Плато Шира: високогірна перлина Кіліманджаро

В описах, пов'язаних із Кіліманджаро в Африці, Ширу інколи називають плато, а інколи – вулканом. Також можна зустріти згадки, що Шира – це назва таборів, які використовують під час сходжень на Кіліманджаро, або навіть назва одного з маршрутів.

Розберімося, чим саме цікава Шира, які особливості має це місце і як найкраще туди дістатися.

Що називають Широю?

Вулкан Шира

Шира – один із 3 вулканічних конусівКіліманджаро складається з 3 вулканів: Шира, Мавензі та Кібо., що формують гірський масив Кіліманджаро, і саме він виник першим. Ці вулкани з'явилися в різні періоди внаслідок глобальних тектонічних процесів. Близько 2,3 мільйона років тому вулканічна активність почала змінювати ландшафт Східної Африки. Так сформувалася Шира – вулканічна гора, яка колись здіймалася приблизно на 5 000 метрівЗа оцінками, остаточна висота вулкана Шира становила від 4 900 до 5 200 метрів. над навколишніми рівнинами. Для порівняння: пік Ухуру, найвища точка Кіліманджаро, має висоту 5 895 метрів.

Вулкани проходять життєві цикли, які зрештою завершуються згасанням активності. Шира – саме такий згаслий вулкан. Його останні виверження 500 000 років тому створили скелясті підвищення на західному боці Кіліманджаро, які видно й сьогодні. Але чому, дивлячись на найвищу гору Африки, ми бачимо вершини вулканів Мавензі та Кібо, тоді як Шира нині виглядає як ланцюг окремих хребтів і піків?

Плато Шира

Після того як вулкан Шира згас, Кіліманджаро змінили 2 великі події. Спершу обвалився вулканічний кратер Шири – так утворилося плато, яке ми знаємо сьогодні. Приблизно через 1 мільйон років поруч виник новий вулкан, Кібо, і лава розлилася східною частиною плато.

Отже, Шира – це водночас вулкан і плато, сформоване після обвалення стінок його кратера. Через плато проходять деякі маршрути сходження на Кіліманджаро, найвідоміший серед них – маршрут Лемошо. Ми радимо його тим, хто планує піднятися на Кіліманджаро вперше.

Маршрут плато Шира

У деяких джерелах можна зустріти згадки про маршрут плато Шира, також відомий як маршрут Шира або, рідше, маршрут Лондороссі – за назвою воріт парку, звідки починається трекінг. Альпіністи обирають його нечасто через велику стартову висоту, до якої зазвичай під'їжджають автомобілем. Такий різкий набір висоти може ускладнити акліматизацію і часто призводить до симптомів, пов'язаних із висотою.

Загалом маршрут Шира відкриває вражаючі краєвиди й незвичний погляд на Кіліманджаро, але через високу стартову точку він може бути складним вибором для тих, хто піднімається вперше.

Водночас маршрут Шира майже ідентичний маршруту Лемошо, який створили, щоб зробити старт плавнішим, а саме сходження – доступнішим.

Інші маршрути й табори на плато Шира

Як уже згадувалося, маршрут Шира з часом перетворився на сучасний маршрут Лемошо, який часто вважають одним із найкрасивіших, якщо не найкрасивішим, маршрутом на Кіліманджаро. Він триває від 6 до 8 днів 

Другий маршрут, який може перетинати плато, – Північний Траверс. За статистикою, він найменш популярний. Довгий панорамний Північний Траверс має 2 варіанти старту: деякі туроператори починають із північного боку Кіліманджаро, інші – із заходу. У першому випадку мандрівники не проходять через плато, але бачать його під час траверсу навколо вулкана Кібо.

На схід від плато розташовані 2 табори зі схожими назвами: Shira Camp і Shira 2 Camp. Обидва приймають альпіністів на маршрутах Лемошо та Північний Траверс дорогою до піку Ухуру, висота якого становить 5 895 метрів. Shira 2 також є місцем зупинки для тих, хто обирає маршрут Мачаме. Звідти шлях веде до величної Lava TowerLava Tower – виразне вулканічне утворення й важливий орієнтир на маршрутах сходження Кіліманджаро, звідки відкриваються вражаючі краєвиди на навколишній ландшафт. Його висота – близько 4 600 метрів. Lava Tower популярна серед мандрівників і стабільно приваблює альпіністів своїми масштабами та формою., а далі мальовничим Південним Траверсом – на спуск до Barranco Camp.

Тепер зрозуміло, чому так багато об'єктів на Кіліманджаро мають назву Шира. Цікаво, що саме плато не завжди було відоме під цією назвою – історія зберегла й інші його найменування.

Цікаві історії з перших досліджень

Коли перші європейські дослідники піднімалися на Кіліманджаро, багато об'єктів, які вони зустрічали, ще не мали офіційних назв. Наприклад, німецький ботанік Георг-Людвіг Август Фолькенс, який 15 місяців вивчав Кіліманджаро на початку 1890-х років, називав плато просто «бічним плато», оскільки воно прилягає до Кібо. На своїй карті 1897 року він позначив його як «Seitenplateau», що перекладається як «Бічне плато».

Як видно, ця карта не надто точна. Через пів століття британський учений Джордж Солт переглянув нотатки й карту Фолькенса та зазначив, що територія на північний захід від центрального конуса Кібо виглядає в зображенні ботаніка безглуздо малою. Насправді під час експедиції Георга Фолькенса супроводжував картограф Карл Лент. Лент планував створити повну й детальну карту Кіліманджаро після ретельної підготовки, тож цей проєкт мав значну вагу.

У вересні 1894 року Лент та інші учасники експедиції вирушили до Ромбо, на південний схід від Кіліманджаро. У цей період німецькі військові сили, що представляли в регіоні Німецьку імперію, жорстоко придушували будь-які повстання місцевих лідерів проти колоніального правління. У відповідь на ці репресії серед корінного населення наростало обурення. Воїни Ромбо напали на групу Лента, убивши 15 людей, зокрема 26-річного геолога Карла Лента.

Через цю трагедію картографування Кіліманджаро залишилося незавершеним. Лише через 18 років німецькі дослідники Фріц Клуте та Едуард Елер створили першу детальну й точну карту. На честь Карла Лента вони назвали долину між плато та Кібо його іменем – сьогодні її згадують як «Lent's Hills».

Після Фолькенса й Лента плато досліджував німецький мандрівник Ганс Меєр, відомий як перша людина, що зійшла на найвищу вершину Кіліманджаро – Ухуру. Меєр увійшов на плато з північного сходу й відпочивав у печері, відомій як Galuma. Її назвали на честь місцевого вождя, який утік і довго блукав.

Цікаво, що назва Galuma трапляється в різних джерелах то в однині, то в множині. На той час плато ще не мало власної назви, тому Меєр у своїх нотатках називав його плато Galuma. Цю назву також використовували географи Едуард Елер і проф. д-р Фріц Єґер. Однак із 1920 року назва Shira Plateau почала вживатися ширше і нині є стандартною на картах та в інших джерелах.

Де розташоване плато Шира?

Плато розташоване за 340 кілометрів на південь від екватора. Як частина вулканічного масиву Кіліманджаро, Шира лежить у Північній Танзанії, неподалік кордону з Кенією.

Який ландшафт має Шира?

Шира – відносно рівне плато на західному плечі масиву Кіліманджаро площею 62 квадратні кілометри. Перепад висот зі сходу на захід не перевищує пів кілометра. Іншими словами, коли ви піднімаєтеся на плато й рухаєтеся ним, значних змін висоти майже не відчувається.

Середня висота плато – близько 3 600 метрів над рівнем моря. З урахуванням усіх підвищень висота коливається від 3 500 до 3 962 метрів.

Ця велика територія – скеляста рівнина з численними помітними валунами різного розміру. Більшість плато вкрита рослинністю. На півночі є болотисті ділянки зі стоячою прісною водою та багатьма струмками, що стікають до північних схилів гори.

У північній частині Шири трапляється багато уламків обсидіану – вулканічного матеріалу, схожого на скло. Місцеві жителі використовували його для виготовлення наконечників стріл; такі обсидіанові наконечники знаходили в печерах плато. Одну з найдавніших згадок про це залишив ентомолог Джордж Солт у статті для The Geographical JournalThe Geographical Journal – журнал Королівського географічного товариства в Лондоні, заснованого в 1831 році. Він виходить щоквартально, вважається академічним і проходить наукове рецензування. у 1951 році. Цікаво, що найдавніші обсидіанові знаряддя – ручні рубила – знайдено в сусідній Кенії.

Може виникнути питання, звідки культурні артефакти в такій суворій високогірній місцевості, де ніколи не було постійних поселень. Імовірно, місцевий народ чагга пересувався між селами на різних схилах гори стежками, що проходили через плато. Д-р Баллетто, член Kilimanjaro Mountain Club, у короткій статті для журналу клубу в 1965 році зазначав, що клани чагга вели торгівлю в 19–20 століттях. За свідченнями, люди з різних сіл зустрічалися в печерах на плато й приносили цінні речі для обміну. Про це також пише дослідниця Kathleen M. Stahl у своїй книзі History of the Chagga People of Kilimanjaro.

Які вершини й пагорби оточують плато?

Із заходу та півдня плато оточують скелясті виходи. На заході його межу формує Shira Ridge, а на півдні тягнеться низка окремих підвищень, найпомітніше з яких – Shira Cathedral. Назва напрочуд точна: цей кам'яний гребінь піднімається над урвищем на південному краю обваленого кратера вулкана Шира й справді нагадує руїни собору – з опорними контрфорсами та центральним шпилем.

Shira Cathedral

На деяких старих картах Shira Cathedral позначали як Dome. Це наслідок помилки перекладу з німецької на англійськуПершими Кіліманджаро досліджували німецькі вчені, оскільки материкова територія сучасної Танзанії входила до складу Німецької імперії. Після поразки імперії в Першій світовій війні регіон перейшов під британське управління, і на Кіліманджаро почали приїжджати британські дослідники. Під час створення нових карт деякі топоніми перекладали з німецької дослівно, без урахування історичних деталей. Так виникли помилки, частина з яких зберігається й досі.. Німецьке слово «Dom» справді перекладається як Dome, однак назва «Shira Dome», що трапляється на окремих картах, некоректна. Гребінь більше нагадує собор, ніж купол. Натомість верхню частину сусіднього вулкана Кібо справді можна описати як купол. Такі помилки перекладу з німецької здатні вводити в оману; далі розглянемо ще один подібний приклад.

Головна вершина Cathedral Point піднімається на 3 872 метри над рівнем моря. Це популярна фінальна точка акліматизаційних виходівАкліматизаційний вихід – це денний трекінг на висоту, більшу за висоту табору, де ви ночуватимете. Такі виходи рекомендують для кращої висотної акліматизації під час гірських експедицій, щоб зменшити ризик симптомів висотної хвороби. для альпіністів, які піднімаються на Кіліманджаро через плато. Це також надзвичайно красиве місце: у ясний день звідси відкриваються краєвиди і на саме плато, і на рівнини під південними схилами гори. Якщо дозволяє стан і програма маршруту, варто піднятися до Cathedral Point Shira Peak.

На захід від Cathedral Point височіє поодинока Shira Needle, а на схід лежить East Shira Hill. Обидва утворення добре помітні й також заслуговують на увагу.

Shira Ridge

Західну межу плато Шира формує Shira Ridge із 2 помітними вершинами: Klute Peak і Johnsell Point. Klute Peak названо на честь німецького дослідника Фріца Клуте, який разом з Едуардом Елером у 1912 році першим піднявся на найвищу точку вулкана Мавензі. Після цього вчені дослідили Ширу й нанесли на карту всі об'єкти, які зустріли.

Ані Cathedral Point, ані Klute Peak не є найвищими точками плато. Найвища вершина – Johnsell Point, що піднімається на 3 962 метри над рівнем моря. Вона також розташована на Shira Ridge.

Platz Peak / Cone Place

На багатьох картах на Ширі позначено ще один помітний об'єкт, який, імовірно, сформувався внаслідок останніх вивержень давнього вулкана. Його часто називають Cone Place. Це ще одна поширена помилка, пов'язана з історією ранніх досліджень Кіліманджаро та неточним перекладом з німецької на англійську. На старих німецьких картах він позначений як «Platzkegel» або «Platz Kegel». Британці переклали слово «Platz» як «place», унаслідок чого з'явилася назва «Cone Place».

Насправді Platz – це прізвище. У 1898 році першопроходець Ганс Меєр повернувся на Кіліманджаро для нової експедиції разом з альпіністом і художником Ернстом Генріхом Платцом, який захоплювався горами. Під час цієї експедиції Платц зробив численні замальовки й фотографії Кіліманджаро, багато з яких згодом використали як ілюстрації в книзі Меєра про сходження на «дах Африки».

Найвищу точку конічної вершини назвали на його честь Platz Peak; її висота становить 3 840 метрів. Першим виправив карти британський учений Джордж Солт. Однак навіть сьогодні цей об'єкт часто позначають як «Platz Cone».

Lent Hills і Lent Valley

Як уже згадувалося, у 1893–94 роках молодий німецький геолог Карл Лент проводив масштабні дослідження Кіліманджаро. Він планував виконати важливу картографічну роботу на горі. На жаль, його життя трагічно обірвалося, коли група воїнів чагга з Ромбо напала на експедицію. Загинуло кілька її учасників, зокрема сам Лент.

Сьогодні на картах плато позначені пагорби, названі на честь Карла Лента. Їх знають як Lent Hills або Lent Group. Пагорби піднімаються приблизно до 4 800 метрів над рівнем моря, тому під час опадів можуть вкриватися снігом. У такі дні з кенійського боку праворуч від Кібо видно засніжені пагорби. Між ними та схилами гори Кібо лежить широка долина, також названа на честь цього раннього дослідника Кіліманджаро.

Карл Лент похований на південних схилах Кіліманджаро, на колишньому німецькому військовому кладовищі в Марангу. Його могилу можна знайти на території нинішнього педагогічного коледжу біля дороги до воріт Марангу.

FAQ про плато Шира

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей