Ліс Джозані на Занзібарі: гід унікальним заповідником острова

Ліс Джозані входить до єдиного національного парку Занзібару — Джозані-Чвака-Бей, розташованого на головному острові Унгуджа. Ця густа зелена територія — останній великий лісовий масив архіпелагу, що пережив десятиліття вирубування. Тут збереглися тропічні зарості й мангрові болота, які підтримують багате різноманіття тварин і птахів, зокрема ендемічні види, що не трапляються більше ніде у світі. Ліс Джозані часто включають до маршрутів мандрівників, які відвідують Занзібар і материкову Танзанію. У цій статті ми розповідаємо все важливе для відвідування цього національного парку.

 Якщо ви також плануєте сафарі, завантажте наш Safari Packing List. У ньому зібрано ключову інформацію та практичні поради, які допоможуть продумати справді пам'ятну відпустку.

Де розташований ліс Джозані та як туди дістатися?

Ліс Джозані розташований приблизно за 35 км на південний схід від Стоун-Тауна, між селами Чвака й Кібеле. Якщо їхати з південно-східного узбережжя, наприклад від пляжу Джамбіані, відстань становить близько 30 км, а дорога займає приблизно 40–45 хвилин. Від Стоун-Тауна шлях трохи довший — близько 1 години. До парку можна дістатися орендованим автомобілем, таксі або дала-дала — місцевим мікроавтобусом.

Години роботи та контакти

• Парк відкритий щодня з 7:30 до 17:00, останній вхід — о 16:30.
• Телефон: +255 (777) 428033
• Електронна пошта: [email protected]

Що можна побачити в лісі Джозані на Занзібарі

Джозані-Чвака-Бей є біосферним резерватом ЮНЕСКО і внесений до Попереднього списку ЮНЕСКО як потенційний об'єкт Світової спадщини. На порівняно невеликій площі 50 км² співіснують кілька екосистем: густий тропічний ліс, мангрові зарості й заболочені ділянки. Така складна екологічна мозаїка дає змогу десяткам видів птахів, ссавців і метеликів жити поруч. Серед цього біорізноманіття є кілька рідкісних видів — справжні символи лісу Джозані.

Занзібарський червоний колобус

Занзібарський червоний колобус (Piliocolobus kirkii) — головний символ лісу Джозані. Цей підвид живе виключно на острові Унгуджа. Його легко впізнати за рудуватим хутром на спині й хвості, виразною темною мордочкою та довгим хвостом. За різними оцінками, популяція налічує близько 5 000–6 000 особин, значна частина яких мешкає в Джозані.

Занзібарський червоний колобус належить до видів під загрозою зникнення, головно через масштабне вирубування лісів і переслідування людьми в минулому. Тривалий час місцеві фермери вважали, що ці примати приносять нещастя, і навмисно їх убивали. Через це чисельність популяції різко скоротилася. Частково з цієї причини спроби переселити занзібарського червоного колобуса на сусідній острів Пемба не мали успіху: місцеві громади переважно виступали проти.

Цей підвид колобусів також відомий як «червоні колобуси Кірка» — на честь британського натураліста Джона Кірка, який першим дав виду докладний науковий опис.

Найкращий час для спостереження — ранній ранок або пізній післяобідній час, коли мавпи найактивніші. Важливо триматися на відстані щонайменше 3 м: ближчий контакт небезпечний і для відвідувачів, і для самих тварин.

Занзібарська мавпа Сайкса

Занзібарська мавпа Сайкса (Cercopithecus mitis albogularis) — підвид блакитної мавпи й ще один помітний примат Занзібару. Близькоспоріднені популяції трапляються на материковій частині Східної Африки, але занзібарську популяцію часто розглядають як окремий острівний підвид. У цих мавп димчасто-сіре хутро, велика біла пляма на грудях і виразні очі бурштинового кольору.

На відміну від спокійних колобусів, які часто майже не зважають на людей, мавпи Сайкса значно обережніші. Вони тримаються в тіні й уникають стежок, якими часто ходять відвідувачі. Така поведінка типова для лісових ділянок. Біля готелів ці мавпи поводяться зовсім інакше: можуть безперешкодно заходити у відкриті номери й нерідко крадуть їжу в гостей. Червоні колобуси Кірка, навпаки, самі до людей не підходять і зберігають дистанцію навіть там, де звикли до людської присутності.

Ці мавпи активні вдень і рідко спускаються з дерев. Про їхню соціальну структуру відомо менше, ніж про інші підвиди блакитних мавп, однак дослідники вважають, що їхня поведінка подібна до поведінки материкових родичів. Вони зазвичай тримаються в межах визначених територій і дотримуються чіткої ієрархії в групі.

Галаго

Галаго — невеликі нічні примати, яких у лісі Джозані легко впізнати за величезними очима, великими рухливими вухами та вражаючою здатністю до стрибків. Їх часто зараховують до найкрасивіших тварин планети.

Галаго переважно активні вночі, а вдень зазвичай сплять, сховавшись у густих кронах дерев. У сутінках вони виходять полювати на комах, насіння й плоди. Побачити галаго непросто, але ближче до закриття парку деяким мандрівникам вдається помітити їхні силуети або почути характерні крики, що віддалено нагадують плач немовляти. Саме через незвичні звуки й зворушливу зовнішність цих тварин часто називають bushbabies.

Центр метеликів Занзібару

Неподалік від лісу Джозані розташований Центр метеликів Занзібару (ZBC) — один із ключових екопроєктів острова. Цей тропічний сад під сіткою лежить біля села Пете, і в ньому мешкають десятки видів метеликів, багато з них — рідкісні ендеміки. Відвідувачі можуть спостерігати всі етапи їхнього життєвого циклу: від яєць і гусені до лялечок та дорослих метеликів.

ZBC працює з 1998 року. Його заснували як соціальний проєкт місцевої громади, побудований на моделі відповідального екотуризму. Тут працюють десятки місцевих фермерів, переважно жінки: вони вирощують яйця й лялечки та продають їх центру.

Візит із гідом триває близько 30–40 хвилин.

Занзібарський леопард

Одна з найзагадковіших історій Занзібару пов'язана із занзібарським леопардом (Panthera pardus adersi). Місцеві жителі досі розповідають про рідкісні зустрічі з цим хижаком, однак з 1995 року наукового підтвердження його існування не було. Ліс Джозані та прилеглі території вважаються єдиним можливим місцем, де він ще міг зберегтися.

Більшість відомостей про можливу присутність леопардів тут зібрали антропологи Мартін Волш і Гелла Голдман у 1990-х роках. Вони опитували місцевих жителів, записували розповіді про зустрічі й вивчали ставлення людей до цих тварин. Проте документальних доказів так і не знайшли.

У 2018 році американський біолог і телеведучий Форрест Галанте привіз на Занзібар знімальну групу програми «Extinct or Alive». Камери-пастки, встановлені в національному парку, протягом кількох тижнів нічого не зафіксували. В один момент на відео ненадовго з'явилася тварина, схожа на леопарда. Частина науковців поставилася до цього скептично, але появу великої кішки в лісі остаточно так і не спростували.

Як проходить екскурсія лісом Джозані на Занзібарі

Екскурсія починається біля в'їзної брами національного парку. Вхідний квиток коштує близько 10 доларів США з людини; у цю суму входить супровід гіда, але точну вартість варто уточнити в адміністрації парку. Є короткі екскурсії на 1 годину й довші прогулянки. Рельєф тут рівнинний, а максимальна висота не перевищує 50 м над рівнем моря, тому спеціальна фізична підготовка або витривалість не потрібні.

Зустріч із червоними колобусами

Перша зупинка — ділянка біля дороги, де занзібарських червоних колобусів бачать найчастіше. Вони спокійно пересуваються деревами, переходять дорогу й іноді підходять досить близько. У цей час гід пояснює їхню поведінку та звички, а також природоохоронні виклики, з якими стикається цей вид.

Прогулянка тропічним лісом

Після спостереження за мавпами маршрут веде глибше в ліс. Тут відкривається справжній тропічний ландшафт: давні дерева на коралових ґрунтах, щільна рослинність і важке вологе повітря. Під час прогулянки гід розповідає, як сформувалася ця складна екосистема, чому ліс такий важливий для острова та які види рослин тут домінують.

Мангрові зарості

Екскурсія завершується прогулянкою дерев'яними настилами крізь мангрові болота — найнебзвичнішу частину візиту. Довкола переплітається химерне коріння мангрів, під ногами тече вода, а біля стежки часто можна побачити рідкісних тропічних птахів.

Ліс Джозані на Занзібарі — прихисток для багатьох тварин, птахів і рослин під загрозою зникнення. Для мандрівників це рідкісна нагода побачити тваринний світ Занзібару таким, яким він існував сотні років тому.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей