Назад
Назад

110 поширених фраз і слів суахілі

counter article 43942
Рейтинг:
Час читання: 6 хв.
Про Танзанію Про Танзанію

У яких країнах говорять суахілі? Як африканська мова стала однією з найпоширеніших у світі? Які базові фрази суахілі можуть знадобитися в подорожі? Про це розповідаємо в статті Altezza Travel.

Чи багато ви знаєте мов, що виникли як діалект на краю континенту, протягом 2 тисячоліть розвивалися під впливом європейських і східних цивілізацій, стали політичним символом боротьби за свободу й незалежність, а згодом отримали міжнародне визнання? Дозвольте короткий пролог.

Спершу ця стаття задумувалася як невеликий розмовник для мандрівників, які хочуть вивчити слова й фрази суахілі. Та під час підготовки вікно браузера поступово заповнилося нотатками професора Гарварду, документами ЮНЕСКО французькою та десятками академічних джерел з усього світу. Стало зрозуміло: простого списку з транскрипцією буде замало. Тож редакція Altezza Travel розповідає про історію, соціокультурний контекст і, звісно, найвідоміші та найкорисніші слова й фрази суахілі для вашої подорожі.

Пропустити історію суахілі й перейти одразу до розмовника

Історія мови суахілі: узбережжям Східної Африки

Щоб уникнути плутанини, уточнимо: суахілі – це також назва народу з однойменного регіону на узбережжі Східної Африки, до якого належать Занзібар, материкова Танзанія, Кенія та Мозамбік. Мова, якою вони говорять, колись була маловідомим острівним діалектом місцевих рибалок, землеробів і пастухів. Із розвитком торгівлі на початку 1 тисячоліття вони налагодили широкі контакти з народами узбережжя, і суахілі почала поширюватися вздовж берега. Найсильніше на неї вплинули арабська та корінні африканські мови, але в ній також є слова з англійської, німецької та португальської.

Поступово суахілі стала мовою спілкування для всіх, хто прибував на узбережжя Східної Африки. Переселенці з різних частин континенту, торговці з Азії та країн Перської затоки, індійські поселенці й європейські колонізатори пристосовували її до власних потреб, додаючи свої культурні та етнічні елементи. Так вона набула статусу lingua franca – спільної мови – з елементами арабської, португальської, перської, іспанської, англійської, німецької та гінді.

Народ суахілі: боротьба за незалежність

Особливу роль у розвитку суахілі відіграли події 20 століття. Саме тоді мова отримала соціально-політичний контекст, що значною мірою визначив її майбутнє.

За словами професора Гарвардського університету Джона М. Муґане, у десятиліття, що передували здобуттю незалежності Кенією, Угандою та Танзанією на початку 1960-х, суахілі виконувала роль міжнародного засобу політичної співпраці. Вона давала борцям за свободу в різних частинах регіону змогу говорити про спільні прагнення, попри значні відмінності між їхніми рідними мовами. Для частини африканців піднесення суахілі означало справжню культурну й особисту незалежність від європейських колонізаторів та їхніх панівних мов.

Після здобуття суверенітету політичні лідери почали використовувати й просувати суахілі як важливу складову історії, культури й навіть економіки. За президентства Джуліуса Ньєрере (1962–1978) Танзанія стала однією з 2 африканських держав, що проголосили офіційною корінну мову; другою була Ефіопія з амхарською. Щоб піднести статус суахілі й показати її виразність, Ньєрере особисто переклав 2 твори Вільяма Шекспіра: Юлій Цезар і Венеційський купець.

Крім того, професор Муґане зазначає, що завдяки Ньєрере сам термін «суахілі» став символом танзанійського громадянства й переплівся з постколоніальними наративами. Робітничий клас, змушений жити дуже скромно, подавався як ідеал – на противагу орієнтованій на Захід еліті. З часом ця ідея вийшла за межі Танзанії й певною мірою стала емблемою цілого покоління: бідного, але вільного й гідного.

Поширення суахілі: огляд 21 століття

Сьогодні це одна з найпоширеніших мов не лише в Африці: нею говорять близько 200 мільйонів людей. Суахілі має офіційний статус у Танзанії та Кенії, широко використовується в Уганді, Демократичній Республіці Конго й на Коморських Островах. Меншою мірою нею говорять у Бурунді, Руанді, північній Замбії, Малаві, Мозамбіку, Сомалі, Південному Судані й навіть в Омані та Ємені.

Суахілі є офіційною мовою Африканського Союзу. Якщо врахувати населення країн-учасниць цієї організації, вибір міг би припасти приблизно на 2 000 мов. Крім того, світові медіа, зокрема BBC, Radio France Internationale, China Radio International, NHK World Radio Japan, UN Radio та інші, транслюють новинні програми цією мовою.

У листопаді 2021 року Організація Обʼєднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) проголосила 7 липня Всесвітнім днем мови кісуахілі. Професор Кеннеді Гасторн, постійний представник Танзанії при штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, пояснив вибір дати так: цього дня 1954 року Африканський національний союз Танганьїки на чолі з Джуліусом Ньєрере проголосив суахілі важливим інструментом у боротьбі за незалежність. А що сталося далі, ви вже знаєте.

Основні фрази суахілі для мандрівників. Вивчайте суахілі онлайн.

Найпоширеніші запитання на цю тему стосуються того, як сказати суахілі «привіт», «до побачення», «дякую», «будь ласка», а також як правильно читати й вимовляти базові слова. Є 2 добрі новини. По-перше, у цій мові майже все читається й вимовляється так, як пишеться. По-друге, ми вже зібрали найуживаніші слова й фрази суахілі, які знадобляться вам у подорожі. 

Хоча більшість працівників туристичної індустрії Танзанії говорить англійською, кілька корисних фраз суахілі зроблять подорож теплішою й ближчою до місцевого життя. Цю поширену мову розуміє більшість місцевих мешканців, і вони зазвичай раді короткій розмові. Якщо вам потрібен швидкий і простий переклад із суахілі для подорожі, наведений нижче список базових фраз допоможе зорієнтуватися в різних ситуаціях.

Вітання та основні слова суахілі:

Jambo / Habari – [jahm-boh / ha-bah-ree] – Привіт, добрий день

Kwaheri – [kwah-heh-ree] – До побачення

Habari za asubuhi – [ha-bah-ree zah ah-soo-boo-hee] – Добрий ранок

Lala salama / Usiku mwema – [lah-lah sah-lah-mah / oo-see-koo mweh-mah] – На добраніч

Pole – [poh-leh] – Мені шкода (вираження співчуття)

Samahani – [sah-mah-hah-nee] – Перепрошую, вибачте (під час звернення до когось)

Ndiyo – [n-dee-oh] – Так

Hapana – [hah-pah-nah] – Ні

Asante – [ah-sahn-teh] – Дякую (одній людині)

Asanteni – [ah-sahn-teh-nee] – Дякую (кільком людям)

Mbaya – [m-bah-yah] – Погано

Nzuri – [n-zoo-ree] – Добре

Karibu – [kah-ree-boo] – Будь ласка (відповідь на подяку)

Місця:

Soko – [soh-koh] – Ринок

Duka – [doo-kah] – Крамниця

Hospitali – [hoh-spee-tah-lee] – Лікарня

Nyumba – [nyoom-bah] – Дім

Hoteli – [hoh-teh-lee] – Готель

Uwanja wa ndege – [oo-wahn-jah wah n-deh-geh] – Аеропорт

Stesheni – [steh-sheh-nee] – Станція

Benki – [behn-kee] – Банк

Safari – [sah-fah-ree] – Подорож, поїздка

Тварини:

Tembo – [tehm-boh] – Слон

Nyati – [nyah-tee] – Буйвіл

Kifaru – [kee-fah-roo] – Носоріг

Simba – [seem-bah] – Лев

Chui – [choo-ee] – Леопард

Swala – [swah-lah] – Газель

Kiboko – [kee-boh-koh] – Бегемот

Duma – [doo-mah] – Гепард

Twiga – [twee-gah] – Жираф

Punda milia – [poon-dah mee-lee-ah] – Зебра

Транспорт:

Gari – [gah-ree] – Автомобіль, транспортний засіб

Pikipiki – [pee-kee-pee-kee] – Мотоцикл

Boti – [boh-tee] – Човен

Treni – [treh-nee] – Потяг

Ndege – [n-deh-geh] – Літак

Basi – [bah-see] – Автобус

Teksi – [tehk-see] – Таксі

Pole pole – [poh-leh poh-leh] – Повільно, не поспішайте

Haraka haraka – [hah-rah-kah hah-rah-kah] – Швидко, покваптеся

Напрямки:

Mbele – [m-beh-leh] – Попереду, вперед

Nyuma – [nyoo-mah] – Позаду

Kulia – [koo-lee-ah] – Праворуч

Kushoto – [koo-shoh-toh] – Ліворуч

Kaskazini – [kahs-kah-zee-nee] – Північ

Kusini – [koo-see-nee] – Південь

Mashariki – [mah-shah-ree-kee] – Схід

Magharibi – [mah-ghah-ree-bee] – Захід

У готелі:

Kiyoyozi – [kee-yoh-yoh-zee] – Кондиціонер

Taulo – [tah-oo-loh] – Рушник

Mtandao – [m-tahn-dah-oh] – Інтернет

Chakula cha asubuhi – [chah-koo-lah chah ah-soo-boo-hee] – Сніданок

Chakula cha mchana – [chah-koo-lah chah m-chah-nah] – Обід

Chakula cha jioni – [chah-koo-lah chah jee-oh-nee] – Вечеря

У ресторані / крамниці:

Maji – [mah-jee] – Вода

Chakula – [chah-koo-lah] – Їжа

Mkate – [m-kah-teh] – Хліб

Nyama – [nyah-mah] – Мʼясо

Samaki – [sah-mah-kee] – Риба

Kuku – [koo-koo] – Курка

Wali – [wah-lee] – Рис

Kinywaji – [kee-nywah-jee] – Напій

Barafu – [bah-rah-foo] – Лід

Kahawa – [kah-hah-wah] – Кава

Chai – [chai] – Чай

Maziwa – [mah-zee-wah] – Молоко

Chumvi – [choom-vee] – Сіль

Pilipili – [pee-lee-pee-lee] – Перець

Sukari – [soo-kah-ree] – Цукор

Jibini – [jee-bee-nee] – Сир

Фрукти та овочі:

Mboga – [m-boh-gah] – Овочі

Matunda – [mah-toon-dah] – Фрукти

Parachichi – [pah-rah-chee-chee] – Авокадо

Embe – [ehm-beh] – Манго

Nanasi – [nah-nah-see] – Ананас

Chungwa – [choong-wah] – Апельсин

Ndizi – [n-dee-zee] – Банан

Tikiti maji – [tee-kee-tee mah-jee] – Кавун

Karoti – [kah-roh-tee] – Морква

Nyanya – [nyah-nyah] – Помідор

Tango – [tahn-goh] – Огірок

Kitunguu – [kee-toon-goo] – Цибуля

Kiazi – [kee-ah-zee] – Картопля

Фінанси:

Pesa – [peh-sah] – Гроші

Kadi ya benki – [kah-dee yah behn-kee] – Дебетова картка

Bili – [bee-lee] – Рахунок

Bei – [beh-ee] – Ціна

Rahisi – [rah-hee-see] – Дешево

Ghali – [ghah-lee] – Дорого

Запитання:

Nini – [nee-nee] – Що?

Nani – [nah-nee] – Хто?

Kwa nini – [kwah nee-nee] – Чому?

Wapi – [wah-pee] – Де?

Lini – [lee-nee] – Коли?

Ngapi – [ngah-pee] – Скільки?

Gani – [gah-nee] – Який? Якого типу?

Базові фрази суахілі:

Mimi ni... – [mee-mee nee] – Мене звати...

Ninafuraha kukutana nawe – [nee-nah-foo-rah-hah koo-koo-tah-nah nah-weh] – Приємно познайомитися

Habari gani? – [ha-bah-ree gah-nee] – Як справи?

Bei gani? – [beh-ee gah-nee] – Скільки це коштує?

Iko wapi...? – [ee-koh wah-pee] – Де знаходиться...?

Ninatoka nchi ya... – [nee-nah-toh-kah n-chee yah] – Я з...

Sifahamu / Sielewi – [see-fah-hah-moo / see-eh-leh-wee] – Я не розумію

Siongei Kiswahili – [see-ohn-geh-ee kee-swah-hee-lee] – Я не говорю суахілі

Rudia tena – [roo-dee-ah teh-nah] – Можете повторити?

Unaweza kunisaidia? – [oo-nah-weh-zah koo-nee-sah-ee-dee-ah] – Можете мені допомогти?

Maisha marefu – [mah-ee-shah mah-reh-foo] – Тост «за довге життя»

Hakuna matata / Hamna shida – [hah-koo-nah mah-tah-tah / hahm-nah shee-dah] – Без проблем або не хвилюйтеся (відома фраза суахілі з «Короля Лева»)

Shida kidogo – [shee-dah kee-doh-goh] – Невелика проблема (часто вживається навіть тоді, коли проблема не така вже й мала)

Опубліковано 15 листопада 2024 Оновлено 26 травня 2026
Редакційні стандарти

Усі матеріали Altezza Travel створюються на основі експертних знань і ретельного дослідження та відповідають нашій редакційній політиці.

Про автора
Агнес Мкумбо

Агнес – важлива учасниця операційної команди Altezza з великим досвідом роботи на Кіліманджаро та глибоким знанням сафарі-парків Танзанії. Вона також має сертифікацію дайвера Advanced Open Water – рідкісну кваліфікацію для команди Кіліманджаро.

Читати біографію
Додати коментар
Дякуємо за ваш коментар!
Ваш коментар з'явиться на сайті після модерації
Якщо у вас виникнуть запитання, ви завжди можете написати нам у WhatsApp

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Готово
Ми отримали ваш запит
Якщо хочете поспілкуватися з нашою командою зараз, натисніть нижче, щоб написати нам у WhatsApp
Помилка
На жаль, щось пішло не так...
Будь ласка, зв'яжіться з нами через онлайн-чат або WhatsApp – ми радо допоможемо