Найкращі національні парки світу: топ-16

Подорожі найвизначнішими національними парками світу – один із найкращих способів побачити різноманіття нашої планети. У цій добірці зібрані видатні парки різних країн і ландшафтів: гори й ліси, пустелі, узбережжя, річки та місця, відомі унікальним тваринним світом. Це не рейтинг, а ретельно відібраний перелік ідей для мандрівників, які хочуть побачити найвражаючі природні дива світу.

Національний парк Єллоустоун, США

Єллоустоун, один із найвражаючих куточків планети й перший у світі національний парк, був заснований у 1872 році. Ніде більше немає такої концентрації гейзерів: у Єллоустоуні зосереджено близько 2 третин усіх гейзерів Землі. Щоб побачити, як стовп киплячої води злітає на десятки метрів угору, вирушайте до знаменитого гейзера Олд-Фейтфул – він вивергається приблизно кожні 1,5 години.

Єллоустоун відомий і іншими геотермальними дивами, а також каньйонами, печерами, водоспадами та величними озерами. Серед них – високогірне озеро Єллоустоун, розташоване на висоті понад 2 000 м. Парк став прихистком для тваринного світу Північної Америки: тут можна зустріти бізонів, вовків, чорнохвостих оленів і вапіті, пум і, звісно, ведмедів гризлі.

Плануйте щонайменше 3 дні, щоб побачити якомога більше. Варто уникати ранньої весни, коли дороги ще закриті, а також липня – у цей час кількість відвідувачів сягає піку, а бізони часто поводяться особливо агресивно.

Національний парк Банф, Канада

Найстаріший національний парк Канади приваблює захопливими краєвидами: бірюзові льодовикові озера лежать на тлі Скелястих гір, припорошених снігом. До Банфа їдуть за гірськолижними курортами, денними походами й відпочинком біля озера Луїз. Улітку тут катаються на каное, узимку – на ковзанах по замерзлій поверхні озера. Піші маршрути й велопрогулянки популярні протягом усього року. Багато мандрівників просто проїжджають парком Трансканадським шосе та іншими мальовничими дорогами, милуючись альпійськими пейзажами з автомобіля.

Попри розгалужену мережу доріг, парк залишається безпечним для диких тварин. Тут більше підземних і наземних переходів для тварин, ніж будь-де у світі. У Банфі мешкають пуми й рисі, вовки й олені, гризлі та чорні ведмеді. Відвідувачам радять завжди мати із собою спрей від ведмедів, щоб відлякувати хижаків на піших маршрутах.

Нгоронгоро, Танзанія

Строго кажучи, Нгоронгоро – не національний парк, а особлива природоохоронна зона. Причина в тому, що тут живуть масаї – один із найвідоміших і найвідважніших пастуших народів Африки. Для континенту це вкрай рідкісний виняток: лише масайським скотарям дозволено жити й вести традиційну діяльність у межах охоронюваної території.

Ми також робимо виняток у нашій добірці національних парків, додаючи Нгоронгоро, і ось чому. Територія природоохоронної зони величезна, але більшість мандрівників прямує до одного місця – проваленого кратера давнього вулкана. Його дно вкрите трав’янистими рівнинами й ділянками лісу, що формують надзвичайно багату, живу екосистему. Кратер Нгоронгоро часто називають природним зоопарком через виняткову концентрацію тварин і унікальний ландшафт: високі стіни кратера фактично утримують звірів усередині.

Майже 30 000 великих ссавців одночасно мешкають у цьому «африканському Едемі»: травоїдні процвітають у замкненому просторі поруч із хижаками. Тут можна побачити левів, слонів і всіх представників Великої п’ятірки, а зустрічі з носорогами трапляються доволі часто. За ефективністю спостереження за тваринами Нгоронгоро перевершує всі інші парки Африки. Ніде більше за одну поїздку не відкривається така різноманітність і щільність тваринного світу.

Вирушайте на сафарі в Танзанії, щоб побачити Нгоронгоро на власні очі.

Національний парк Галапагос, Еквадор

На Галапагоських островах розташований один із найнезвичніших національних парків світу. Тут мешкає стільки унікальних видів тварин, що науковці називають архіпелаг «живим музеєм еволюції». Це пояснюється його ізольованістю та поєднанням сприятливих умов: багато островів мають вулканічне походження й лежать на перетині 3 океанічних течій. Спостерігаючи за рослинами й тваринами Галапагосів, Чарльз Дарвін сформулював основи сучасної еволюційної теорії. Саме Галапагоські острови стали першим об’єктом, внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Під час подорожі Галапагоськими островами ви, найімовірніше, зустрінете морських левів, галапагоських лавових ящірок, морських ігуан і різноманітних водних птахів, зокрема знаменитого блакитноногого олуша. Серед більших наземних видів – гігантські черепахи й галапагоські пінгвіни, єдині пінгвіни, що трапляються на північ від екватора. У межах національного парку дозволений дайвінг: під водою можна зустріти акул, морських черепах, скатів, мант, барвистих рифових риб і морських ігуан – єдиних у світі ящірок, що шукають їжу під водою й можуть довго залишатися зануреними.

Національний парк Торрес-дель-Пайне, Чилі

У цьому чилійському національному парку на мандрівників чекають гранітні гори, фіорди й льодовики, швидкі річки та холодні озера. Назва Torres del Paine означає «Блакитні вежі» й відсилає до 3 вершин у центрі парку. Ця частина Патагонії винятково красива: на плато й рівнинах цвітуть орхідеї, передгір’я всіяні жовтими квітами кальцеолярії, магелланові ліси залишаються зеленими завдяки кипарисам, а над усім цим здіймаються суворі андійські вершини. У парку блукають пуми й лисиці, а південноандські олені та гуанако шукають прихистку вище в горах. Над ними ширяють орли й андійські кондори.

У Торрес-дель-Пайне є 2 головні трекінгові маршрути: кільця W та O. Маршрут W займає 3–5 днів, а для кільця O потрібно 7–9 днів. Обидва потребують доброї фізичної форми й уміння планувати маршрут. Погода в Патагонії змінюється швидко, тому краще мати одяг для різних умов.

Національний парк Фіордленд, Нова Зеландія

Фіордленд – найбільший національний парк Нової Зеландії. Це край величних фіордів, гір, укритих дощовими лісами, озер льодовикового походження та вражаючих водоспадів. Найвідоміший із них – водоспад Сазерленд, що спадає 3 каскадами з висоти 580 м.

Найвідоміші фіорди парку – Мілфорд-Саунд і Даутфул-Саунд. Тут можна вирушити в нічний круїз на яхті або пройти фіордами на каяку. В обох затоках часто помічають дельфінів і місцевих фіордлендських пінгвінів. У парку також мешкають дивовижні нелітаючі птахи: південний ківі, века, совиний папуга какапо й такахе, якого колись вважали вимерлим.

У парку прокладені багатоденні треки, зокрема 3 всесвітньо відомі маршрути – Мілфорд, Кеплер і Рутберн, а також численні одноденні піші маршрути. Вирушаючи в дорогу, не забудьте репелент: новозеландські москіти-сендфлаї відомі своїми укусами.

Національний парк Серенгеті, Танзанія

Національний парк Серенгеті – один із найвідвідуваніших парків Африки, його часто називають найзнаковішим місцем для сафарі у світі. Слава Серенгеті пов’язана з Великою міграцією: величезні стада безперервно рухаються відкритими рівнинами, задаючи ритм життя парку. Дорогою мандрівники спостерігають не лише тисячі гну в русі, а й усіх представників африканської Великої п’ятірки та надзвичайне різноманіття інших тварин.

Завдяки Великій міграції Серенгеті має статус ключового об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Його вважають найкращим місцем на Землі для спостереження за взаємодією хижаків: леви, леопарди й гепарди змагаються за територію та здобич у щоденній боротьбі за виживання.

Серенгеті також належить до найкраще досліджених саванних екосистем Африки – завдяки десятиліттям природоохоронної роботи під керівництвом Франкфуртського зоологічного товариства. Дослідження почалися в середині 20 століття з ініціативи відомого захисника природи Бернарда Гржимека. Більше цікавих фактів про Серенгеті ви знайдете в блозі Altezza Travel.

Якщо хочете побачити найзнаковіший парк Африки, плануйте сафарі в Танзанії.

Національний парк Плітвицькі озера, Хорватія

Один із наймальовничіших національних парків Європи розташований на Балканському півострові в Хорватії. Він відомий каскадом озер, з’єднаних численними водоспадами й потоками, зокрема підземними. Ще одна характерна риса найбільшого парку Хорватії – численні печери, серед яких найчастіше відвідують Шупляру та Голубнячу.

Озера можна оглянути за 8 маркованими маршрутами, а також додатковими стежками з мальовничими краєвидами. Парк охоплює лісисті гори, де мешкають вовки, дикі кабани, сарни, благородні олені, рисі та ведмеді. Тварин найчастіше бачать поблизу озер. Плітвицькі озера також чудово підходять для спостереження за птахами: тут зафіксовано понад 150 видів. Зазвичай 1 дня достатньо, щоб оглянути парк.

Морський парк Великого Бар’єрного рифу, Австралія

Великий Бар’єрний риф простягається на 2 300 км уздовж північно-східного узбережжя Австралії, і його видно з космосу. Це найбільша рифова екосистема світу, яку коралові поліпи й водорості формували протягом тисячоліть. Рифи лежать у межах морського національного парку, де мешкає близько 1 500 видів риб і приблизно 400 видів коралів. Великий Бар’єрний риф – один із найвизначніших природних парків Землі, і його справді варто побачити хоча б раз у житті.

Коралові колонії створили унікальну екосистему з мангровими лісами вздовж узбережжя та багатим підводним рослинним і тваринним світом. Тут гніздяться морські черепахи – 6 із 7 відомих видів, народжуються дитинчата горбатих китів і живляться дюгоні. Риф також населяють численні види китів і дельфінів. Побачити все його різноманіття за 1 занурення неможливо. Краще залишитися щонайменше на 2–3 дні, щоб неспішно зайнятися снорклінгом і дайвінгом.

Національний парк Комодо, Індонезія

Національний парк Комодо входить до переліку Нових 7 чудес природи. Він розташований на вулканічних островах Індонезії й був створений насамперед для охорони комодського варана. Ця хижа ящірка може виростати до 3 м завдовжки. Вона настільки сильна, що здатна нападати на диких кабанів, оленів руса й навіть водяних буйволів, перегризаючи сухожилля та розриваючи здобич. Окрім комодських варанів, парк охороняє яванських оленів русаОлень руса – вид оленів, поширений на островах Південно-Східної Азії., помаранчевоногих чагарникових курей та інші ендемічні види. У навколишніх водах мешкають кити, дельфіни, морські черепахи й понад 1 000 видів риб.

Рельєф островів незвичний і виразний: значну його частину формують округлі пагорби, часто вкриті сухою травою. Клімат тут спекотний і посушливий, а температура майже пів року тримається близько 40 °C. У парку є також ділянки тропічного лісу й густі мангрові зарості, сховані в острівних бухтах. Трекінг часто поєднують із дайвінгом і снорклінгом у прибережних водах. Індонезійські моря унікальні: саме тут сходяться морська флора й фауна Тихого та Індійського океанів.

Національний парк Комодо особливо приваблює мандрівників, які вже багато разів бачили класичні тропічні ландшафти. Рідкісні тварини й своєрідні краєвиди захоплюють навіть досвідчених дослідників.

Національний парк Крюгер, Південна Африка

Цей сафарі-парк дає змогу побачити майже все, з чим мандрівники асоціюють Африку. Леви й слони, буйволи й носороги, а також леопарди разом утворюють африканську Велику п’ятірку. Над саванами здіймаються баобаби, давні наскельні зображення позначають урвища, а рейнджери патрулюють територію, захищаючи носорогів від браконьєрів. Тут Африка постає в дуже безпосередній, живій формі.

Національний парк Крюгер – одна з небагатьох диких територій Африки, яку можна досліджувати автомобілем, тому він добре підходить для самостійних мандрівників. У парку є асфальтовані дороги, заправки, кемпінги й готелі з повним сервісом. Рекомендують провести тут щонайменше 3 дні, щоб мати шанс побачити навіть рідкісних тварин. Зверніть увагу: Крюгер розташований у зоні ризику малярії, тому потрібні відповідні запобіжні заходи.

Національний парк Йосеміті, США

Йосеміті уособлює класичний образ північноамериканської дикої природи. Навіть якщо ви ще не бували тут, ви майже напевно бачили знімки каліфорнійської Сьєрра-Невади. Ель-Капітан, культовий Хаф-Доум, річка Мерсед у Йосемітській долині, водоспад Брідалвейл, гай Маріпоса з гігантськими секвоями й широкі краєвиди лук Туолумне – це всесвітньо відомі символи Йосеміті.

У Йосеміті прокладені сотні кілометрів пішохідних стежок – від коротких легких прогулянок до складних підйомів. Деякі маршрути виходять на висоти понад 2 500 м. Відвідувачі обирають серед різних активностей: рафтинг річкою Мерсед, скелелазіння, кінні прогулянки, веломаршрути, лижі, ковзани й навіть стрибки з парашутом над округом Маріпоса. Якщо вам близькі гірські пейзажі Північної Америки, цей парк не розчарує.

Національний лісовий парк Чжанцзяцзе, Китай

Національний лісовий парк Чжанцзяцзе відомий у всьому світі. Його високі стовпи з пісковику надихнули творців фільму «Аватар». Вигаданий світ Пандори безпосередньо спирався на реальні ландшафти, а цей китайський парк допоміг сформувати образ плаваючих гір. Насправді вершини не ширяють у повітрі. Їхні верхні частини підіймаються над шарами туману, що часто виникає у вологому кліматі цієї місцевості. Після виходу фільму одну з гір перейменували на Avatar Hallelujah Mountain.

У парку діє розгалужена мережа пішохідних маршрутів, і найкраще досліджувати його протягом кількох днів. Тут милуються знаковими кам’яними вежами, піднімаються на гору Тяньцзи, прогулюються мальовничою стежкою вздовж струмка Золотий Батіг і заходять у тихіші, менш людні куточки парку. Багато хто зупиняється сфотографувати скляний міст Чжанцзяцзе зі скляним дном, підвішений на висоті 260 м над землею, і піднімається ліфтом Байлун, що за 1 хвилину підіймає відвідувачів на 326 м уздовж схилу. Це Китай у своїй найвиразнішій формі, де драматична природна краса поєднується зі сміливою інженерією.

Національний парк Ватнайокутль, Ісландія

Деякі з найнадзвичайніших природних процесів планети відбуваються в найбільшому національному парку Ісландії, де лід зустрічається з розплавленою лавою. Саме звідси походить вислів «Вогонь і лід». Тут лежить найбільший льодовик Європи, а під ним вивергаються одні з найактивніших вулканів Ісландії, створюючи ландшафт, якому немає подібних. Ватнайокутль визначають вулканічні пустелі, масивні крижані куполи, рівнини з чорного піску, зелені луки й лагуни, повні айсбергів.

Тут можна ходити льодовиками, гуляти березовими лісами, побачити водоспад Свартифосс, що спадає по базальтових колонах, дослідити крижані печери й дістатися льодовикових лагун. Ватнайокутль займає близько 14% території Ісландії. Любителям природи варто планувати тут 4–6 днів, хоча навіть коротка подорож на 2 дні буде вартою уваги. Тримайтеся маркованих стежок, особливо коли поруч немає рейнджерів.

Національний парк Ігуасу / Національний парк Іґуасу, Аргентина й Бразилія

Ігуасу – це комплекс водоспадів на кордоні Аргентини й Бразилії, з національними парками по обидва боки. Майже 300 водоспадів простягаються підковою на понад 2 700 м. Ігуасу часто порівнюють із Ніагарським водоспадом і водоспадом Вікторія. Він ширший і вищий за Ніагару та перевершує Вікторію за шириною й середньою витратою води, хоча не за висотою.

Водоспади оточує великий субтропічний ліс, де мешкають потайні ягуари, ягуарунді, оцелоти, тапіри, ревуни й гігантські мурахоїди. У заболочених ділянках і спокійних річках ховаються невеликі каймани. Обидва національні парки відкриті для відвідувачів і дають трохи різні ракурси. Бразильський бік має кращі панорамні види, а аргентинський – більше настилів над водоспадами та між ними, що дозволяє опинитися ближче до води. Найкращий час для поїздки – з березня до травня та з серпня до жовтня.

Національний парк Гранд-Каньйон, США

Національний парк Гранд-Каньйон отримав назву від величезного каньйону, вирізаного річкою Колорадо. Хоча ця річка протікає через 11 національних парків США, саме Гранд-Каньйон в Аризоні є найупізнаванішим. Він не найдовший і не найглибший каньйон світу, проте його масштаб, шарувата геологія та разюча гармонія щороку приваблюють мільйони відвідувачів.

У стінах каньйону відкриваються величезні горизонтальні шари порід, що зберігають майже 2 мільярди років геологічної історії Землі. Сюди приїжджають ходити стежками, їздити велосипедом уздовж краю каньйону, сплавлятися річкою Колорадо, спускатися на мулах до дна й робити захопливі фотографії. Національний парк Гранд-Каньйон також люблять астрофотографи: світлового забруднення тут майже немає, тож нічне небо винятково чисте й виразне.

Південний край – найвідвідуваніша частина парку, відкрита протягом усього року. Північний край, на відміну від нього, має менше доріг і оглядових майданчиків та закривається сезонно. Варто також пам’ятати, що знаменитий скляний міст Grand Canyon Skywalk розташований за межами національного парку.

Наша планета надзвичайно різноманітна. Національні парки – один із найкращих способів побачити це різноманіття з багатьох різних ракурсів.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей