Озеро Танганьїка – дивовижне озеро Африки

Озеро Танганьїка – одне з найдавніших прісноводних озер планети, справжнє диво природи. У його водах можна на власні очі побачити роботу еволюції: дайвінг тут відкриває ендемічні види риб та інших тварин, яких немає більше ніде у світі. Науковці й досі досліджують води Танганьїки. Максимальна глибина озера становить 1 470 м; за цим показником його випереджає лише Байкал у Сибіру. Береги озера обрамлені красивими піщаними пляжами й тропічними лісами.

Розташування і географія

Берегова лінія озера Танганьїка проходить територією 4 африканських країн: Танзанії, Демократичної Республіки Конго, Бурунді та Замбії. Водночас саме Танзанія має найкращі краєвиди й найзручніший доступ до озера. Їй належить майже половина вод Танганьїки, а танзанійське узбережжя відоме приємними пляжами з пологим піщаним входом у воду. Для порівняння, берег з боку ДР Конго утворений скелястими урвищами.

Танганьїка така велика, що з берега вона здається спокійним морем. Середня ширина озера – 50 км. Але найбільше вражає його довжина: 676 км від північного до південного краю. Це більше, ніж відстань між Парижем і Міланом, – лише уявіть цей простір, заповнений водою. Саме тому Танганьїка є найдовшим прісноводним озером планети.

Озеро багате на рибу, а рибальство залишається важливою частиною життя місцевих громад. Окрім звичайної прісноводної риби для їжі, тут часто виловлюють і акваріумні види. Десятки пришвартованих човнів із вудками – звична картина для цих берегів.

Великі ділянки узбережжя оточені справжніми тропічними лісами, де мешкають шимпанзе. Вони часто спускаються до вод озера, і за ними можна спостерігати з території національних парків.

Найбільше поселення біля озера Танганьїка в межах Танзанії – місто Кігома. Тут живе понад 200 тисяч людей; це відносно бідне, але цікаве місто. Серед його пам'яток – старі будівлі залізничної станції, портова інфраструктура та верф, зведені в колоніальну добу. Також тут є невеликий музей, присвячений дослідженням відомого мандрівника Девіда Лівінгстона.

На північному березі озера Танганьїка, у сусідній Бурунді, розташована велика столиця Бужумбура. На заході, у ДР Конго, лежить місто Калемі – найбільший західний порт озера. Ці та інші невеликі міста сполучені з танзанійською Кігомою водним транспортом. Найпомітніший серед суден – знаменитий німецький пароплав Liemba (MV Liemba). За свою більш ніж 100-річну історію він 2 рази тонув. Щоразу судно кілька років лежало на дні озера, але зрештою його підіймали, ремонтували, і тепер воно знову перевозить пасажирів Танганьїкою. Цю неймовірну історію читайте наприкінці статті.

Чим зайнятися на озері

Найглибше озеро Африки не раз здивує вас новими відкриттями. За деякими з них справді доведеться зануритися під воду, але чимало захопливих занять чекає просто на її поверхні.

Піші прогулянки й спостереження за шимпанзе в парках

Найпопулярніший формат відпочинку на озері Танганьїка – відвідати один із національних парків, що прилягають до його берегів: Національний парк Gombe Stream або Національний парк Mahale Mountains. В обох парках переважають красиві природні дощові ліси.

Тут мешкають сотні видів птахів і ссавців, зокрема хижаки. Але найбільше уваги привертають примати, що живуть у цих лісах сімейними групами. Найпоширеніші серед них – шимпанзе, найближчі родичі людини, з якими ми маємо понад 90% спільного геному. Спостерігати, як ці дикі родичі в природному середовищі доглядають одне за одним, грають у складні соціальні ігри й взаємодіють десятками різних способів, справді захопливо.

Пляжі озера Танганьїка

Окрім прогулянок у місцях, де мешкають шимпанзе, тут можливий і класичний пляжний відпочинок. У Кігомі є кілька пляжів, і деякі з них чудово підходять для спокійного дня біля води: тихі піщані береги, прозора й спокійна вода, лоджі з автентичною тропічною атмосферою, прогулянки під кронами дерев і, звісно, вражаючі заходи сонця. Це дуже тихе узбережжя майже в самому центрі Африки.

Водночас купатися варто лише на дозволених і безпечних пляжах озера Танганьїка. На окремих ділянках озера трапляються небезпечні тварини, тому заходьте у воду тільки з гідом, який добре знає місцевість, і дотримуйтеся його вказівок.

Дайвінг у Танганьїці

Туристична інфраструктура за межами національних парків лише формується, проте для любителів риболовлі тут є чимало можливостей орендувати моторні або веслові човни. Працюють і дайвінг-центри, що організовують підводні екскурсії до яскравих різнокольорових риб, яких так багато у водах Танганьїки.

Води озера здебільшого спокійні, тож це хороше місце для перших уроків дайвінгу. Починати краще на мілководді. У деяких місцях прозорість води сягає 20 м і більше, тому занурення до мешканців озера буде цікавим і для досвідчених дайверів.

Вода в озері дуже тепла: температура тримається в межах 24–28 °C, тому занурення комфортні й безпечні. Місцеві навіть жартують, що дайвінг у Танганьїці безпечніший, ніж поїздка місцевими маршрутками.

Важливо пам'ятати, що поверхня озера лежить на висоті 773 м над рівнем моря, тож дайвінг фактично відбувається в умовах високогір'я. Найкращий підхід – мати попередній досвід занурень або вирушати на перше занурення з професійними гідами.

Танганьїку називають величезним природним акваріумом через численні види цихлід, що живуть лише тут. У водах озера мешкає багато різних цихлід найрізноманітніших кольорів, і саме вони приваблюють науковців з усього світу. На мілководді цих красивих риб можна роздивитися зблизька: достатньо зануритися лише на 5 м, і навколо вас пропливатимуть зграйки яскравих, рухливих риб.

Човнові прогулянки й риболовля

З берега озера завжди можна вирушити на човнову прогулянку. Місцеві гіди проведуть вас до найкращих місць, доступних лише з води. Природа тут майже не зачеплена людиною: тропічна рослинність і надзвичайне різноманіття тваринного світу відкриваються зовсім інакше, коли дивишся на них з озера.

Танганьїка також відома спортивною риболовлею. У березні-квітні на цих берегах проводять спеціальний рибальський чемпіонат – чудова нагода порибалити заради задоволення. Крім того, саме тут виловлюють значну частину красивих акваріумних риб, які потім потрапляють до поціновувачів акваріумістики.

Серед особливо цінних «трофеїв», за якими полюють і місцеві, і приїжджі рибалки, – «слон» і «тигр». «Водяний слон» – назва нільського окуня мовою хауса. Його довжина становить близько 0,5 м, а вага – 15 кг. Найбільший зафіксований нільський окунь був справді велетенським: 180 см і 140 кг. «Тигр» – це велика тигрова риба, відома також як hydrocynus goliath: до 1,5 м завдовжки і вагою 50 кг. Найбільше вражають її 32 ікла. Кажуть, тигрові риби настільки агресивні, що нападають навіть на дитинчат крокодилів.

Що таке озеро Танганьїка?

Танганьїка – найдавніше рифтове озеро Африки, що сформувалося під час руху 2 тектонічних плит – Аравійської та Африканської. Саме ці процеси утворили Велику рифтову долину й величезні водні басейни, які нині називають Африканськими Великими озерами. Окрім Танганьїки, до них належать озеро Вікторія, озеро Ньяса (Малаві), озеро Рудольф (нині Туркана), озеро Едвард (Рутанзіге), озеро Альберт і озеро Ківу.

Танганьїка також є найглибшим озером Африки: її максимальна глибина становить 1 471 м. У світовому масштабі це 2-ге за глибиною озеро після Байкалу, глибина якого сягає 1 642 м. Середня глибина Танганьїки – 570 м. В озері зосереджений об'єм прісної води, що становить 18% усіх доступних людству світових запасів прісної води.

Походження назви Танганьїка

За однією з версій, в одній із місцевих мов регіону існує вислів, що звучить як «tanganyika» і приблизно означає «водойма, багата на рибу». За іншими поясненнями, слово «Танганьїка» можна перекласти як «озеро, схоже на рівнину» або «велике озеро, що простягається, мов рівнина». Остаточної версії, однак, немає: протягом століть на цих берегах селилися різні племена, кожне зі своєю мовою і власним описом озера.

Важливо також згадати, що в минулому Танганьїкою називали материкову частину сучасної Танзанії, коли вона ще не була незалежною державою і перебувала під владою Великої Британії. Назва «Танзанія» утворилася з поєднання назв Танганьїка і Занзібар – 2 країн, що об'єдналися в Об'єднану Республіку Танзанія.

Скільки років озеру Танганьїка?

За допомогою методу відбитих хвиль вдалося встановити, коли почала формуватися Танганьїка. За сейсмічними даними, це сталося 9–12 млн років тому. Насправді процес триває й нині, адже Африканська плита повільно розходиться просто під озером. Ще за кілька мільйонів років тектонічна плита остаточно розколеться, і Східна Африка поступово відійде в бік Індійського океану. Під час цього процесу нинішнє озеро заповниться солоною морською водою.

Загалом Танганьїка має 3 басейни різного віку: найдавніший центральний, а також молодші південний і північний. Деякі частини останніх сформувалися ближче до сучасності – близько 2 млн років тому. Коли дослідники вивчали різні ділянки озера, оцінки віку Танганьїки суттєво різнилися, і це спричиняло плутанину.

Остаточний висновок зробили генетики. Вони дослідили геноми місцевих риб і встановили їхнього спільного предка. Судячи з так званого молекулярного годинника, він жив саме в час формування озера.

Хто «відкрив» Танганьїку

Ми не хочемо підтримувати однобічний євроцентричний погляд на світ, тому не заглиблюватимемося в деталі «відкриття» озера Танганьїка. Очевидно, що люди жили тут із давніх часів – настільки давно, що ці місця, ймовірно, бачили становлення Homo sapiens як виду, зважаючи на те, що ущелина Олдувай лежить лише за 700 км звідси.

Першими європейцями, які задокументували свою присутність біля озера, були британські мандрівники й дослідники Річард Бертон і Джон Спік. Вони шукали витік великого Нілу й дісталися вод Танганьїки у 1858 році.

Притоки Танганьїки

Озеро Танганьїка живлять дощі та кілька річок. Найбільша з них, річка Рузізі, приходить з півночі, з території Бурунді. До речі, саме на берегах Рузізі, за переказами, живе легендарний крокодил-людожер Густав. Йому приписують убивства 300 людей, а ще він став головним персонажем фільму жахів «Primeval».

Річка Малагарасі також приносить воду до найдавнішого озера регіону. Сама Малагарасі старша за Танганьїку, а до формування озера впадала в річку Конго. Місцеві племена називають її «річкою злих духів». Ми не радимо вирушати туди без підготовки. Краще уточнити всі деталі в наших менеджерів і обрати один із безпечних та надійних турів з Altezza Travel.

Не перелічуватимемо тут усі менші притоки Танганьїки. Скажемо лише, що з озера витікає тільки одна річка – Лукуга. Вона проходить територією Демократичної Республіки Конго крізь екваторіальні джунглі й впадає прямо в річку Конго. А та, своєю чергою, несе води до Атлантичного океану.

Особливості Танганьїки

Як ви вже, ймовірно, зрозуміли, озеро Танганьїка унікальне й повне несподіванок. Досвідчені мандрівники, науковці й дослідники знаходять тут чимало справді захопливих особливостей.

Шаруваті води

Мовою науки це явище називається стратифікацією, а стратифіковані водойми – мероміктичними. Найпростіше пояснити це на прикладі коктейлю «Кривава Мері»: спочатку в склянку наливають густий томатний сік, а зверху додають горілку. Через різну щільність рідин шари не змішуються.

Те саме відбувається в Танганьїці. Ні, занурення глибше не приведе вас до томатного соку – радше навпаки. Верхній шар складається з насиченої киснем води, сприятливої для живих організмів. А вже нижче 200 м і до самого дна лежить товща води з сірководнем, де життя неможливе. Глибокі води озера – природний цвинтар і водночас гідрологічна пам'ятка природи.

Вода в озері теплішає

За деякими спостереженнями, протягом останнього століття середня температура води в поверхневих шарах озера зросла на 2 °C. Це швидкий і значний стрибок. Потепління води змінює життя організмів: наприклад, водоростей стає менше, натомість на поверхні дедалі частіше з'являється отруйний водяний гіацинт, відомий також як злісний бур'ян.

Усе це призводить до зменшення кількості риби в озері Танганьїка. Країни, що мають вихід до озера, а також міжнародні природоохоронні організації шукають рішення, які допоможуть захистити унікальну екосистему давнього озера. 

Озеро Танганьїка – природна лабораторія

За всю свою довгу історію, що вимірюється мільйонами років, озеро ніколи не пересихало. Воно майже завжди залишалося ізольованим від інших водойм. І навіть тепер, попри відтік води через річку Лукуга, риба здебільшого лишається в озері й не переходить у систему річки Конго.

Саме поєднання цих умов – ізоляції, величезних об'ємів прісної води, стратифікації та сприятливого клімату – створило на відносно невеликій території рідкісне явище: масштабне формування нових видів.

Унікальна фауна Танганьїки

Фауна озера надзвичайно різноманітна – загалом понад 2 тисячі видів. Значна частина з них пройшла власний еволюційний шлях і трапляється лише тут, біля берегів Танганьїки. Озеро та його околиці є середовищем існування великої кількості ендеміків, тому його високо цінують і біологи-дослідники, і колекціонери рідкісних риб.

Риби Танганьїки

Найпопулярніші серед рибалок види – різні сардини, кілька та 4 види окуня; усі вони вважаються ендеміками озера Танганьїка. Крім того, у цих водах мешкають кілька особливих видів сомів і вугрів. Тут трапляється навіть унікальний вид отруйної риби-фугу.

Та найбільше озеро відоме рибами родини цихлід. Тут живе щонайменше 250 видів цихлід, і майже всі вони унікальні. Деякі види досі залишаються недослідженими, попри безперервну наукову роботу у водах озера.

Серед найкрасивіших і найпопулярніших:

• лобата цифотиляпія зебра («Королева Танганьїки»);
• кілька видів трофеусів;
• юлідохроміси;
• численні лампрологуси, зокрема багатосмугий лампрологус і «Принцеса Бурунді».

Акваріумісти з усього світу уважно стежать за дослідженнями іхтіофауни Танганьїки, обмінюються цінною інформацією і, звісно, полюють на рідкісних кольорових риб. Віддані ентузіасти дуже хочуть бачити цих красенів у власних акваріумах. 

До речі, ще більше цихлід трапляється в сусідніх озерах – Вікторія та Ньяса (Малаві). У кожній із цих водойм є багато власних ендеміків.

Тварини Танганьїки

В озері трапляються десятки видів равликів та інших молюсків. Багато з них також є ендеміками. Окрім молюсків, Танганьїка навіть сформувала власний вид медуз.

Мілководне дно й береги озера буквально кишать ракоподібними: їх тут щонайменше 200 видів. Тут живуть краби, креветки та інші представники цієї групи. За різноманіттям ракоподібних і прісноводних равликів жодне інше Африканське Велике озеро не може зрівнятися з Танганьїкою.

Серед рептилій тут є нільські крокодили, водяні кобри та кілька видів черепах. Великі тварини зазвичай уникають людних місць і тримаються заростей, тож зустріти на відкритій ділянці навіть черепаху, не кажучи вже про крокодила, малоймовірно. Натомість біля води інколи можна побачити мавп.

Національні парки біля озера Танганьїка

Як уже згадувалося, біля берегів озера Танганьїка розташовані 2 національні парки Танзанії, тропічні ліси яких виходять просто до води.

Національний парк Gombe Stream

Перший із них – невеликий Національний парк Gombe Stream на північно-східному березі. Його площа становить лише 71 км². Тут навіть жартують: «кількість шимпанзе в парку дорівнює кількості науковців, які за ними спостерігають!»

Спостереження за шимпанзе – найпопулярніше заняття в парку, і цій традиції вже понад пів століття. Саме тут легендарна приматологиня й антропологиня докторка Джейн Гудолл провела всю свою професійну кар'єру та змінила поширені уявлення про шимпанзе. Науковиця й досі активно виступає за права тварин, хоча їй уже близько 90 років.

Окрім шимпанзе, тут можна побачити жовтих бабуїнів, червоних колобусів, верветок, блакитних і червонохвостих мавп. У парку також мешкають бегемоти, леопарди, галаго, медоїди, кущові свині, а ще велике різноманіття змій і птахів, зокрема фламінго.

Місцеві ландшафти справді вражають. Екзотичні еколоджі Gombe Stream чекають на гостей серед лісу й озерного узбережжя.

Національний парк Mahale Mountains

На південь від Кігоми лежить один із найкрасивіших парків Танзанії – Національний парк Mahale Mountains площею 1 613 км².

Як підказує назва, парк простягається вздовж прибережного гірського хребта Махале. Його вершина сягає 2 462 м. Дощовий ліс вкриває гори м'яким природним покривом, даючи всім мешканцям прихисток, тінь і вдосталь їжі. Місцеві шимпанзе живуть тут майже як королі – у середовищі, що збереглося таким, яким було тисячу років тому. Віддаленість парку й гірський рельєф ускладнюють доступ, а за мінімального втручання людини шимпанзе розмножилися тут у такій кількості, якою не може похвалитися жоден інший парк Танзанії.

Тим дивовижніше, що шимпанзе Mahale Mountains співіснують із левами, які також трапляються в цих місцях. У парку живуть сотні видів птахів, дикобрази й білки, а в саванних ділянках можна побачити левів, жирафів і зебр. Утім, відвідувачі не можуть дістатися савани: шлях пролягав би крізь густу лісову рослинність, де немає нормальних доріг.

Місцевих жителів переселили з Mahale Mountains у минулому столітті, і тепер регіон майже повернувся до свого первозданного стану.

Шлях до цього парку незвичайний – сюди можна дістатися лише човном. Усі пересування прибережною територією можливі тільки пішки, тому відвідання Mahale National Park перетворюється на справжню пригоду.

Портове місто Кігома

Головна цінність Кігоми – її роль як зручної точки доступу до озера Танганьїка та навколишніх національних парків. Саме місто доволі просте, хоча має кілька цікавих пам'яток.

Передусім у Кігомі є залізнична станція, звідки потяги перетинають країну аж до Дар-ес-Салама – найбільшого міста Танзанії на узбережжі Індійського океану. Для мандрівників, які хочуть дістатися швидше, у Кігомі працює внутрішній аеропорт.

Якщо ви цікавитеся історією та географією, варто зазирнути до невеликого музею Лівінгстона й дізнатися більше про час, коли європейці лише починали досліджувати Африку. Тут також можна вшанувати пам'ять біля статуї Девіда Лівінгстона – сміливого мандрівника, місіонера й гуманіста, який провів у Танзанії багато часу.

І наостанок радимо завітати до порту.

Легендарний корабель «Liemba» (MV Liemba)

У порту Кігоми можна побачити великий корабель, що на вигляд має дуже поважний вік. Довгий білий корпус, прямокутні отвори нижньої палуби з поручнями й виступні труби одразу натякають: перед вами історичний пароплав. Насправді MV Liemba уже понад 100 років, і він досі в експлуатації.

Німецький вантажно-пасажирський пароплав, який тоді називався Graf von Goetzen, спустили на воду в 1915 році. У цей час тривала Перша світова війна, а материкова частина сучасної Танзанії перебувала під владою Німеччини. Німеччині була потрібна військова сила на водах озера Танганьїка, щоб протистояти об'єднаним силам супротивників. Найближчим опонентом була Бельгія, яка контролювала сусіднє Конго.

Так гладінь давнього африканського озера потривожив військовий корабель із справжньою артилерією. На водах Танганьїки лунали постріли, а протистояння між сторонами набувало дедалі драматичнішого характеру.

Через 1,5 року, зазнавши переважно поразки, німці мусили відступати. Вони ухвалили стратегічне рішення тимчасово затопити Graf von Goetzen біля гирла річки Малагарасі, щоб згодом повернутися й підняти судно з дна. Німецькі військові змастили механізми пароплава товстим шаром мастила й відправили його на дно. Однак до Танганьїки вони вже не повернулися, адже Німеччина програла війну.

За кілька років бельгійці підняли судно, але ще через 2 роки буря знову відправила бідолашний Graf von Goetzen на дно.

Довга мирна служба під назвою «Liemba»

Коли вся материкова територія сучасної Танзанії перейшла під контроль британців, пароплав підняли, відновили й переобладнали для цивільних потреб. У 1927 році колишній німецький військовий корабель отримав назву «Liemba» (MV Liemba), а його місією стали мирні перевезення вантажів і пасажирів озером Танганьїка.

Роки минали, світ змінювався, змінювалася й Танзанія, але на озері Танганьїка майже століття залишалося щось незмінне – пасажирське судно MV Liemba. Колишній військовий корабель і далі курсує між Кігомою та іншими портами. На щастя, фахівці кажуть, що судно в доброму стані й прослужить ще кілька років.

Сподіваємося, MV Liemba незабаром відзначить ще один 100-річний ювілей – уже як винятково мирний пароплав.

Якщо ви не готові вирушити в круїз на MV Liemba, під час візиту до Кігоми варто хоча б сфотографувати легендарне судно в порту.

Танганьїка – велике африканське озеро, що чекає на мандрівників

У Танзанії багато давніх місць, що нагадують про походження людини й про те, як природа змінювалася протягом мільйонів років. Озеро Танганьїка – одне з таких місць: тут у шаруватих водах і далі еволюціонують унікальні риби та водні організми, шимпанзе допомагають нам краще зрозуміти природу, а люди можуть сповільнитися, відпочити й побачити все це зблизька.

Під час подорожі до Танзанії варто запланувати візит до дивовижного озера Танганьїка.

Західний регіон Танзанії має великий потенціал для розвитку екотуризму, і ми впевнені, що його популярність незабаром зростатиме. Не чекайте, доки він стане туристичним магнітом: відвідайте озеро Танганьїка й відкрийте для себе його дивовижний характер раніше за інших.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей