Велика міграція гну

Уявіть мільйони тварин, що рухаються безмежними рівнинами Східної Африки, – природне видовище, якому важко знайти рівних на Землі. Це Велика міграція гну, найбільше переміщення наземних тварин на планеті. Майже 2 мільйони гну, зебр і газелей мігрують екосистемою Серенгеті-Мара в безперервному циклі. У докладному гіді Altezza Travel розповідаємо, де й коли спостерігати це вражаюче природне явище.

Де відбувається Велика міграція гну?

Велика міграція гну відбувається у Східній Африці, в екосистемі Серенгеті-Мара – найдавнішій і останній у своєму роді на планеті. Вона простягається від півночі Танзанії до півдня Кенії та охоплює території корінних спільнот і природоохоронні зони, зокрема Національний парк Серенгеті, Природоохоронну зону Нгоронгоро, а з кенійського боку – заповідник Масаї-Мара. Більша частина Великої міграції гну проходить у Національному парку Серенгеті в Танзанії.

Ця екосистема займає близько 40 000 км². Тут мешкають кілька мільйонів тварин, серед них гну, газелі Томсона, зебри, буйволи, жирафи, слони, гіпопотами, леви, леопарди, гепарди, гієни та багато інших. Таке багатство тваринного світу повʼязане з різноманіттям середовищ – від озер, річок і боліт до травʼянистих рівнин і лісів.

Екосистема Серенгеті-Мара – жива модель складних звʼязків між дикою природою та середовищем, де життєвий цикл постає в усій своїй величі й суворості. Посуха змушує ссавців залишати звичні місця, грозові фронти ведуть їх до свіжої трави й води, а зелені рівнини створюють найкращі умови для народження телят. Водночас ці вразливі малята одразу стають здобиччю хижаків і падальників.

У які місяці відбувається Велика міграція гну?

Міграція гну в Серенгеті – це водночас рух за життям і втеча від смерті, безперервний цикл у найточнішому сенсі. Стада гну рухаються за годинниковою стрілкою вздовж меж Серенгеті-Мара, долаючи свій шлях 12 місяців на рік.

Велика міграція за місяцями

ЮНЕСКО називає Велику міграцію однією з «найвражаючих природних подій» на планеті, помітною навіть із космосу. Її масштаб справді вражає: близько 2 мільйонів гну та сотні тисяч газелей і зебр збираються у стада й перетинають африканські рівнини, долаючи загалом 800–1 000 км. У цього великого шляху немає ані початку, ані кінця – лише народження і смерть. За цією логікою й простежимо маршрут міграції.

Велика міграція гну в січні / лютому / березні

На початку року стада копитних приходять на південні рівнини Серенгеті вздовж східної межі національного парку, поблизу Нгоронгоро. Дощі вже завершилися, і рівнини вкриті свіжою травою. Сприятлива погода створює ідеальні умови для сезону народження телят. За 2 місяці на світ зʼявляється близько 400 000 малят, які одразу стають ціллю для хижаків.

Квітень / травень

Гну мігрують на північний захід, у напрямку центрального Серенгеті, розтягуючись на десятки кілометрів. Їхня ціль – Західний коридор, де на стада чекає перша велика перешкода: річка Груметі з численними крокодилами.

Червень / липень

На початку сухого сезону великі стада збираються вздовж південних берегів Груметі. Вони можуть затриматися тут до 2 тижнів, перш ніж наважаться на драматичний перетин річки, який багато тварин не переживуть. Після переправи стада рухаються далі на північ, наближаючись до річки Мара. Цей етап – найнапруженіший і найнебезпечніший, його часто вважають кульмінацією міграції. Тисячі тварин гинуть у сильній течії, від паніки в стаді, крокодилів і великих котячих, що чекають на обох берегах.

Серпень / вересень / жовтень

Частина тварин уникає річки Мара й залишається на півночі Серенгеті, інші переходять до кенійської Масаї-Мара. Потім міграційні колони повертають на схід і зрештою знову прямують на південь, ще раз перетинаючи Мару.

Листопад / грудень

Після коротких дощів у вересні–листопаді стада повертаються до Танзанії, рухаючись уздовж східної межі Серенгеті в напрямку Нгоронгоро. Наприкінці року рівнини знову наповнюються тваринами, і цикл починається спочатку.

Коли найкраще спостерігати Велику міграцію?

Найкращий час для спостереження за Великою міграцією гну залежить від того, що саме ви хочете побачити. Найвідоміші й найдраматичніші моменти припадають на кінець липня – початок вересня, коли стада перетинають річку Мара й переходять до Кенії, а також на січень і лютий у Ндуту, коли на зелених рівнинах триває сезон народження телят. У ці періоди природа показує свої найсильніші сцени, але саме тоді в парках найбільше гостей. Близько 90% відвідувачів обирають саме ці місяці. Тож міграцію ви майже напевно побачите, але поруч буде багато сафарі-автомобілів. Ми зробимо все можливе, щоб ваше сафарі було приватнішим, проте цілковиту самоту гарантувати майже неможливо.

Якщо вам ближчий спокійніший ритм, варто розглянути регіон Груметі в травні або червні, коли стада проходять Західним коридором. У травні можливі дощі, зате в цей час значно менше автомобілів, тому це добрий варіант для тих, хто шукає відносної приватності під час сафарі Великої міграції в Серенгеті.

Мапа Великої міграції гну 

Міграція гну в Серенгеті під загрозою

Професор біології Т. Майкл Андерсон з Університету Вейк-Форест порівняв екосистему Серенгеті-Мара з машиною часу. Вона дає змогу побачити, якими були втрачені пасовищні екосистеми Землі. Подібні ландшафти в Америці, Австралії та Євразії колись були сповнені кочової мегафауни, але згодом зникли.

Африка ризикує поповнити цей список. Розширення людської присутності становить для тварин значно більшу небезпеку, ніж тисячі хижаків. Ідеться про зростання чисельності корінних спільнот і розширення їхніх сільськогосподарських угідь на околицях природоохоронних зон. Пасовища для худоби обгороджують, між поселеннями будують дороги. Це порушує міграційні шляхи диких тварин і позбавляє їх доступу до їжі та води. Через таке різке втручання в Ботсвані була знищена одна з найбільших на континенті міграцій гну. Під час сильних посух 1979–1985 років сотні тисяч тварин загинули, не зумівши дістатися річки Ботеті.

У 2017 році група науковців під керівництвом доцентки Метте Левшаль з Орхуського університету в Данії зʼясувала, що в останні роки кількість штучних барʼєрів для тварин у ширшому регіоні Мара (Кенія) зросла на 20%. Цей показник і далі збільшується.

Через 2 роки, у 2019-му, міжнародна команда науковців підкреслила цю проблему в масштабах Серенгеті-Мара. Зростання чисельності людей і худоби в прикордонних регіонах швидко скорочує простір, доступний для міграції, і ставить під загрозу сам міграційний цикл.

І це ще не все. Нещодавнє дослідження під керівництвом біологів із Копенгагенського університету показало, що порушення міграційних маршрутів негативно впливає на генетику гну. У довгостроковій перспективі це може знизити плодючість і здатність пристосовуватися до зовнішніх змін, зокрема кліматичних. У підсумку під загрозою може опинитися виживання виду загалом.

Науковці погоджуються: точку неповернення ще не пройдено. Однак природоохоронні дії потрібні вже зараз. Необхідні нові підходи до управління прикордонними територіями Серенгеті-Мара, з можливим залученням корінних спільнот до охорони природи. Без втручання Велика міграція невдовзі може стати історією.

Як зберегти Велику міграцію гну

Обгороджувати природоохоронні території та обмежувати корінні спільноти, зокрема масаїв, – не вихід. Ці землі є їхнім споконвічним правом, а скотарська культура – невідʼємною частиною життя. До того ж туризм приносить Танзанії та Кенії значні кошти, з яких підтримують місцеві спільноти й природоохоронні ініціативи, зокрема боротьбу з браконьєрством і захист видів, що перебувають під загрозою зникнення.

Особисте знайомство з дикою природою савани має велику силу: для багатьох людей воно впливає значно глибше, ніж десяток промов на екологічному форумі.

Сафарі під час Великої міграції гну в Танзанії дає змогу побачити цю подію в усій її силі: знакових тварин Африки зблизька, у їхньому природному середовищі.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей