереженнями. Докладніше – у нашій статті про бьординг у Мкомазі та горах Паре.
Коли найкраще відвідати Мкомазі?
У січні в Східній Африці триває «літній» сезон. Погода переважно спекотна, іноді йдуть дощі. Мкомазі вкривається соковитою зеленою травою, яка приваблює копитних: зебр, буйволів і антилоп геренук. Окрім них, тут можна побачити й інших мешканців, зокрема левів і жирафів. Рідше, ніж в інших парках, але часом до доріг підходять леопарди й гепарди.
Окрема частина парку відведена під заповідник носорогів. Це головна пам'ятка Мкомазі й одне з небагатьох місць у Танзанії, де носорогів можна побачити майже напевно. Перед в'їздом до заповідника ви пересядете у відкритий позашляховик, з якого тварин краще видно з різних ракурсів.
Разом із сафарі-гідом вас супроводжуватиме рейнджер заповідника, який допоможе знайти носорогів. Рейнджери знають кожного мешканця території й розкажуть про них докладніше.
Як і в інших парках північної Танзанії, лютий у Мкомазі спекотний, із періодичними дощами. Більшість травоїдних тримається поблизу греблі Діндіра. Там майже завжди можна побачити жирафів, слонів, страусів і зебр. У водоймах парку живуть крокодили. Більшу частину часу вони проводять у воді, але іноді виходять на берег.
Лютий добре підходить для бьордингу: у Мкомазі перебувають перелітні птахи з Європи й Азії, а різноманіття видів сягає максимуму. На сьогодні в Мкомазі зафіксовано майже 400 видів птахів, і цей список продовжує зростати. Тут можна спостерігати різні групи птахів, зокрема хижих і яскраво забарвлених лісових видів. Різноманітні екосистеми Мкомазі роблять бьординг тут особливо цікавим.
Початок березня – один із найкращих періодів для сафарі в Танзанії загалом. У цей час у парках небагато мандрівників, і можна спостерігати природу Африки майже без інших сафарі-автомобілів поруч. У Мкомазі зазвичай буває не більше 10 машин на день.
У Мкомазі мешкають головні представники африканської фауни: слони, жирафи, страуси, зебри й антилопи. Левів тут менше, ніж в інших північних парках, але вони також трапляються. Біля водойм парку можна спостерігати крокодилів.
Під час обідньої зупинки у спеціально відведеній зоні ви можете побачити даманів – невеликих пухнастих тварин, які, як не дивно, біологічно є найближчими родичами слонів. Сафарі-гід розповість про них більше.
Квітень – сезон дощів по всій Танзанії. У сафарі-парках менше мандрівників, а готелі й лоджі дають значні сезонні знижки. Вартість проживання у 1,5–2 рази нижча, ніж у січні або серпні. Цей місяць підійде тим, хто хоче побачити національні парки Танзанії в тиші й за нижчою ціною.
Дощі зазвичай ідуть щодня, але іноді трапляються сухі дні. До того ж вони не тривають увесь день: найчастіше починаються після обіду й закінчуються вночі. Якщо вирушити на сафарі-виїзд уранці, ви майже напевно повернетеся до лоджу до початку активної фази дощів.
З появою сезонних джерел води тварини – слони, антилопи, жирафи та інші мешканці савани – розходяться територією резервату. Їм уже не потрібно триматися біля греблі Діндіра, тому зустріти їх можна майже в будь-якій частині Мкомазі.
Травень – останній місяць сезону дощів. Як і у квітні, лоджі пропонують найнижчі ціни року, а відвідувачів у парку майже немає. Цей місяць варто розглянути мандрівникам, які хочуть побачити національні парки Танзанії без інших гостей. У всьому Мкомазі, найімовірніше, одночасно з вами буде лише 1–2 автомобілі.
На сафарі ви побачите головних мешканців савани: слонів, жирафів і антилоп. Хижаки в Мкомазі трапляються рідше, ніж в інших північних парках Танзанії, але за вдалих обставин можна зустріти левів. Інші котячі, зокрема гепарди й леопарди, трапляються рідко. Іноді тварин стає більше, ніж зазвичай: парк межує з кенійським Національним парком Західний Цаво, і міграційні стада антилоп, зебр та інших копитних переходять сюди з Кенії.
У червні в Танзанії завершується вологий сезон. У парках стає більше мандрівників, а ціни в лоджах поступово зростають. Водночас на початку місяця ще можна скористатися сезонними знижками.
Попри старт туристичного сезону, у Мкомазі не буде стільки людей, як у Тарангіре, Серенгеті чи Нгоронгоро. Цей національний парк варто включити до програми подорожі, якщо ви хочете провести 1–2 дні подалі від інших відвідувачів і побути ближче до природи.
Червень – чудовий час для відвідування головної пам'ятки Мкомазі, заповідника носорогів. Його відкрили для звичайних мандрівників порівняно нещодавно, у 2019 році. Шанс побачити тут одну з найрідкісніших тварин Африки значно вищий, ніж в інших парках.
Липень – один із найсухіших місяців року. У Мкомазі це особливо помітно: джерел води в парку небагато, а ландшафти змінюють яскраву зелень на пустельно-жовті відтінки. Трава висихає, і дрібніших мешканців савани, зокрема африканських зайців, мангустів і невеликих антилоп, легше помітити. Частіше, ніж в інші місяці, можна зустріти й африканських диких собак, що перебувають під загрозою зникнення. Мкомазі – одне з небагатьох місць в Африці, де цих тварин можна побачити у відносно великій кількості.
Великі ссавці – слони, жирафи, зебри й буйволи – зазвичай тримаються поблизу греблі Діндіра. Зустрічі з хижаками, зокрема левами, леопардами й гепардами, трапляються рідше, ніж в інших північних парках, але в липні та інші літні місяці їх легше помітити через брак рослинності.
Серпень – найактивніший місяць року для сафарі. У цей час до Танзанії прибуває основний потік мандрівників, а в популярних парках, таких як Нгоронгоро, Тарангіре й Серенгеті, на маршрутах з'являється чимало позашляховиків. Кількість відвідувачів у Мкомазі також зростає, але не так суттєво, як у «головних» північних парках. За день у всьому парку можна зустріти до 10 автомобілів. З огляду на розміри Мкомазі, ви навряд чи їх помітите.
Через посуху трави в парку мало, і тварин добре видно. Великих ссавців – слонів, зебр, жирафів і антилоп – найпростіше знайти біля головного джерела води в парку, греблі Діндіра. Після цього можна вирушити до заповідника носорогів і побачити, як відновлюється популяція одних із найрідкісніших тварин Африки. Там живе й маленький носоріг, якого усиновила наша компанія.
У вересні в Танзанії триває сухий сезон. Як і серпень, це популярний час для сафарі, а сезонний потік мандрівників наближається до піку. У цей період Мкомазі залишається одним із небагатьох парків, де можна спостерігати природу Африки подалі від інших гостей. Тут мешкають головні представники африканської савани: леви, слони, страуси, зебри, антилопи й жирафи. На берегах річок можна побачити крокодилів.
Мкомазі межує із Західним Цаво, одним із головних сафарі-парків Кенії, тому тварини з кенійського боку час від часу заходять на його територію. Через це зустрічі з дикими мешканцями Африки трапляються частіше, ніж можна очікувати. Відомий заповідник носорогів у Мкомазі ізольований від Цаво: щоб захистити найцінніших тварин Африки від браконьєрів, вони не можуть залишати територію Мкомазі. Спостерігати їх можна будь-якої пори року.
Жовтень – один із найкращих місяців для сафарі в Танзанії. Кількість мандрівників у парках зменшується, а готелі починають пропонувати сезонні знижки. Сезонні дощі ще не розпочалися, і погода залишається приємно теплою.
Хоча рідше, ніж в інших північних парках, у Мкомазі все ж можна побачити африканську Велику п'ятірку: слонів, левів, буйволів, леопардів і носорогів. Останні особливо важливі для візиту до Мкомазі, адже тут їх можна побачити майже гарантовано.
Носороги Мкомазі живуть у спеціальному заповіднику, який не можуть вільно залишати. Для відвідувачів тут діє окремий режим доступу, а мешканців постійно охороняють озброєні рейнджери. Це одне з небагатьох місць в Африці, де носорогам не загрожують браконьєри.
У листопаді в Мкомазі починаються сезонні дощі. В інших північних парках мандрівників практично немає, а ціни на проживання, як і у квітні, опускаються до найнижчого рівня. У цей період Мкомазі щодня відвідує лише кілька сафарі-автомобілів. Якщо ви хочете побачити природу Африки без метушні інших мандрівників поруч, листопад буде вдалим вибором. Післяобідні дощі можливі, але на той час ви, найімовірніше, вже повернетеся до лоджу, тож волога погода не завадить.
Окрім головних представників африканської фауни – Великої п'ятірки, зебр і антилоп – у Мкомазі можна спостерігати африканських диких собак. Цей вид перебуває під загрозою повного зникнення, і саме в Мкомазі Фонд Тоні Фіцджона реалізує успішний проєкт із відновлення його популяції.
Грудень – перехідний місяць між осіннім затишшям і активним зимовим сезоном сафарі. На початку місяця багато готелів ще пропонують сезонні знижки, тож відвідати цей національний парк можна дешевше, ніж у серпні чи лютому.
Великі ссавці – слони, жирафи, зебри й антилопи – зазвичай тримаються біля водосховища Діндіра. Хижаків у Мкомазі менше, але іноді можна побачити левів. Котячі, зокрема леопарди й гепарди, трапляються рідше.
Головна пам'ятка Мкомазі – заповідник носорогів. Він відкритий увесь рік, і там майже завжди можна побачити найрідкісніших мешканців савани. Такої можливості немає навіть у знаменитому Нгоронгоро.
Який клімат у Національному парку Мкомазі?
У Мкомазі випадає менше опадів, ніж в інших національних парках північної Танзанії, і це робить його доволі особливим. За даними WorldClim, у квітні, найвологішому місяці року, середня кількість опадів становить 96 мм. У той самий період у Серенгеті випадає 140 мм, у Тарангіре – 139 мм, а в Нгоронгоро – 143 мм.
Наші практичні спостереження підтверджують дані WorldClim: експедиції Altezza Travel відвідують Мкомазі в різні сезони, і ми можемо впевнено сказати, що парк виглядає сухішим за інші. Це може бути цікавим для фотографів: у сухі місяці тут легко знімати автентичні кадри савани без численних сафарі-автомобілів на задньому плані.
Робота Тоні Фіцджона з відновлення популяції чорного носорога в Мкомазі
Побачити носорогів у Мкомазі сьогодні можна завдяки роботі Тоні Фіцджона. Він народився в Англії у 1945 році, а у 23 роки переїхав до Африки назавжди й почав працювати в проєктах зі збереження тварин. Його наставником був Джордж Адамсон – перший європеєць, який системно займався питаннями охорони дикої природи в Африці. Тоні працював з Адамсоном у Кенії 18 років.
У 1989 році уряд Танзанії запросив Тоні відновити мисливський резерват Мкомазі, який на той час сильно постраждав від браконьєрів. Популяції багатьох тварин у Мкомазі фактично опинилися на межі повного знищення. Тоні зібрав і навчив команду рейнджерів, які почали регулярно патрулювати парк. Було прокладено дороги й створено постійний рейнджерський пост. Кількість випадків браконьєрства почала зменшуватися, а дика природа – відновлюватися. Популяція слонів зросла з 11 особин у 1989 році до 500 у 2022 році.
У 1997 році Тоні заснував у Мкомазі проєкт із реінтродукції чорного носорога, що перебуває під загрозою зникнення. У парку цих тварин на той момент повністю винищили. Щоб сформувати першу колонію, Тоні вів переговори з національними парками по всій Африці та зоопарками в різних країнах світу. Тварин привезли до Мкомазі, а Тоні разом із командою ветеринарів постійно стежив за їхнім станом і захищав від небезпек. Територію, де живуть носороги, обнесли огорожею, а доступ закрили для всіх, окрім співробітників проєкту.
Поступово популяція носорогів перевищила критичний поріг, і у 2019 році звичайним мандрівникам дозволили в'їзд на територію проєкту. Це єдине місце в Танзанії, де чорного носорога можна побачити майже завжди.
Того ж року Тоні Фіцджон передав управління проєктом Управлінню національних парків Танзанії (TANAPA) і повернувся до Кенії.
Окрім природоохоронної роботи, Тоні залучав місцеві спільноти, створюючи робочі місця й освітні можливості. Більше про роботу Тоні Фіцджона та Джорджа Адамсона, зокрема про їхній Wildlife Preservation Trust, читайте в нашій статті про збереження дикої природи в Танзанії.
Altezza усиновила маленького носорога
У 2024 році Altezza Travel «усиновила» маленького носорога з Mkomazi Rhino Sanctuary. Ми взяли на себе всі витрати на ветеринарний догляд, спеціальне харчування й охорону малечі. Рейнджери назвали її Altezza.
Під час візиту до Мкомазі можна спробувати її знайти, але важливо мати терпіння: Altezza з мамою зазвичай тримаються подалі від позашляховиків мандрівників. Більше про Altezza та інших тварин, яким ми допомагаємо, читайте в нашій статті про чорних носорогів.
Африканські дикі собаки в Мкомазі
Про африканських диких собак знає небагато мандрівників. Зовні вони дещо нагадують гієн, але біологічно це зовсім інші тварини. Вони належать до найбільш організованих хижаків: у полюванні бере участь уся зграя, а щоб економити сили, собаки по черзі прискорюються, заганяючи здобич. Під час переслідування вони розходяться в різні боки, і антилопі, що тікає, майже нікуди відступати. Успішність такого полювання сягає 80%. Це більше, ніж у більшості інших хижаків савани, зокрема левів (20–30%) і леопардів (близько 40%).
Із 1990 року африканські дикі собаки вважаються видом під серйозною загрозою зникнення. Сьогодні у світі залишилося менше 7 000 особин. У Мкомазі їх майже повністю винищили.
Під час роботи в Мкомазі команда Тоні Фіцджона запустила проєкт із повернення цих тварин до парку. Сюди переселили понад 200 особин, з яких сформувалася нова популяція. Нині Мкомазі – одне з небагатьох місць, де можна спостерігати африканських диких собак.
Думка експерта
Ще одне місце, де можна побачити африканських диких собак, – Національний парк Тарангіре. Із квітня 2024 року Altezza Travel бере участь у програмі Управління національних парків Танзанії з відновлення їхньої популяції. Ми оплатили GPS-нашийники, які дають змогу відстежувати міграційні коридори. На основі цих даних Управління формує маршрути патрулювання й захищає собак від браконьєрів.
Поширені запитання
Мкомазі займає площу 3 234 км². Це приблизно як острів Майорка в Іспанії або в 1,5 раза менше за острів Балі. 1 дня достатньо, щоб познайомитися з парком. Для детальнішого огляду всіх локацій краще виділити 2–3 дні.
Залишатися на 3 дні або більше має сенс лише тоді, якщо вас серйозно цікавить відстеження носорогів або спостереження за птахами. Інших тварин у більшій кількості можна побачити в популярніших парках північної Танзанії, таких як Тарангіре, Нгоронгоро й Серенгеті.
За словами колишнього керівника Управління національних парків Танзанії Allan Kijazi, Мкомазі щороку відвідує близько 8 000 людей. Це небагато порівняно із Серенгеті, який приймає майже 1,2 млн відвідувачів на рік.
Низька кількість гостей не означає, що Мкомазі нецікавий. Головна причина в тому, що багато мандрівників і туристичних агенцій просто не знають про цей парк і не включають його до своїх маршрутів. Ми впевнені, що протягом наступних 5–7 років ситуація зміниться, і Мкомазі увійде до 5 найпопулярніших парків північної Танзанії.
Поки цього не сталося, менша популярність Мкомазі дає можливість спокійного, майже камерного знайомства з тваринним світом Африки навіть у високий сезон.
