Пік Ухуру – вершина Кіліманджаро

Пік Ухуру – найвища вершина Кіліманджаро й найвища точка Африки. Про Кіліманджаро знають багато хто, та не всі знайомі з піком Ухуру та його цікавою історією. У цій статті ми докладніше розповідаємо про факти, повʼязані з Ухуру. Якщо ви плануєте піднятися на Кіліманджаро або просто цікавитеся горами й історією Африки, ця розповідь буде для вас цікавою.

У статті йтиметься про:

• назви вершин відомих гір;
• хто й чому назвав найвищу точку Кіліманджаро Ухуру;
• хто першим піднявся на цю вершину;
• що таке Факел Ухуру;
• що означає слово «Uhuru»;
• як піднятися на пік Ухуру на Кіліманджаро й отримати сертифікат.

Характеристики піку Ухуру на Кіліманджаро

На табличці на самому верху піку Ухуру зазначено висоту 5 895 м над рівнем моря. Утім, це число не обовʼязково є абсолютно точним.

Перші дослідники піднялися на вершину Кіліманджаро в 1889 році. Тоді вони помилково визначили її висоту як 6 010 м. Згодом показник уточнили до нинішніх 5 895 м над рівнем моря. Саме ця висота залишається офіційною для найвищої гори Африки. Її вказано на знаку піку Ухуру, а також викарбувано на медалях, які отримують учасники після успішного сходження.

У 2008 році супутникові системи вимірювання дали точніші дані – 5 891,8 м. Це значення часто округлюють до 5 892 м над рівнем моря. Якщо рахувати висоту гори над твердою скельною основою, абсолютна висота становить 5 891 м. А якщо виміряти відстань від центру Землі до вершини, пік Ухуру розташований на відстані 6 384 134 м – далі, ніж вершина Евересту, яка лежить за 6 382 414 м від центру Землі. Отже, вершина Кіліманджаро виступає в космічний простір майже на 2 км далі від центру нашої планети, ніж великий Еверест.

Знак піку Ухуру

Що ще написано на знаку піку Ухуру? Дійшовши до відомої таблички на вершині, встановленої під характерним кутом, ви прочитаєте:

• ГОРА КІЛІМАНДЖАРО
• ВІТАЄМО
• ВИ ЗАРАЗ НА
• ПІКУ УХУРУ, ТАНЗАНІЯ, 5 895 М НАД РІВНЕМ МОРЯ
• НАЙВИЩА ТОЧКА АФРИКИ
• НАЙВИЩА ОКРЕМА ГОРА СВІТУ
• ОДИН ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ВУЛКАНІВ СВІТУ
• СВІТОВА СПАДЩИНА І ДИВО АФРИКИ

Найвищі й найнижчі точки

Отже, вражаючий пік Ухуру – найвища точка Танзанії та всієї Африки. Саме тому він входить до знаменитих 7 вершин. Говорячи про найвищі точки, варто згадати й найнижчі. Найнижча точка Танзанії розташована на дні озера Танганьїка, на 1 471 м нижче його поверхні. Це найглибше озеро Африки. Найнижчою точкою Африки, що лежить над водою, вважають озеро Ассаль у Джибуті – 155 м нижче рівня моря.

Якщо ви хочете піднятися на Кіліманджаро й побачити цей знак на власні очі, ми організуємо таку подорож. Наприкінці статті ви дізнаєтеся більше про сходження на Кіліманджаро з Altezza.

Більше цікавих фактів і деталей про Кіліманджаро шукайте в інших наших матеріалах – наприклад, «10 фактів про найвищу гору Африки» та «Де розташована гора Кіліманджаро».

Що означає «Uhuru»?

Пік Ухуру отримав свою назву в 1962 році, через рік після здобуття Танзанією незалежності. На той час країна ще називалася Танганьїкою. Слово Uhuru мовою суахілі означає «свобода», і цю назву дали найвищій вершині країни на честь новоздобутої свободи.

Попередня назва вершини

Понад 60 років головна вершина Кіліманджаро має назву Ухуру – «Пік Свободи». Але так було не завжди. Понад 70 років вершина Кіліманджаро носила імʼя кайзера Вільгельма, останнього імператора Німецької імперії. Назву їй дав німець Ганс Меєр, який першим піднявся на найвищу точку Кіліманджаро. Це сталося в 1889 році, коли Танганьїка перебувала під німецьким правлінням. Німці досліджували ці території, зокрема Кіліманджаро та його околиці.

Сучасний пік Ухуру з 1889 до 1962 року називався піком Кайзера Вільгельма. Спершу – до поразки Німецької імперії та відходу німців з Африки в 1918 році. Після цього назва залишалася просто тому, що іншої не було. Цікаво, що з 1889 до 1918 року пік Ухуру гордо називали найвищою точкою «німецької землі».

Вершини відомих гір

Назви великих гір відомі багатьом. Слава найвищих або найкрасивіших гір зазвичай повʼязана саме з їхніми назвами. Водночас мало хто знає, як називаються їхні головні вершини, тобто найвищі точки. А деякі гори мають вершини з власними назвами.

Еверест, найвища гора світу – залежно від того, як саме її вимірювати, – не має окремої назви для своєї вершини. Натомість у багатьох інших гір зі списку найвищих у світі такі назви є. Наприклад, найвища вершина гори Лхоцзе називається Lhotse Main. У Макалу найвища точка має назву Makalu Main. Найвища вершина японської Фудзі – Кенґаміне. Двоголова північноамериканська Деналі має найвищу точку під назвою South Summit. А найвища точка африканської гори Кіліманджаро – це пік Ухуру.

Пік Ухуру

Для багатьох назва Ухуру залишається маловідомою. Зазвичай альпіністи дізнаються її вже під час сходження на Кіліманджаро – біля знаменитого знака на вершині. Саме там учасники часто фотографуються на згадку про успішний підйом на пік Ухуру.

Красу Кіліманджаро можна побачити в нашому короткометражному фільмі. Він проводить крізь різні кліматичні зони «даху Африки» – від густих тропічних лісів до крижаної арктичної пустелі. Завершується фільм вражаючим видом на засніжений кратер із піку Ухуру.

Читайте статтю до кінця, щоб дізнатися найцікавіші факти про пік Ухуру.

Вершини Кіліманджаро

Кіліманджаро – не просто гора, а потрійний вулкан. Часто кажуть, що ця африканська вершина є найвищою окремою горою світу. Про це навіть зазначено на знаку піку Ухуру. Кіліманджаро справді не належить до жодного гірського хребта. Його поява повʼязана з вулканічною активністю, що відбувалася кілька мільйонів років тому.

Шира

Спершу внаслідок складних геологічних процесів сформувався вулкан Шира. Пізніше за ним зʼявився Мавензі, а останнім – Кібо. Кожен наступний вулкан під час виверження руйнував попередні, а після активної фази здіймався над ними. Кратер Шири обвалився близько 500 000 років тому. Сьогодні її найвища вершина – Johnsell Point, 3 962 м над рівнем моря. Це найвища точка на частково збереженому східному краї зруйнованого кратера. Водночас інша вершина Шири відоміша – Cathedral Point. Вона сягає 3 872 м над рівнем моря й популярна серед учасників сходжень. Її можна побачити під час підйому на Кіліманджаро маршрутами Лемошо та Північний Траверс.

Мавензі

Мавензі, другий вулкан, що піднявся над довколишніми рівнинами, також частково зруйнований. Та попри це він досі справляє сильне враження. Вершина сильно вивітрена: її утворюють розколоті скелі й камʼяні осипи, характерні для так званої зони арктичної пустелі. Льодовиків на Мавензі немає. На форму цього вулкана вказує сама назва – «kimawenze». Мовою місцевого народу чагга вона означає «зламаний» або «зубчастий».

Найвища вершина Мавензі названа на честь Ганса Меєра – німецького дослідника, який першим піднявся на Кіліманджаро. Іронія в тому, що сам він так і не зміг піднятися на Мавензі. Висота піку Hans Meyer становить 5 148 м над рівнем моря. Це одна з найвищих вершин континенту. Якби Мавензі вважали окремою горою, вона була б 3-ю за висотою в Африці після Кібо та Кенії.

Кібо

Найбільший і найвищий вулкан Кіліманджаро – Кібо, що сформувався кілька сотень тисяч років тому. Саме його останнє велике виверження зруйнувало перший вулкан Шира. Сьогодні Кібо залишається сплячим вулканом, одним із 3 вулканічних конусів Кіліманджаро, з дуже низькою ймовірністю пробудження. Найвища точка Кібо лежить на краю його кратера. Вона сягає 5 895 м над рівнем моря й відома як пік Ухуру. Отже, Ухуру – не гірська вершина у звичному сенсі, а найвища точка масиву Кіліманджаро. Щороку десятки тисяч учасників експедицій прагнуть піднятися сюди в день штурму вершини, але вдається це не всім.

Перше сходження на Кіліманджаро

Історія сходжень на найвищу гору Африки почалася наприкінці 1840-х років. Саме тоді перші європейці відкрили вкритий снігом і льодом вулкан Кіліманджаро. Це були німецькі місіонери й дослідники Йоганнес Ребманн та Йоганн Людвіг Крапф. У 1848 році вони вперше побачили «снігове диво Африки». У квітні наступного року Ребманн знову наблизився до гори й спробував піднятися на неї, але дійшов лише до межі снігу. Це була перша організована спроба сходження на вершину.

Перші дослідники

Упродовж наступних 40 років, через великий інтерес до відкритих гір Кіліманджаро й Кенія у Східній Африці, сюди вирушали інші дослідники. Серед них були німецький дослідник Карл Клаус фон дер Деккен, британський місіонер Чарльз Нью, шотландський геолог Джозеф Томсон, англійський картограф і натураліст Генрі Гамільтон Джонстон, угорський дослідник граф Самуель Телекі фон Сек разом з австрійським географом Людвігом фон Гьонелем, німецький дослідник Ганс Меєр, американський мандрівник, лікар і орнітолог Вільям Луїс Ебботт із німецьким дослідником Отто Еренфрідом Елерсом та інші. Усі вони зазнали невдачі, не зумівши подолати сніг на шляху до вершини. Крутий рельєф, висотна хвороба, а також брак дуже досвідчених альпіністів і гідів робили завдання підйому на засніжені вершини ще складнішим. Найвище серед них піднявся Меєр – до 5 500 м, далі вже було потрібне технічне альпіністське спорядження.

Перше успішне сходження

Зрештою невтомний німець Ганс Меєр організував свою 3-тю експедицію в 1889 році. Цього разу він підготувався ґрунтовно. Експедиція тривала з 27 вересня до 9 жовтня 1889 року маршрутом, подібним до сучасного Марангу.

До експедиції долучився ще один європеєць – австрійський альпініст і високогірний гід Людвіг Пуртшеллер, який мав досвід 1 600 сольних сходжень і вважався одним із найкращих знавців Альп свого часу. Його знання мали допомогти подолати снігово-льодовий покрив вершини. Разом із європейцями йшли 16 африканців із народу чагга. Вони супроводжували групу до висот, де ще почувалися впевнено, а потім поверталися вниз. Лише один місцевий житель пройшов із ними весь шлях від підніжжя Кіліманджаро до піку Ухуру, попри сувору погоду й висотну хворобу.

Йогані Кіньяла Лауво

У більшості джерел можна знайти імʼя Йогані Кіньяла Лауво. Нібито саме він був першим танзанійцем, який піднявся на вершину Кіліманджаро. Ми вважаємо, що це неправда, і проста логіка це спростовує. Якби Лауво піднявся на Кіліманджаро в 1889 році, на момент смерті в 1996-му йому було б щонайменше 125 років, що неможливо.

Крім того, гід Лауво не міг пригадати експедицію та подробиці легендарного сходження. Натомість експедиція добре описана в щоденниках і згадках Меєра та Пуртшеллера. Плутанина виникла під час святкування 100-річчя сходжень на Кіліманджаро в 1989 році. Місцевій спільноті були потрібні живі «легенди» та свідки тієї експедиції. Згодом неправдоподібну легенду активно підтримували родичі Лауво й недобросовісні журналісти. Тепер це імʼя згадують поверхові хроністи історії.

Члени Kilimanjaro Mountain Club, заснованого в 1959 році, провели власне розслідування. Вони також не знайшли доказів того, що гід на імʼя Лауво піднімався на Кіліманджаро разом із Меєром і Пуртшеллером.

Муїні Амані

Насправді ймовірніше, що Меєра й Пуртшеллера до вершини Кіліманджаро супроводжував інший танзанієць – Муїні Амані з міста Пангані. Він працював портером, кухарем і охоронцем. Під час сходження Муїні Амані, ймовірно, було 20 років. Водночас немає даних, які підтверджували б, що Амані піднявся з європейцями до краю кратера Кібо. Найімовірніше, через відсутність теплого одягу й спорядження він чекав на групу в таборі, розбитому нижче. Меєр і Пуртшеллер піднялися на пік Ухуру 6 жовтня 1889 року.

Підсумки експедиції

Учасники експедиції майже точно виміряли висоту Кіліманджаро – 6 010 м. Їхній розрахунок відрізнявся від сучасного значення трохи більш ніж на 100 м. Ганс Меєр, який очолював експедицію, назвав найвищу точку Кібо на честь кайзера Вільгельма. Там він також встановив невеликий німецький імперський прапор. Людвіг Пуртшеллер, альпініст, що піднявся на 2-гу вершину Мавензі, також залишив слід в історії. Ця вершина заввишки 5 120 м тепер названа на його честь. Пуртшеллер помилково вважав її найвищою точкою Мавензі. Насправді найвища вершина Мавензі має висоту 5 148 м. Її назвали на честь Ганса Меєра, відзначивши його роль в успішній першій експедиції.

У наступні десятиліття на Кіліманджаро піднялися ще кілька людей. Друге успішне сходження на пік Кайзера Вільгельма відбулося через 20 років – у 1909 році. Поступово на гору почали підніматися менш підготовлені учасники. До кінця 1950-х, коли маршрут уже був прокладений, а в таборах збудували хати, близько 1 000 людей піднялися на пік Ухуру.

Факел Ухуру

На той час Танганьїка прагнула свободи й незалежності від Британії. Після Першої світової війни, через поразку Німеччини та рішення Ліги Націй, країна перейшла під британський контроль. Вплив Британії на Танганьїку почався в 1919 році. Він був непрямим, але все одно пригнічував народ країни. У 1959 році відомий політик Джуліус Ньєрере виступив у Законодавчій асамблеї Танганьїки. Його слова перегукувалися зі знаменитою молитвою святого Франциска Ассізького. Він сказав:

«Ми, народ Танганьїки, хотіли б запалити свічку й поставити її на вершину гори Кіліманджаро, щоб вона світила за межі наших кордонів, даруючи надію там, де був відчай, любов там, де була ненависть, і гідність там, де раніше було лише приниження».

Перша експедиція

У 1961 році Танганьїка здобула незалежність і стала суверенною республікою. На честь цієї події запланували спеціальну експедицію до вершини Кіліманджаро. Її очолив лейтенант Александр Дональд Ґвебес-Ньїренда, офіцер Танзанійської народної армії. Його з теплотою згадують як Алекса Ньїренду. Його завданням було встановити на вершині Факел Свободи й прапор Танганьїки. Однак 9 грудня 1961 року сувора погода на Кібо не дозволила дійти до вершини. Головними перешкодами стали сильний вітер і рясний сніг.

Друга експедиція

Через рік, 9 грудня 1962 року, спробу повторили. Її приурочили до річниці незалежності Танганьїки. Цього разу Алекс Ньїренда успішно привів групу військовослужбовців на пік Кайзера Вільгельма. Там вони встановили прапор вільної Танганьїки й запалили гасовий факел. Цей жест символізував новоздобуту свободу нації. Запалений на вершині факел став маяком свободи для Танганьїки. Саме тоді вершину, раніше відому як пік Кайзера Вільгельма, офіційно перейменували на пік Ухуру, що мовою суахілі означає «Пік Свободи». Під цією назвою вона відома й сьогодні.

9 грудня 1962 року було зроблено легендарне фото Алекса Ньїренди. На ньому він закріплює Факел Свободи на найвищій горі Африки. Через 7 років, коли американські астронавти висадилися на Місяці й установили прапор США, зʼявилися схожі знакові кадри. Деякі танзанійці вважають, що ідею такого символічного акту могла підказати саме фотографія з Кіліманджаро 1962 року.

Факел Свободи

У 1964 році Народна Республіка Занзібар і Пемба, нещодавно звільнені внаслідок кривавої революції, обʼєдналися з Республікою Танганьїка. Так постала сучасна держава – Обʼєднана Республіка Танзанія. У назві «Tanzania» частина «Tan-» походить від Tanganyika, а «-zan» – від Zanzibar. Пік Ухуру став найвищою точкою нової республіки. Камʼяний уламок із піку Кайзера Вільгельма, який Ганс Меєр привіз німецькому імператорові, досі зберігається в Потсдамі, Німеччина, поза публічним доступом.

Факел Ухуру став одним із національних символів Танзанії. Він зображений на монеті номіналом 1 шилінг. Відтоді економічна ситуація країни змінилася, і ці монети вже не перебувають в обігу.

Факел Свободи залишається на гербі країни. Він підноситься над усіма іншими символами, уособлюючи світло знань і просвіти. Водночас він і далі символізує свободу. Напис на гербі «Uhuru na Umoja» означає «Свобода і єдність». Він вказує на обʼєднання понад 130 різних народів Танзанії.

У Танзанії існує традиція щорічної естафети з факелом. Ця національна кампанія зазвичай триває з березня до жовтня. Посадовці інспектують різні державні обʼєкти, а військові бігуни проходять маршрути в різних частинах країни. Вони прибувають із факелом у місця, де відкривають нові школи, лікарні та інші установи. Ці заходи мають подвійну мету. По-перше, це офіційні антикорупційні перевірки, спрямовані на важливу для Танзанії проблему. По-друге, це патріотична кампанія, що привертає увагу до соціальних питань. Традицію піднімати факел на пік Ухуру, однак, припинили.

Сходження на Кіліманджаро сьогодні. Як дістатися піку Ухуру

Щороку близько 50 000 людей піднімаються на пік Ухуру. Експедиції на Кіліманджаро стали невідʼємною частиною туризму в Танзанії. До піку Ухуру веде кілька стежок, а найпопулярніші маршрути Кіліманджаро такі:

• маршрут Лемошо
• маршрут Марангу, найстаріший
• маршрут Мачаме
• маршрут Умбве, яким часто користуються професійні спортсмени
• маршрут Ронгай
• найновіший маршрут Північний Траверс

Кліматичні зони Кіліманджаро

Зазвичай підйом на Кіліманджаро до піку Ухуру й повернення займають 5–7 днів. Шлях до вершини відкриває надзвичайне різноманіття ландшафтів. Учасники проходять кілька кліматичних зон: вологий тропічний ліс, зону вересових пустищ, альпійську пустелю і, зрештою, арктичну зону вершини. Тропічний ліс – густий і вологий; за ним починаються пустища, де переважають верес і чагарники. Вище лежить альпійська пустеля з камʼянистим рельєфом і рідкою рослинністю. Зона вершини – суворий крижаний ландшафт, де збереглися льодовики Кіліманджаро, що швидко зменшуються. Вони тануть, вивітрюються й сублімують. За оцінками вчених, упродовж наступних 20 років льодовики можуть повністю зникнути.

Пік Ухуру розташований у найвищій арктичній зоні. Температура тут завжди нижча за 0 °C, часто бувають сильні морози. Снігопади на вершині – не рідкість. Наприклад, у 2020 році на вершині Кіліманджаро випало стільки снігу, що доступ до піку Ухуру був заблокований. Усі експедиції, які планували піднятися на Ухуру, завершувалися нижче. Тоді Altezza Travel організувала спеціальну експедицію найвитриваліших гідів, щоб вони розчистили шлях до вершини від снігу.

Утім, більшу частину року шлях до піку Ухуру відкритий, і піднятися на нього можна майже в будь-який сезон. Технічне альпіністське спорядження або попередній альпіністський досвід не потрібні. Потрібні 4 речі: бажання піднятися на «дах Африки», добра фізична форма, правильно підібрана програма сходження для найкращої акліматизації та команда підтримки. Підніматися самостійно було б надзвичайно складно й небезпечно через велику висоту, гостру гірську хворобу та потребу нести все спорядження. Крім того, самостійне сходження на Кіліманджаро просто незаконне. Tanzania National Parks Authority і закони Танзанії забороняють підніматися на Кіліманджаро без місцевих гідів, тому вам потрібен місцевий оператор. Вибір туроператора може визначити, якою буде експедиція: посередньою або безпечною, комфортною й по-справжньому захопливою.

Піднятися на Кіліманджаро з Altezza Travel

Altezza Travel понад 10 років працює в Танзанії й спеціалізується на організації експедицій на Кіліманджаро. Ми знаємо, як перетворити сходження на продуману, безпечну й справді яскраву подорож. Живучи й працюючи в регіоні Кіліманджаро, ми відточили кожну частину туристичного сервісу: від зустрічі мандрівників у Міжнародному аеропорту Кіліманджаро до церемонії вручення медалей після експедиції.

Якість нашої роботи видно у відгуках сотень задоволених мандрівників і в оцінках представників туристичної галузі Танзанії. Вони підтверджують високий рівень роботи Altezza Travel. Ще один показник нашого професіоналізму – статус найбільшого туроператора на Кіліманджаро.

Ми допоможемо підібрати найвідповідніший маршрут і програму сходження, що суттєво підвищує шанси піднятися на пік Ухуру. Успіх експедиції значною мірою залежить від обраного маршруту й тривалості сходження. Також ми порадимо найкращий час для підйому на Кіліманджаро з урахуванням вашого графіка.

Вирушаючи до піку Ухуру з нами, ви можете бути впевнені в безпеці та професіоналізмі команди підтримки – від моменту прибуття в Танзанію до завершення експедиції. Комфорт супроводжує подорож на кожному етапі: від автомобіля, що зустрічає вас в аеропорту, до готелю, який ми бронюємо, і намету, що стає вашим домом під час сходження. Смачні страви, теплі спальники й уважна робота гідів – стандартна частина сходження з Altezza Travel.

Звʼяжіться з нашою командою, і ми допоможемо спланувати продуману та комфортну подорож до піку Ухуру – найвищої точки Африки.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей