The Top 7 poorest countries in the world in 2026

Станом на 2026 рік найбіднішими країнами світу є Південний Судан, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Ємен, Афганістан і Сомалі. Їхні економіки настільки малі, що в перерахунку на населення річний обсяг виробництва становить лише кілька сотень доларів на людину. Це менше, ніж жителі розвинених країн зазвичай витрачають за тиждень. Серед причин – війни, посухи, голод і уряди, яким складно забезпечити базові послуги. Докладніше – у новій статті блогу Altezza Travel.

Як ми укладали цей список

Ми не спиралися на один індекс, оскільки жоден окремий показник не відображає рівень життя повною мірою. Наприклад, доходи від нафти можуть підвищувати ВВП на душу населення, майже не впливаючи на якість життя більшості жителів. До списку потрапили лише країни з низькими результатами одразу за кількома ключовими показниками.

ВВП на душу населення. Це значно показовіший критерій, ніж загальний ВВП. Він відображає все, що країна виробляє за рік, поділене на кількість жителів. Такий показник дає приблизну оцінку економічного виробництва на одну людину. У багатьох країнах із цього списку ВВП на душу населення залишається нижчим за 500 дол. США на рік, тобто меншим ніж 1,50 дол. США на день. Водночас важливо розуміти, що це не фактичний особистий дохід. Йдеться радше про загальне економічне середовище. Реальні заробітки можуть бути дещо вищими або, в окремих випадках, взагалі відсутніми.

Населення, що живе за межею бідності. Із 2025 року міжнародний поріг бідності визначають як життя менш ніж на 3 дол. США на день. У розвинених країнах нижче цього рівня живе лише мізерна частка людей, якщо такі взагалі є. У світі середній показник становить близько 10%. Коли 70% або більше населення країни живе за межею бідності, бідність перестає бути статистичною категорією й стає нормою.

Індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР, який укладає Організація Об'єднаних Націй, поєднує 3 чинники: дохід на душу населення, очікувану тривалість життя та рівень освіти. Іншими словами, він вимірює загальний людський розвиток, а не лише доходи.

Список найбідніших країн світу

Південний Судан

• Населення: 14,3 млн
• Столиця: Джуба 

Південний Судан належить до найбідніших країн світу. Організація Об'єднаних Націй ставить його на 193-тє місце зі 193 країн в Індексі людського розвитку. ВВП на душу населення становить лише 488 дол. США на рік, або трохи більше ніж 1 дол. США на день. Близько 76,5% жителів живуть у крайній бідності.

Лише 35% дорослих уміють читати й писати, а майже 3 млн дітей взагалі не відвідують школу. Продовольча ситуація тут одна з найгірших у світі: 7,8 млн людей, або 56% населення, стикаються з гострою продовольчою небезпекою, серед них приблизно 700 000 дітей. Економічна та гуманітарна криза впливає і на безпеку. У Глобальному індексі миру Південний Судан посідає 156-те місце зі 163 країн. Його часто називають найбіднішою країною світу.

Економіка майже повністю залежить від нафти, яка забезпечує близько 90% державних доходів. Однак трубопроводи проходять через сусідній Судан, де триває збройний конфлікт. Коли бойові дії порушують їхню роботу, Південний Судан втрачає значну частину своїх надходжень.

Так сталося у 2024 році, коли один із 2 головних трубопроводів країни вийшов з ладу. Через безперервні бої ремонт був неможливим. Втрати сягнули приблизно 7 млн дол. США на день, а працівники державного сектору, зокрема вчителі й лікарі, перестали отримувати зарплати. За повідомленнями, рівень бідності зріс до 92%.

Бурунді

• Населення: 14,4 млн
• Столиця: Гітега 

Бурунді також є найменш урбанізованою країною Африки й посідає 2-ге місце у списку найбідніших країн світу після Папуа-Нової Гвінеї за часткою населення, що живе в сільській місцевості. В Індексі людського розвитку країна перебуває на 187-му місці. У 2025 році ВВП на душу населення становив 291,80 дол. США, хоча нині МВФ оцінює його приблизно у 545 дол. США. Понад 74% громадян живуть у крайній бідності.

Оскільки більшість жителів залежить від сільського господарства, повені й посухи часто мають руйнівні наслідки. Коли врожаї гинуть, дуже швидко виникає нестача їжі. Наприклад, 6 місяців сильних дощів у 2023–2024 роках змусили понад 300 000 людей залишити свої домівки. Повені та зсуви знищили приблизно 10% сільськогосподарських земель країни, а близько 122 000 людей зіткнулися з небезпечною для життя нестачею продовольства.

Клімат – лише частина проблеми. Сусід Бурунді, Руанда, має багато схожих географічних та історичних викликів. Проте за подібної чисельності населення економіка Руанди у 2025 році зросла на 9,4%. Частка людей, що живуть за межею бідності, знизилася з майже 40% у 2016 році до 27,4% у 2024 році. Руанда отримує доходи від видобутку корисних копалин, експорту та сфери послуг. Лише туризм приносить приблизно 647 млн дол. США на рік.

Центральноафриканська Республіка

• Населення: 5,4 млн
• Столиця: Бангі 

Центральноафриканська Республіка (ЦАР) є великим виробником алмазів, але посідає 191-ше місце зі 193 країн в Індексі людського розвитку. ВВП на душу населення становить приблизно 579 дол. США на рік, а 67,5% населення живе в крайній бідності.

Близько третини населення, або приблизно 2,2 млн людей, стикаються з гострою продовольчою небезпекою, а 481 000 перебувають під загрозою голоду.

Доступ до електроенергії мають лише 17,6% жителів. У сільській місцевості цей показник становить близько 2%. У Глобальному індексі миру країна посідає 150-те місце, що відображає тривалу нестабільність і проблеми з безпекою.

Алмази в ЦАР видобувають і експортують із 1961 року; на піку річний видобуток сягав 400 000 каратів. Алмази країни мають відносно високу якість і продаються приблизно по 100 дол. США за карат, тоді як у сусідній Демократичній Республіці Конго ціна становить 10–40 дол. США за карат.

У 2013 році експорт алмазів заборонили після того, як доходи галузі пов'язали зі збройними угрупованнями. Частину обмежень зняли у 2015 році, проте галузь суттєво не відновилася. У 2023 році експорт алмазів приніс лише 12,8 млн дол. США доходу.

Демократична Республіка Конго

• Населення: 107,6 млн
• Столиця: Кіншаса 

Демократична Республіка Конго (ДРК) демонструє найразючіший контраст у цьому списку. Тут живе найбільша у світі кількість людей у крайній бідності – приблизно 76,2 млн. Країна посідає 171-ше місце в Індексі людського розвитку, а ВВП на душу населення становить близько 704 дол. США.

Близько 26,5 млн людей, тобто приблизно кожен 4-й житель, не мають надійного доступу до достатньої кількості їжі. Із них 3,6 млн перебувають на надзвичайному рівні продовольчої небезпеки. Приблизно 4,18 млн дітей віком до 5 років потребують лікування від гострого недоїдання, зокрема 1,3 млн страждають від тяжких, небезпечних для життя форм. Хронічне недоїдання призвело до затримки росту приблизно у 42% дітей.

Водночас під землею цієї країни лежать природні ресурси, які оцінюють у 24 трлн дол. США. ДРК виробляє близько 70% світового кобальту та 35% колтану, а також значні обсяги міді, алмазів і золота. Ці мінерали критично важливі для сучасних технологій і використовуються всюди – від смартфонів до електромобілів.

Та це багатство майже не покращило рівень життя. Навпаки, мінеральні ресурси країни багато в чому прямо сприяли нестабільності. Східна частина ДРК десятиліттями переживає конфлікти за участю численних збройних угруповань. Унаслідок цього тероризм і злочинність залишаються поширеними. Країну регулярно включають до переліків найнебезпечніших в Африці та світі.

Для порівняння погляньмо на Танзанію. Країна також має значні поклади золота, нікелю та інших корисних копалин. Однак ці ресурси регулюються державними контрактами й експортними правилами. У результаті ВВП Танзанії у 2025 році зріс на 5,9%, а частка населення, що живе нижче міжнародної межі бідності, становила 27,6%.

Танзанія також розвинула потужний туристичний сектор, зокрема сходження на Кіліманджаро, сафарі для спостереження за тваринами та пляжний туризм на Занзібарі. У 2025 році туризм приніс 4,4 млрд дол. США і випередив золото як головне джерело валютних надходжень країни.

Ємен

• Населення: 34,7 млн
• Столиця: Сана 

Ємен, розташований на Аравійському півострові, є однією з найбідніших країн за межами Африки. Він посідає 184-те місце зі 193 країн в Індексі людського розвитку, а ВВП на душу населення становить лише 384 дол. США на рік – трохи більше ніж 1 дол. США на день. 

Станом на вересень 2025 року приблизно 18 млн людей, тобто понад половина населення, стикалися з гострою продовольчою небезпекою.

Не менш тяжкою є ситуація з охороною здоров'я та доступом до чистої води. Близько 17,4 млн людей не мають доступу до чистої води, а понад половина лікарень країни або закрита, або працює з обмеженою потужністю. Спалахи холери, пневмонії та дифтерії трапляються регулярно.

Ситуацію ще більше погіршує масштабна криза внутрішнього переміщення. Приблизно 4,5 млн людей були змушені залишити свої домівки, що створює додатковий тиск на й без того перевантажені державні служби. Значна частина цієї гуманітарної кризи є прямим наслідком війни, що почалася у 2015 році.

Афганістан

• Населення: 46,5 млн
• Столиця: Кабул 

Афганістан – єдина країна у світі, де половині населення, тобто всім жінкам, законом заборонено здобувати середню та вищу освіту.

Освітні проблеми країни не обмежуються жінками. Станом на 2024 рік понад 2,12 млн дітей не відвідували школу. Оцінювання 2022 року показало, що понад 90% не могли прочитати навіть простий текст.

Майже половина всіх шкіл не має чистої води, санітарних умов і опалення. Близько 1 000 шкіл залишаються закритими, переважно через руйнування після десятиліть конфліктів і природних катастроф. Вища освіта також різко занепала: з 2019 до 2024 року кількість чоловіків, зарахованих до університетів, скоротилася на 40%.

Афганістан посідає 181-ше місце в Індексі людського розвитку, а ВВП на душу населення у 2025 році оцінювали у 448 дол. США. Міжнародний валютний фонд ще не опублікував дані за 2026 рік для цієї країни.

Майже половина населення, близько 22,9 млн людей, потребує гуманітарної допомоги. Серед них приблизно 21 млн не мають належного доступу до води й санітарії, майже 15 млн стикаються з гострою нестачею продовольства, а близько 14 млн мають обмежений доступ до медичної допомоги.

Сомалі

• Населення: 18,2 млн
• Столиця: Могадішо 

Сомалі, розташоване у Східній Африці, межує зі значно стабільнішими Ефіопією та Кенією. Попри це, воно залишається однією з найкрихкіших і найнебезпечніших держав світу. Організація Об'єднаних Націй ставить Сомалі на передостаннє місце в Індексі людського розвитку – вище лише за Південний Судан.

Станом на 2026 рік ВВП на душу населення оцінюють у 812 дол. США. Близько половини населення живе за межею бідності, а приблизно 6,5 млн людей стикаються з гострою нестачею продовольства.

Кризу спричиняє не лише тривалий конфлікт між збройними угрупованнями та урядовими силами, а й повторювані посухи. Наприкінці минулого року затяжна посуха знищила пасовища на значній частині території країни. За повідомленнями, деякі пастухи почали годувати верблюдів подрібненим картоном, а жителі прибережних регіонів перемелювали панцирі омарів на корм худобі, бо трави не залишилося.

Ситуація в освіті та охороні здоров'я так само складна. Лише 31% дітей відвідують початкову школу, а річні витрати на медичну допомогу становлять тільки 22 дол. США на людину. Для порівняння, середній світовий показник – приблизно 1 317 дол. США.

Домашні пологи без лікаря є звичним явищем, і лише 32% пологів проходять за участю медичного працівника. У Сомалі припадає приблизно 0,9 лікарняного ліжка на 1 000 людей, тоді як середній світовий показник становить 3,3. Наслідок – винятково високі показники материнської та дитячої смертності.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей