Звіт про подорож: політ на параплані з Кіліманджаро

Політ на параплані з Кіліманджаро

Політ на параплані з Кіліманджаро – непростий проєкт із 2 причин.

По-перше, політ на параплані з Кіліманджаро потребує ретельного планування й координації. Це не звичайна трекінгова експедиція: крім стандартної організації, команда має особливо уважно стежити за прогнозами погоди, обрати правильне місце для табору й стартову точку, а також підготувати спеціальне спорядження та екіпірування, яких зазвичай немає під час класичних сходжень.

Головна ідея проєкту полягала в тому, щоб стартувати на параплані з найвищої точки у зоні вершини – понад 5 700 м. Тому команда вирішила розбити табір у кратері Кіліманджаро, адже це було найзручніше місце. Заздалегідь неможливо було передбачити, скільки часу доведеться чекати там на сприятливий вітер. Безпека учасників і команди сходження для нас завжди на першому місці, тому ми обрали маршрут із найплавнішою акліматизацією. Крім того, для цього трекінгу на Кіліманджаро ми подвоїли звичний запас кисню, щоб учасники могли залишатися в кратері стільки, скільки буде потрібно.

По-друге, будь-яка нестандартна активність на цій території потребує спеціальних дозволів від адміністрації парку та авіаційних органів. У цьому випадку необхідно було отримати погодження від TANAPA (Управління національних парків Танзанії), KINAPA (Управління Національного парку Кіліманджаро) та Управління цивільної авіації Танзанії.

Проте ці виклики не стали для Altezza перешкодою – раніше ми вже успішно організовували проєкти схожої або навіть вищої складності. У 2015 році ми підготували перший BASE-стрибок у вінгсьюті зі схилів Кіліманджаро, який виконав Валерій Розов, а в 2016 році наша команда стояла за першим слеклайнінгом на Кіліманджаро – і донині це найвищий слеклайнінг-проєкт у світі. Оскільки всі ці проєкти відбулися дуже успішно, адміністрація парку й авіаційні органи пішли нам назустріч і погодили нову ініціативу. До листопада 2016 року наша команда завершила процес отримання дозволів.

Початок експедиції

Група стартувала від воріт Londorossi Gate. Перші ділянки стежки проходили на помірній висоті – приблизно 3 500 м, що добре сприяло акліматизації. Поступово набираючи висоту, група дісталася точки Lava Tower, звідки повернула на складніший і небезпечніший, проте значно цікавіший маршрут Western Breach.

Підготовка до виходу на вершину

Було вирішено провести кілька додаткових ночей у таборі Arrow Glacier Camp, щоб учасники команди достатньо акліматизувалися й були на 100% готові до ночівлі в кратері гори. Цей табір відомий своїми вражаючими краєвидами. До того ж навіть у високий сезон інші експедиції рідко заходять у цей район, тож він добре підходить тим, хто цінує тишу й усамітнення.

Після обговорення гіди вирішили розпочати вихід на вершину о 5:30 ранку, коли скелі ще були скуті льодом. Це знижувало ризик каменепадів. Щоб безпечно дістатися кратера, критично важливо було пройти цю ділянку маршруту якнайшвидше.

Оскільки головною метою проєкту був політ на параплані з піку Ухуру, найзручніше місце для табору було саме в кратері: звідти до вершини можна було дійти лише за кілька годин трекінгу.

У кратері

Переважна більшість груп проводить у зоні вершини не більше 20–30 хвилин, тоді як нашій команді потрібно було залишатися там 2–3 дні. Таке завдання значно складніше.

Першого дня група вийшла на вершину із затримкою, а пориви вітру були надто сильними для польоту на параплані. Ми не могли ризикувати безпекою пілота, тому команда повернулася до Crater Camp чекати наступного світанку.

Політ над льодовиками

Наступний день команда присвятила детальному огляду кратера й пошуку найкращої точки старту. План був такий: почати політ упоперек схилу, потім виконати розворот на 180 градусів і піти в напрямку Моші. Проте другий день у кратері приніс сильний снігопад і різкий вітер. Усі спроби стартувати зрештою закінчилися невдачею. Як згодом розповів Сергій, пілот, він був настільки виснажений, що ледве дістався свого намету й одразу заснув. Брак кисню на такій висоті виснажує дуже швидко.

Третій день у кратері був значно холоднішим. Проте вітер нарешті став сприятливим. Після швидкого сніданку група вирушила до точки старту. Поєднання досвіду команди, погодних умов і рішучості робило успіх проєкту майже неминучим.

Під радісні вигуки команди й заздрісні погляди інших альпіністів Сергій Шакуто злетів над величним Кіліманджаро. Його силует над сяйливими льодовиками мав вражаючий вигляд. Усе пройшло бездоганно – пілот відштовхнувся від схилу, упіймав попутний вітер і взяв курс на Моші.

Пролетівши приблизно 30 км, Сергій успішно приземлився в районі Веру-Веру біля підніжжя Кіліманджаро, де на нього з нетерпінням чекала наша команда.

Коли все було позаду, Сергій Шакуто сказав:

В Altezza Travel ми раді, що завершили ще один складний і яскравий проєкт.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей