Різні типи гір: повний гід

Гори вкривають приблизно чверть поверхні Землі. Це одне з найвражаючіших геологічних явищ на нашій планеті. Найбільша площа гір припадає на Євразію – вони займають 33% її території. Для порівняння, в Африці горами зайнято лише 14% суходолу. Водночас саме тут розташована Кіліманджаро – легендарна й найвища гора Африки заввишки 5 895 м.

У цій статті розглядаємо 5 основних типів гір і те, як різні тектонічні сили формують їхній рельєф. Також пояснюємо, за якими ознаками відрізняються різні гірські системи.

Які існують 5 типів гір?

Як формуються гори?

Формування гірських хребтів є наслідком процесів, що відбуваються на Землі, передусім руху літосферних плит або ерозії земної кори. Зовнішній шар Землі вкритий твердою корою – приблизно як цукерка шоколадною глазурʼю. Під нею залягає щільна рідка магма, а ще глибше – розплавлене ядро. Зовнішній шар земної кори не є суцільним: він розбитий на кілька частин, які називаються літосферними плитами. Коли 2 такі масивні ділянки стикаються, відбуваються різні геологічні зміни.

Якщо щільніша ділянка земної кори стикається з менш твердою, починається процес субдукції. У результаті важча плита повільно занурюється під легшу. Це також може спричинити вихід рідкої магми на поверхню: вона застигає шар за шаром і формує вулканічну гору.

Наприклад, океанічні плити щільніші за континентальні. Подібний процес може відбуватися і під час зіткнення 2 континентальних плит. Якщо їхня щільність однакова, краї в зоні контакту починають підніматися вгору.

В інших випадках гори виникають як виразні велетенські складки земної кори – наслідок внутрішньої магматичної активності, що посилюється разом із рухом літосферних плит. Усі ці процеси відбуваються надзвичайно повільно. «Народження» більшості гірських вершин у тому вигляді, в якому ми знаємо їх сьогодні, тривало мільйони, а іноді й десятки мільйонів років. 

Геологи класифікують гори за різними ознаками. Одна з базових класифікацій ґрунтується на способі їхнього формування. Розгляньмо докладніше кожен із 5 основних типів гірських систем, які виділяють науковці. 

1. Складчасті гори

Це найпоширеніший тип гір. Зіткнення тектонічних плит спричиняє формування складчастих гір: земна кора в місцях зʼєднання згинається, а краї плит піднімаються. Через мільйони років у таких зонах виростають гірські системи з низки паралельних хребтів і долин. Складчасті гори – найбільші й наймасивніші серед інших типів. Для них характерні круті зубчасті вершини та глибокі ущелини.

Щоб краще уявити цей процес, можна провести простий експеримент: візьміть 2 аркуші паперу й зсуньте їхні краї назустріч один одному. Якщо трохи натиснути, вони почнуть згинатися й підніматися. Подібним чином відбувається формування гір. І сьогодні велика кількість складчастих гір продовжує розвиватися під впливом тектонічної активності.

2. Брилові гори, або гори скидового типу

Цей тип також називають горами скидового типу. Вони формуються внаслідок тріщин або розломів у масиві гірських порід. Одна частина, що складається з блоку, піднімається, тоді як інша опускається або залишається на тому самому рівні. Такі гори мають характерні візуальні ознаки: круті, майже зубчасті схили з одного боку й пологіші – з іншого.

Брилові гори зазвичай виникають у районах, де породи з часом втратили пластичність. Це означає, що вони затверділи й розтріскалися під впливом ендогенних процесів. Теплова енергія, що генерується в надрах Землі, запускає тектонічні рухи, магматизм і сейсмічну активність. На думку більшості науковців, ці процеси зменшують вʼязкість речовини та полегшують передання тепла до земної кори. Так формується зсувна поверхня з розломами.

Брилові гори загалом менші за складчасті, оскільки геологічні процеси, що лежать в основі їхнього розвитку, не такі масштабні. Водночас серед них є чимало помітних гірських масивів – як за протяжністю, так і за висотою.

3. Вулканічні гори

Цей тип гір формується внаслідок магматичної активності в надрах Землі. Вулканічні гори зазвичай мають конусоподібну форму й похилі схили.

Магма залягає глибоко під земною корою. Згодом вона починає поступово підніматися до поверхні. Вона може прорватися назовні, утворивши тріщину в корі, або вивергнутися у вигляді лави в районах зіткнення літосферних плит. Далі лава охолоджується й твердне на поверхні. Вона накопичується шар за шаром, формуючи вулканічні гори.

Один із найпоширеніших підтипів вулканічних гір – стратовулкани. Вони мають слабко виражену конусоподібну форму через низьку вʼязкість базальтової магми, яку вивергають. Яскравий приклад – гора Кіліманджаро у Східній Африці.

Кіліманджаро – найвища вершина Африканського континенту, географічно розташована в Танзанії. Це стратовулкан, що складається з 3 вулканічних конусів. За даними геологів, гора Кіліманджаро сформувалася мільйони років тому внаслідок розлому масивної тектонічної плити, який спричинив магматичну активність.

Найдавніший вулкан на Кіліманджаро, Шира, утворився із застиглої на поверхні лави. Нині він повністю еродований, залишивши по собі однойменне плато. Згодом зʼявився Мавензі з головною вершиною 5 149 м, а після нього – Кібо, наймолодший вулкан, найвища точка якого сягає 5 895 м і сьогодні відома як пік Ухуру.

Команда Altezza Travel понад 10 років організовує експедиції для сходження на Кіліманджаро. Сьогодні гора Кіліманджаро – один із найпопулярніших напрямків для високогірного трекінгу у світі. Піднятися на найвищу гору Африки може майже кожен, навіть без спортивної підготовки.  Якщо ви мрієте зійти на Кіліманджаро, перегляньте наш гід: у ньому ми зібрали повний пакувальний список усього необхідного для сходження.

Більшість вулканічних гір розташована в зоні, що оточує Тихий океан і відома як Тихоокеанське вогняне кільце. Крім того, вулканічні гори поширені в регіоні, що простягається від Середземноморʼя через Азію до тихоокеанського поясу в Індонезійському архіпелазі.

4. Купольні гори

Такі гори виникають, коли земна кора буквально виштовхується вгору під дією ендогенних процесів. Водночас кора не розтріскується, і в результаті формується масивна куполоподібна гора. Так зʼявляються широкі гірські хребти з пологими схилами. Часто магматична активність відіграє ключову роль у формуванні купольних гір, хоча це не робить їх вулканічними.

Великі обʼєми магми накопичуються під земною корою, змушуючи її «набухати» й деформувати поверхню. Проте магма не вивергається, а охолоджується й твердне під корою. На поверхні вона оголюється лише після мільйонів років ерозії.

5. Платоподібні гори

Платоподібні гори вирізняються пласкими вершинами та різкими схилами. Гори цього типу формуються внаслідок ерозії великих ділянок земної кори. Більшість гір виникає через підняття суходолу, натомість платоподібні гори утворюються через просідання кори. Щоб краще зрозуміти цей процес, уявіть рівнину, якою тече річка. Протягом десятків або сотень років вода розмиває ґрунт, залишаючи береги підвищеними. Якщо річка висихає, ці береги перетворюються на гори.

Денудація та просідання земної кори тривають десятки або сотні мільйонів років. У результаті формуються гори з пласкими вершинами й крутими схилами, але без виразних піків. Деякі фахівці обʼєднують платоподібні та купольні гори в одну категорію – ерозійні гори.

Підсумовуючи, варто зазначити: багато відомих гірських систем мають змішані ознаки різних типів гір. Це повʼязано з їхнім «народженням» і розвитком під впливом складних тектонічних процесів. Наприклад, дискусії про справжнє походження Кіліманджаро тривають досі, хоча офіційна теорія пояснює її формування вулканічною активністю, спричиненою рухом літосферних плит.

Одне беззаперечне: кожна гора – справжнє геологічне диво. Стоячи на її вершині, людина відчуває не лише захоплення краєвидом, а й звʼязок із величезною силою природи. Якщо ви також хочете пережити ці відчуття, запрошуємо вирушити на сходження на Кіліманджаро разом з Altezza Travel.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей