Музей Фредді Мерк'юрі на Занзібарі

Окрім чудового пляжного відпочинку, Занзібар Офіційно Занзібар – це архіпелаг із 75 островів. Занзібаром також називають політико-адміністративну одиницю: напівавтономний регіон у складі Танзанії та столицю автономної держави. Найбільший острів офіційно має назву Унгуджа, але і в Танзанії, і в англомовному середовищі його зазвичай називають «Занзібаром». Для простоти ми також називатимемо цей відомий туристичний напрям просто «Занзібаром». (Танзанія) відкриває мандрівникам, які відвідують Стоун-Таун, кілька цікавих музеїв, один із яких – Музей Фредді Мерк'юрі. Занзібар – місце, де минуло дитинство рок-ікони, а сам музей розташований у будинку, де зростав фронтмен Queen. Цей камерний музей наповнений речами, що розповідають про найперші роки життя Фредді Мерк'юрі, і весь простір пульсує енергією співака.

Будинок Фредді Мерк'юрі, Стоун-Таун, Занзібар

На вулиці неподалік поштового відділення в старому Стоун-Тауні на Занзібарі перехожий може помітити яскраву триповерхову будівлю. Іноді туристи зупиняються тут, щоб сфотографувати гарний фасад або зробити селфі на тлі різьблених дверей. Та якщо підійти ближче, ви побачите вивіску «Freddie Mercury Museum Zanzibar» із впізнаваним силуетом: чоловік стоїть, широко розставивши ноги, однією рукою тримає мікрофонну стійку, а другою піднімає кулак угору – це фірмова поза фронтмена Queen, Фредді Мерк'юрі.

Вікна прикрашають постери з вродливим чоловіком із густими вусами – самим Фредді Мерк'юрі, рок-легендою, чия слава й популярність не згасли навіть через десятиліття після його смерті. На прикладі його життя добре видно, чому таких людей називають зірками. І ніби продовжуючи цю думку, ви читаєте цитату фронтмена Queen: «Я не збираюся бути зіркою, я стану легендою».

Фредді Мерк'юрі, мабуть, найвідоміший уродженець Занзібару у світі. У музейній колекції зберігаються оригінальні фотографії, подаровані його родиною та близькими, а також інші артефакти, надіслані до музею компанією Queen Productions Ltd. безпосередньо з Великої Британії. У музеї постійно звучить музика Queen, і ви чуєте голос Фредді. Атмосфера переносить у світ Великого Претендента, якому і Занзібар, і Велика Британія виявилися замалими, тож він створив власний світ через музику.

Сама будівля музею також має історичну цінність для шанувальників Queen. Це був дім Фредді Мерк'юрі до того часу, коли його родина, Булсари, залишила острів під час Занзібарської революції 1964 року. У січні 1964 року, через місяць після здобуття незалежності від Британії, коли Занзібар усе ще залишався султанатом, на острові спалахнуло повстання проти влади арабського султана. За кілька годин повстанці захопили ключові об'єкти в столиці. Султан і його родина, а також члени уряду встигли втекти. Після цього на островах Занзібарського архіпелагу почалися заворушення й масові вбивства арабів, індійців та європейців. Багатьом людям, зокрема родині Булсара, довелося тікати із Занзібару. Сходи й стіни цього будинку досі зберігають пам'ять про непосидючого хлопчика, якого згодом упізнав і полюбив увесь світ. Тепер із цих самих стін фотографії та спогади очевидців розповідають про час і місце, де народилася Зірка.

Коли Фредді Мерк'юрі був Фаррухом Булсарою

Музею Фредді Мерк'юрі лише кілька років. Його творців надихнув успіх фільму «Богемна рапсодія». Головна мета музею – розповісти, де і як формувалася особистість Фредді Мерк'юрі. Простору для повного архіву та масштабної експозиції тут небагато: під виставку відведено лише одну простору кімнату, тоді як решта будинку працює як готель.

У цьому невеликому просторі засновникам музею Андреа Боеро й Джаведу Джафферджі вдалося занурити відвідувачів у світ дитинства та юності Фредді Мерк'юрі – час, коли його ще знали під даним при народженні ім'ям Фаррух Булсара. Найяскравіша частина експозиції присвячена ранньому дитинству: вона показує старий Стоун-Таун під британським і арабським правлінням, а також вулиці, якими Фаррух із друзями ходив до школи, біг після уроків на пляж і купався в Індійському океані.

У дитинстві на Фарруха сильно вплинули традиції зороастризму, якого дотримувалися його парські Парси – це етнічна група іранського походження, яка масово залишала Персію у 8 і 9 століттях, коли араби нав'язували місцевому населенню іслам. Парсів об'єднує належність до зороастризму – релігії, що ґрунтується на вченні Заратустри. Більшість парсів утекла до Південної Азії, передусім до Індії. Сьогодні у світі налічується понад 100 000 людей, які вважають себе парсами батьки. Деякі аспекти зороастрійських культурних традицій також представлені відвідувачам музею: тут можна побачити, як одягалися парси у 1940-х роках і як відбувалися обряди в нині зруйнованому зороастрійському храмі, куди маленький Фаррух теж часто ходив. У роки дитинства майбутнього музиканта в Стоун-Тауні мешкало близько 300 парсів, а нині вважається, що на Занзібарі їх залишилося лише 2.

Зберегти історію зв'язку Фредді Мерк'юрі з багатогранною культурою Занзібару – саме це вдалося невеликому музею в Стоун-Тауні. На архівних світлинах тут можна побачити Фредді немовлям, який позує на пуфі у фотостудії. Цікава деталь: ця студія досі працює на вулиці Шангані й належить синові фотографа, що зробив той знімок. На іншому фото темношкіра няня Сабін гуляє на задньому подвір'ї з усміхненим малюком у візочку, а ще на одному Фредді постає 5-річним хлопчиком зі святковим вінком на шиї в саду родинного дому – так він відзначає парський Новий рік.

Розглядати фотографії, читати підписи й занурюватися у спогади сестри Фредді Кашміри, яка допомагала музею на початку його роботи, – справжня знахідка для допитливого мандрівника. Ці матеріали зацікавлять шанувальників Фредді Мерк'юрі й усіх, хто під час прогулянки Стоун-Тауном шукає щось нетипове.

Невеликий музей – велике задоволення

Музей на Занзібарі вартий відвідання для тих, хто вважає себе шанувальником Queen і Фредді Мерк'юрі, а також для всіх, кому цікаво досліджувати знакові місця острова.

Щоб узяти від цього візиту більше, варто пам'ятати кілька порад:

Оберіть найспекотніший час дня

Стоун-Таун розташований поблизу екватора, тож тут спекотно цілий рік. У лабіринті старого міста навряд чи відчутний морський бриз, тому спека й вологість сприймаються ще сильніше, ніж біля океану. Музей залишить приємніше враження, якщо зайти сюди близько полудня, щоб перепочити від палючого сонця: всередині добре працює кондиціонування.

Заплануйте візит на найспекотнішу частину дня й не поспішайте у фотогалереях. Розглядайте знімки, вдумуйтеся в тексти пісень і насолоджуйтеся прохолодним повітрям під музику Queen. Затримайтеся біля екрана, де транслюють концертні записи, – так час у музеї стане змістовнішим.

Не читайте відгуки перед візитом

Досить часто люди поспіхом оцінюють місця й пам'ятки, де побували. В інтернеті є чимало інформації і про Музей Фредді Мерк'юрі в Стоун-Тауні, але не всі відгуки варті читання. Радимо нічого не читати заздалегідь, а просто прийти до музею й побачити його на власні очі.

Дехто бачить саму будівлю, нашвидкуруч фотографується, заходить замість музею до готелю – і в результаті йде розчарованим. Інші очікують рідкісної експозиції особистих речей Мерк'юрі, але їх не вражають ані піаніно, ані впізнавані жакети й костюми. Ще хтось швидко проходить кімнатою, зате знаходить час написати негативний відгук. Справді змістовні речі пишуть лише уважні й вдумливі відвідувачі.

Будинок-музей, де жила родина Булсара, доречніше сприймати як частину ширшої історії Стоун-Тауна й Занзібару, а також як чудове доповнення до інших музеїв острова: Старого невільничого ринку й англіканської церкви, Будинку чудес та інших експозицій, присвячених культурі Занзібару. Відвідання всіх цих музеїв дає цілісніше уявлення про різноманітну історію Занзібару.

Спокійно й pole pole

У Танзанії та на Занзібарі ви, найімовірніше, часто чутимете фразу «pole pole». Суахілі це означає «повільно, повільно» й добре передає місцеву філософію життя без поспіху та зайвих тривог. Мабуть, це найкраще правило для відвідання Музею Фредді Мерк'юрі: рухатися повільно й уважно вбирати все довкола. Що довше ви залишаєтеся, то більше деталей помічаєте, а отже, тим повнішим буде візит. Цілком можливо, що музей пробудить нову хвилю інтересу до особистості музиканта навіть у тих, хто не є великим шанувальником рок-музики чи Queen.

Altezza Travel підготувала кілька невеликих завдань для вашого візиту до Музею Фредді Мерк'юрі – щоб було цікавіше й щоб перевірити вашу увагу до деталей:

• У музеї знайдіть зірку, схожу на зірки Голлівудської алеї слави;
• Помітьте помилки у свідоцтві про народження Фредді, допущені поспішним лікарняним реєстратором;
• Знайдіть спогади друга Фарруха на ім'я Бонзо й прочитайте про 3 головні місця, куди занзібарські підлітки їздили на велосипедах. Одне з них варте окремої екскурсії – це печери, де утримували рабів;
• Пошукайте аркуш із відгуком рідною мовою: дошка для побажань розташована за сувенірною експозицією. Якщо такого аркуша немає, залиште власний відгук.

Що ще можна побачити в музеї Фредді

Виставка поділена на кілька візуально відмінних розділів. Біля входу йдеться про минуле Стоун-Тауна, і ця частина плавно підводить до часу, коли в родині Булсара народився первісток. Наступні розділи відповідають періодам, коли Фредді Мерк'юрі навчався в Панчгані в Індії, досяг перших музичних успіхів після переїзду до Великої Британії, переживав популярність Queen і проживав останні роки життя, вже тяжко хворіючи.

Один із найцікавіших розділів показує колекцію чернеток із текстами пісень. Шанувальники Queen можуть побачити тут улюблені рядки, написані рукою автора. Під логотипом гурту розміщена історія його створення, розказана самим художником – Фредді Мерк'юрі, який навчався у художній школі й чудово малював.

Ближче до завершення експозиції можна прочитати зворушливу історію останньої пісні музиканта, Mother Love, яку розповів його колега по гурту й соло-гітарист Queen Браян Мей. Поруч розміщені відбитки фото самого Браяна Мея в рамках. На знімках він відвідує щойно відкритий музей та інші місця Стоун-Тауна, де минуло дитинство Фредді. Браян Мей казав, що все життя мріяв побувати на Занзібарі, тож цей візит став здійсненням мрії.

Якщо ваша мрія схожа на мрію Браяна Мея, це, можливо, найкраща причина відвідати Занзібар.

А ми ще навіть не розповіли про все інше, що можна знайти на вулиці Шангані. Неможливо передати словами все, що там можна побачити й відчути. Лише прийшовши до музею самостійно, можна по-справжньому відчути: «The Show Must Go On!»

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей