Занзібарський леопард вимер чи досі існує?

Вас цікавить доля занзібарських леопардів? Ми вивчили різні джерела про цю оповиту містикою тварину, зокрема наукові праці та польові звіти дослідників. У цій статті зібрано головне, що на сьогодні відомо про занзібарського леопарда.

З цієї статті ви дізнаєтеся:

• Занзібарський леопард – реальна тварина чи міфологічна істота?
• Чи є леопарди на Занзібарі сьогодні?
• Чим занзібарський леопард відрізняється від свого африканського родича?
• Скільки занзібарських леопардів, за оцінками, могло залишитися в дикій природі?
• Хто першим описав занзібарського леопарда і хто нещодавно його «перевідкрив»?
• Чи справді Форрест Галанте знайшов на Занзібарі вимерлу тварину?
• Занзібарський леопард вважається окремим видом чи підвидом?

Чи потрапив занзібарський леопард на камеру?

Побачити живого занзібарського леопарда в наш час здавалося неможливим. Жителі острова ЗанзібарЗанзібар – великий острів, частина однойменного архіпелагу разом із меншими островами. Острів також називають Унгуджа. Він входить до складу східноафриканської Республіки Танзанія і розташований в Індійському океані на схід від узбережжя Африки., захищаючи свою худобу й вважаючи леопардів лихим знаком, на той час уже знищили всіх місцевих особин. 

У 2018 році на острів із знімальною групою прибув Форрест ГалантеФоррест Галанте став відомим завдяки участі в кількох телепроєктах про дику природу. За освітою біолог, він спеціалізується на вимерлих або майже вимерлих видах тварин. Зокрема, він є членом організації, що займається генетичною інженерією давно вимерлих тварин, таких як дронт і шерстистий мамонт. Дитинство Галанте минуло в Африці: він жив із родиною на фермі й із цікавістю досліджував флору та фауну Зімбабве. Разом зі знімальною групою «Extinct or Alive» він повторно відкрив кілька видів, які вважалися вимерлими. – відомий американський біолог, дослідник і телеведучий. Команда знімала його шоу «Extinct or Alive», яке готували до виходу на Animal Planet. Як натякає назва, команда вирушала в різні куточки світу в пошуках тварин, що вважалися вимерлими.

Чи знайшов Форрест Галанте занзібарського леопарда?

У лісі Національного парку Джозані-Чвака-Бей встановили фотопастки. Через 2 тижні Галанте з командою переглядали відзнятий матеріал. Спершу на записах не було нічого істотного. Вони вже майже вирішили видалити кадри з іншими тваринами, які здавалися непотрібними. Пошук рідкісних тварин на острові відверто видавався неможливим. Раптом на екрані Галанте побачив, як із нічної темряви виходить тварина й за кілька секунд зникає за деревом. Момент був надзвичайно емоційним.

Такі сильні емоції зрозумілі: занзібарський леопард був майже в самому кінці списку очікуваних відкриттів шоу. Надії знайти його практично не було. Останні надійно задокументовані спостереження цих диких котів датуються 1995 роком. Після того як останнього занзібарського леопарда вбили, програми їх охорони припинили. Тож коли біолог із шоу «Extinct or Alive» зафіксував на камеру схожу тварину, це привернуло велику міжнародну увагу.

Чи перевірили кадри з фотопастки із занзібарським леопардом?

Чи справді знімальна група шоу зафіксувала прихованою камерою занзібарського леопарда? Тварина, яку на короткий час видно на записі з фотопастки, справді нагадує велику дику кішку. Її вигляд і рухи були дуже подібні до африканського леопарда, хоча помітні й окремі відмінності. Тіло було меншим, а малюнок шерсті трохи іншим – із дрібнішими, ледь помітними чорними плямами. Тварина рухалася нижче до землі, ніж інші підвиди леопарда. Частина науковців поставилася до цих кадрів скептично. Водночас сама можливість появи леопарда в острівному лісі не заперечувалася. 

Тварини зазвичай залишають сліди своєї присутності: відбитки лап на землі, подряпини кігтів на деревах, послід та інші біологічні ознаки, зокрема залишки недоїденої здобичі. Проте, попри сенсацію 2018 року, у наступні роки ні науковці, ні місцеві рейнджери парку не знайшли – або принаймні не представили – таких доказів. Шоу «Extinct or Alive» успішно стартувало. Епізод, присвячений занзібарському леопарду, привернув значну увагу й зібрав велику аудиторію.

Ті, кого цікавить ширша дискусія про етику таких шоу, можуть звернутися до думок скептиків. Тим, хто хоче глибше розібратися в темі, варто прочитати докладний аналіз Брендана Холмса про вимерлі види тварин. 

А тепер продовжимо розмову про леопардів, що опинилися на невеликому острові після того, як Занзібар відокремився від Африканського континенту мільйони років томуВважається, що острів Занзібар відокремився від континенту в епоху пліоцену або трохи пізніше. Пліоцен датують періодом від 5,3 до 2,6 мільйона років тому..

Що відомо про занзібарських леопардів?

Леопард (Panthera pardus) – велика плямиста кішка, що мешкає в Африці та Азії. Відомо менше ніж 10 підвидів. Найпоширеніший серед них – африканський леопард (Panthera pardus pardus). Цей підвид додатково поділяють на популяції залежно від географічного ареалу. Кожна з таких популяцій, що живе в різних середовищах, має генетичні та поведінкові відмінності. Занзібарський леопард був – або є – однією з таких ізольованих популяцій.

Занзібарський леопард (Panthera pardus adersi) є ендеміком Занзібару, тобто цей острів – його єдине природне середовище. За поширеним поглядом, саме це й призвело до зникнення всієї популяції. На острові їм фактично ніде було сховатися.

Як занзібарські леопарди пов'язані з чаклунством?

Чому занзібарці вбивали леопардів? У Танзанії, зокрема на Занзібарі, досі зберігається віра в чаклунство. Особливо це помітно серед старшого покоління. Люди вірили, що занзібарський леопард діє разом із чаклунами, і дуже його боялися. За цими уявленнями, відьми ловили леопардів, навчали їх шкодити людям і спрямовували небезпечних хижаків проти тих, хто їм не подобався. До цього додавався страх, що леопарди нападатимуть на села заради худоби. Так між людьми й леопардами на цьому африканському острові склалися складні відносини.

У віруваннях корінних жителів Занзібару леопарди мають особливий, «злий» статус. Вважається, що деякі люди можуть приручати цих тварин, годуючи їх їжею з магічними інгредієнтами. Коли невловимий хижак підкоряється своєму власникові, він слухається його й виконує будь-які накази. Ба більше, чимало людей на острові вірять, що деякі відьми тримають леопардів у себе вдома, іноді навіть під ліжком.

Яку користь чаклуни можуть мати від приручення диких тварин магічними засобами? Селяни – і частина жителів Стоун-Тауна – вірять, що чаклуни посилають леопардів на своїх сусідів. Мета може бути різною: залякати інших, здобути повагу й захоплення або заволодіти чужими свійськими тваринами – курми, козами тощо.

Дехто переконаний, що в домівках відьом зберігаються багатства, які, очевидно, потребують захисту. Зачаровані слухняні леопарди вважаються ідеальними охоронцями. Існує також віра, що леопардів розводять на продаж, адже інші відьми можуть захотіти купити дитинчат. За місцевою легендою, один леопард може мати 2 або навіть більше власників, здатних ним керувати. Якщо вам цікаво дізнатися більше про взаємини людей і занзібарських леопардів, радимо прочитати працю Мартіна Волша та Гелле Голдман «Chasing imaginary leopards: science, witchcraft and the politics of conservation in Zanzibar». 

Колись леопарди були найбільшими хижаками Занзібару. Природно, іноді вони полювали на свійських тварин, а зрідка навіть на дітей. Тож не дивно, що місцеві жителі періодично їх убивали. За часів британського колоніального правління на острові влада законодавчо заборонилаУ 1919 році британська адміністрація острова Занзібар склала список місцевих тварин, узятих під охорону, на яких заборонялося полювати. Серед них була й наша хижа кішка – занзібарський леопард. Заглибившись в історію охорони леопардів, ми з'ясували, що мотиви британців, на жаль, були не такими вже шляхетними. Свідки повідомляли, що полювання на леопардів забороняли лише місцевим жителям островної держави. Це дозволяло зберегти цих надзвичайно рідкісних тварин для приїжджих «джентльменів» із рушницями. Місцеві занзібарці, які супроводжували їх на полюванні, могли забирати туші інших, дрібніших тварин. Утім, цей половинчастий захід, імовірно, відносно уберігав острівну популяцію леопардів доти, доки в 1950-х роках під тиском сільських жителів занзібарського леопарда не вилучили з цього списку. полювання, намагаючись захистити місцеву популяцію леопардів. Після революції 1964 року, коли Занзібар звільнився від зовнішнього впливу, майже одразу почалася масштабна кампанія з пошуку та винищення леопардів. Її очолив місцевий активіст на ім'я Кітанзі. Новий уряд не лише не обмежував таку діяльність, а й фінансував експедиції громадян із рушницями до лісів, щоб знищувати «шкідників».

Ця діяльність тривала з різною інтенсивністю протягом кількох десятиліть і до середини 1990-х років призвела до зникнення занзібарських леопардів. Або, принаймні, відтоді припинилися надійні свідчення зустрічей із цими хижаками. Дослідники дикої природи більше не бачили ні самих тварин, ні ознак їхньої присутності.

Чи досі є леопарди на Занзібарі?

Повідомлення місцевих жителів про те, що вони бачили леопардів на острові, з'являлися й після «винищення» та зрідка з'являються досі. Однак від 1995 року жоден такий випадок не був доведений. Схоже, єдиним імовірним середовищем для будь-яких уцілілих особин міг би бути Національний парк Джозані-Чвака-Бей та його околиці.

Це єдиний національний парк острова, де на площі 50 км² збереглися ліси й чагарникові зарості. Не всі частини парку могли бути ретельно досліджені. Теоретично леопарди, від природи потайні й жорстоко переслідувані протягом кількох поколінь, могли навчитися добре ховатися та уникати зустрічей із людьми.

Значна частина інформації, зібраної на острові, належить антропологам Мартіну Волшу та Гелле Голдман, які особливо активно працювали на Занзібарі в першій половині 1990-х років. Вони передусім вивчали повідомлення місцевих жителів про зустрічі з леопардами. Також дослідники проводили опитування про те, чи вірить населення в існування занзібарських леопардів у наш час і як ставиться до цих тварин. Їхні численні статті виходили в Journal of East African Natural History, Nature East Africa та інших виданнях.

З'ясувалося, що занзібарці вважали популяцію леопардів меншою, але не зниклою: з того чи іншого села час від часу надходили повідомлення, що тварин бачили або чули. Ставлення до хижаків залишалося переважно негативним, особливо серед старшого покоління.

Для довідки: провідні дослідники Голдман і Волш брали участь у підготовці матеріалу, який показали на Animal Planet і який спричинив значний резонанс серед глядачів. Проте занзібарський леопард так і не з'явився на встановлених ними фотопастках, а доказів існування цих тварин не знайшли. Вони були консультантами шоу «Extinct or Alive», але відмовилися підтвердити достовірність кадрів, наданих Галанте.

Подальші пошуки занзібарського леопарда

Після сенсаційного відкриття 2018 року пошуки занзібарських леопардів відновилися. У 2019 році студент Ендрю Ваєр вирушив на Занзібар за програмою School for International Training. Під час його 3-тижневого дослідження камери жодного разу не зафіксували занзібарського леопарда. Інших ознак можливої присутності цієї тварини також не знайшли. Цікаво, що рейнджери парку показали Ваєру заморожене тіло дикої кішки, схожої на леопарда, знайдене приблизно за 8–12 місяців до його приїзду. Через заморожений стан детально оглянути тіло тварини було неможливо.

Ваєр також опитував жителів навколишніх сіл і працівників парку. Дехто з них повідомляв, що бачив леопардів кілька років тому, однак кожна розповідь була скупою й неперевірюваною. Крім того, Ваєр розпитував посадовців і рейнджерів національного парку про відео, показане на Animal Planet. Дехто вважав кадри підробкою, а один респондент стверджував, що їх отримали незаконно. Проте жодних доказів на підтвердження цих заяв не надали.

Можливо, Ендрю Ваєр підійшов ретельніше за інших польових дослідників не лише до питання, чи досі існує занзібарський леопард, а й до того, як майбутнім дослідникам варто шукати відповідь. Ваєр дійшов висновку, що в межах національного парку леопардів, найімовірніше, немає, а на всьому острові вони, ймовірно, вимерли.

Розібрати численні історії селян і свідчення працівників парку складно не лише через труднощі перекладу, а й через численні конфлікти між населенням і владою, між селами та національним парком. Додаткової складності додає символічне значення занзібарського леопарда для місцевих жителів – останнім часом воно зростає на тлі посиленого туристичного інтересу до Занзібару.

Чим відрізняється леопард від занзібарського леопарда?

Занзібарські леопарди вивчені погано. Дослідники рідко спостерігали їх у дикій природі або в неволі. Крім того, за весь час зібрано недостатньо біологічного матеріалу. Науці відомі лише 6 шкур цих тварин і ще менше черепів. Науковці вважають, що занзібарський леопард був меншим за статурою й полював на дрібнішу здобич порівняно з більшими або сильнішими формами леопарда.

Чи є занзібарський леопард підвидом?

У 1932 році британський зоолог Реджинальд Покок, оглянувши кілька шкур і череп, надіслані із Занзібару, класифікував занзібарських леопардів як підвид – Panthera pardus adersi. Друга частина наукової назви вшановує біолога доктора Волтера Менсфілда Адерса, який працював на Занзібарі в британській адміністрації. Відмінності стосувалися розміру тіла й малюнка хутра. Схоже, занзібарські леопарди були меншими за інші африканські підвиди. Плями на їхньому хутрі розташовувалися щільніше й були дрібнішими, ніж в інших африканських леопардів.  

У 1996 році науковці провели генетичний аналіз доступних матеріалів. Генетичні дані не дозволили класифікувати занзібарського леопарда як окремий вид. Його віднесли до африканського леопарда (P.p.pardus). Тож навіть імовірне повне зникнення популяції не дає підстав оголошувати цих тварин вимерлим видом. «Червоний список» Міжнародного союзу охорони природи не відображає проблем цієї популяції. По-перше, її не внесено як окремий підвид, а по-друге, статус присвоюють виду загалом – у цьому випадку леопарду, а не підвидам.

База даних нещодавно вимерлих тварин і рослинRecently Extinct Plants and Animals Database (REPAD). У цій базі даних науковець Бренден Холмс ретельно збирає відомості про відомі науці види й підвиди, що вимерли протягом останніх 100 000 років. містить запис про занзібарського леопарда. Там зазначено, що останнє науково підтверджене спостереження відбулося в 1980-х роках. Імовірно, йдеться про 1982 рік, коли професійні спостерігачі достовірно зафіксували присутність леопарда.

У 1997 році програму збереження місцевої популяції леопардів на Занзібарі припинили, оскільки доказів їхнього існування не було вже тривалий час.

Чи збереглися музейні зразки занзібарського леопарда?

У світі існує лише 1 таксидермічний зразок цієї тварини. Він виставлений у Музеї природознавства в історичній частині міста Занзібар. Опудало створене з цілого тіла леопарда з сильно вицвілим хутром; за повідомленнями, тварину застрелив на південь від міста Вільям Грейзбрук, який жив і працював на Занзібарі в 1920–1930-х роках.

Як бачите, інформації, щоб повно описати занзібарського леопарда, дуже мало. Його спосіб життя, імовірно, був подібним до життя континентального африканського леопарда. Цікаво, що на острові й досі є кормова база, придатна для леопардів: дрібні антилопи, мавпи-колобуси та інші невеликі тварини. Саме цей факт підтримував надію дослідників, які вирушали на Занзібар у пошуках місцевих леопардів.

3 шкури й 1 череп зберігаються в Музеї природознавства в Лондоні. Ще 2 шкури й 2 черепи є в Музеї порівняльної зоології Гарвардського університету в США. Це все, що доступне науковцям. Імовірно, існує більше шкур та інших частин убитих леопардів – можливо, у приватних колекціях, у мисливців і в жителів Занзібару, які брали участь у звільненні острова від «шкідників». Навряд чи занзібарці коли-небудь погодяться показати свої таємні трофеї, адже вірять, що це може накликати гнів відьом, які керують леопардами, що досі живуть у лісах. Уся надія – на мисливців-колекціонерів з інших країн. Можливо, вони зможуть додати щось нове до наших знань про колись грізних хижаків африканського острова, безжально винищених людьми.

Надія побачити занзібарського леопарда залишається

Ми сподіваємося, що шанс одного дня знайти живого занзібарського леопарда все ж залишається – хай навіть дуже малий. Або, можливо, у майбутньому вдасться відновити острівну популяцію за допомогою сучасних і майбутніх наукових можливостей. Якщо вам трапиться корисна інформація від жителів Занзібару, будь ласка, напишіть нам. Ми живемо в Танзанії, часто буваємо на островах, добре знаємо туристичний Занзібар і беремо участь у проєктах зі збереження рідкісних тварин і рослин. Ми оперативно передамо інформацію науковцям, які вивчають занзібарських леопардів.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей