Національний парк гір Махале

Національний парк гір Махале відомий великою популяцією шимпанзе в Танзанії. Завдяки віддаленості цього національного парку шимпанзе живуть майже так само, як, імовірно, жили тисячоліттями, без втручання людської забудови.

Цей національний парк розташований на берегах озера Танганьїка на заході Танзанії. Рідкісне поєднання лісу, гір і озерних краєвидів сформувало незвичайний тваринний світ парку: примати, леопарди й леви живуть тут в одній зоні. З 1960-х років парк приваблює науковців з усього світу. Національний парк гір Махале – один із небагатьох парків, де мандрівники можуть вирушити на піше сафарі.

Де розташовані гори Махале?

Парк розкинувся переважно серед укритих лісом гір Махале на заході Танзанії, просто на березі знаменитого озера Танганьїка. Це гірський півострів із краєвидом на бірюзові води прісноводного озера. Гірський масив Махале складається з 6 невеликих вершин; найвища з них, гора Нкунгве, сягає 2 462 м.

Частина парку по інший бік гірського хребта переходить у савану. Загальна площа охоронної території національного парку становить 1 613 км². Одна з особливостей гір Махале полягає в тому, що через цю природоохоронну зону не проходять дороги. Саме тому Національний парк Махале – єдиний великий національний парк, де дозволені лише піші сафарі: для сафарі-автомобілів тут просто немає доріг.

Ще одна риса, що вирізняє парк серед інших національних парків Танзанії, – надзвичайна різноманітність ландшафтів. У межах Махале є савана, рівнинний тропічний ліс, гірський ліс, альпійські луки й навіть бамбукові зарості. Таке різноманіття середовищ формує унікальну флору й фауну, що закономірно привертає найбільшу увагу дослідників. З 1960-х років науковці Кіотського університету спостерігають тут за дикою природою.

Тваринний світ гір Махале

У цій частині Танзанії мешкає несподівано багато видів тварин, зокрема великі ссавці: буйволи, жирафи, антилопи, зебри й навіть слони. Леви, леопарди, гієни та шакали полюють на численні стада травоїдних. Висока трава приховує й жваве нічне життя, коли спритні вівери та мангусти вистежують дрібних гризунів і комах.

Це одне з небагатьох місць у Танзанії, де трапляються не найочевидніші для мандрівників парнокопитні – лісові антилопи бушбоки. Вони тримаються кущів і дерев, легко прослизають крізь найгустіші зарості та чудово плавають.

Біля берегів Танганьїки бегемоти граційно пірнають під воду. На суші вони здаються важкими й незграбними, але варто побачити, як плавно ці тварини ковзають у прозорій воді.

У лісах гір Махале трапляється багато унікальних птахів. Один із характерних для цих ландшафтів нічних птахів кружляє в сутінках, розгортаючи довгі «стрічки» пір'я, щоб привабити самиць. Ці видовжені пера тягнуться за тілом у польоті, і здається, ніби в птаха 4 крила замість звичної пари. Практичної функції в польоті вони не мають – їхня головна роль полягає в шлюбній поведінці.

Колись люди називали цих птахів «козячими доярами», бо вірили, що вночі вони підлітають до стад кіз і висмоктують молоко. Насправді ж до худоби й стад їх приваблювали комахи, що рояться навколо кіз і корів на випасі.

Значну частину видів тварин, що населяють гори Махале, вже докладно вивчено. Дослідники й далі працюють із місцевою фауною, поповнюючи наукові бази даних.

Водночас, як уже згадувалося, парк відомий передусім великою кількістю приматів. Тут живуть бабуїни, колобуси, червонохвості та блакитні мавпи, а також численні види галаго. І, звісно, найвідоміші з усіх – дивовижні шимпанзе.

Гори Махале – прихисток шимпанзе

Серед усіх приматів шимпанзе є найближчими родичами людини, і саме тут вони зосереджені в кількості, якої немає більше ніде в країні. Популяція шимпанзе Махале налічує сотні особин – приблизно 700 – 1 000 тварин.

Безпечне й придатне для розмноження середовище в горах Махале сформували 2 чинники: природоохоронні заходи, спрямовані насамперед на обмеження надмірного людського втручання, і самі природні особливості парку. Оточений горами й озером, Махале залишається віддаленим місцем, що стало справжнім прихистком для шимпанзе.

Шимпанзе почуваються тут вільно й формують групи по кілька десятків особин. Кожна група має власну територію, яку її члени захищають від чужинців. Відомо, що між групами шимпанзе можуть виникати тривалі й доволі жорстокі протистояння. Складні взаємини всередині груп і родин також цікавлять дослідників. Люди вже давно спостерігають за життям цих високоінтелектуальних людиноподібних мавп, адже їхні поведінкові моделі допомагають відтворювати соціальне життя ранніх людей.

Перша експедиція японських науковців до гір Махале відбулася в 1965 році. Знадобилося 20 років, щоб переконати уряд Танзанії переселити місцеві спільноти на інші території – у районі нинішнього Махале було кілька сіл народів голохоло й тонгве. Це дозволило належно захистити середовище існування шимпанзе. У 1985 році в горах Махале створили національний парк.

Дослідження шимпанзе в горах Махале значно розширили наші знання про цих розумних тварин. Тепер, коли парк відкритий для відвідувачів, побачити приматів у природному середовищі можуть не лише науковці. Місцеві гіди організовують піші сафарі в джунглі, і кожен мандрівник може долучитися, щоб ближче побачити життя шимпанзе.

Пошук груп шимпанзе починається з уважного огляду місцевості та слідів їхньої нещодавньої присутності: недоїдених плодів, посліду й «ліжок» із гілок та трави на деревах. Коли тварин знайдено, за ними певний час спостерігають і обережно роблять кілька фото. У парку є щонайменше 1 група шимпанзе, звикла до відвідувачів і цілком байдужа до присутності людей.

Чим зайнятися в горах Махале

Окрім спостереження за шимпанзе, Махале має багато можливостей для спокійного активного відпочинку. Серед них – походи лісом у супроводі досвідченого гіда та спостереження за птахами: у лісах Махале налічується понад 350 видів птахів.

На берегах озера Танганьїка відкриваються вражаючі заходи сонця. Помаранчево-рожеве сонце повільно сідає за бірюзові води тропічного озера, і весь простір наповнюється глибоким спокоєм. Коли вечірнє небо чисте, на протилежному березі Танганьїки видно далекі скелі.

Крім того, персонал кемпів і лоджів на березі озера допоможе організувати кілька водних активностей:

• спортивна риболовля;
• каякінг;
• прогулянки човном.

А ще тут добре просто відпочивати на піщаному березі озера з прохолодним напоєм і дивитися на пальми та пишну тропічну зелень довкола. Озеро Танганьїка красиве й дуже вдале для неспішного відпочинку, коли хочеться тиші.

Де зупинитися в Махале

У горах Махале найпоширеніший формат проживання – бунгало просто на березі озера. У межах парку є кілька особливих і затишних еко-лоджів, розрахованих на невелику кількість гостей і максимальне усамітнення. Лоджі справді автентичні за декором і конструкцією: дощаті підлоги, плетені стіни з великими вікнами, солом'яні дахи й приватні тераси з видом на воду. Дерев'яні меблі, скрині на замку для особистих речей і москітні сітки над ліжками доповнюють атмосферу простої лісової хатини.

Усе тут налаштовано на близькість до природи. У більшості місць проживання немає Wi-Fi чи телебачення, тож відчуття перебування в «джунглях» стає цілком реальним.

Тут можна ходити босоніж піском і вечеряти просто неба під навісом. Більше романтики важко уявити. Для багатьох стає несподіванкою, що таке гостинне й віддалене місце існує далеко від туристичних локацій – там, де легко піддатися бажанню на кілька днів сховатися від робочої метушні та соцмереж.

П'ятизірковий еко-лодж Greystoke Mahale, захований на первозданному березі пляжу Kangwena на Танганьїці, – одна з найкращих адрес для проживання. Mbali Mbali Mahale Lodge також приймає гостей у будівлях, форма яких нагадує дау – традиційне арабське судно, яке можна побачити біля узбережжя Занзібару.

Як дістатися до гір Махале

До Національного парку гір Махале можна дістатися лише водою через озеро Танганьїка. Дорога швидкісним човном із Кігоми займає 5 годин. Іноді мандрівники прибувають пароплавом MV Liemba, який кілька разів на місяць ходить озером Танганьїка. Вирушаючи з Кігоми на південь, пароплав робить зупинку в Лагосі (Мгамбо), де мандрівників забирає човен національного парку.

До злітно-посадкової смуги Махале виконуються регулярні рейси на невеликих літаках; звідти ще потрібно приблизно 1,5 години йти човном. Коли регулярних рейсів немає, що часто трапляється під час сезону дощів, можна організувати чартерний переліт. Перед подорожжю до Танзанії ви можете обговорити всі деталі з нашими менеджерами, щоб ми допомогли спланувати поїздку до гір Махале.

Найкращий час для візиту

Найкращий період для відвідування Національного парку гір Махале – сухий сезон із червня до листопада. У цей час стежки парку зручні й безпечні для прогулянок. У лісах багато тварин, світ птахів особливо активний, а шимпанзе збираються в джунглях великими групами.

Небо над горами Махале й озером Танганьїка чисте, а сонце красиво освітлює зелені вершини та води озера. Завдяки прозорій воді добре видно косяки риб, якими багата унікальна екосистема найдавнішого озера Африки.

Національний парк гір Махале відкритий цілий рік і завжди приймає гостей. Під час сезону дощів тваринний світ і краєвиди не менш виразні. У цей період джунглі виглядають інакше – свіжо й несподівано. Нічні грози над Танганьїкою справляють сильне враження. Водночас варто пам'ятати, що готелі на березі зачинені з березня до кінця травня.

Якщо ви хочете спланувати довгоочікувану подорож до гір Махале, зверніться до команди Altezza Travel, щоб розпочати підготовку.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей