52 причини 
Безкоштовний PDF 
Написати нам у WhatsApp 
Забронювати безкоштовний дзвінок 
Національний парк Вулканів
Трекінг до горил у Руанді проходить у Національному парку Вулканів. Сюди приїжджають мандрівники з усього світу, щоб провести 1 годину, спостерігаючи за гірськими горилами на вкритих лісом схилах вулканів Вірунга. У парку також мешкають золоті мартишки й близько 200 видів птахів, тому це одне з найцікавіших місць Руанди для зустрічей із дикою природою.
Де розташований Національний парк Вулканів?
Перш ніж говорити про точне розташування парку, варто розібратися з географією: деякі назви легко сплутати. У Центральній Африці лежить масив Вірунга – ланцюг із 8 вулканів, укритих тропічним лісом, що простягається через кордони 3 країн. Кожна з них охороняє свою частину як національний парк, але під іншою назвою. У Руанді це Національний парк Вулканів, у Демократичній Республіці Конго – Національний парк Вірунга, в Уганді – Національний парк Мгахінга.
На руандійському боці лежать 5 сплячих вулканів: Карісімбі, Бісоке, Мухабура, Гахінга й Сабіньйо. Саме від них парк отримав свою назву. Він розташований на північному заході Руанди, лише за 105 км від Кігалі. Дорога займає близько 2 годин.
Коли найкраще відвідувати Національний парк Вулканів?
Парк відкритий цілий рік, але умови для трекінгу змінюються залежно від сезону. У Руанді немає звичних зими й літа. Головна відмінність протягом року – кількість опадів. Вона впливає на стан стежок, видимість, кількість відвідувачів і ціни. У гірських районах температура зазвичай нижча й може опускатися приблизно до 6–10 °C.
У Руанді 2 сухі сезони: короткий триває з грудня до лютого, довгий – з червня до вересня. У горах дощ можливий протягом усього року, але в ці місяці опадів значно менше. Стежки сухіші, тож походи через тропічний ліс даються легше. Вершини вулканів також часто відкриті від хмар і туману.
Це найкращий час для трекінгу до горил і золотих мартишок, але водночас і найзавантаженіший період. Дозволи часто розкуповують за кілька місяців, тому їх і лодж варто бронювати якомога раніше.
Довгий сезон дощів триває з березня до травня, короткий припадає на жовтень і листопад. У ці місяці опадів значно більше, лісові стежки стають слизькими, а трекінг – складнішим. Водночас ліси й савани вкриваються соковитою зеленню, краєвиди стають насиченішими, туристів у парках помітно менше, а ціни в готелях і лоджах нижчі.
Сезон дощів не обов'язково зменшує шанси побачити горил або золотих мартишок. Дощ зазвичай іде по обіді, коли мандрівники часто вже повертаються з трекінгу. Утім, водонепроникний одяг, міцне взуття та дощовик необхідні.
Тварини Національного парку Вулканів
Окрім приматів, у парку мешкають африканські буйволи, лісові антилопи й навіть плямисті гієни. У деяких джерелах також згадують слонів і леопардів, але побачити їх під час трекінгу вкрай малоймовірно. Значно частіше трапляються їхні сліди, а не самі тварини. Парк також добре підходить для спостереження за птахами: тут зафіксовано близько 200 видів. Та головна причина, з якої мандрівники вирушають на сафарі до Руанди, – це зустріч із гірськими горилами та золотими мартишками.
Гірські горили
На початку 20 століття гірські горили були майже винищені браконьєрами, а ліси Вірунга, що були їхнім середовищем існування, активно вирубували. Щоб захистити цих тварин, у 1925 році в цих горах створили перший національний парк в Африці. Він мав назву Національний парк Альберт. Спершу парк розташовувався на території тодішнього Бельгійського Конго, але в 1927 році охоронювану зону розширили на землі сучасної Руанди. Після здобуття незалежності різні частини парку опинилися по різні боки державних кордонів. Руандійська ділянка стала Національним парком Вулканів. Її площа становить 160 км².
Однак самого охоронного статусу було недостатньо. До 1981 року в масиві Вірунга залишилося лише 242 горили – найнижчий показник за весь час спостережень. Вид опинився на межі зникнення. Перелом настав завдяки щоденному моніторингу, ветеринарній допомозі, контролю туризму та роботі природоохоронних організацій. Відтоді популяція поступово зростає.
За даними останніх переписів, у світі налічується 1 063 гірські горили: 604 у масиві Вірунга й 459 в екосистемі Бвінді-Сарамбве в Уганді. Більше ніде на Землі ці тварини не трапляються. Із 604 горил масиву Вірунга близько 62% живуть у Національному парку Вулканів. Приблизно 20 груп гірських горил звикли до присутності людей, але відвідувачі можуть вирушати на трекінг лише до 12 з них. Решта доступні тільки для наукових досліджень.
Примітка: Щоб відвідати горил, потрібен дозвіл. Для іноземних відвідувачів він коштує 1 500 $. Кількість дозволів суворо обмежена: кожну сім'ю горил може відвідати лише 1 група до 8 людей на день. Тому дозволи варто оформлювати щонайменше за кілька місяців до поїздки.
Golden monkey trekking
These small, active primates have golden-orange fur on their backs. They survive in only two areas of the world: the Virunga Massif and Rwanda's Gishwati-Mukura forest. The International Union for Conservation of Nature classifies them as endangered. Unlike gorillas, golden monkeys do not have a precise population estimate because they are difficult to count in dense forests. However, Volcanoes National Park supports the largest known population, with around 4,600 individuals.
Travelers can also trek to see them, and a permit is required. For information on permit costs, age restrictions and what the day is like, see our guide to golden monkey trekking.
Чим ще зайнятися в Національному парку Вулканів?
Підйоми на вулкани
На руандійському боці масиву Вірунга розташовані 5 вулканів. Кожен має свою висоту й рівень складності – від легкого одноденного походу до 2-денного трекінгу з ночівлею.
Найвища точка масиву Вірунга; під час довгого сухого сезону вершина іноді вкривається снігом. Це єдиний маршрут із ночівлею в наметовому таборі на висоті 3 700 м. Потрібна добра фізична форма. Для іноземних відвідувачів дозвіл коштує 200–400 $ залежно від статусу й громадянства. Послуги портерів і кухарів оплачуються окремо. Мінімальний вік – 15 років.
Цей вулкан лежить на кордоні з Угандою. Це один зі складніших підйомів: набір висоти від підніжжя до вершини становить близько 1 500 м, а весь маршрут потрібно пройти за 1 день. Крутий підйом вимагає доброї витривалості. З вершини відкриваються краєвиди на кратерне озеро й панорами масиву Вірунга. Дозвіл коштує 60–100 $, мінімальний вік – 15 років.
Сплячий вулкан майже ідеальної конічної форми з кратерним озером на вершині. Це найпопулярніший маршрут для одноденного походу: підйом і спуск займають близько 6–7 годин. Дозвіл коштує 55–75 $, мінімальний вік – 15 років.
Найстаріший вулкан масиву й найвиразніший за рельєфом. Замість конуса він має зубчастий, скелястий хребет. Вершина розташована саме в місці, де сходяться Руанда, ДР Конго й Уганда, тож мандрівники можуть стояти в 3 країнах одночасно. Проте з руандійського боку піднятися на вершину неможливо: маршрут доходить лише до першого піка на висоті 3 450 м. Найвища точка лежить далі вздовж хребта й доступна тільки з Уганди. Угандійський маршрут значно складніший: він проходить крутими гребенями та відкритими ділянками, обладнаними дерев'яними драбинами. У Руанді дозвіл коштує 55–75 $, мінімальний вік – 12 років.
Найнижчий і найпростіший для підйому вулкан. Одноденний маршрут проходить через бамбуковий ліс, де дорогою часто можна побачити золотих мартишок. Дозвіл коштує 55–75 $, мінімальний вік – 15 років.
Поширені запитання
Де розташований Національний парк Вулканів у Руанді?
Національний парк Вулканів розташований на північному заході Руанди, у районі Мусанзе, поблизу кордонів з Угандою та Демократичною Республікою Конго. Парк охоплює руандійську частину масиву Вірунга – ланцюга вулканів, що належить усім 3 країнам, і лежить приблизно за 2 години їзди від Кігалі.
Чи є горили в Національному парку Вулканів?
Так. Парк входить до масиву Вірунга – одного з лише 2 місць на Землі, де гірські горили досі живуть у дикій природі. Друге місце – ліс Бвінді в Уганді. У Національному парку Вулканів мешкає близько 20 родин горил, і відвідувачі можуть вирушити на трекінг до 12 із них.
Чи варто відвідати Національний парк Вулканів?
Так. Національний парк Вулканів – одна з головних природних пам'яток Руанди й Африки. Мандрівники з усього світу приїжджають сюди заради трекінгу до гірських горил і золотих мавп, піших маршрутів до меморіалу відомої приматологині Даян Фоссі та сходжень на один із 5 вулканів. На більшість вершин можна піднятися протягом 1 дня.
Скільки часу потрібно на відвідування Національного парку Вулканів?
Трекінг до горил завжди займає 1 день. За бажанням другий день можна присвятити трекінгу до золотистих мавп і пішому маршруту до меморіалу Даян Фоссі. Решту днів мандрівники зазвичай проводять у Національному парку Ньюнгве, де вирушають на трекінг до шимпанзе, та в Національному парку Акагера – на класичному сафарі в савані.
Чи безпечно спостерігати за горилами в Руанді?
Так, цілком безпечно. Горили повністю звикли до присутності людей і зазвичай майже не звертають уваги на відвідувачів. Крім того, трекінг і спостереження за горилами проходять у супроводі досвідченого рейнджера – працівника парку, який добре знає поведінку горил і правила спостереження за ними.
Руанда – одна з найбезпечніших і найстабільніших країн Африки; особливо це стосується її столиці, Кігалі.
Altezza Travel посіла 1 місце на TripAdvisor
Altezza справила на мене враження ще до мого прибуття: агент у схожому часовому поясі, який допомагав із плануванням, справді багато змінив. А якість роботи компанії стала очевидною щойно я приземлився в Танзанії. Усі їхні рекомендації щодо готелів і лоджів також були відмінними (я залишив окремі відгуки). Багато онлайн-супроводу й підтримки.
Але я зрозумів, що вони найкращі, коли сів у їхній автомобіль. Ззовні він здавався схожим на авто інших компаній, але всередині машини Altezza дуже відрізняються. Це єдина компанія, де лише 4 місця, тоді як в інших – 6 і через це значно менше простору для ніг. Для нас це мало величезне значення, адже під час різних сафарі-виїздів ми часто проводили в Land Cruiser 8 годин або більше. Можливість витягнути ноги, відкинути сидіння й мати багаж перевезеним окремо дуже вплинула на комфорт. Так, це робить транспорт трохи дорожчим, але воно точно варте кожного цента. Під час подорожі я дивився на багато інших автомобілів, і жоден із них не мав лише 4 місць. Браво, Altezza.
Друга причина, з якої я швидко зрозумів, наскільки вони чудові, – це знайомство з нашим гідом-водієм Даніелем. По-перше, його англійська була видатною. По-друге, його знання були винятковими: він має ступінь у сфері управління дикою природою. До того ж він ще й чудовий фотограф дикої природи, який видав фотокнигу. Він був із нами на кожному етапі 6-денного сафарі й покращив його в усіх можливих сенсах. Зокрема він поділився з нами фотографіями, які зробив під час поїздки: вони набагато кращі за наші. Це справді підсилило спогади про подорож і дало нам світлини, якими ми можемо ділитися з іншими (деякі приклади його фото додані).
Підсумовуючи, є багато причин, чому Altezza – найкраща компанія для сафарі. Але якщо ви їдете на 4 дні або більше, раджу також спробувати попросити саме Даніеля, щоб подорож стала ще яскравішою.
У мене були чудові враження від бронювання 10-денної відпустки в Танзанії з Altezza: 6 днів сафарі та 3 дні на Занзібарі. Усі представники Altezza, з якими я спілкувався, були дуже корисними й професійними. Тревел-менеджер Айман швидко відповідав і допоміг забронювати мій індивідуальний маршрут. Під час самої подорожі підключилася інша тревел-менеджерка, Вікторія, і вона також була надзвичайно корисною та оперативною. Увесь мій час у Танзанії минув без стресу, адже Altezza взяла на себе всі бронювання готелів, переліт із материкової Танзанії на Занзібар, трансфери з аеропорту й саме сафарі.
Сафарі було незабутнім. Побачити стільки тварин у їхньому природному середовищі було справді вражаюче. Окрема подяка нашому водію-гіду Паскалю: він майстерний водій і надзвичайно добре знає фауну та флору Танзанії. Було приємно мати його нашим сафарі-гідом. Автомобіль Altezza також був у відмінному стані: його щодня чистили всередині й зовні, навіть посеред савани. Для невеликих груп до 4 людей автомобілі Altezza мають перевагу над більшістю інших сафарі-авто, які я бачив у поїздці: вони такого самого розміру, але в машині Altezza 4 місця, тоді як в інших було 6, тому ми мали більше простору для ніг. Приємно!
Загалом я дуже рекомендую Altezza для сафарі-подорожі в Танзанії!
Читати відгуки