Озеро Малаві – великий акваріум Африки

Одне з найвизначніших озер світу лежить у регіоні Великої рифтової долини на сході Африки. Саме тут починалася найдавніша історія людства. Чи справді в цьому озері мешкає найбільша кількість видів риб у світі? Чому воно має 2 назви – Ньяса і Малаві? Чим особливе озеро Малаві? Чи безпечно в ньому плавати? У цій статті зібрано все, що варто знати про це прекрасне озеро.

Про озеро Малаві

Озеро Малаві належить до знаменитих Великих африканських озер.До Великих африканських озер, у порядку зменшення площі, належать: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Туркана, Едуард, Альберт і Ківу. Усі вони розташовані в регіоні Великої рифтової долини. У нашому блозі можна прочитати про найбільші з них – Вікторію і Танганьїку. Ця стаття присвячена найпівденнішому озеру, розташованому в системі Східно-Африканського рифту.

Вважається, що озеро Малаві сформувалося близько 2 млн років тому внаслідок вулканічної активності. Його живлять кілька приток: танзанійська річка Рухуху, малавійські Рукуру (Південна і Північна), Двангва, Лілонгве, Буа та Сонгве, що проходить уздовж кордону цих 2 країн. З озера витікає лише річка Шире. Вона бере початок у південній частині озера й тече через Малаві та Мозамбік. Утім, найбільша частка втрати води припадає на випаровування.

За об'ємом прісної води озеро Малаві посідає 5 місце у світі, а за площею поверхні – 9. В Африці це 3 за величиною озеро і 2 за глибиною. Площа його поверхні становить майже 30 000 кв. км. Це справді величезний водний простір, особливо якщо дивитися на нього згори. Довжина Малаві – щонайменше 560 км. Це приблизно на 100 км менше, ніж у найдовшого прісноводного озера світу – Танганьїки. За масштабом його можна порівняти з такими гігантами, як озера Мічиган і Байкал. Довжина озера Малаві співмірна з відстанню між Лондоном і Единбургом або Нью-Йорком і Піттсбургом. Уявіть собі таку відстань, заповнену лише водою.

Озеро поділяють між собою 3 країни: Танзанія, Малаві та Мозамбік. Перші 2 мають давні суперечки щодо його акваторії. Малаві володіє більшою частиною озера й вважає, що кордон між країнами проходить просто береговою лінією. Танзанія, натомість, переконана, що прилеглі води також перебувають під її контролем. Ці суперечки переважно лишаються на рівні політичних заяв. Насправді Танзанія має доступ до чверті вод озера Малаві, і цими водами користуються обидві нації.

Якщо ви чуєте назву африканського озера Ньяса, знайте: це просто інша назва озера Малаві. Оскільки державі Малаві належить більша частина озера, там його називають саме озером Малаві. Цікаво, що і озеро, і держава отримали нові назви в 1964 році. До того вони називалися відповідно озеро Ньяса і Ньясаленд. Така взаємозалежність назв типова для африканської топоніміки. Наприклад, материкова Танзанія до незалежності була відома як Танганьїка. Ця назва збереглася в назві озера Танганьїка. Більше про дивовижне озеро Танганьїка читайте у нашій статті.

Одна з унікальних рис озера Ньяса – найбільша у світі кількість видів риб, що мешкають у його водах. Багато з них є ендеміками озера.

Види риб озера Малаві

Як і інші великі озера Східної Африки, озеро Малаві є справжньою природною скарбницею за різноманіттям видів риб. Через особливості формування ці озера довго існували як закриті екосистеми. Тож еволюція тут відбувалася ізольовано від інших водних систем, і з'явилося багато нових видів, яких більше немає ніде на планеті.

За сучасними оцінками, в озері мешкає понад 1 000 видів риб. Вивчення фауни – процес досить повільний, проте нові види тут відкривають регулярно. У науковій спільноті новий вид у цьому озері фіксують приблизно 1 раз на тиждень. Є й інший примітний факт: за даними вчених, серед цихлід новий вид природним шляхом формується кожні 20 поколінь. Тож деякі науковці припускають, що загальна кількість видів риб тут може перевищувати 2 000.

Найпривабливіші риби озера – звісно, цихліди. За яскраве й різноманітне забарвлення їх називають «строкатими окунями». Акваріумісти в усьому світі прагнуть мати цих красивих риб у домашніх акваріумах, щоб спостерігати за ними й вивчати їхню поведінку.

Види цихлід озера Малаві

За останніми оцінками, в озері Малаві мешкає щонайменше 600 відомих видів цихлід. Вивчено лише близько половини з них. Інші оцінки свідчать, що загальна кількість видів наближається до 800. Дивлячись на ці цифри, важко уявити, що всі вони еволюціонували від одного виду, який колись потрапив сюди із сусіднього озера Танганьїка.

Тиляпія, утака і мбуна

Усі місцеві цихліди можна поділити на 3 групи: тиляпія, утака і мбуна. Найбільший інтерес через свою унікальність і зовнішню привабливість становить остання група. Тиляпії досить поширені в інших частинах світу. Вони змогли пристосуватися до природних водойм Азії, Північної та Латинської Америки. Їх можна зустріти навіть у Європі.

Утака – це група видів цихлід, назву якої з місцевих мов приблизно перекладають як «ті, що живуть у відкритій воді». Цих риб вважають пелагічними: вони тримаються далеко від берега, у товщі води або біля поверхні. На противагу їм донні мешканці просіюють пісок на дні й так знаходять їжу, що складається з мікроорганізмів. Утака живиться планктоном або іншою дрібною рибою, тому її харчова ніша інша.

Молодь утаки й самки зазвичай мають досить непомітне забарвлення. Це допомагає виживати, адже у відкритій воді вони самі можуть стати здобиччю більших хижаків. Дорослі самці утаки бувають дуже барвистими. Саме тому вони отримали іншу назву – павичеві цихліди. Якщо ви бачите справді велику цихліду, найімовірніше, це утака.

Найяскравішими й найрізноманітнішими справедливо вважають цихлід групи мбуна. Якщо серед ваших знайомих є прихильники акваріумістики, проведіть невеликий експеримент: скажіть слово «мбуна» й подивіться, як вони усміхнуться та почнуть емоційно розповідати про надзвичайну красу й цікаві звички цих барвистих риб.

Саме слово «мбуна» означає щось на кшталт «мешканець скель і каміння». Ці риби такі яскраві й помітні, що для безпеки їм доводиться ховатися під камінням біля прибережних скель. Живляться вони переважно водоростями, що утворюються на великих каменях. Невелику частину раціону становлять дрібні ракоподібні та планктон.

Найкрасивіші й найпопулярніші представники цихлід мбуна – pseudotropheus, melanochromis та labidochromis. Їхні назви складно вимовити, зате виглядають вони вражаюче. Синій, жовтий, золотий, блакитний і чорний у різних поєднаннях складаються в мозаїчну картину. Забарвлення може мати вигляд плям різної форми й розміру або видовжених смуг уздовж усього тіла. Озеро Малаві справді є великим природним акваріумом Африки.

Нижче наведено лише кілька прикладів окремих видів, що трапляються в цих водах:

• Блакитний дельфін (Cyrtocara moorii);
• Німбохроміс венустус, або жирафовий хаплохроміс (Nimbochromis venustus);
• Червоний павич Eureka (Aulonocara jacobfreibergi);
• Павич Nkhomo-benga (Aulonocara baenschi);
• Флавесцентний павич (Aulonocara stuartgranti);
• Червона зебра мбуна (Maylandia estherae);
• Лимонно-жовтий лабідохроміс (Labidochromis caeruleus).

Це лише короткий перелік численних видів красивих риб, яких сотнями знаходять в озері Ньяса. Насправді навіть науковці не одразу розбираються в класифікації малавійських цихлід, тому існує спеціальна група, куди тимчасово додають маловивчені й ще не класифіковані види.

Як цихліди виживають

Цихліди озера Малаві мають дивовижні особливості, що допомагають їм виживати в такому густо заселеному середовищі: самки інкубують ікру просто в роті, захищаючи її від хижаків. Іноді мати відкриває рот уже після появи мальків, щоб сховати їх у разі небезпеки. Так проявляється сила батьківського інстинкту. Цікаво й те, що окремі зграї захищають свою ділянку проживання. Вони охороняють територію навколо себе й не дозволяють іншим групам проникати всередину. Найчастіше риби мбуна відганяють хижих представників групи утака. Те саме стосується окремих самців у сезон розмноження: вони не пускають конкурентів на свою територію.

Ми вже згадували, що майже всі місцеві види вважаються корінними й ендемічними для озера Ньяса. Вони сформувалися саме в цій водоймі й живуть лише тут, не переходячи в інші середовища. Ще дивовижніше те, що окремі види закріпили за собою невеликі ділянки, наприклад затоки. Лише дослідники, добре обізнані з цією «рибною географією», знають, у якій частині озера можна знайти той чи інший вид.

Інші риби озера Малаві

Саме місцеві види цихлід зробили це велике африканське озеро таким відомим. Але в його водах живе й багато інших риб. Один із цікавих видів – африканський гострозубий сом із видовженим, схожим на вугра тілом. Риби роду Mastacembelus мають ще довші тіла, тож на перший погляд можуть нагадувати змій. Їхня довжина сягає 1 м.

Дуже незвичні риби – прісноводні риби-слони (Mormyridae). Вони мають видовжені рила, схожі на хобот слона, звідси й назва. За допомогою цих рил риби розворушують мул на дні озера, шукаючи їжу. Є в них і цікава суперздатність: завдяки сильним м'язам вони створюють слабке електричне поле, що допомагає орієнтуватися в каламутних придонних водах, знаходити їжу та виявляти небезпечних хижаків. Доволі вражаюче, чи не так?

Серед інших риб озера Ньяса – барбуси, або вусачі, крапчасті синодонтиси й популярний серед акваріумістів червонохвостий акулий коропець. Є також багато інших нецихлідних видів, частина з яких є ендеміками вод озера Ньяса.

Інші істоти навколо озера Малаві

Уздовж берегів озера Малаві мешкає багато інших тварин. Велика кількість риби приваблює африканських орланів-крикунів, що полюють у цих багатих водах. Орлан-крикун може довго сидіти на деревах, видивляючись зграї більшої риби, а потім стрімко пірнати й вихоплювати здобич із води гострими кігтями. На озері Малаві цих птахів так багато, що одна із сусідніх країн, Малаві, розмістила їхнє зображення на своєму гербі.

Утім, риба – не єдина їхня їжа. Орлани також полюють на дрібніших птахів, змій і навіть невеликих черепах та крокодилів. Серед птахів біля озера трапляються також баклани, молотоголови й багато інших видів.

Щодо рептилій, в озері Малаві багато нільських крокодилів. А якщо вам цікавіші великі ссавці, у цьому регіоні можна зустріти бегемотів, антилоп і бабуїнів. Дамани, або капські дамани, також живуть на берегах озера. Більшість тварин мешкає в Національному парку озера Малаві, на території держави Малаві.

В озері є ще одна цікава істота, про яку варто згадати. Це так звані фантомні мошки, або озерні мухи. Більшу частину життя вони проводять личинками на дні мілководдя. Зрілі личинки піднімаються до поверхні, заляльковуються й масово злітають, створюючи над водою ефект димових хмар. Якщо не знати цієї особливості озера Ньяса, здалеку явище справді можна сприйняти за дивний дим, що здіймається на сотні метрів над водою й затуляє небо.

І личинки, і дорослі мухи є важливою частиною харчового ланцюга в екосистемі озера. Для людей вони не становлять небезпеки. Більше того, місцеві жителі ловлять цих мух і готують із них багаті на білок страви. Інші комахи регіону, яких також використовують як їжу, – спресовані мошки, головний інгредієнт коржів kunga, або просто kungu. З них роблять котлети чи бургери, а готову страву можуть висушувати, щоб згодом натирати її в рагу. Щоб спростити процес, пательню змащують олією й проводять нею в повітрі крізь рій мух, збираючи основний інгредієнт для приготування kungu.

Озеро Малаві потребує допомоги

Як і багато регіонів Африки, екосистема озера Малаві стикається з екологічними проблемами та загрозами для біорізноманіття. Наприклад, риби, завдяки яким це африканське озеро стало таким відомим, стає дедалі менше. На це прямо й опосередковано впливає діяльність людини.

За останні 20 років населення на малавійському березі озера подвоїлося. Насамперед це означає, що зросли й обсяги рибальства. Ті самі цихліди, красою яких ми так захоплюємося, виловлюються не лише для продажу як декоративні акваріумні види, а й для споживання місцевими жителями. По-друге, на водну систему озера Ньяса посилюється сільськогосподарський тиск, що призводить до виснаження природних ресурсів.

Найгустіше заселені землі лежать на південно-західному березі озера, на території Малаві. Обробіток земель у басейні озера зазвичай спричиняє ерозію ґрунтів. Унаслідок цього різні осади потрапляють у води озера Ньяса й заважають сонячному світлу проникати крізь товщу води. Рослинність озера біднішає, а отже, травоїдні риби мають менше корму, і їхня популяція скорочується. Це може зменшити й чисельність хижаків.

Багато видів унікальних ендемічних риб перебувають на межі зникнення, зокрема Ntchila. Популяція улюбленої місцевими Chambo також різко скоротилася. Біологи працюють із владою над програмами захисту біорізноманіття регіону. Утім, заважають 2 чинники: швидке зростання населення й сільського господарства та нестача координації між урядами 3 країн, яким належать води озера Ньяса, – Малаві, Танзанії та Мозамбіку.

Існують і глобальні загрози для озерного регіону. Рівень води в озері знижується через випаровування. Це, своєю чергою, негативно впливає на клімат усього басейну озера Малаві. У районах, прилеглих до озера Ньяса, поступово підвищується температура, ймовірно, через зміну клімату.

Чим зайнятися на озері Малаві

З туристичного погляду озеро Ньяса не таке популярне, як його північні сусіди – озера Вікторія і Танганьїка. Проте поціновувачам природи й тваринного світу тут є чим зайнятися. В озері та довкола нього мешкає дивовижне різноманіття цікавих риб, птахів, великих і дрібних тварин, за якими можна спостерігати. На малавійському боці, на південному півострові, розташований досить великий Національний парк озера Малаві, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Він охоплює і водну акваторію, і значну ділянку суходолу, де, крім уже згаданих тварин, живуть леопарди. У різних частинах озера є й інші природоохоронні території, наприклад Національний парк Лівонде.

На танзанійському боці, менш ніж за 50 км на північ від озера, лежить «найквітковіший» національний парк країни – Кітуло, який поетично називають Садом богів. Його головна окраса – розкішні луки, суцільно вкриті квітами, передусім орхідеями, а також лобеліями, ліліями, айстрами, алое, геранями та іншими рослинами. Загалом тут налічується 350 видів рослин.

Багатство рослин у Кітуло приваблює безліч красивих метеликів та інших комах. Завдяки цьому в парку також багато ящірок, хамелеонів, жаб і різноманітних птахів. Частину парку займають ліси Лівінгстон і Ндумбі. У Ндумбі також можна побачити 100-метровий водоспад.

Серед водних активностей на самому озері Малаві доступні снорклінг і дайвінг. Оскільки барвисті риби мбуна плавають у межах 100 м від берега, не потрібно занурюватися на велику глибину, щоб побачити цей яскравий підводний світ у самому серці Африки.

Інші варіанти відпочинку на озері – прогулянки човном і риболовля. Їх, до речі, можна поєднати. А ще в озері просто плавають. Судячи з кількості рекордів, які періодично встановлюють плавці з усього світу, це досить популярне заняття.

Найнезвичніший рекорд у квітні 2019 року встановив Мартін Гоббс. Він проплив озеро Малаві по всій довжині, розбивши маршрут на відрізки. Щоб перетнути озеро від одного кінця до іншого – це близько 570 км – Мартіну знадобилося 54 дні. Щодня наполегливий плавець намагався долати приблизно 11 км, хоча це вдавалося не завжди: іноді заважала погана погода, а одного разу він потрапив у торнадо. Йому заважав і страх перед крокодилами, але, на щастя, вони трапляються лише біля узбережжя й далеко не всюди.

Ми не радимо повторювати цей відчайдушний заплив Мартіна Гоббса, але точно радимо побувати в Малаві й на власні очі побачити це унікальне природне диво з його красивими ландшафтами та різноманітним живим світом.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей