Скеля Насера в Нгоронгоро

Насера – унікальне скельне утворення на півночі Танзанії, що височіє серед савани. Такі відокремлені скелясті пагорби називають інзельбергами: вони залишаються після того, як навколишні підвищені ділянки поступово руйнуються під дією ерозії. Мабуть, найвідоміший у світі приклад такого утворення – овальна скеля Улуру в центрі Австралії.

Скеля Насера розташована в межах охоронюваної природоохоронної зони Нгоронгоро. Це місце цікаве ще й тим, що тут виявили поселення кам'яної доби. Поруч також розташовані знаменита ущелина Олдувай, відома як «колиска людства», і місцевість Лаетолі, де археологи знайшли сліди ранніх предків людини.

Де розташована скеля Насера?

Скеля Насера розташована за 27 км на північ від ущелини Олдувай, посеред рівнин Ангата-Кіті. Неподалік лежить гірський масив Гол, висота якого не перевищує 1 000 метрів. Насера височіє в південно-західній частині цих гір, що входять до природоохоронної зони Нгоронгоро в Танзанії.

Скелю Насера можна відвідати під час сафарі-туру, що включає кратер Нгоронгоро. Наприклад, ця локація входить до нашого 5-денного сафарі-пакета «Kongoni», який охоплює Національний парк Тарангіре, Нгоронгоро та Національний парк Серенгеті. Це цікава зупинка для тих, кого захоплюють незвичайні природні форми, археологічні пам'ятки та спостереження за птахами: у деревах навколо скелі гніздиться багато видів.

Навколо скелі Насера трапляються бабуїни та антилопи-стрибунці. У сезон дощів цією місцевістю мігрують гну, газелі Томсона й зебри, приваблюючи левів і гієн. Дамани та ящірки часто гріються на камінні. Водночас великі скупчення тварин тут бувають нечасто, особливо в сухий сезон із червня до листопада.

Що таке скеля Насера?

Скеля Насера – це 50-метровий гранітний пагорб. Вона належить до гір Гол, що піднімаються над рівнинами Сале, але стоїть окремо як ізольоване утворення. Її кам'яниста поверхня лише подекуди вкрита травою та низькими кущами; на одному зі схилів прижилися лише кілька невеликих дерев.

Такі утворення називають інзельбергами або монадноками. Це масиви твердої породи, що залишилися після руйнування м'якших навколишніх порід. Через круті схили підйом на них може бути непростим, і саме це приваблює мандрівників, яким цікаві природні маршрути сходження. Водночас на скелю Насера піднятися порівняно легко, особливо з її більш пологого південно-східного схилу.

Подібні скельні утворення часто трапляються в саванах і пустелях, зокрема в Сахарі. У Південній Африці та танзанійському Серенгеті їх називають коп'єс (kopjes, вимовляється «коп-із»); на таких скелях часто відпочивають леви, оглядаючи довколишні рівнини. Коп'єс зазвичай складаються з нагромаджених валунів, а не з єдиного кам'яного масиву. Скеля Насера, навпаки, є суцільною масою породи, тож термін «інзельберг» тут точніший.

Назва Nasera походить від масайського слова «naasira», що означає «смугастий», «розмальований» або «прикрашений». Рівнини Нгоронгоро й сьогодні є домівкою для масаїв, а багато місцевих топонімів мають походження з їхньої мови. Поверхня скелі має природні смуги; назва також може стосуватися давніх наскельних малюнків, знайдених у доісторичному прихистку, яким колись користувалися ранні примати.

Археологічна пам'ятка біля скелі Насера

Перші розкопки біля скелі Насера провів у 1932 році відомий археолог Луїс Лікі. Пізніше, у 1975–1976 роках, археолог Майкл Мелман очолив детальніші дослідження, під час яких було виявлено велику кількість археологічних матеріалів і артефактів. Ці знахідки допомогли краще зрозуміти середню та пізню кам'яну добу, а також перехід між ними.

Біля скелі археологи знайшли тисячі кам'яних знарядь, наконечники списів і стріл, фрагменти кісток та уламки кераміки. Археологічна пам'ятка Насера унікальна: це єдине місце розкопок у Східній Африці, що охоплює 50 000-річну історію й показує, як із часом змінювалися людські та тваринні популяції.

Знахідки зі скелі Насера датують періодом від 50 000 до 73 000 років тому – від середнього палеоліту до неоліту. Серед найдавніших кам'яних артефактів – крем'яні та обсидіанові наконечники списів і дротиків. Хоча наскельні малюнки Насера збереглися погано, сліди червоної охри ще можна побачити.

Щоб побачити краще збережене наскельне мистецтво, радимо відвідати пам'ятки наскельного мистецтва Кондоа в центральній Танзанії, зокрема в Коло, на південь від національних парків озера Маньяра та Тарангіре.

Що розташоване поблизу скелі Насера?

Поруч зі скелею Насера розташовано кілька важливих історичних і природних об'єктів. Ось найзначніші з них:

Ущелина Олдувай

Ущелина Олдувай – одна з найвідоміших і найважливіших археологічних пам'яток світу. Тут учені знайшли кам'яні знаряддя та рештки давніх предків людини, зокрема скам'янілі кістки Homo habilis і Paranthropus boisei віком близько 1,8 млн років. Ці відкриття допомогли зрозуміти, як жили ранні люди, як вони розвивалися, навчалися ходити на 2 ногах і створювали дедалі складніші знаряддя. Саме тому Олдувай називають «колискою людства».

Родина Лікі – Луїс і Мері Лікі разом із їхнім сином Річардом Лікі – відіграла ключову роль у цих відкриттях, хоча тут працювали й інші науковці. Кілька відновлених будівель у польовому таборі Мері Лікі тепер працюють як музей, де видно, як археологи жили в польових умовах понад 30 років. У музеї зберігається колекція знахідок, зокрема ящики з кістками, які ще належить дослідити. Археологи й сьогодні приїжджають сюди, щоб вивчати ці давні відкриття.

Рухома дюна

За кілька кілометрів від ущелини Олдувай лежить незвичайна рухома дюна. Це піщане утворення завдовжки близько 100 метрів і заввишки 5 метрів повільно зміщується на захід із постійною швидкістю. Приблизно кожні 6 років дюна проходить 100 метрів. Науковці позначили її шлях датованими стовпчиками; тепер вони утворюють помітну лінію вдалину, а відстань між маркерами становить 17 метрів. Дюна зберігає свій напрям і не відхиляється від курсу.

Цікаво, що дюна зберігає форму, попри безперервний рух. Причина – у складі піску, що походить із розташованого неподалік вулкана Ol Doinyo Lengai. Пісок містить магнітні частинки, які допомагають дюні залишатися цілісною, навіть коли вітер переносить піщинки на захід. На дюну можна піднятися.

Ущелина Олкарієн

Приблизно за 90 км на північ від ущелини Олдувай лежить ущелина Олкарієн – надзвичайно вузький каньйон, сформований ерозією вулканічної породи. Хоча його довжина становить лише 8 км, місцевість відома виразними ландшафтами, що справляють сильне враження на мандрівників.

Це земля масаїв, які традиційно використовують навколишні рівнини для випасу худоби. Сама ущелина стала місцем гніздування великих хижих птахів, зокрема грифів, що оселяються тут із березня до червня.

Ущелиною Олкарієн можна пройти пішки, тож це цікава зупинка, яка додає різноманіття сафарі північною Танзанією.

Лаетолі

Приблизно за 45 км на південь від ущелини Олдувай розташована місцевість Лаетолі, де Мері Лікі виявила скам'янілі сліди ранніх приматів. Ці сліди віком 3,7 млн років належать істотам, яких вважають предками сучасних людей, горил і шимпанзе. На момент відкриття це були найдавніші відомі свідчення прямоходіння – руху на 2 ногах – у ранніх гомінінів.

Сліди належать 2 дорослим особинам і дитині та збереглися за виняткових умов. У цьому регіоні ніколи не було густих лісів, тож коли вулканічне виверження вкрило землю попелом, він затвердів і став ідеальною поверхнею для відбитків. Примати пройшли цією ділянкою, а згодом нові шари вулканічного попелу накрили й законсервували їхні сліди, зберігши їх на мільйони років.

Кратер Нгоронгоро, озеро Натрон і Серенгеті

Неподалік від скелі Насера та ущелини Олдувай розташовані кратери давніх згаслих вулканів, які приваблюють багатьох відвідувачів. Серед них – кратери Емпакааї та Олмоті, але найвідоміший з усіх – кратер Нгоронгоро. Тут зосереджена вражаюча кількість диких тварин, тому це одне з найкращих місць у Танзанії для спостереження за ними в природному середовищі.

Поруч лежить озеро Натрон – найбільше у світі місце розмноження фламінго. Води озера дуже лужні, тому вони непридатні для більшості тварин, але безпечні для фламінго.

Поблизу природоохоронної зони Нгоронгоро також розташований Національний парк Серенгеті. Серенгеті – найвідоміший природний скарб Танзанії та об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, де відбувається Велика міграція гну. Під час Великої міграції мільйони гну, зебр і газелей долають великі відстані та перетинають річки, де мешкають крокодили, у пошуках свіжих пасовищ.

І Серенгеті, і кратер Нгоронгоро варто побачити, виділивши на них кілька днів. Найімовірніше, саме вони стануть головними акцентами вашої подорожі. А якщо хочеться зробити сафарі різноманітнішим, можна додати до маршруту скелю Насера, ущелину Олдувай та інші цікаві місця Танзанії, про які ми згадали тут.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей