9 найрозумніших тварин у світі: від дельфінів до ворон

Протягом століть люди вважали, що справжній інтелект властивий лише людині. Сучасні дослідження доводять інше: багато тварин, від слонів і дельфінів до бджіл, восьминогів і птахів, значно розумніші, ніж колись здавалося. Одні запам'ятовують сотні схованок із їжею або навіть звертаються одне до одного на ім'я. Інші розв'язують задачі, впізнають себе в дзеркалі й демонструють ознаки творчого мислення.

У цій статті Altezza Travel ми розповідаємо про найрозумніших тварин планети та про те, як їхні здібності змінюють наше уявлення про межі тваринного мислення.

Найрозумніші тварини

1. Мавпи

Шимпанзе

Шимпанзе ретельно добирають знаряддя для конкретних завдань. У 1960 році відома приматологиня Джейн Гудолл почала досліджувати їхню поведінку в Національному парку Гомбе-Стрім у Танзанії. Вона спостерігала, як шимпанзе використовують гілки й листя, щоб діставати термітів і збирати воду, діляться їжею та впізнають знайомих особин. Вони також здатні розв'язувати прості задачі: наприклад, пам'ятати, де захована їжа, або обирати жменю з більшою кількістю ласощів.

Подальші дослідження швейцарського приматолога Крістофа Бьоша показали, що кожна популяція шимпанзе має власні способи використання знарядь, а ці навички передаються з покоління в покоління – майже як у людей.

Орангутани

Орангутани – дуже розумні тварини, здатні планувати наперед. Науковці Ніколас Малкахі та Жозеп Калл з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Німеччині запропонували їм набір предметів: частина була марною, інші могли стати знаряддями. Згодом орангутанам показали прозорий контейнер із соком, відкрити який можна було лише за допомогою одного з цих знарядь. Тварини пам'ятали, що саме обрали, і успішно це використали. Між вибором знаряддя та розв'язанням задачі минало від 1 до 14 годин. У науковій термінології така здатність називається передбаченням – умінням діяти тепер заради майбутньої винагороди.

Інший експеримент показав, що орангутани також демонструють здатність до афективного прогнозуванняПрогнозування – це здатність передбачати, які почуття викличе майбутня подія, навіть якщо вона ще не сталася або може ніколи не статися.. Коли їм пропонували різні соки й просили передбачити, чи сподобаються певні поєднання смаків, орангутани робили точний вибір – здібність, яку раніше вважали суто людською.

Капуцини

Капуцини демонструють ознаки розуміння справедливості. В одному експерименті двом капуцинам потрібно було виконати однакове завдання, але один отримував за це огірок, а інший – виноградину. Щойно перша мавпа помітила, що їй дають менш цінні ласощі, вона почала протестувати: відмовлялася від їжі й припиняла виконувати завдання. Коли винагороду зрівняли, мавпа охоче повернулася до роботи. Це дослідження стало одним із перших і найпереконливіших доказів того, що мавпи мають відчуття справедливості.

2. Дельфіни

Дельфіни живуть у складних соціальних групах, упізнають своїх родичів і партнерів, свідомо взаємодіють із людьми та мають вражаючу пам'ять. На початку 2000-х років у морській лабораторії в Гонолулу, на Гаваях, американські науковці Адам Пек і Луїс Герман досліджували, наскільки добре афаліни розуміють людські сигнали. Двом дельфінам показували кілька предметів, а дослідник указував на один із них жестом і поглядом. У більшості випадків дельфіни правильно визначали предмет, зчитуючи і жест, і напрям погляду людини.

Ще одна важлива особливість – їхня акустична пам'ять і система комунікації. Кожен дельфін має власний унікальний свист, фактично ім'я, за яким його впізнають інші. Дельфіни навіть здатні наслідувати свист іншої особини, щоб привернути її увагу. Пам'ять на такі сигнали в них надзвичайна: експерименти показують, що вони впізнають ці імена навіть після 20 років розлуки.

3. Слони

Азійські слони

У 2006 році науковці Бронкського зоопарку в Нью-Йорку провели показовий експеримент. Перед кількома слонами поставили велике дзеркало, а на чоло тваринам нанесли яскраву червону позначку. Одна самиця, дивлячись на своє відображення, торкнулася хоботом саме того місця на чолі, де була позначка.

Дзеркальний тест широко вважають ознакою самосвідомості; його проходять люди, людиноподібні мавпи, дельфіни та деякі птахи. Цей експеримент дав нові докази розвиненого інтелекту слонів і спонукав до подальших досліджень їхньої пам'яті, соціальних зв'язків та емпатії. Відомо, що слони втішають і підтримують одне одного, а також переживають втрату членів стада.

Африканські саванні слони

Слони орієнтуються на величезних територіях із вражаючою точністю. Вони багато років пам'ятають розташування джерел води та їжі й можуть привести до них стадо, навіть якщо ландшафт суттєво змінився – наприклад, після посухи чи пожежі.

Ці тварини спілкуються за допомогою акустичних «імен» та інфразвуку – низькочастотних сигналів, нечутних для людського вуха. Такі повідомлення допомагають стаду координувати рух і попереджати про небезпеку на відстані кількох кілометрів.

Африканські слони також мають унікальну здатність розрізняти людське мовлення й оцінювати потенційну загрозу. Під час експерименту в Національному парку Амбоселі в Кенії дослідники вмикали записи розмов різних етнічних груп: масаїв, у яких іноді трапляються конфлікти зі слонами, і камба, що не становлять для них загрози. Почувши голоси масаїв, особливо чоловічі, слони збивалися докупи й виразно тривожилися, тоді як на мовлення камба майже не реагували.

4. Медоносні бджоли

Бджоли – високоорганізовані комахи: вони легко орієнтуються, запам'ятовують розташування квітучих рослин і передають цю інформацію одна одній. Для цього вони виконують знаменитий «виляючий танець», що за положенням сонця передає напрямок і відстань до джерел їжі. За розшифрування цієї дивовижної поведінки австрійський учений Карл фон Фріш отримав Нобелівську премію в 1973 році.

Одне з найнесподіваніших відкриттів полягає в тому, що бджоли мають базові арифметичні здібності. У 2018 році науковці з'ясували, що бджоли можуть пов'язувати кольори з простими математичними операціями: синій означав додавання 1, а жовтий – віднімання. Комахи правильно обирали об'єкти з відповідною кількістю елементів, показуючи, що здатні засвоювати базові числові поняття.

5. Ворони

Новокаледонські ворони

Цей вид вважають одним із найвинахідливіших серед воронових. В Оксфордському університеті новокаледонським воронам дали завдання дістати їжу з трубки. Вони могли обрати кілька паличок різної товщини або пучок гілочок. Ворони вибирали паличку, що найкраще підходила до трубки, або витягували з пучка відповідну гілочку.

В іншому експерименті ворона зігнула шматок дроту в гачок, щоб дістати їжу, хоча раніше їй ніхто цього не показував. Дослідження дало вагомі докази того, що ці птахи здатні свідомо пристосовувати предмети до конкретних завдань. Крім того, вони передають такі навички, спостерігаючи одне за одним і наслідуючи поведінку – здібності, які колись вважали властивими лише приматам.

Американські ворони

Дослідник та інженер Джошуа Кляйн сконструював різновид торгового автомата, який видавав горіхи після внесення монети. Він навчив американських ворон користуватися ним, і птахи швидко засвоїли правило обміну, показавши здатність розуміти нові правила та використовувати їх на власну користь.

Інший експеримент у Вашингтонському університеті досліджував довготривалу пам'ять і передавання знань усередині групи. Науковці ловили ворон у спеціальних масках. Пізніше, коли вони з'являлися знову вже без пасток, ворони, побачивши небезпечні маски, здіймали тривогу, пов'язуючи їх із попереднім неприємним досвідом, і попереджали інших птахів. Вражає, що така реакція поширилася навіть на ворон, які особисто ніколи не потрапляли до пастки. Це стало переконливим доказом того, що ворони можуть передавати знання й досвід у своїй зграї.

6. Сірі папуги жако

Сірі папуги жако – дуже розумні птахи: вони швидко помічають зміни довкола й реагують із разючою усвідомленістю. Експерименти також виявили їхню здатність до ширшого, абстрактного мислення.

Науковиця Айрін Пепперберг понад 10 років навчала папугу Алекса пов'язувати слова з предметами, зокрема з їхнім кольором, формою та кількістю. Наприкінці 1980-х років вона показала Алексу порожній піднос. Він вимовив слово «нічого», засвідчивши, що розуміє саме поняття відсутності, а не просто повторює знайомий звук.

В інших експериментах Алексу показували пари предметів і запитували, однакові вони чи різні. Він стабільно відповідав правильно, демонструючи абстрактне мислення: здатність не лише впізнавати предмети окремо, а й порівнювати їх за кольором або формою.

7. Восьминоги

Восьминоги, яких також відносять до тварин із високими когнітивними здібностями, мають найскладнішу нервову систему серед безхребетних. Близько 2/3 їхніх нервових клітин розташовані не в мозку, а в щупальцях, що дає їм змогу легко координувати всі 8 кінцівок. В експериментах восьминогів поміщали в акваріуми із закритими банками та контейнерами з їжею. Спершу вони діяли хаотично, але з часом виробляли послідовність дій, відкривали кришки й защіпки та поступово витрачали на завдання менше часу. Це виразно свідчило про здатність до навчання.

Вони пам'ятають засвоєне понад 3 місяці. Забування починається поступово: через 1 тиждень забувається 25%, через 24 дні – 50%, через 53 дні – 75%, а через 96 днів – 90%. Для безхребетної тварини це справжня довготривала пам'ять.

8. Каракатиці

Каракатиці – молюски з надзвичайною здатністю аналізувати ситуації. Вони не лише майстерно маскуються, а й демонструють поведінку, яку раніше вважали властивою тільки хребетним.

Науковці Кембриджського університету запропонували каракатицям 2 варіанти: невелику порцію сирої королівської креветки одразу або цілу живу трав'яну креветку пізніше. З часом тварини навчилися відмовлятися від швидкої, але менш бажаної винагороди. Науковці вважають здатність чекати на майбутню вигоду важливою основою складніших форм мислення.

9. Сірі пацюки

Пацюки здатні знаходити альтернативні шляхи до їжі, відкривати прості замки й пробувати різні дії, доки не досягнуть результату. У 2023 році дослідники Медичного інституту Говарда Г'юза виявили, що пацюки також можуть формувати мислені образи місць, а отже, ймовірно, мають здатність до уяви.

Під час експерименту пацюка помістили на кулю, що вільно оберталася, створюючи ефект бігової доріжки. Екрани навколо показували зображення коридору, ніби тварина біжить крізь нього. Коли пацюк рухався, куля оберталася, а зображення синхронно змінювалися, імітуючи подорож віртуальним шляхом. На пацюку був легкий шолом із сенсорами, що фіксували активність мозку. Навіть коли тварина зупинялася, її мозок продовжував вибудовувати маршрут попереду, наче вона подумки рухалася далі. Це відкриття дає новий погляд на уяву – рису, яку колись вважали суто людською.

Поширені запитання

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей