Де живуть шимпанзе? І де їх можна побачити в дикій природі?

Шимпанзе живуть у тропічних лісах Центральної та Східної Африки й вирізняються здатністю добре пристосовуватися до різних умов середовища.

Шимпанзе належать до людиноподібних мавп. Вони населяють лісові райони Східної та Центральної Африки й разом із бонобо утворюють рід Pan – сестринську до людини еволюційну лінію. Це означає, що шимпанзе є найближчими нині живими родичами людей. Цей факт підтверджують викопні знахідки та дослідження ДНК.

У дикій природі шимпанзе трапляються в кількох країнах екваторіальної Африки. Водночас Танзанія належить до найкращих напрямків для спостереження за цими приматами. Де живуть шимпанзе й у яких африканських національних парках найвищі шанси їх побачити? Розповідаємо в новій статті Altezza Travel.

Соціальне життя і середовище існування

Шимпанзе живуть великими групами від 15 до 100 особин. Лідером зазвичай стає дорослий самець, але не обов'язково найбільший чи найсильніший. Значно важливішою є здатність формувати союзи. Водночас молодші самці часто влаштовують видовищні демонстрації, щоб утвердити домінування: бігають, кричать, тупотять, а інколи б'ються, показуючи силу й статус іншим членам групи.

Науковці виділяють 4 підвиди шимпанзе: західні шимпанзе живуть у Західній Африці; східні – у Демократичній Республіці Конго та Східній Африці; центральні населяють західну частину Центральної Африки; а нігерійсько-камерунський шимпанзе, також відомий як шимпанзе Елліота, мешкає переважно вздовж кордону між Нігерією та Камеруном.

Шимпанзе надзвичайно добре пристосовуються до середовища. Вони можуть жити як на рівні моря, так і на висотах до 3 000 м – у тропічних лісах і навіть у мангрових болотах. Головні умови – дерева для нічних гнізд і доступ до води.

Де живуть шимпанзе в Танзанії?

Щоб побачити шимпанзе в дикій природі, варто вирушити до національних парків Східної Африки. У Танзанії, де найпоширеніші східні шимпанзе, є також популяція західних шимпанзе, завезених на острів Рубондо. Нижче – кілька ключових місць, де живуть шимпанзе й де за ними можна спостерігати в природному середовищі.

Національний парк гір Махале

Гори Махале – один із головних національних парків Танзанії для спостереження за шимпанзе. Він простягається вздовж берегів озера Танганьїка й поєднує кілька ландшафтів: густі тропічні ліси, гори та савану. Дослідження приматів у парку тривають із 1960-х років, переважно за участю науковців Кіотського університету.

Популяція шимпанзе в Махале вважається однією з найбільших і найкраще вивчених у всій Східній Африці. Тварини формують групи по кілька десятків особин, і кожна захищає власну територію. Конфлікти між групами можуть бути тривалими й напруженими.

У парку є піші маршрути, проходити які можна лише з професійним гідом. Окрім приматів, у горах Махале мешкає понад 350 видів птахів, а навколишні ландшафти відкривають вражаючі краєвиди на озеро Танганьїка.

Дістатися до гір Махале можна водою. Від міста Кігома дорога швидкісним човном займає близько 5 годин. Кілька разів на місяць озером також курсує пасажирський пароплав. Є й регулярні авіарейси: невеликі літаки сідають на злітно-посадкову смугу Махале, після чого залишається приблизно 1,5 години човном.

Національний парк острова Рубондо

Острів Рубондо лежить на озері Вікторія на північному заході Танзанії, неподалік від міста Мванза. Він входить до складу Національного парку острова Рубондо, створеного в 1977 році. Сьогодні загальна площа парку разом із прилеглими острівцями становить 457 км².

Якщо Національний парк гір Махале є домом для східних шимпанзе, то острів Рубондо став місцем життя підвиду західних шимпанзе, завезених Бернардом Гржимеком – німецьким зоологом, мандрівником і автором природничих книжок, який багато років очолював Франкфуртський зоопарк.

У 1960-х роках Танзанія лише починала формувати систему охорони дикої природи. Острів Рубондо також перейшов під державний захист. Рибалок, які колись будували тут хатини й закладали бананові плантації, переселили на материк, і острів залишився без людського втручання.

Про острів Гржимек дізнався від місцевого рейнджера в Мванзі. Переконавшись, що місце підходить для рідкісних видів, він вирішив створити справжній прихисток для приматів під загрозою зникнення. Перші мешканці – 10 молодих шимпанзе з європейських зоопарків і приватних колекцій – прибули на острів у 1960–1970-х роках. Серед них було 7 дорослих самок, 2 молоді самці й 1 дитинча шимпанзе.

Хоча проєкт Гржимека критикували, шимпанзе швидко адаптувалися. Вони розселилися як у південній, так і в північній частині острова, сформували соціальні групи, навчилися шукати їжу, будувати гнізда й розмножуватися.

Сьогодні популяція налічує понад 60 особин, а за деякими оцінками – близько 100. Проте, на відміну від гір Махале, зустрічі з шимпанзе на острові Рубондо важче передбачити. Водночас досвідчені гіди знають найкращі місця й час для пошуку приматів, перетворюючи спостереження на захопливу експедицію.

Окрім шимпанзе, гості парку можуть побачити рідкісних антилоп, мангустів, крокодилів і надзвичайне різноманіття птахів – понад 350 видів. До парку дістаються з Мванзи, де розташований найближчий великий аеропорт із внутрішніми рейсами до острівної злітно-посадкової смуги. Звідти маршрут завершується короткою поїздкою човном. Інший варіант – пором із Мванзи.

Національний парк Гомбе-Стрім

Невеликий за площею, але надзвичайно важливий за значенням, цей парк відомий далеко за межами Африки. Він розташований на заході Танзанії, приблизно за 16 км на північ від Кігоми, на берегах озера Танганьїка. Далі на південь уздовж озера лежать уже згадані гори Махале.

Саме тут, у Гомбе, легендарна Джейн Гудолл – про її роботу розповімо нижче – розпочала свої дослідження, назавжди змінивши наше розуміння поведінки шимпанзе. Сьогодні парк залишається одним із найдоступніших місць для спостереження за цими приматами в дикій природі. Шанси зустріти їх під час сафарі дуже високі, а піші стежки проходять пагорбами й долинами, відкриваючи гарні краєвиди на озеро.

Саме в Національному парку Гомбе-Стрім дослідники вперше задокументували, що шимпанзе користуються знаряддями, полюють на дрібних ссавців, формують складні соціальні структури, зокрема союзи, і навіть вступають у територіальні конфлікти.

У парку також працює інформаційний центр, де відвідувачі дізнаються про конкретних шимпанзе та покоління приматів, яких тут вивчали. Неподалік розташоване село Мвамгонго – ще одна популярна зупинка для мандрівників. Тут знайомлять із місцевою культурою через традиційні танці, ремесла й одяг. Плетені капелюхи та кошики належать до популярних сувенірів із Танзанії, які можна придбати на місці. Та головна пам'ятка – будинок, де Джейн Гудолл жила з чоловіком і сином під час своїх ранніх експедицій.

До Гомбе-Стрім можна дістатися лише водою з Кігоми. Тут курсують так звані «озерні таксі» та швидкісні човни, а дорога займає від 1 до 4 годин. Сама поїздка човном стає частиною подорожі: з води відкриваються виразні краєвиди на озеро Танганьїка. До Кігоми легко дістатися літаком із Дар-ес-Салама або Аруші; доступні як регулярні, так і чартерні рейси.

Джейн Гудолл та її неоціненний внесок у дослідження шимпанзе

Британська приматологиня й етологиня, яка присвятила вивченню шимпанзе понад 60 років, розпочала свої дослідження в Національному парку Гомбе-Стрім у 1960 році під керівництвом антрополога Луїса Лікі. Вона жила поруч із приматами, спостерігала за їхньою поведінкою й системно фіксувала дані – на той час це був новий для науки підхід.

Відкриття Гудолл докорінно змінили наше уявлення про шимпанзе та їхні інтелектуальні здібності. Наприклад, вона показала, що примати не лише використовують знаряддя, а й створюють їх: згинають гілки та знімають листя, щоб зробити палички зручнішими для діставання термітів.

Її дослідження також виявили складні соціальні структури у спільнотах шимпанзе. Вона задокументувала полювання на дрібних тварин, споживання м'яса, агресію між групами, емоційні реакції та індивідуальні характери. Гудолл також довела, що примати виявляють співчуття: вони заспокоюють одне одного в моменти стресу й навіть піклуються про осиротілих дитинчат у групі. Ці спостереження допомогли науковцям зрозуміти, що багато людських соціальних рис мають глибоке еволюційне коріння.

Джейн Гудолл померла 1 жовтня 2025 року в Лос-Анджелесі у віці 91 року, під час лекційного туру Сполученими Штатами. Ця новина широко відгукнулася в науковій і природоохоронній спільнотах. Її десятиліття спостережень за шимпанзе надихнули цілі покоління людей вивчати й захищати дику природу.

Поширені запитання

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.