Народ Чагга: традиції та зміни

Гора Кіліманджаро — історична батьківщина народу Чагга, який живе біля її підніжжя щонайменше з XV століття. Ця етнічна група відома майстерністю в землеробстві, витривалістю та підприємливістю. 

Сьогодні Чагга зберігають багату культурну спадщину: самобутні ритуали, ремесла й характерну кухню. Їхнє знання гори робить представників народу Чагга досвідченими гідами й портерами для тих, хто приїздить до Танзанії, щоб піднятися на Кіліманджаро.

У цій статті розповідаємо про традиції народу Чагга, його адаптацію до сучасних впливів і важливий внесок у місцеву економіку та культуру.

Хто такі Чагга?

Чагга — етнічна група, що живе на північному сході Танзанії, на південних схилах гори Кіліманджаро. Танзанія вирізняється великим культурним розмаїттям: загалом у країні налічують 132 етнічні групи. Чагга посідають серед них 3 місце за чисельністюНайбільша етнічна група Танзанії — сукума, які переважно живуть на південь від озера Вікторія, у регіонах Шиньянга й Мванза. 2 за чисельністю група — ньямвезі, близько споріднені із сукума; вони мешкають у регіонах Шиньянга й Табора..  

У Танзанії Чагга відомі діловою хваткою, працелюбністю та високим рівнем освіти. Частково їхній добробут пов’язують із ранніми й тривалими контактами з європейцями. Водночас, попри зовнішні впливи, Чагга зберегли чимало власних культурних традицій, які підтримують і сьогодні.

Як правильно називати народ Чагга?

Цю групу знають під кількома назвами — Chaga, Chagga, Jagga та Wachagga. Різні форми виникли через вплив різних мов, передусім німецької та англійськоїНімецькі дослідники першими дісталися Кіліманджаро й запровадили термін «Dschagga» для опису як народу, так і землі, де він жив. Згодом британські дослідники перейняли німецьке написання «Dschagga» як «Jagga», а пізніше змінили його на «Chagga»., а також через вплив суахіліУ суахілі префікс «wa-» позначає множину, тому «Wachagga» означає народ Чагга як групу. Префікс «m-» уживають для однини: «Mchagga» — це окрема людина з народу Чагга. Також можна зустріти термін «Kichagga» — назву мови, якою говорять Чагга., поширеної в Танзанії. У цьому тексті ми використовуємо назву «Чагга», однак важливо розуміти, що всі ці терміни стосуються одного й того самого народу.

У XIX столітті землі, заселені Чагга, стали відомі як Chaggaland або королівства Чагга. Хоча всі представники цієї етнічної групи говорять спорідненими мовними формами, у них є різні діалекти. Розмаїття королівств і діалектів свідчить, що Чагга не завжди були єдиною політичною спільнотою.

У минулому різні клани часто ворогували між собою. Сліди цього суперництва збереглися й нині.

Де живуть Чагга?

Чагга живуть на південних і східних схилах гори Кіліманджаро — від Кібонгото до Уссері, а також у районах на південь і захід від гори. Ці території належать до регіонів Кіліманджаро та Аруша в Танзанії.

Традиційно Чагга живуть у селах, де основою господарства є землеробство й частково тваринництво. Багато представників народу мешкають і в містах; найбільша громада Чагга зосереджена в Моші, регіональній столиці Кіліманджаро. Значна їхня присутність є також у сусідньому місті Аруша.

Традиційні будинки Чагга

Африка швидко змінюється, тож знайти традиційні будинки Чагга й родини, які досі живуть за звичаями предків, стає дедалі складніше. Проте в селах ще трапляються оселі старого типу, а також невеликі музеї, де показано традиційний уклад життя народу Чагга. Один із таких закладів — Chagga Museum у Марангу, куди можна заїхати під час подорожі до Кіліманджаро.

Традиційне житло Чагга має форму бджолиного вулика, один вхід і не має вікон. Воно нагадує намет, а між стінами й дахом немає чіткого переходу. Для будівництва таких осель зазвичай використовували суху траву або бананове листя.

У пізніших спорудах почали використовувати гілки разом із глиною або навіть свіжим коров’ячим гноєм. Через це будинки стали схожими на глинобитні споруди. Така зміна відображає вплив інших культур Танзанії й наближає традиційні оселі до архітектурного стилю суахілі.

Зазвичай у будинку разом жили вся родина та худоба. Найкраще облаштовували куток, призначений для голови сім’ї. Жінки мали місце ближче до тварин, оскільки саме вони доглядали за ними. У хатині тримали кіз і корів із телятами — це допомагало зберігати тепло. Для дітей відводили окремий куток із невеликою хвірткою.

У центрі хатини горів вогонь, що давав тепло. На схилах Кіліманджаро буває доволі холодно, особливо на більшій висоті. Під час вологих сезонів дощів люди використовували різні способи зігрітися, зокрема дим, що заповнював внутрішній простір оселі.

Сучасні будинки зводять з обпаленої глини або цементних блоків і накривають дахами з металевих листів. Майже в кожній оселі є електрика, проте багато родин і далі воліють готувати надворі на відкритому вогні. Чагга також активно використовують сонячні панелі, адже перебої з електропостачанням у Танзанії трапляються часто.

Чим відомий народ Чагга?

Чагга добре відомі сильною трудовою етикою та підприємливістю. На тлі повільнішого розвитку в багатьох частинах Танзанії їхня активна позиція дала їм помітну перевагу.

Банани, кава, ямс і просо

Кіліманджаро має родючі вулканічні ґрунти, що дозволяють збирати кілька щедрих урожаїв на рік. У регіоні багато сонця й дощів, а численні річки та струмки спускаються схилами гори. Уже в XV столітті Чагга вирощували тут їжу. З часом вони посилили природні переваги місцевості завдяки власній землеробській майстерності.

Кожне господарство Чагга зазвичай має власний бананово-кавовий сад. У присадибних садах вони також вирощують овочі, ямс, маніок і квасолю, а на більших плантаціях — просо й кукурудзу. У їхніх садах достигають авокадо, манго, папая та джекфрут.

Під європейським впливом виробництво кави на Кіліманджаро поступово зростало в першій половині XX століття. Сьогодні кава відома як важлива товарна культура і для народу Чагга, і для регіону Кіліманджаро. Танзанійська кава славиться особливим фруктовим смаком, а знавці особливо цінують танзанійську peaberryPeaberry — тип кавового плоду, у якому розвивається одна насінина, тоді як у більшості кавових плодів їх 2. Завдяки такій будові зерна peaberry часто мають смаковий профіль, який вважають виразнішим за смак звичайних кавових зерен..

У господарському житті Чагга праця традиційно поділяється за статтю, і ця практика здебільшого зберігається сьогодні. Чоловіки відповідають за копання й догляд за зрошувальними каналами, підготовку полів, випас худоби, будівництво будинків, годування та забій тварин. Жінки збирають дрова, носять воду, прибирають дім і сад, доглядають дітей, перуть, працюють у полі, готують їжу для родини й тварин, а також продають овочі та фрукти.

Корови та кози

Хоча Чагга розводять худобу, це не є їхнім основним заняттям. Рельєф довкола Кіліманджаро обмежує простір для випасу. Попри це, багато родин Чагга й досі тримають корів і кіз.

Більшість корів у регіоні — зебу, яких легко впізнати за характерними горбами та індійським походженням породи. Кіз тримають не лише заради молока: вони відіграють важливу роль у ритуалах Чагга. Їх часто забивають на значущі родинні та кланові події, а для весільних бенкетів традиційно запікають цілими на рожні.

Торгівля

Народ Чагга також відомий увагою до освіти. Мешканці Кіліманджаро отримали користь від інтересу, який найвища гора Африки викликала в європейських дослідників. Різні вождівства Чагга приймали місіонерів, зокрема Ріхарда Ройша — німецького проповідника й альпініста, відомого численними сходженнями на Кіліманджаро та знахідкою леопарда, замерзлого в снігу.

Щоб навертати африканців до християнства, європейці спершу мали навчити їх читати. Найуспішніші місії вкладалися в освіту, відкриваючи парафіяльні школи. Місіонери на кшталт Ріхарда Ройша допомогли закласти основи масової освіти на території сучасної Танзанії.

З часом багато молодих Чагга здобули формальну освіту й успішно застосували її на практиці, зокрема в торгівлі. Саме на Кіліманджаро виник перший африканський кавовий кооператив — Kilimanjaro Native Cooperative Union (KNCUKilimanjaro Native Cooperative Union (KNCU) — об’єднання кооперативів, що вирощують каву на схилах Кіліманджаро. Союз заснував у 1930 році сер Чарльз Дандас, британський окружний комісар Моші. Він успішно працює й сьогодні, об’єднуючи 70 000 місцевих фермерів. Кооперативом керують самі фермери, а малі виробники кави завдяки цьому мають більшу економічну незалежність.).

Ще одним наслідком ранніх контактів між Чагга та європейцями стало поширення англійської мови. Вільне володіння англійською відкриває можливості для роботи в туристичному секторі.

Багато представників Чагга здобувають добру освіту, уміють вести переговори, організовувати невеликий бізнес і працювати в політиці. Дехто переїжджає до Дар-ес-Салама або в інші країни, щоб розвивати навички й будувати кар’єру.

Культура Чагга

Культура африканських народів охоплює ритуали, одяг і прикраси, музику, традиції, ремесла, а також традиційну їжу й кулінарні практики. Коротко розгляньмо кожен із цих аспектів.

Якою мовою говорять Чагга?

Мова лежить в основі будь-якої національної культури. Усі Чагга мають спільну мову кічагга, хоча точніше говорити про сукупність діалектів. Попри відмінності між селами, представники Чагга розуміють одне одного. Це стосується навіть тих, хто живе далеко від Кіліманджаро, у Північних горах Паре, і говорить мовою гвено.

Кічагга переважно звучить удома, тоді як суахілі використовують у початкових школах і на роботі. У середній школі та в університетах навчання зазвичай ведуть англійською, тому багато Чагга володіють щонайменше 3 мовами. Проте в селах не всі говорять англійською вільно.

Вірування та ритуали народу Чагга

Через значний європейський вплив у XIX–XX століттях, особливо в релігійній сфері, Чагга поступово втратили багато усних традицій. Сьогодні антропологам складно знайти на Кіліманджаро людей, які й досі дотримуються традиційних вірувань Чагга. Більшість представників народу сповідує одну з форм християнства, а невелика меншість вважає себе мусульманами.

До поширення християнства центральним божеством у міфології Чагга був Рува, пов’язаний із сонцем і створенням світу.

Попри вплив християнства, у суспільстві Чагга й досі зберігаються забобони та практики, пов’язані з чаклунством. Люди звертаються до чаклунів по ритуали зцілення, любовні привороти, вигнання духів і прокляття.

Широко практикують також травництво й народну медицину. Знання про лікарські рослини передаються з покоління в покоління, і багато людей досі звертаються по допомогу до традиційних цілителів. У лікуванні використовують різні трави, корені рослин, кору дерев та інші природні матеріали. Одна рослина має в культурі Чагга особливе значення й пошану.

Masale — вічнозелений кущ, відомий як Dracaena fragrans, який часто вирощують у дворах біля осель Чагга. Ця красива рослина може сягати до 15 метрів заввишки й символізує добробут і процвітання. Родини висаджують masale у дворах як захист від злих духів. У деяких випадках викорчувані кущі masale прив’язують до дерев у полях — це ритуал захисту врожаю.

У суспільстві Чагга є особлива традиція примирення. Якщо сусіди або члени родини посварилися, вони мають швидко помиритися. Інакше затяжна образа може призвести до хвороби й нещастя. Найпростіший варіант ритуалу — зірвати листок masale, зав’язати його вузлом і передати людині, яку скривдили. Такий жест означає прохання про прощення, і відмовитися від нього вважається неприпустимим.

Легенди, прислів’я та пісні Чагга

Легенди Чагга розповідають про їхнє переселення на схили Кіліманджаро й відображають ширшу міграцію бантуТермін «банту» описує велику групу африканських народів, що живуть майже на всій території на південь від Сахари. Ці групи мають спільні риси в мовах, землеробських практиках і традиційних обрядах, зокрема церемоніях ініціації. Класифікація банту охоплює близько 400 етносів. Міграція банту Африкою відбувалася 2 великими хвилями, перша з яких почалася 4 000–5 000 років тому. Чагга — одна з багатьох етнічних груп, що належать до категорії банту. Африкою. Вважається, що Чагга оселилися на родючих південних схилах Кіліманджаро у XV–XVI століттях. Проте і дослідники, і самі Чагга не мають певності щодо їхнього походження та предків.

Інші легенди Чагга оповідають про кланові війни. Наприкінці XIX століття на схилах Кіліманджаро існувало майже 40 королівств Чагга, і кожним правив власний король, якого називали «mangi».Цікаво, що хоча «mangi» мовою кічагга означає «король», британці називали правителів Чагга «вождями Чагга». Ці королівства часто здійснювали набіги одне на одного й часом оборонялися від нападів масаїв та інших племен. Щоб підготуватися до таких нападів, Чагга рили підземні тунелі; частина з них збереглася донині. У цих тунелях можна було ховати цінні речі й влаштовувати засідки на ворогів.

У традиційних байках часто з’являються тварини — леопарди, слони й мавпи, які слугують метафорами стосунків усередині клану. У цих оповідях тварини уособлюють людські риси, як і в сюжетах інших культур. Натомість міфи вводять надприродних істот і духів предків, через яких Чагга пояснюють своє походження та зв’язок із горою Кіліманджаро.

Усні традиції Чагга найкраще збереглися в прислів’ях, що підкреслюють цінність спільноти, взаємодопомоги й поваги до мудрості старших. Ці вислови відображають пошану Чагга до зв’язку між поколіннями. Наприклад, одне з найвідоміших прислів’їв Чагга наголошує на важливості продовження роду.

Ще одна стійка частина фольклору Чагга — пісні. Їх виконують і сьогодні, хоча первісне ритуальне значення могло послабшати. Традиційно Чагга співали під час важливих церемоній і спільної праці, наприклад під час обробітку землі або збирання врожаю.

Музичні інструменти Чагга

До традиційних музичних інструментів Чагга належать дзвіночки, дерев’яні флейти й барабани. Музика тісно пов’язана з танцем, тому майже на всіх інструментах можна грати в русі. Наприклад, дзвіночки часто надягають на щиколотки, а барабани роблять компактними, щоб їх було зручно тримати під пахвою або між ногами під час танцю.

Танці й пісні супроводжують кожне свято Чагга. Нині традиційні інструменти частіше використовують під час церемоній, які проводять спеціально для гостей. Такі інструменти також можна знайти в сувенірних крамницях.

Традиційні ремесла Чагга

Окрім музичних інструментів, Чагга виготовляють дерев’яний посуд, різноманітні прикраси з бісеру та шкіри, землеробські знаряддя й зброю, передусім списи.

Серед ремесел Чагга є також плетіння кошиків, виготовлення циновок і солом’яних капелюхів. Вони шиють яскравий одяг і роблять взуття. Цікаво, що кравецтво не вважається суто жіночою справою: багато чоловіків також активно займаються цим ремеслом.

Одяг і прикраси Чагга

Традиційно найпоширенішим матеріалом для одягу в Чагга була коров’яча шкіра. Вони також використовували шкури та хутро інших тварин, адже температура біля гірського лісу на Кіліманджаро може бути досить низькою, часто з холодними дощами й туманом.

Бісерні прикраси й тканини з’явилися пізніше, у період активних контактів Чагга із зовнішнім світом. Сьогодні традиційний жіночий одяг Чагга включає великі шматки кольорової тканини. Більший називається kitenge, менший — kanga. Такі тканини зав’язують поверх сукні під пахвами або носять як спідниці. Їх також використовують, щоб переносити малих дітей, яких часто носять на спині матері.

Сьогодні Чагга носять дуже різний сучасний одяг, за винятком шортів. Шорти вдягають лише хлопчики як частину шкільної форми. Усі інші поза пляжами обирають більш закритий одяг.

Кухня Чагга: їжа та напої

В основі кухні Чагга — банани. Вони вирощують кілька сортів: одні їдять сирими, інші варять або смажать. Одна з найпопулярніших страв — mtori, поживне рагу з м’яса й бананів.

Раціон Чагга включає різні продукти: батат, рис, квасолю, маніок, курятину, яловичину та козлятину. Вони також мелють кукурудзу на борошно для ugali — простої страви, схожої на густу кашу, яку зазвичай їдять руками.

Найпопулярніший напій Чагга — mbege, домашнє пиво з ферментованих бананів, яке часто збагачують закваскою з просяного борошна. Жодна весільна церемонія чи похорон у Чагга не обходяться без mbege.

Приїздіть до Танзанії, щоб спробувати місцеву кухню, випити каву з Кіліманджаро, побачити захопливі краєвиди гори Кіліманджаро й познайомитися з корінними мешканцями цієї величної гори.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей