Де розташований Еверест?

У 1894 році Вінстон Черчилль піднявся на Монте-Розу у Швейцарських Альпах – це вражаючі 4 634 м. Після цього він заприсягся більше не вирушати в небезпечніші експедиції. На той час Еверест залишався неприступною вершиною, а до першої спроби сходження було майже 30 років.

Сьогодні сходження на Еверест уже не є рідкісним досягненням, а подорож до його підніжжя перетворилася на окрему індустрію, до якої прагнуть долучитися багато мандрівників. Але де саме розташована гора Еверест? Де можна поснідати з краєвидом на «дах світу»? І як дістатися до базового табору без 2-тижневого трекінгу? Про це – у статті Altezza Travel.

Де розташований Еверест на мапі?

До речі, ці цифри не завжди будуть точними. Дані пристроїв глобального позиціювання, встановлених на Евересті ще наприкінці 1990-х, свідчать: гора «рухається» на північний схід зі швидкістю майже 4 см на рік. Тож у майбутньому Китай може стати єдиним власником найвищої вершини планети – якщо на той час Еверест усе ще залишатиметься найвищим.

Річ у тім, що координати – не єдина змінна. Нині загальноприйнята висота гори становить 8 848 м. Але диявол, як завжди, у деталях – точніше, у сантиметрах.

Це значення прийняли як сталу величину в середині 20 століття. З появою досконаліших методів вимірювання з'явилися й нові дослідження: Китай отримав 8 848,11 м, США повідомили про 8 850 м, а Італія навіть заявила про 8 872 м. Остання спроба поставити крапку в цьому питанні відбулася у 2020 році, коли Китай і Непал після спільних консультацій та порівняння даних оголосили: висота Евересту становить 8 848,86 м. Цю цифру погодили фахівці з геодезії та картографії в усьому світі.

Тепер – обіцяна інтрига: висота Евересту постійно змінюється, і вгору, і вниз. З одного боку, через безперервні геологічні процеси Еверест зростає на 0,16–0,53 мм на рік. З іншого – сильні вітри разом з опадами поступово руйнують вершину, глобальне потепління зменшує товщину льодового покриву на ній, а підземні поштовхи змушують усю гору «просідати». Наприклад, після землетрусу 2015 року вона стала приблизно на 2,5 см нижчою.

До того ж Еверест навіть не є горою, що зростає найшвидше. Наприклад, Нанга-Парбат на тому самому Гімалайському хребті піднімається приблизно на 7 мм на рік. Якщо не станеться глобальних змін, здатних вплинути на темпи ерозії чи тектоніку, ця гора може стати найвищою на Землі всього за 100 000 років. Нині її висота – 8 126 м над рівнем моря.

Як дістатися до Евересту?

Уточнімо: під подорожжю до Евересту ми маємо на увазі шлях до його базових таборів – непальського (південного) і тибетського (північного). Перший значно популярніший, натомість другий має легший підхід, спокійніший маршрут і вражаючі краєвиди Гімалаїв.

Подорож до базового табору Евересту через Тибет: Джомолунгма

Базовий табір Джомолунгми (тибетська назва ЕверестуЕверест мав різні назви, кожна з яких відображає його культурне й історичне значення в регіоні та за його межами. До того як гору назвали на честь сера Джорджа Евереста, британського генерального топографа Індії, під час ранніх англійських зйомок її позначали просто як «Пік XV» – найвищу з визначених на той час вершин. Тибетською гора зветься Джомолунгма (ཇོ་མོ་གླང་མ), тобто «Богиня-мати світу», що підкреслює її сакральність. Непальською це Сагарматха (सगरमाथा), у перекладі – «Голова неба», символ її величі. Кожна назва відкриває інший вимір найвищої гори світу.) розташований на висоті 5 150 м. Більшість мандрівників починають експедицію з Лхаси, столиці Тибету. Це найзручніший і найшвидший спосіб дістатися до північного схилу гори.

Дорога автомобілем трасою «Дружби» займає близько 7–9 годин. Такий варіант підходить тим, у кого обмаль часу або немає достатньої фізичної підготовки для багатоденного трекінгу. Іншим варто розглянути трекінгові маршрути на 4–5 днів: вони дають змогу повніше побачити мальовничі стежки Гімалайського хребта.

Найчастіше шлях до базового табору пролягає через Лангтанг – мальовничу долину, де живуть тамангиТаманги – народ, що населяє південно-східні й північні райони Непалу, зокрема район Лангтанг, прилеглий до Тибету. Залежно від місця проживання вони розмовляють тамангською, непальською або тибетською. Часто займаються землеробством, сповідують буддизм, рідше – індуїзм.; їхні традиції та спосіб життя близькі до тибетських. У програмі також – переходи льодовиками, священне озеро Гадайкунда та буддійські паломницькі місця. Обов'язкова зупинка – монастир Ронгбук, найвищий монастир на Землі (5 050 м), де можна переночувати в гостьовому домі.

Подорож до базового табору Евересту через Непал: Сагарматха

Шлях до південного базового табору Сагарматхи (непальська назва гори) на висоті 5 364 м починається в столиці Непалу Катманду, звідки мандрівники летять до Лукли. Далі трек проходить через Національний парк Сагарматха. Для цієї подорожі варто закласти кілька додаткових днів. Невелике містечко з найнебезпечнішим аеропортом світу лежить серед гір на висоті 2 860 м, тому нельотна погода в цьому регіоні трапляється часто.

Від Лукли до табору є 2 варіанти: пішки або гелікоптером. Трекінгові маршрути розраховані на 7–14 днів і проходять через високогірні поселення шерпів, зокрема Намче-Базар, Тенгбоче чи Дінгбоче, з гостьовими будинками, музеями та оглядовими майданчиками. Команда Altezza Travel докладно розповіла про це в статті про порівняння експедиції до базового табору Евересту зі сходженням на Кіліманджаро.

Гелікоптерний тур займає лише кілька годин. За цей час ви пролетите над Гімалайським хребтом, відвідаєте базовий табір Евересту й поснідаєте в Everest View Hotel на висоті 3 880 м. Водночас така подорож коштуватиме від $4 000.

Сходження на Еверест

Перше успішне сходження на Еверест з непальського боку відбулося 29 травня 1953 року: на вершину піднялися шерпа Тенцинг Норгей і новозеландський альпініст сер Едмунд Гілларі. Тибетський бік залишався неприступним ще 7 років. Лише 25 травня 1960 року китайські альпіністи Ван Фучжоу, Цюй Іньхуа та Гунбу змогли піднятися на Еверест північним схилом.

Ця тенденція зберігається й сьогодні: переважна більшість успішних експедицій на вершину Евересту проходить з південного боку (південно-східним ребром). Водночас дехто вважає північний схил (північне ребро) безпечнішим і доступнішим – і технічно, і фінансово. Та знову все вирішують деталі.

Таке уявлення могло сформуватися з 2 причин. По-перше, з тибетського боку, на відміну від непальського, альпіністам не потрібно долати постійно рухомий льодопад Кхумбу з його велетенськими тріщинами. Для переходу через них використовують горизонтальні драбини, майже буквально перекинуті над проваллям. По-друге, до базового табору можна доїхати автомобілем, а шлях звідти до вершини й назад, разом з акліматизацією, займає близько 10 днів. У середньому така експедиція на вершину Евересту коштує понад $25 000.

Такий варіант сходження на Еверест справді звучить значно привабливіше порівняно з маршрутом у Непалі, який триває близько 40–60 днів і може коштувати до $80 000–$90 000. Проте багато досвідчених альпіністів вважають північний схил набагато складнішим і небезпечнішим – навіть без переходу через льодопад Кхумбу. Їхні аргументи:

• Можливість доїхати до базового табору автомобілем зручна лише для тих, хто хоче побачити Еверест здалеку й невдовзі повернутися. Для більшості альпіністів різкий набір висоти до 5 150 м майже гарантовано означає щонайменше кілька днів головного болю.
• З тибетського боку практично немає інфраструктури. У разі поганої погоди або симптомів висотної хвороби альпіністам нікуди спуститися, щоб перечекати шторм і відновитися в теплі та комфорті.
• Північний бік відомий сильними вітрами, які разом з екстремальною висотою часто стають нездоланною перешкодою. З тієї самої причини тут неможливо організувати евакуацію гелікоптером. У надзвичайній ситуації альпініста потрібно спустити до базового табору, і лише звідти його можуть доправити автомобілем до найближчої лікарні.

У цьому контексті показовими є аргументи професійного альпініста й гірського гіда Тіма Моуздейла, який 7 разів піднімався на Еверест. У своєму блозі він неодноразово порівнював складність обох маршрутів і статистику смертності. Один із його дописів завершується так:

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей