Динозаври Танзанії: подорож крізь час

Танзанія щороку приваблює тисячі мандрівників, багато з яких прагнуть піднятися на Кіліманджаро. Та за межами її знакової вершини прихована багата колекція скамʼянілостей динозаврів. Величезні «кладовища динозаврів» у цій країні налічують мільйони років.

У цій статті йдеться про відкриття з давнього минулого Танзанії – від знаменитих динозаврів до ранніх ссавців.

Знаменитий Giraffatitan із Танзанії

У Музеї природознавства Берліна експонується динозавр із Танзанії – масивний скелет Giraffatitan, якого відвідувачі назвали Оскаром. Заввишки 13 метрів, він майже сягає музейної стелі. Щоб уявити його масштаб, станьте подумки поруч із 4-поверховою будівлею й подивіться вгору, на дах.

Динозавр GiraffatitanGiraffatitan – рід динозаврів, що жив у пізньому юрському періоді. Він належить до завроподів – найбільших наземних хребетних. Рід представлений одним відомим видом, Giraffatitan brancai. До 2009 року його помилково класифікували як Brachiosaurus і називали Brachiosaurus brancai. Рештки кількох особин науковці знайшли у формації Тендагуру. мешкав на Землі приблизно 150 мільйонів років тому. Протягом більшої частини минулого століття науковці вважали його найбільшою наземною твариною в історії. Втім, нові відкриття поставили це уявлення під сумнів. Палеонтологи знайшли фрагменти кісток Argentinosaurus, Puertasaurus і Patagotitan, вага яких, за оцінками, могла становити від 50 до 80 тонн. Для порівняння, Giraffatitan, імовірно, важив щонайбільше близько 48 тонн.

Де й як жив Giraffatitan? Перенесімося в юрський період і уявімо втрачений світ динозаврів.

Танзанія юрського періоду

У ті часи Африка, Південна Америка й Австралія входили до єдиного континенту – Гондвани. Ландшафт вкривали величезні хвойні ліси та папороті, адже квіткові рослини ще не зʼявилися. Серед цих лісів жили травоїдні динозаври, зокрема гігантські завроподиЗавроподи – великі травоїдні динозаври, що живилися кронами високих дерев і рясною рослинністю. Вони мали 4 масивні ноги, подібні до ніг сучасних слонів, довгу шию, невелику голову й довгий хвіст. Саме завроподам належить рекорд найбільших наземних тварин, що будь-коли ходили Землею. та стегозавриСтегозаври відомі своїми характерними кістяними пластинами вздовж спини. Шипи на хвості вони, ймовірно, використовували для захисту та під час сутичок..

У цей період усі екологічні ніші були зайняті. Над лісами ширяли птерозавриПтерозаври – літаючі плазуни, що співіснували з динозаврами. Їхні крила складалися зі шкіряної перетинки, натягнутої між тілом і видовженими пальцями передніх кінцівок. Як хижаки, птерозаври полювали на дрібних тварин, комах і рибу. та найдавніші птахи, у яких уже сформувалося пірʼя. На суходолі під папоротями й саговникамиСаговники – давня група рослин, що існує на Землі понад 300 мільйонів років. Вони нагадують пальми: мають товсті стовбури зі слідами від опалого листя та крону перистих листків угорі. ховалися невеликі ссавці, ведучи нічний спосіб життя, щоб уникати хижаків. В океанах вільно плавали морські плазуни, риби й молюски. Цікаво, що крокодили вже існували й мешкали біля річок і боліт.

Травоїдні динозаври набували різних рис, щоб захищатися від хижих тероподівГрупа динозаврів-тероподів переважно складалася з хижаків. Вони пересувалися на 2 ногах, мали легке й рухливе тіло, гострі зуби та кігті. У багатьох дрібних тероподів було пірʼя, що підтверджує ідею про їхню спорідненість із сучасними птахами. Важливим перехідним видом між динозаврами й птахами є археоптерикс.. Багато з них швидко виростали до великих розмірів, а деякі, як-от стегозаври, мали хвости з шипами, що тримали хижаків на відстані. Тоді еволюція безперервно формувала види та їхні особливі ознаки, допомагаючи їм виживати й конкурувати за ресурси.

Втім, 66 мільйонів років тому в Землю врізався масивний астероїд, що прилетів з боку Юпітера. Унаслідок удару утворився кратер Чиксулуб діаметром 200 кілометрів.

Ударна хвиля прокотилася планетою, спричинивши масштабні пожежі через різке підвищення температури повітря. Потужні цунамі накрили узбережжя. В атмосферу здійнялися величезні хмари пилу й сірчаних газів, що призвело до кислотних дощів. Упродовж тривалого часу сонячне світло майже не проникало крізь атмосферу, і температура знизилася. Фотосинтез зупинився. Рослини, водорості та фітопланктон почали гинути навіть у регіонах, віддалених від місця удару. Унаслідок цього травоїдні динозаври зіткнулися з масовим голодом. Те саме сталося з великими хижаками, чиє виживання залежало від них.

Так вимерли всі непташині динозаври та багато інших великих видів тварин. Вижили лише невеликі ранні ссавці, птахи, комахи й деякі плазуни.

Які скамʼянілості динозаврів знайшли в Танзанії?

На початку 20 століття східне узбережжя Африки – ТанганьїкаТанганьїка – материкова частина сучасної Танзанії. Спершу вона була німецькою колонією, а згодом стала британською. Назва походить від озера, що межує з Танзанією та Демократичною Республікою Конго. – перебувало під контролем Німецької імперії. Німецький географ Ганс Меєр уже успішно піднявся на Кіліманджаро. Німецькі ботаніки досліджували різноманітний рослинний світ лісу Амані в горах Усамбара. Водночас гірники шукали мінеральні ресурси по всій колонії Німецька Східна Африка.

У Лінді, південному регіоні з багатими родовищами корисних копалин, заклали розвідувальні шахти. У 1906 році гірничий інженер Бернхард Вільгельм Заттлер досліджував мінеральні руди. Одного дня дорогою до шахти він натрапив на величезні кістки. Це стало першою знахідкою решток доісторичних тварин у регіоні. Помітну роль у приверненні уваги до цієї події відіграв Ганс Меєр: він написав палеонтологу Ебергарду Фраасу й закликав його якнайшвидше прибути на місце відкриття.

Фраас прибув до Лінді й вирушив у Тендагуру. Там він знайшов кістки динозаврів і підтвердив їхню автентичність. Було викопано 2 скелети, які згодом стали першими зразками нових родів динозаврів: Tornieria та Janenschia. Фрааса вразила велика кількість динозаврової фауни на цій ділянці. Водночас він розумів, що масштабні розкопки потребуватимуть додаткового фінансування.

Проєкт очолив директор Музею природознавства в Берліні Вільгельм фон Бранка. Щоб привернути увагу заможних меценатів, він створив Комітет Тендагуру – групу науковців і промисловців. Їхня робота дала змогу розпочати великі розкопки в Тендагуру під керівництвом Вернера Ернста Мартіна Янєнша.

З 1909 до 1913 року науковці знайшли численні часткові скелети динозаврів, що датуються періодом від пізньої середньої юри до ранньої крейдиКрейдовий період настав після юрського й тривав від 145 до 66 мільйонів років тому. Він завершився падінням на Землю масивного астероїда. Його удар спричинив вимирання всіх динозаврів і птерозаврів, морських плазунів та багатьох видів рослин.. Серед них був раніше невідомий Giraffatitan brancai, названий на честь фон Бранки. Вражає, що це виявився найвищий скелет із будь-коли знайдених. Його виявили у вертикальному положенні, що свідчить: тварина загинула, загрузнувши в багні. Скелет, який нині експонується в Берліні, складений із решток кількох особин.

Під час цих ранніх розкопок науковці зібрали 250 тонн скамʼянілих решток. Їх перевезли до Європи, передусім до Королівської природничої колекції в Штутгарті, де вони зберігаються й сьогодні. Серед них – динозаври, ссавці палеогену, птерозаври, вимерлі риби й навіть рештки безхребетних. Крім того, за цими знахідками палеонтологи описали численні нові види.

Дослідники виявили ще кількох динозаврів, зокрема хижого Elaphrosaurus і 2 травоїдних – Dicraeosaurus та Kentrosaurus. Тіло останнього прикрашали численні пластини й шипи. Показово, що майже чверть усіх знахідок повʼязана з Dicraeosaurus. Така кількість скамʼянілостей свідчить, що ці 13-метрові динозаври паслися великими стадами.

Науковці також знайшли тисячі кісток, що належали Dysalotosaurus – невеликому травоїдному динозавру. З латини його назва перекладається як «невловима ящірка». Вид офіційно назвали Dysalotosaurus lettowvorbecki на честь Пауля Еміля фон Леттов-Форбека. Під час Першої світової війни цей невловимий німецький командир застосовував партизанську тактику в Танганьїці.

Після того як Німеччина втратила контроль над Танганьїкою, британські дослідники продовжили розкопки в Тендагуру з 1924 до 1931 року.

Нові відкриття в Тендагуру та Галулі

ФормаціяФормація – природний горизонтальний шар ґрунту або відкладів. Такі шари накопичуються з часом, даючи археологам змогу простежувати хронологію знахідок та історичних подій. Тендагуру виявилася найбагатшою на Африканському континенті: саме тут зосереджена більшість скамʼянілостей пізньої юри цього регіону. Вона нагадує формацію Моррісон у Північній Америці, але має додатковий морський прошарок із фауною. У Тендагуру також знайшли рештки давніх крокодилоподібних, ранніх ссавців, риб, амфібій і безхребетних.

У 1912 році німецький геолог Ганс Рек очолив польові експедиції в Тендагуру. Цікаво, що імена Вільгельма фон Бранки та Ганса Река, повʼязаних із цими розкопками, згодом знову зʼявилися в іншій археологічній локації – ущелині Олдувай. У 1960 році Олдувай здобув світову славу після відкриття там перших предків сучасної людини. Ця подія принесла Танзанії назву «колиска людства».

У 21 столітті в Тендагуру знайшли ймовірні яйця динозаврів. Втім, про це відкриття наразі відомо небагато.

Дослідження раніше викопаних кісток триває, і класифікація динозаврів оновлюється. Час від часу в заголовках зʼявляються повідомлення про відкриття «нового» виду. Наприклад, у 2019 році було перекласифіковано Wamweracaudia karanji, великого 4-ногого травоїдного динозавра. Спершу його помилково віднесли до іншого роду під назвою Gigantosaurus robustus. Ці скамʼянілості викопали ще під час ранньої німецької експедиції 20 століття.

У 2022 році Тендагуру додали до попереднього списку обʼєктів Світової спадщини ЮНЕСКО завдяки його значній палеонтологічній цінності. Кількість фрагментів скамʼянілостей і їхнє наукове значення часто порівнюють із Провінційним парком динозаврів в Альберті, Канада.

Геологія Танзанії сьогодні

Тендагуру – не єдина важлива ділянка розкопок у Танзанії. На початку 2000-х танзанійські дослідники за підтримки науковців Університету Огайо розпочали розкопки в рифтовому басейні Руква на південному заході Танзанії. Майже одразу вони натрапили на цікаві знахідки: кістки динозавра крейдового періоду. Нині цей вид відомий як Shingopana songwensis. Назва «Shingopana» походить зі суахіліСуахілі – офіційна мова Танзанії поряд з англійською. Вона обʼєднує понад 130 етнічних груп і слугує спільною мовою для людей із різних спільнот. й означає «широка шия». Цей завропод завдовжки 8 метрів досі вивчається, і багато деталей про нього залишаються невідомими.

У 2004 році науковці відкрили нового завропода – Mnyamawamtuka moyowamkia. Назва роду відображає походження динозавра, адже «Mnyama wa Mtuka» суахілійською означає «звір із Мтуки». Його назвали на честь розташованої поруч річки Мтука, де були знайдені кістки. Видова назва «moyo wa mkia» перекладається як «серце хвоста». Це відсилання до серцеподібних хребців у хвості цього динозавра.

Це відкриття потрапило в заголовки лише через 15 років, коли науковці опублікували результати. Зʼясувалося, що цей динозавр належить до групи титанозаврівТитанозаври – травоїдні завроподові динозаври, що жили в крейдовому періоді. Дані свідчать, що вони населяли всі сучасні континенти, навіть Антарктиду. Серед наземних тварин ці динозаври мають найширший діапазон розмірів. Наприклад, невеликий Magyarosaurus сягає 6 метрів завдовжки, а Argentinosaurus – до 35 метрів. Імовірно, деякі титанозаври були ще більшими. Дослідження тривають, і щороку нові відкриття поглиблюють наше розуміння. і є одним із її найдавніших представників. Дослідники зібрали численні кістки одного скелета, що стало важливим проривом у розумінні еволюції титанозаврів.

Нижче – коротке відео з місця розкопок. Щоб витягти скамʼянілості з вертикальної стінки річища, палеонтологам довелося використовувати альпіністські мотузки.

На цій ділянці також знаходили інших динозаврів, що дало змогу описати нові види. Наприклад, у 2014 році дослідники оголосили про відкриття титанозавра Rukwatitan bisepultus.

Окрім Тендагуру та Галули, цікаві відкриття дали й інші формації. На схід від озера Ньяса (або озера Малаві) дослідники з 1930-х років вивчають басейн річки Рухуху. Ця формація називається Манда. Вона особливо важлива завдяки знахідкам ранніх предків динозаврів – динозавриформ. Відкриття з цієї місцевості можуть суттєво поглибити наше розуміння еволюції динозаврів.

Де побачити танзанійських динозаврів?

Більшість скелетів динозаврів, знайдених на території сучасної Танзанії, експонуються в музеях. Одне з головних місць – Музей природознавства в Берліні.

Більше інформації про танзанійських динозаврів можна знайти на сайті Лондонського музею природознавства. Там зібрано різні матеріали про динозаврів, які, безперечно, зацікавлять читача. 

На сайті Dinosaur Database подано ключові факти про кожен вид танзанійських динозаврів. Фанатський сайт Fandom також має список динозаврів Танзанії з інформацією у форматі, подібному до Вікіпедії.

Ми стежитимемо за новинами й сподіваємося, що найближчими роками розкопки в Танзанії активно розвиватимуться. Ця країна зберігає багато недосліджених таємниць, і, ймовірно, ми ще дізнаємося чимало нового й несподіваного про минуле Землі.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей