52 причини 
Безкоштовний PDF 
Написати нам у WhatsApp 
Забронювати безкоштовний дзвінок 
Природоохоронна зона Нгоронгоро
Кратер Нгоронгоро – місце з найвищою концентрацією тварин в Африці
За оцінками ЮНЕСКО, у природоохоронній зоні Нгоронгоро мешкає близько 25 000 великих ссавців. Тут можна побачити Велику п'ятірку: слонів, носорогів, левів, леопардів і буйволів, а також інших відомих тварин Африки – бегемотів, зебр, антилоп, сервалів і бородавочників.
Більшість цих тварин живе на компактній території площею 260 км². Під час сафарі нові зустрічі з тваринами трапляються приблизно кожні 10–15 хвилин дороги. Це одна з причин, чому Нгоронгоро внесено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Нгоронгоро також належить до найцікавіших місць у Танзанії для спостереження за птахами. Тут можна побачити понад 600 видів птахів!
Де розташований кратер Нгоронгоро?
Природоохоронна зона Нгоронгоро розташована на півночі Танзанії. На заході вона межує із Серенгеті, а на півдні – з озером Маньяра. Місто Аруша, головний туристичний центр Танзанії, розташоване за 190 км; дорога автомобілем займає близько 4 годин.
Міжнародний аеропорт Кіліманджаро (JRO), через який більшість мандрівників прибуває до Танзанії, розташований за 250 км.
Зазвичай перед поїздкою до Нгоронгоро мандрівники відвідують Національний парк Тарангіре. Він ближчий до Аруші, тому його зручно включити в маршрут дорогою до Нгоронгоро. Після сафарі в Нгоронгоро можна вирушити до знаменитого Національного парку Серенгеті. Дорога займає близько 3 годин, тож до вечора ви встигнете дістатися готелю й відпочити перед сафарі наступного дня.
Кратер Нгоронгоро – частина природоохоронної зони
Плануючи подорож, важливо пам'ятати: природоохоронна зона Нгоронгоро й кратер Нгоронгоро – не одне й те саме. Загальна площа природоохоронної зони становить 8 292 км². Це приблизно в 6 разів більше за Лос-Анджелес і понад у 5 разів більше за Лондон.
Кратер Нгоронгоро – головна пам'ятка природоохоронної зони. Його називають «кратером» через вулканічне походження. Колись тут височів масивний вулкан, а його залишкові стінки сформували кальдеру Нгоронгоро. Попри поширений міф, дикі тварини можуть виходити за її межі, але роблять це рідко: у кратері є все необхідне для їхнього комфортного існування.
Площа кратера становить лише 260 км². Якщо у Нгоронгоро заплановано 1 день сафарі, більшу частину часу ви проведете саме тут.
Окрім кратера, у природоохоронній зоні Нгоронгоро є й інші цікаві місця, зокрема озеро Ндуту, ущелина Олдувай, кратери Емпакай та Олмоті.
Тварини в кратері Нгоронгоро, Танзанія
На сафарі в кратері Нгоронгоро можна побачити більшість найвідоміших тварин Танзанії. Багато з них не залишають меж кратера, і на цій невеликій території одночасно мешкають тисячі ссавців. За 1 день тут реально побачити майже всіх головних мешканців савани.
Оцінку кількості великих ссавців у кратері Нгоронгоро станом на 2020 рік зроблено на основі дослідження групи науковців, до якої входили Патрісія Д. Мельман і Джозеф О. Огуту. Їхня праця «Довгострокова історична й прогнозована динаміка популяцій травоїдних у кратері Нгоронгоро, Танзанія» містить докладні оцінки чисельності тварин у кратері:
- Слони – 300
- Леви – 55
- Чорні носороги – >30
- Плямисті гієни – 6 000
- Буйволи – 4 000
- Зебри – 4 000
- Гну – 10 000
- Канни – > 70
- Газелі Томсона – 1 500
Підрахунок не охоплює дрібних ссавців, таких як сервали, каракали, бородавочники й лисиці. Команда дослідників оцінює загальну кількість ссавців у Нгоронгоро приблизно у 25 000. Ця цифра не є сталою, оскільки тварини час від часу заходять у кратер і виходять з нього.
Велика п'ятірка в кратері Нгоронгоро
За словами Філіпа Бріггса, автора провідного путівника Bradt країнами Африки, Нгоронгоро – найкраще місце на континенті для спостереження за Великою п'ятіркою. Тут найвища щільність слонів, левів і буйволів в Африці. Шанси побачити рідкісніших представників Великої п'ятірки – носорогів і леопардів – у Нгоронгоро також вищі, ніж у будь-якому іншому національному парку, хоча такі зустрічі трапляються не під час кожного сафарі-виїзду. Ці тварини загалом рідкісні.
Експертка Altezza Travel із сафарі Агнес кілька разів на рік відвідує всі парки північної Танзанії. Її поїздки у 2023 та 2024 роках підтверджують думку Бріггса: за 1 день у Нгоронгоро ви з високою ймовірністю побачите всю Велику п'ятірку. Відносно невловимими залишаються лише носороги, адже вони тримаються подалі від доріг, якими рухаються мандрівники.
Агнес також зазначає, що, на відміну від Тарангіре й Серенгеті, слони в Нгоронгоро здебільшого тримаються поодинці. Стада також трапляються, але не такі численні, як у сусідніх національних парках.
Як тварини потрапили до кратера Нгоронгоро?
Тварини природно мігрували до кратера Нгоронгоро протягом тисячоліть: їх приваблювали родючі землі, численні джерела води й багата рослинність. Ця унікальна екосистема, сформована після вулканічного виверження 2–3 мільйони років тому, дала тваринам безпечний прихисток із достатньою кількістю їжі та захистом від зовнішніх загроз. Саме тому різні види змогли тут добре закріпитися.
Попри поширену хибну думку, тварини можуть заходити до кратера Нгоронгоро й виходити з нього. Стрімкі стіни кратера утворюють природну межу, але не повністю перешкоджають руху. Дикі тварини час від часу мігрують у кратер і за його межі в пошуках їжі, води або нових територій.
Коли найкраще відвідати кратер Нгоронгоро?
У середині січня сезонні дощі вкривають природоохоронну зону свіжою густою травою. Погода спекотна й ясна. Травоїдні – слони, буйволи, зебри й антилопи – пасуться по всій території, і ви побачите їх майже одразу після спуску на дно кратера.
Хижаки, зокрема леви й леопарди, найактивніші вранці та ввечері, а вдень відпочивають у високій траві. Їх часто видно поблизу сафарі-доріг, і вони не лякаються автомобілів.
Якщо вас цікавить спостереження за птахами, зимові місяці – найкращий час. У цей період до Танзанії прилітають мігруючі птахи, і різноманіття видів сягає максимуму.
Січень – один із найпопулярніших місяців для сафарі в Нгоронгоро, тож у кратері буде багато інших гостей.
Лютий – найтепліший місяць у Танзанії. У кратері Нгоронгоро денна температура піднімається до 26°C.
За 1 день сафарі в Нгоронгоро можна побачити майже всіх відомих тварин Африки – слонів, зебр, буйволів, левів і леопардів, а також антилоп і великих птахів савани. У південно-східній частині кратера живе велика колонія бегемотів. Це місце дає найвищі шанси побачити одну з найрідкісніших тварин Африки – чорного носорога.
Оскільки територія кратера невелика, зустрічі з тваринами трапляються приблизно кожні 15–20 хвилин. Такої частоти спостережень немає майже в жодному іншому національному парку Африки.
Лютий – популярний місяць для сафарі в Нгоронгоро. На початку й у середині місяця мандрівників більше. Наприкінці лютого кількість гостей починає зменшуватися.
У березні погода в Нгоронгоро приємно тепла. Це перехідний місяць між сухим сезоном і сезоном дощів. Ближче до середини місяця кількість сафарі-автомобілів помітно зменшується, а лоджі дають сезонні знижки. Ми радимо березень мандрівникам, які цінують спокійний і більш усамітнений відпочинок.
Буйволів, слонів, зебр, левів, леопардів та інших великих ссавців можна зустріти по всьому кратеру. Крім того, на сафарі в Нгоронгоро трапляються майже всі типи африканських антилоп – від великих канн до крихітних дікдіків.
Квітень вважається найдощовішим місяцем у Танзанії, хоча сонячні й сухі дні також трапляються. Кратер Нгоронгоро знову вкривається густою травою, а ландшафт змінює сухі жовті відтінки на свіжу зелень. Води достатньо по всій території, тому тварини розходяться всім кратером. Завдяки відносно невеликій площі слонів, антилоп, левів, зебр та інших великих ссавців можна зустрічати кожні 15–20 хвилин дороги.
У цей час готелі на краю кратера мають найнижчі ціни й приймають менше гостей; протягом дня ви можете побачити лише кілька інших сафарі-автомобілів. Вартість проживання зазвичай у 1,5–2 рази нижча, ніж у лютому або серпні.
У травні в природоохоронній зоні Нгоронгоро триває сезон дощів. Дощі зазвичай ідуть щодня, але іноді трапляються повністю сухі дні. Савана вкрита густою рослинністю, тому дрібніших мешканців – мангустів, сервалів, каракалів і бородавочників – побачити складніше. Великі травоїдні, зокрема слони, буйволи, антилопи й зебри, користуються рясною травою та неквапно рухаються кратером. Час від часу трапляється найрідкісніший африканський ссавець – чорний носоріг.
Хижаки, зокрема леви й леопарди, також залишаються в цій частині дикої природи. Вони активніші вранці та ввечері, а вдень переважно відпочивають. У південно-східній частині кратера живе велика колонія бегемотів. Більшість часу вони проводять у воді, а ввечері виходять на берег пастися. Іноді ненадовго залишають воду й удень.
Лісиста зона на краю кратера багата на птахів. Щоб краще роздивитися орнітофауну, скористайтеся біноклями, які є в кожному сафарі-автомобілі Altezza Travel.
Як і у квітні, інших мандрівників у кратері небагато, а ціни в лоджах тримаються на найнижчому рівні року.
До середини червня в Нгоронгоро повертається сухий сезон. На відміну від січня й лютого, літні місяці в Танзанії прохолодніші. Уночі температура може опускатися до 5–6°C. Обов'язково візьміть на сафарі флісову куртку й легку вітрівку: виїзди в кратер починаються рано-вранці, і може бути прохолодно. Повний список речей є в матеріалі «Що взяти на сафарі» на нашому сайті.
Удень температура комфортна, без спеки, а мандрівників у кратері все ще небагато. На початку червня в готелях діють останні сезонні знижки, тож сафарі може коштувати дешевше, ніж у липні. Наша експертка із сафарі Агнес вважає червень, як і початок березня, ідеальним часом для сафарі в Нгоронгоро.
Цього місяця тут можна побачити всіх добре відомих мешканців савани: слонів, буйволів, зебр, антилоп, а в південно-східній частині Нгоронгоро, поблизу джерел Нгойтокіток, – бегемотів. Також трапляються хижаки: леви, леопарди й гієни.
У липні в Танзанії триває сухий сезон. Уночі температура на краю кратера може опускатися до 4–6°C, тож не забудьте флісову куртку й легку вітрівку. Сафарі в кратері починається о 6:30–7:00 ранку, і без теплого одягу може бути холодно. Удень температура піднімається до 25–30°C. Погода суха й сонячна, а на території знову багато сафарі-автомобілів.
Великі ссавці – зебри, антилопи, буйволи, леви й слони – трапляються по всьому кратеру. У Нгоронгоро рідко вдається проїхати 15–20 хвилин і не побачити жодної тварини. Вони звикли до автомобілів і не тікають.
Тваринний світ Нгоронгоро, ймовірно, один із найбагатших в Африці, а липень – найкращий час, щоб познайомитися з ним. Трава висихає, тому легше помітити дрібніших мешканців савани: сервалів, каракалів і вухатих лисиць. Часто трапляються шакали та великі птахи савани. У Нгоронгоро можна спостерігати майже всіх африканських антилоп: імпал, крихітних дікдіків, дуїкерів і канн. Нарешті, тут мешкають найрідкісніші жителі савани – чорні носороги. Стільки тварин за 1 сафарі-виїзд ви навряд чи побачите деінде.
Важливо пам'ятати: поїздка не має завдавати дискомфорту місцевим диким тваринам. Будь ласка, поважайте правила національних парків Танзанії.
Серпень – один із найсухіших місяців року. Дощів майже немає, а погода щодня сонячна й приємна. Водночас уночі та рано-вранці прохолодно: у лоджах на краю кратера температура опускається до 5–7°C. Візьміть легку куртку й флісовий светр.
Під час спуску до кратера вас оточуватимуть тисячі диких тварин. У Нгоронгоро можна побачити Велику п'ятірку – левів, леопардів, буйволів, слонів і носорогів, а також інших мешканців савани: антилоп, зебр і бегемотів. Цей місяць також добре підходить для спостереження за дрібними мешканцями савани. Трава висихає, і бородавочників, мангустів, сервалів та каракалів помітити легше.
У серпні в Нгоронгоро буде багато інших мандрівників. Іноді біля групи тварин збирається 4–5 автомобілів. Якщо вам ближче більш усамітнена атмосфера, розгляньте менш завантажені місяці – березень, червень або жовтень.
У вересні в Нгоронгоро триває сухий сезон. Як і в серпні, варто бути готовими до великої кількості інших гостей.
Тварини часто тримаються біля джерела води на озері Магаді, але багатьох можна побачити й у віддалених куточках заповідної території. На сафарі в Нгоронгоро трапляються всі відомі мешканці савани – слони, леви, буйволи, бегемоти, антилопи й зебри. Це також одне з небагатьох місць в Африці, де живе рідкісний чорний носоріг. Носороги зазвичай тримаються подалі від сафарі-доріг, тому побачити їх вдається не завжди.
Вересень – пік сухого сезону. Трави в заповідній зоні небагато, тож дрібних мешканців савани – мангустів, сервалів, каракалів і бородавочників – спостерігати легше.
Жовтень – перехідний місяць між сухим зимовим сезоном і осінніми дощами. Це чудовий час для сафарі-подорожі до Нгоронгоро. Погода приємно сонячна, а гостей у заповідній зоні помітно менше, ніж у серпні чи вересні. Час від часу можливий дощ.
Як і в інші місяці, тварини в Нгоронгоро всюди. Трапляються великі ссавці савани – леви, буйволи, зебри, антилопи й слони. Бегемотів можна побачити на озері Магаді, мілкому содовому озері посеред кратера. Також є шанс спостерігати менш відомих мешканців савани – каракалів, сервалів, бородавочників та інших.
У листопаді в Танзанії починається теплий сезон дощів. Кількість гостей у кратері зменшується, а готелі починають давати сезонні знижки. Цей місяць ідеально підходить тим, хто хоче відвідати одну з найвідоміших природних територій Африки у спокійнішій атмосфері. З високою ймовірністю на всій території буде лише кілька десятків автомобілів, тож спостереження за тваринами не відволікатимуть інші відвідувачі.
Через дощі в Нгоронгоро з'являються тимчасові джерела води. Вони розподіляються всією заповідною зоною, і слонів, левів, антилоп, великих птахів савани та зебр можна побачити майже будь-де. У південно-східній частині Нгоронгоро живе велика колонія бегемотів.
Дрібних мешканців савани – сервалів, каракалів і бородавочників – складніше помітити через траву, що швидко росте після дощів.
Завдяки екваторіальному клімату ранки й вечори в грудні помітно тепліші, ніж у червні–вересні. Погода може змінюватися, але дощі в кратері не завадять сафарі. З наших Land Cruiser комфортно спостерігати за дикою природою за будь-якої погоди.
Прокинувшись у готелі на краю кратера, ви побачите красивий краєвид савани перед спуском униз. Зустрічі з тваринами в Нгоронгоро відбуваються значно частіше, ніж в інших національних парках Танзанії. Лише за 1 день можна побачити всіх великих ссавців: слонів, зебр, антилоп і буйволів. Дрібних мешканців савани – шакалів, лисиць і дуїкерів – буває складно помітити через високу траву, але вони часто виходять на дорогу. Усі тварини звикли до автомобілів і дозволяють спостерігати за собою зблизька.
Кінець грудня – один із найпопулярніших періодів для сафарі. Якщо плануєте поїздку на цей час, радимо бронювати її за 4–6 місяців.
Переглянути приклад маршруту сафарі Скільки коштує сафарі в Нгоронгоро?
Відвідування природоохоронної зони Нгоронгоро входить до більшості сафарі-турів північною Танзанією. Вартість такого сафарі залежить від кількох чинників: сезону, вибору готелів і кількості мандрівників.
У середньому сафарі в Нгоронгоро коштує $500–900 з особи на день. Також доступні преміальні варіанти подорожі з проживанням у готелях високого рівня – їхня вартість може сягати кількох тисяч доларів на день.
Що подивитися в природоохоронній зоні Нгоронгоро?
Окрім головної пам'ятки – кратера з його тваринним світом – у природоохоронній зоні Нгоронгоро є кілька інших цікавих локацій. Радимо закласти ще 1 день, щоб їх відвідати.
Ущелина Олдувай і табір Лікі
Ущелина Олдувай – місце розкопок, де відомі антропологи Мері та Луїс Лікі знайшли рештки давніх людей віком 1,5–2 мільйони років. Сьогодні тут працює Музей ущелини Олдувай з точними копіями давніх знарядь та інших артефактів, знайдених під час розкопок. Також є кафе, де мандрівники можуть відпочити й подивитися на ущелину Олдувай.
Кратер Емпакай
Ще один давній вулканічний кратер, Емпакай, розташований на північ від «головного» кратера Нгоронгоро. Це одне з небагатьох місць у заповідній зоні, де дозволені піші маршрути. Правила вимагають, щоб усіх відвідувачів супроводжував озброєний рейнджер. Посеред кратера лежить однойменне озеро Емпакай, де з листопада до травня можна побачити фламінго.
Кратер Олмоті
Олмоті – ще один популярний напрям для пішого походу в нагір'ї Нгоронгоро. Навіть у сухий сезон тут рідко бувають інші відвідувачі. Цей маршрут добре підходить мандрівникам, які хочуть побути серед природи Танзанії подалі від численних сафарі-автомобілів.
Скеля Насера
Разом з ущелиною Олдувай скеля Насера є важливою археологічною пам'яткою. Вона здіймається приблизно на 50 м над саваною – майже як 16-поверховий будинок. Тут знайшли первісні кам'яні знаряддя, зокрема сокири, леза й молоти, якими ранні люди користувалися близько 300 000 років тому. На основі цих знахідок науковці реконструюють процес еволюційного розвитку людини.
Скільки днів потрібно для сафарі в кратері Нгоронгоро?
Щоб побачити головну пам'ятку Нгоронгоро – кратер із його тваринним світом – достатньо 1 дня. Увечері ви прибудете до готелю на краю кратера й відпочинете. Сафарі починається рано-вранці та завершується приблизно о 14:00–15:00. Після цього сафарі-гід Altezza Travel відвезе вас до лоджу.
Думка експерта
Більшість гостей Нгоронгоро проводить на дні кратера лише 1 день, але експертка Altezza Travel Агнес вважає, що цього вистачає тільки для першого знайомства з тваринним світом і ключовими ділянками. Якщо дозволяють час і бюджет, вона радить продовжити візит до 2 або 3 днів: так легше спостерігати різну поведінку тварин, побачити тих, хто не трапився першого дня, і більше дізнатися про птахів Нгоронгоро.
На 2 день сафарі може скластися зовсім інакше: носороги підійдуть ближче до доріг, леви перемістяться в мальовничіші місця, а бегемоти вийдуть на берег, де їх зручніше роздивитися. Якщо є можливість, 2–3-денний візит дає значно повніше розуміння життя кратера, ніж одноденна поїздка.
Ущелину Олдувай можна відвідати того ж дня дорогою з Нгоронгоро до Серенгеті.
Нагір'я Нгоронгоро має чимало цікавих місць, окрім головного кратера. Якщо разом із ним ви хочете побачити кратери Олмоті й Емпакай, додайте до сафарі в Нгоронгоро ще 1 день.
Злітно-посадкові смуги в Нгоронгоро
Дорога автомобілем з Аруші до Нгоронгоро зазвичай займає близько 4 годин. Альтернатива – дістатися до кратера Нгоронгоро літаком менш ніж за 1 годину, з краєвидами савани з повітря. Такий варіант особливо зручний для тих, хто хоче скоротити час у дорозі.
Перельоти до Нгоронгоро виконують місцеві авіакомпанії Coastal Aviation, Flightlink, Regional Air та Auric Air. Вони використовують невеликі літаки на 6–13 пасажирів.
Кратер Нгоронгоро обслуговують 2 злітно-посадкові смуги:
Ngorongoro Airstrip – названа на честь кратера й розташована на його краю, на висоті близько 2 300 м над рівнем моря, неподалік від офісу Управління природоохоронної зони Нгоронгоро та Ngorongoro Crater Lodge. Після прибуття сафарі-виїзд можна розпочати майже одразу.
У цієї смуги є один недолік – постійна хмарність. Через це регулярних рейсів сюди немає, лише чартерні. Водночас навіть чартерний рейс може не отримати дозволу на посадку, і тоді літак приземлиться на найближчій смузі Маньяра.
Lake Manyara Airport розташований на південь від кратера Нгоронгоро, на висоті 1 260 м над рівнем моря. Хмарності тут значно менше, тому аеропорт приймає регулярні рейси. Він передусім обслуговує перельоти до Національного парку озера Маньяра, але також зручний для поїздки до Нгоронгоро. Дорога від злітно-посадкової смуги озера Маньяра займає близько 1,5 години.
Якщо ви вирішите летіти до Нгоронгоро, Altezza Travel допоможе підібрати відповідні квитки або забронювати чартерний рейс. Наш водій відвезе вас на виліт, а після прибуття гід зустріне вас і розпочне сафарі-виїзд в одному з найцікавіших місць Африки для спостереження за тваринами.
Чорні носороги в кратері Нгоронгоро
За даними Міжнародного союзу охорони природи, чорний носоріг нині має статус виду на межі зникнення в дикій природі. Це звучить тривожно, але політика Танзанії щодо захисту цих тварин дає підстави для обережного оптимізму.
Дослідник доктор Вілфред Одаді з Університету Егертон встановив, що у 1960-х роках у Нгоронгоро мешкало близько 100 чорних носорогів. До 1990-х браконьєри майже знищили популяцію: вижило лише 11 особин.
На щастя, керівництво країни вчасно усвідомило масштаб проблеми й запустило кілька програм відновлення популяції носорогів. Їхня мета – щороку збільшувати чисельність чорних носорогів на 5%. Рейнджери почали регулярно патрулювати територію кратера, і випадків браконьєрства поступово поменшало.
Згодом до проєкту долучилися Франкфуртське зоологічне товариство, International Rhino Foundation і Всесвітній фонд дикої природи (WWF). Кошти цих організацій дають змогу забезпечувати цілодобову охорону носорогів.
У результаті кількість чорних носорогів у Нгоронгоро поступово зростає. Сьогодні тут мешкає близько 30 особин.
Тварини, яких немає в кратері Нгоронгоро
У кратері Нгоронгоро немає жирафів і гепардів. Їх можна побачити в сусідньому Національному парку Серенгеті, куди більшість мандрівників вирушає після Нгоронгоро.
Чому в кратері Нгоронгоро немає жирафів?
У кратері Нгоронгоро немає жирафів через його стрімкі стіни, якими їм важко пересуватися, а також через рослинність: тут бракує високих дерев, якими вони живляться. У кратері переважають трави й чагарники, тож кормової бази для жирафів недостатньо. Тому їх частіше можна побачити в сусідньому Національному парку Серенгеті, а також у багатьох інших національних парках Танзанії.
Історія кратера Нгоронгоро в Танзанії
Кратер Нгоронгоро утворився внаслідок потужного вулканічного виверження 2–3 мільйони років тому. Протягом тисячоліть на кам'янистому вулканічному ґрунті виростали ліси й савани, створюючи сприятливі умови для життя тварин і ранніх людей. У 1978 році професор Лікі виявив у районі Лаетолі скам'янілі сліди, які свідчать, що предки людини, здатні ходити прямо, жили в Нгоронгоро 3,7 мільйона років тому.
Надійних свідчень про доколоніальну історію Нгоронгоро майже немає. Відомо, що в другій половині XVIII століття до кратера прийшли племена масаїв, витіснивши народи датога та хадза і змінивши місцеву взаємодію людини з природним середовищем. До прибуття європейців масаї регулярно приводили свої стада до кратера.
Ситуація змінилася, коли Танганьїка увійшла до складу Німецької імперії. Територію Нгоронгоро передали землевласнику Адольфу Зідентопфу. Починаючи з 1880 року він поступово обмежував доступ місцевих племен до Нгоронгоро. Зідентопф створив великі ферми на території майбутньої природоохоронної зони. Його не цікавила цінність кратера як природної пам'ятки: Нгоронгоро розглядали лише як орні землі для колонії, що зростала. Було зведено багато фермерських будівель, фундаменти яких збереглися донині.
Після Першої світової війни Танганьїка стала британською підмандатною територією. У 1928 році губернатор Дональд Камерон затвердив створення комісії, яка визначила майбутні межі природоохоронної зони. У 1951 році Нгоронгоро оголосили частиною Національного парку Серенгеті, а будь-яку людську діяльність заборонили. Виняток зробили для племен масаїв, яким дозволили входити зі своїми стадами.
У 1959 році Нгоронгоро вивели з-під управління Серенгеті й надали статус окремої природоохоронної зони, подібний до статусу національного парку, зі строгими правилами, визначеними Ordinance про природоохоронну зону Нгоронгоро. У 1979 році, після здобуття Танзанією незалежності, ЮНЕСКО надала Нгоронгоро статус об'єкта Світової спадщини. Це означає, що біорізноманіття природоохоронної зони має величезну цінність для всього людства, а Танзанія зобов'язана забезпечувати безпеку й збереження Нгоронгоро. Унаслідок цього з 1980-х років поновилися спроби переселити масаїв з території кратера. Племенам виплачували компенсацію за добровільний виїзд.
Гржимеки й Нгоронгоро
Значний внесок у розвиток Нгоронгоро зробили природоохоронці Бернард і Міхаель Гржимеки. Хоча їхню роботу переважно пов'язують із Серенгеті, Гржимеки багато часу провели в Нгоронгоро, збираючи інформацію про мешканців кратера.
У 1959 році 24-річний Міхаель Гржимек трагічно загинув: його легкий літак зіткнувся зі стерв'ятником, після чого пілот втратив керування й розбився. Того ж дня його поховали на краю кратера Нгоронгоро. Через 28 років поруч поховали його батька, а Управління національних парків встановило меморіальну дошку на честь Гржимеків. Це місце можна відвідати під час сафарі.
Кратер Нгоронгоро сьогодні
Сьогодні Нгоронгоро має особливий статус у системі національних парків і заповідників Танзанії. Територією керує окремий орган – Управління природоохоронної зони Нгоронгоро. Будь-яка діяльність людини, окрім туризму, заборонена. На краю кратера розташовано чимало розкішних лоджів із дуже високим рівнем сервісу й комфорту. Один із найкращих прикладів – andBeyond Ngorongoro Crater Lodge.
Поширені запитання
Кратер Нгоронгоро та природоохоронна зона Нгоронгоро розташовані в Танзанії, у Східній Африці. Нгоронгоро лежить у Північній Танзанії неподалік від знакових національних парків, таких як Серенгеті й Тарангіре, що робить його ідеальним напрямком для сафарі та спостереження за тваринами.
Зйомка дроном у Нгоронгоро заборонена. Дозвіл на таку зйомку надають лише проєктам, корисним для природоохоронної зони: зазвичай це документальні групи, що знімають дику природу, і зрідка великі туристичні медіапроєкти. Мандрівники, які планують знімати для особистого архіву, або блогери такого дозволу не отримають.
Вечорами та вранці в лоджах на краю кратера прохолодно. Щоб сафарі було комфортнішим, обов'язково візьміть флісову кофту й легку вітрівку.
Для сафарі-виїздів рекомендований класичний одяг для сафарі: штани або шорти та сорочка кольору хакі чи оливи. Уникайте білого одягу – він швидко брудниться й вкривається пилом. Взуття може бути будь-яким, але легкі кросівки будуть зручнішими за сандалі. Трекінгове взуття потрібне, якщо ви плануєте похід в Olmoti або Empakai.
Більше деталей – у нашій статті про те, що взяти із собою на сафарі.
Існує 2 теорії походження назви «Ngorongoro». Перша припускає, що кратер назвали від масайського вислову «El-Nkoronkorro», що означає «дар життя». За легендою, саме так масаї називали соковиті трав'яні простори Нгоронгоро. До того як ця територія стала природоохоронною зоною, вони практикували традиційний випас худоби, заводячи стада в кратер. На жаль, така практика може шкодити довкіллю, тому її заборонили для підтримки збереження біорізноманіття.
Друга теорія дає практичніше пояснення: масаї вішають дзвіночки на свою худобу, і ті видають звук «nkor-nkor».
Кратер Нгоронгоро не входить до офіційного списку 7 чудес світу. Однак його часто називають одним із «7 природних чудес Африки» завдяки унікальним геологічним особливостям, багатому тваринному світу та екологічному значенню. Визнання Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як об'єкта Світової спадщини також підкреслює його глобальну важливість.
Підписуйтеся на Altezza Travel на YouTube
Залишайтеся на зв'язку в Instagram
Altezza Travel посідає 1 місце на TripAdvisor
Усе було просто ідеально. Завдяки Ірині наш маршрут був дуже добре організований, кожна деталь продумана. Після прибуття ми отримали дуже приємні вітальні подарунки й залишалися на зв'язку протягом усієї подорожі. Нам пощастило мати чудового сафарі-гіда Хусейна. Професійний, з глибокими знаннями про тварин і щиро захоплений своєю роботою. Він організував для нас найкращі можливі спостереження й подарував спогади, що залишаться надовго, вистежуючи найрідкісніших тварин. Ми бачили леопарда, що відпочивав на дереві в кратері Нгоронгоро, левів за їжею і грою з дитинчатами, гепарда, який намагався уникнути групи левів, а також неймовірну переправу гну через річку в Серенгеті. Це точно була подорож на все життя. Ми обов'язково рекомендуватимемо Altezza Travel і, будь ласка, просіть Хусейна! Він найкращий сафарі-гід.
Ще до того, як ми вилетіли до Танзанії, і аж до нашого від'їзду на Занзібар Altezza була неймовірною. Спершу, ще до остаточного бронювання, Altezza в особі Ріти була надзвичайно корисною й гнучкою у створенні плану подорожі, що найкраще відповідав нашим потребам. Навіть коли ми змінили формат із Кіліманджаро/сафарі на лише сафарі, рівень турботи залишався таким самим.
Коли ми приземлилися, нас зустрів добрий і професійний водій, який був на місці о 2-й ночі й готовий відвезти нас до першого місця проживання – Ngare Sero. Це було чудове місце з багатьма зручностями й заняттями на великій території. Ми насолоджувалися басейном, смачною їжею та невеликим озером, де можна було побачити безліч птахів і тварин.
Arusha Coffee Lodge і тур плантацією на другий день були дуже захопливими. Це не зайняло надто багато часу, і ми відчули, що багато дізналися про процес виробництва кави. Практична частина й обід стали чудовим завершенням. Наш водій Паскаль був веселим та інформативним, дорогою він навчав нас будь-яких слів суахілі, які ми просили.
Наступного дня ми зустріли Айзека, нашого сафарі-гіда. Айзек був ключовою частиною того, що зробило нашу подорож до Танзанії такою неймовірною. Він один із найпрацьовитіших і найдобріших людей, яких я коли-небудь зустрічав, до того ж він чудово знав усе, з чим ми стикалися: від місцевих племен і особливостей кожного парку до точної поведінки кожної тварини, яку ми бачили.
Айзек був терплячим із нами й добре відчував наш настрій. Коли інші водії поспішали до тварини, він залишався спокійним і повільно, але впевнено підвозив нас ближче, зберігаючи спокійну й дуже приємну атмосферу. Ми жодного разу не пропустили тварину чи краєвид, які хотіли побачити. У кожному парку протягом 6 днів поспіль Айзек ніколи не змушував нас почуватися поспішно або так, ніби ми надто радіємо тварині, яку вже бачили десятки разів. Він ставився до кожного спостереження так, ніби сам бачив це вперше, хоча за роки роботи гідом бачив подібне сотні разів.
Айзек працював наполегливо від ранку до вечора. Він був дуже відкритим, зберігав енергію й позитивний настрій від початку до кінця. Прощатися з ним в аеропорту перед від'їздом було одним із найважчих моментів, бо ми провели з ним чудовий час. Він підняв наше сафарі на інший рівень. Його експертиза, уважність і працьовитість вирізняли його серед усіх гідів, яких ми зустрічали в подорожі, і це добре говорить не лише про Айзека, а й про Altezza.
Altezza також була неймовірно уважною щодня. Вони зв'язувалися з нами, з водіями й були дуже турботливими, зважаючи на наш медовий місяць і день народження дружини. Altezza організувала індивідуальний чохол на колесо з написом «Just Married» і сюрприз до дня народження в Nyikani Camp: персонал заспівав пісню й приготував торт. У Sopa Lodge команда залишила веселий сюрприз. Marera Mountain View Lodge, де ми зупинялися між Тарангіре та Нгоронгоро, також був прекрасним місцем. У кожному помешканні, яке організувала Altezza, персонал, їжа, номери й зручності були на найвищому рівні. Проживання в лоджах відчувалося преміальним, але Nyikani Camp у Серенгеті був схожий на дім. Персонал був гостинним і знаходив особистий контакт із гостями. Ми хотіли б залишитися довше!
Ми з нетерпінням чекаємо майбутніх подорожей з Altezza, знаючи, що можемо розслабитися й насолоджуватися дорогою, адже Altezza бере на себе все планування і всі стресові моменти міжнародної мандрівки. Дякуємо Ріті, Айзеку й усім в Altezza, хто зробив цю подорож медовим місяцем, про який можна лише мріяти!
Читати відгуки