Бердвотчинг на острові Мафія та південному узбережжі Танзанії

Це докладний гід зі спостереження за птахами в Танзанії – країні з надзвичайно різноманітними пташиними біотопами Східної Африки. У цій статті ми зосередимося на лісах біля Індійського океану та на острові Мафія – двох відомих напрямах для бердвотчингу на півдні Танзанії. Розповімо про характерні види птахів у цих місцях і поділимося поглядом зсередини на найцікавіші локації для спостережень. Якщо вас цікавлять північні регіони Танзанії, зверніть увагу на наші докладні гіди з бердвотчингу в Серенгеті та Нгоронгоро, а також у національних парках Кіліманджаро та Аруша. Локації для спостереження за птахами навколо Дар-ес-Салама, зокрема на острові Занзібар, ми розглядаємо в окремій статті. А території на захід від описаних тут місць – у матеріалі блогу про бердвотчинг у Селоусі, Ньєрере, Мікумі та Уджунгві.

На схід від відомого мисливського резервату Селоус є чимало менших локацій, цікавих з орнітологічного погляду та для бердвотчингу. Не для всіх із них складено повні списки видів, а деякі ділянки занадто малі, щоб увійти до основної добірки. Тому ми згадаємо найцікавіші місця, гідні уваги мандрівників, які планують тур для спостереження за птахами в Танзанії.

Прибережні ліси округу Руфіджі

З 20 лісових резерватів округу Руфіджі достатньо вивчено лише 2 – невеликі фрагменти лісу між Селоусом і дельтою річки Руфіджі.

Ці місця дають рідкісну нагоду спостерігати цікаві види птахів, зокрема південного смугастого змієїда (Circaetus fasciolatus), африканську піту (Pitta angolensis), лісового ткачика (Ploceus bicolor), малого жовтого мухолова (Erythrocercus holochlorus) і мухолова Лівінгстона (Erythrocercus livingstonei). Останні 2 види розділяють між собою різні береги річки: жовтий мухолов живе на північному березі Руфіджі, а його близький родич, мухолов Лівінгстона, – на південному.

Для цієї території характерні буроголовий папуга (Poicephalus cryptoxanthus), блідий батис (Batis soror) з родини платистеїрових (Platysteiridae), чудовий чагарниковий сорокопуд (Telophorus viridis), улугуруйська нектарка з фіолетовою спиною (Anthreptes neglectus) і, наприклад, занзібарський червоний ткачик (Euplectes nigroventris).

Дельту річки Руфіджі в місці впадіння в Індійський океан ми тут оминемо: у цьому районі вивчено не так багато видів, хоча бердвотчерам також буде цікаво дослідити ці місця.

Острів Мафія

Мафія – це група островів навпроти дельти Руфіджі, за 25 км від материкової Танзанії в Індійському океані. Архіпелаг складається з головного острова, також відомого як Мафія, кількох малих островів і піщаних острівців, що тимчасово зʼявляються під час відпливу. Острови сформовані кораловими породами, тому приваблюють і дайверів, і фахівців з охорони дикої природи. Саме на острові Мафія було створено перший морський парк Танзанії.

Екосистема Мафії охоплює мангрові болота, чагарники, травʼянисті ділянки та окремі прибережні ліси, частково деградовані через розширення сільського господарства. Попри це, орнітологічна зона острова Мафія, до якої входять затока Чоле, південне узбережжя головного острова, сусідні острівці та води між ними, є домівкою приблизно для 200 видів птахів.

Один із видів, численний на острові Мафія, – крабоїд (Dromas ardeola), мешканець узбережжя Індійського океану. Назва повʼязана з його раціоном: птах живиться різними ракоподібними й має міцний дзьоб, здатний пробивати тверді панцирі крабів і мушлі молюсків. Спостерігати за його полюванням особливо цікаво: крабоїд швидко підкрадається до здобичі, завдає різкого удару й розділяє її на частини. На берегах затоки Чоле можна побачити сотні цих птахів.

Тут у великій кількості трапляються перелітні види, зокрема побережник криводзьобий (Calidris ferruginea), терекський пісочник (Xenus cinereus) і сивий пісочник (Pluvialis squatarola). У цих краях добре почувається й велика чубата крячка (Thalasseus bergii) – вражаючий представник родини мартинових. Свою назву цей птах отримав завдяки виразному чорному чубу на потилиці. Його харизматична зовнішність цілком могла б надихнути кінокомпанію на яскравого пташиного персонажа в анімаційному фільмі.

Великі чубаті крячки живляться переважно рибою, але іноді додають до раціону молюсків і ракоподібних. Завдяки надзвичайно гострому зору, що дає змогу бачити далеко й навіть крізь легкий туман, ці птахи помічають косяки риби під водою. Причина – особлива будова сітківки: у її колбочках міститься червона олійна речовина, яка підсилює контраст. Береги малих островів на південь від Мафії – улюблена зона живлення великих чубатих крячок.

Ще один вражаючий вид, який трапляється на островах, – чапля-голіаф (Ardea goliath). Назва відсилає до її велетенських розмірів: висота птаха може сягати 152 см. Чаплі-голіафи вправно ловлять велику рибу, але мусять бути обережними, адже здобич у них можуть відібрати інші види – лелеки, пелікани й навіть орли.

Серед інших птахів, яких тут спостерігали, – західна рифова чапля (Egretta gularis), білобровий кукаль (Centropus superciliosus), також відомий як шпорцева зозуля, і бородатий чагарниковий соловейко (Cercotrichas quadrivirgata). Точніше, йдеться про підвид Cercotrichas quadrivirgata greenwayi. Цей птах є ендеміком Мафії та Унгуджі – острова, більш відомого як Занзібар.

Прибережні ліси округу Кілва

На південь від дельти Руфіджі, між Селоусом та Індійським океаном, лежить округ Кілва. Тут розташовано 15 лісових резерватів, обʼєднаних в одну важливу орнітологічну територію. Не всі ці невеликі резервати добре вивчені, тому даних про види, що там мешкають, небагато. Ландшафт складається з поодиноких невисоких пагорбів, рідколісь і мангрів.

Серед цікавих видів тут можна побачити нектарку з однотонною спиною (Anthreptes reichenowi), південного смугастого змієїда (Circaetus fasciolatus), поширеного на узбережжі Танзанії, а також інших хижих птахів: орла Вальберга (Hieraaetus wahlbergi), яструбиного орла Айреса (Hieraaetus ayresii), вінценосного орла (Stephanoaetus coronatus) та африканського зозулиного шуліку (Aviceda cuculoides). За останнім особливо цікаво спостерігати, оскільки орнітологи досі знають небагато про поведінку цього виду. Це дуже потайний птах, який живе й полює наодинці. Зозулиний шуліка трапляється нечасто, тож побачити й сфотографувати його – завдання для найтерплячіших. Африканський зозулиний шуліка віддає перевагу лісам, а іноді й більш відкритим ділянкам, наприклад саванам із чагарниками або садам на околицях міст.

Плямистого земляного дрозда (Geokichla guttata) у цих місцях можна побачити з листопада до травня, але для цього також знадобиться удача. Це великий дрізд із темними плямами на нижній частині тіла. Попри виразну зовнішність, помітити його непросто. До того ж це загалом рідкісний вид, який, на жаль, перебуває під загрозою зникнення через втрату середовища існування.

Один із перелітних видів, що зʼявляється в цих краях, – осоїд європейський (Pernis apivorus), представник родини яструбових. У різних мовах він має різні назви, але правильнішими є ті, що відсилають до ос, а не до бджіл чи меду. Цих хижих птахів цікавлять личинки й лялечки ос, які вони добувають, руйнуючи гнізда в землі. Птах може довго сидіти на нижніх гілках дерев, вистежуючи ос, що пролітають повз, і визначаючи, де їхні гнізда. Потім він злітає з гілки, із заплющеними очима руйнує гніздо й дістає улюблену поживу. Від жал ос його захищає густе оперення. Іноді осоїд європейський доповнює раціон личинками джмелів і бджіл, а також жабами, мишами, дрібними птахами та, зрідка, плодами.

Серед інших перелітних птахів, що зимують на прибережному півдні Танзанії, – амурський кібчик (Falco amurensis) і темний сокіл (Falco concolor).

Щодо місцевих мешканців, кожному бердвотчеру буде приємно побачити таких яскравих птахів, як турако Лівінгстона (Tauraco livingstonii) і фіолетовочубий турако (Gallirex porphyreolophus). Останній у багатьох джерелах трапляється під назвою Tauraco porphyreolophus. Обидва представники турако дуже барвисті й виразні. Фіолетовочубий турако вважається національним птахом Королівства Есватіні – країни на півдні Африки, яка раніше називалася Королівством Свазіленд.

У цих місцях також трапляється смугаста довгохвоста зозуля (Cercococcyx montanus). Як гніздовий паразит, вона має кілька видів-хазяїв. У Танзанії серед них часто буває акалат Шарпа (Sheppardia sharpei). Один із найкрасивіших птахів регіону – бджолоїдка Бема (Merops boehmi). Зазвичай її можна побачити в добре освітлених густих лісах, у цьому випадку – в прибережній зоні. У більш розріджених лісах трапляється голкохвіст Бема (Neafrapus boehmi). Обидва види названі на честь німецького дослідника Африки та зоолога Richard Böhm, який сміливо мандрував у 18 столітті: спершу на Занзібар, потім на материкову частину Східної Африки й території сучасної ДР Конго. Böhm був одним із перших науковців у цих краях і активно вивчав місцевих птахів та ссавців. Він відкрив багато нових видів птахів і надсилав до Європи численні орнітологічні звіти. На жаль, дослідник помер у 29 років після нападу малярії в глибині Африки, біля відкритого ним озера Упемба.

У лісових резерватах округу Кілва можна побачити кілька видів роду Phyllastrephus, до якого належать переважно бюльбюлі, а також, наприклад, рудохвостого мурахолова-дрозда (Neocossyphus rufus) і бородатого чагарникового соловейка (Cercotrichas quadrivirgata). Останній вважається ендеміком островів Унгуджа та Мафія, але зʼявляється і на материковій ділянці трохи південніше архіпелагу.

Прибережні ліси округу Лінді

Округ Лінді розташований на південному сході Танзанії. Орнітологічна територія охоплює кілька лісових резерватів. Усі вони є фрагментами лісу на плато або на невеликих підвищеннях і хребтах. Досліджено тут лише половину всіх лісових ділянок.

Серед видів, що тут мешкають, відомі популяції східнобережного акалата (Sheppardia gunningi) і плямистого земляного дрозда (Geokichla guttata). Також спостерігали зеленого бородастика (Stactolaema olivacea), улюблені ласощі якого – інжир, і зеленоголову вивільгу (Oriolus chlorocephalus) – птаха з красивою зовнішністю та голосом. Вона має оливково-зелені груди й жовте черево.

Високих гір тут немає, однак повідомляли про присутність деяких гірських видів, зокрема білогрудої алети (Chamaetylas fuelleborni) та багатобарвного чагарникового сорокопуда (Chlorophoneus multicolor/Telophorus multicolor). Останній не є типовим для Танзанії, тому його виявлення в лісах Лінді – цікава знахідка, що потребує підтвердження досвідчених бердвотчерів.

Тут також спостерігали темноспинного ткачика (Ploceus bicolor), довгодзьоба Кречмера (Macrosphenus kretschmeri), мухолова Лівінгстона (Erythrocercus livingstonei) та африканську піту (Pitta angolensis). Оскільки річки стікають з плато, трапляються й птахи, що постійно живуть біля води, наприклад африканський плавунець (Podica senegalensis) і білоспинна нічна чапля (Gorsachius leuconotus).

Інші типові мешканці цієї території – чорночеревий шпак (Notopholia corusca), чудовий чагарниковий сорокопуд (Telophorus viridis) і південний смугастий змієїд (Circaetus fasciolatus).

Ще південніше, майже біля кордону з Мозамбіком, виокремлюють кілька малих орнітологічних зон. Вони вивчені дуже слабко, тому ми не описуватимемо райони Newala й Mtwara разом із затокою Mnazi. До того ж вони мало відрізняються від північніших локацій, про які вже йшлося.

Дякуємо, що долучилися до цієї мандрівки, і сподіваємося одного дня побачити вас тут, у Танзанії. Про всі інші місця для спостереження за птахами в Танзанії можна прочитати в оглядовій статті Altezza Travel «Танзанія. 10 найкращих локацій для бердвотчингу».

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей