Звіт Altezza Travel про безпеку та інциденти на Кіліманджаро у 2025 році

Цього року ми вирішили опублікувати нашу статистику безпеки та повний огляд інцидентів, що сталися на Кіліманджаро у 2025 році. Причина проста: ми хочемо показати в цифрах, наскільки безпечним було сходження на Кіліманджаро з Altezza Travel.

У цьому звіті ви знайдете:

• загальну кількість сходжень на Кіліманджаро у 2025 році
• кількість експедицій, які провела Altezza Travel
• наш показник успішних сходжень, зокрема скільки учасників наших груп не піднялися на вершину і чому
• основні інциденти, що сталися на Кіліманджаро у 2025 році

Сподіваємося, ці дані допоможуть вам реалістично оцінити, яким може бути сходження з нами. В Altezza Travel ми переконані: довіра тримається на чесності й прозорості.

Як ми збираємо дані

Експедиції Altezza Travel

Altezza Travel – найбільший оператор сходжень на Кіліманджаро. У 2025 році наші гіди супроводжували 4 371 учасника з різних країн світу. На нашу думку, такий масштаб робить ці дані репрезентативними для галузі загалом.

57% наших учасників були чоловіками, 43% – жінками. Найбільше гостей приїхало зі США, Німеччини, Великої Британії та Канади.

Ми збираємо детальні дані про експедиції через власну систему, створену нашою IT-командою. Вона фіксує все: кількість учасників у кожній експедиції, харчові вподобання, рівень фізичної підготовки, стан здоровʼя, обраний маршрут, попередній досвід перебування на висоті та десятки інших параметрів. Евакуації, захворювання й кожен інцидент у наших експедиціях ми відстежуємо так само ретельно.

Інциденти в інших операторів і загальні тенденції в галузі

Зазвичай ми одними з перших дізнаємося про інциденти за участю інших операторів, адже будь-якого дня на горі десь стоїть табором щонайменше 1 експедиція Altezza Travel. Коли щось трапляється, наші гіди чують про це від рейнджерів парку або гідів інших компаній. Якщо потрібна допомога, наші команди долучаються до евакуації клієнтів і портерів інших операторів.

Ми також отримуємо інформацію завдяки членству в Асоціації туроператорів Танзанії (TATO), з офіційних публікацій Управління Національного парку Кіліманджаро та Міністерства природних ресурсів і туризму Танзанії.

Сходження на Кіліманджаро у 2025 році

Скільки людей піднімалися на Кіліманджаро у 2025 році

За бюлетенем Міністерства туризму Танзанії, у 2024 році Національний парк Кіліманджаро відвідали 58 782 людини. Не всі вони намагалися піднятися на вершину: приблизно 20% приїжджають на одноденні хайки або короткі 1- чи 2-денні піші маршрути, що не ведуть до самої вершини.

Підтверджені дані за 2025 рік зʼявляться лише наприкінці 2026 року, і ми оновимо цей звіт, щойно вони будуть доступні. Виходячи з тенденції зростання у 2022–2024 роках, ми оцінюємо, що у 2025 році парк відвідали близько 63 000 людей, а приблизно 44 000 з них вирушили на сходження до вершини.

Успішні сходження

Із 4 371 учасника експедицій Altezza Travel у 2025 році 3 892 піднялися на пік Ухуру – вершину Кіліманджаро на висоті 5 895 м.

Ще 215 дісталися однієї з ключових точок на краю кратера: Stella Point (5 739 м) або Gilman’s Point (5 681 м). Обидві розташовані на краю кратера КібоКібо – центральний і найвищий із 3 вулканічних конусів, що утворюють масив Кіліманджаро. Два інші – Шира на заході та Мавензі на сході. Лише Кібо досі має кратер: на його вершині розташована кальдера діаметром приблизно 2,5 км. Пік Ухуру, найвища точка Африки, лежить на краю цієї кальдери. Коли говорять про «сходження на Кіліманджаро», мають на увазі підйом на Кібо., і фактично вони також є вершиною. Перехід від будь-якої з цих точок до піку Ухуру займає близько 1 години, тому ми зараховуємо прибуття до будь-якої з 3 точок як успішне сходження.

Якщо ви хочете приблизно оцінити власні шанси піднятися на вершину, скористайтеся нашим калькулятором імовірності успішного сходження, створеним на основі даних 25 000 учасників Altezza Travel.

Учасники, які не піднялися на вершину

У 2025 році 264 учасники наших експедицій не піднялися на вершину. Було 3 основні причини:

Недостатня акліматизація. Частина учасників не змогла акліматизуватися й була змушена повернути назад. Таке трапляється в будь-якій високогірній експедиції: те, як організм пристосовується до висоти, залежить не лише від тривалості перебування на висоті, фізичної форми, харчування, сну та спорядження, а й від чинників, які неможливо передбачити заздалегідь: перельоту, рівня стресу та індивідуальної фізіології. Іноді досвідчені альпіністи, які піднімалися на складніші вершини, мають проблеми з акліматизацією на Кіліманджаро, тоді як новачки доходять до вершини без труднощів.

Втома. Деяким учасникам забракло сил – під час самого штурму вершини або на підйомі до високогірного табору – і вони вирішили не продовжувати. Рішення виходити на штурм вершини завжди залишається за учасником. Якщо головний гід бачить, що людина просто не хоче йти далі, ми ніколи не тиснемо.

Рішення залишитися з супутником. Багато людей піднімаються з партнером або групою друзів. Коли комусь доводиться повертати назад через проблеми з акліматизацією чи втому, супутники іноді вирішують спуститися разом із ним, а не продовжувати самостійно. У 2025 році таке рішення ухвалили 52 людини – за інших обставин вони могли б пройти маршрут до кінця.

Евакуації на Кіліманджаро у 2025 році

Стандартні евакуації

Варто відразу зазначити: евакуація не означає, що чиємусь життю загрожувала серйозна небезпека. Ми використовуємо це слово для будь-якого дострокового спуску – через погану акліматизацію, втому або загальне нездужання.

У більшості випадків учасник просто спускається до воріт парку з гідом або асистентом гіда, а потім повертається до готелю відпочити. Медичний огляд не потрібен.

У 2025 році Altezza Travel провела 90 евакуацій такого типу.

Гелікоптерні евакуації

Іноді висотна хвороба може швидко погіршуватися, і в учасника зʼявляються ознаки високогірного набряку мозку або легень [накопичення рідини в мозку чи легенях]. У таких випадках кисень і медикаменти дають час, але не замінюють лікування в лікарні. Що швидше людину доставлять на нижчу висоту й до лікаря, то нижчий ризик тривалих наслідків. Саме тоді ми викликаємо гелікоптер.

У 2025 році Altezza Travel здійснила 64 гелікоптерні евакуації. Усі вони були успішними.

Найскладніша евакуація в історії Altezza Travel

У травні 2025 року ми провели евакуацію, яка виявилася найскладнішою в історії нашої компанії.

Один із наших клієнтів (назвемо його Білл*) у 2016 році переніс подвійну трансплантацію легень. Він був у добрій фізичній формі, а медичний допуск вказував, що трансплантація не є протипоказанням для сходження на Кіліманджаро.

Одного ранку, під час зупинки в Barranco Camp на висоті 3 950 м, Білл поскаржився на тиск у грудях і утруднене дихання. Гіди перевірили рівень кисню в крові – 92%, у межах норми. Пульс та інші життєві показники також були прийнятними, але його стан продовжував погіршуватися.

Викликати гелікоптерну евакуацію було неможливо: того дня Управління цивільної авіації Танзанії оголосило аудит і призупинило всі польоти в країні. Команда негайно підʼєднала Білла до кисню й почала спуск маршрутом Umbwe – найкоротшим виходом із парку. Стежка там надто крута й вузька для нош, але на початку спуску стан Білла дозволяв йому йти самостійно.

Через сильний сезон дощів стежку, однак, сильно розмило. Команда рухалася значно повільніше, ніж зазвичай, а стан Білла погіршувався попри кисень. За 16 годин спуску команда використала 6 кисневих балонів – ситуація, що не мала прецедентів ні в історії Altezza Travel, ні, наскільки нам відомо, в інших операторів.

Коли вони дісталися воріт парку, Білл усе ще був при свідомості й розумів, що відбувається, але став помітно загальмованим. Дихання стало глибшим і частішим, а відповіді – короткими, по 1 слову.

Близько 2-ї години ночі команда дісталася воріт. Білла доправили до лікарні KCMC [Kilimanjaro Christian Medical Centre] у Моші. Дмитро, наш директор експедицій, увесь час спуску був на звʼязку з лікарнею й заздалегідь попередив про тяжкість випадку. Завдяки цьому дзвінку керівник відділення невідкладної допомоги, кардіолог та інші спеціалісти були на місці, коли Білл прибув, – персонал, якого зазвичай не буває в лікарні посеред ночі.

Після прибуття стало зрозуміло: попри спуск на нижчу висоту, стан Білла не поліпшується. Лікарі намагалися стабілізувати його, але безуспішно. До ранку команда вирішила організувати авіаперевезення до Aga Khan Hospital у Найробі, де є найкращі діагностичні та лікувальні можливості у Східній Африці.

Ситуацію ускладнювали й умови в самій KCMC: лікарня була перевантажена, а відділення інтенсивної терапії тимчасово перенесли до іншого крила. Поки координували переліт, стан Білла різко погіршився. Він став дезорієнтованим і збудженим, втратив контроль над діями, постійно намагався зняти кисневу маску й відʼєднати крапельницю. Відбувалося накладання кількох криз одночасно – кисневе голодування, накопичення токсинів через ниркову недостатність і тяжке порушення кислотно-лужного балансу. Кожен із цих чинників окремо може порушувати роботу мозку; разом вони спричинили тяжку енцефалопатію.

Першопричиною став каскад ускладнень, повʼязаних із двобічною трансплантацією легень. Трансплантовані легені втрачають звʼязок із нервовою системою, тобто кашльовий рефлекс нижче анастомозу (місця зʼєднання дихальних шляхів донора й реципієнта) зникає, а бронхи вже не можуть природно очищатися від слизу. Додайте до цього постійний прийом імуносупресантів для запобігання відторгненню органа – і виникають передумови для інфекції: через ослаблену імунну функцію та порушений дренаж дихальних шляхів розвинулася пневмонія. Висота не спричинила інфекцію, але різко звузила запас безпеки Білла: його трансплантовані легені вже мали знижену дифузійну здатність, а на висоті організм просто не міг отримувати достатньо кисню. У нього розвинувся змішаний набряк легень, частково висотного, частково запального походження, за перебігом подібний до гострого респіраторного дистрес-синдрому (ARDS). Навіть додаткового кисню вже було недостатньо.

Водночас нирки перестали фільтрувати продукти обміну, і в крові почали накопичуватися метаболічні кислоти. Кисневе голодування додало лактатний ацидоз: клітини, позбавлені кисню, переходять на анаеробне вироблення енергії й виділяють молочну кислоту як побічний продукт. Наявний у Білла діабет, поширений серед пацієнтів після трансплантації на тривалій стероїдній терапії, ще більше ускладнив ситуацію: під тиском інфекції та фізіологічної кризи регуляція рівня цукру в крові порушилася, організм перейшов до спалювання жирів, а кетонові тіла накопичилися, спричинивши діабетичний кетоацидоз і ще один рівень порушення кислотно-лужного балансу. Єдиним способом розірвати це коло був діаліз, але обладнання в KCMC того дня не працювало. Сповільнити каскад не було можливості, і стан Білла швидко погіршувався.

Разом із керівником відділення невідкладної допомоги та іншими спеціалістами команда оцінювала, чи безпечно перевозити Білла літаком у такому стані. Медичний переліт із пацієнтом у такому стані – та ще й із трансплантованими легенями – мав серйозні ризики, а наземне перевезення до Найробі зайняло б надто багато часу.

О 16:00 лікарі вирішили ввести Білла в медикаментозну кому й підʼєднати до апарата ШВЛ. Для цього була потрібна згода найближчого родича. Ми звʼязалися з його дружиною, і вона погодилася. Для KCMC це була незвична ситуація з високими ставками, тому до підготовки залучили всіх доступних спеціалістів. Для транспортування підготували портативний апарат ШВЛ. Інтубація пройшла без ускладнень. Карета швидкої допомоги доставила Білла до Міжнародного аеропорту Кіліманджаро, де його зустрів літак AMREF Flying Doctors (провідної служби санітарної авіації у Східній Африці). У супроводі лікарів і 2 співробітників Altezza Travel він вилетів до Найробі.

Додаткові співробітники Altezza Travel окремо вирушили до Найробі автомобілем. Там ми постійно чергували біля палати Білла й підтримували безперервний звʼязок із його родиною.

Через 48 годин лікарі почали виводити Білла з коми. Це був напружений момент: він не міг дихати самостійно й залишався непритомним; перша спроба відʼєднати його від апарата ШВЛ не вдалася. Але на 3-й день Білл почав дихати сам, і свідомість поступово повернулася.

Спершу зʼявилися реакції, потім мовлення, далі поліпшувався контроль рухів – він почав самостійно ходити й їсти. Через 2 тижні Білл повністю відновився. Його виписали, і він полетів додому до дружини та дітей.

Цей випадок показує, як швидко поєднання несприятливих чинників може стати загрозою для життя: зупинені польоти гелікоптерів, розмита стежка, перевантажена лікарня, несправний апарат для діалізу. Але він також показує, що можливо за правильної реакції: своєчасна киснева підтримка протягом усього спуску, рішення про перевезення до Найробі та команда, яка на кожному етапі діяла як єдине ціле.

Лікарі в Найробі згодом сказали нам, що без безперервного кисню протягом усіх 16 годин спуску з Кіліманджаро Білл не вижив би. На той момент його нирки вже відмовляли, а за недостатнього рівня кисню в крові незворотне ураження органів може розвинутися за лічені години. Розмита стежка й повільний темп означали довший спуск, ніж будь-хто планував, а запас кисню першої команди був розрахований на стандартну 6–8-годинну евакуацію. Спонтанне рішення відправити другу команду вгору з додатковими балонами виявилося найважливішим рішенням усієї евакуації.

*Справжнє імʼя клієнта змінено з міркувань конфіденційності.

Евакуації портерів і членів команди

На відміну від шерпів у Непалі, які народжуються й виростають на великій висоті та протягом життя формують фізіологічну адаптацію до неї, гіди й портери Кіліманджаро не мають генетичної переваги в акліматизації. Вони так само схильні до висотної хвороби, як і будь-який учасник сходження, і 2 рази на рік, на початку кожного сезону, мусять акліматизуватися заново.

Як і клієнти, гіди та портери іноді хворіють посеред експедиції. Кожен член команди проходить медичний огляд перед виходом на маршрут, і якщо є будь-які сумніви щодо стану здоровʼя, його не допускають до поїздки. Водночас хвороби на кшталт грипу не проявляються в 1-й день, тому деякі випадки неможливо відсіяти під час перевірки. Якщо член команди занедужує на горі, він спускається – так само, як і всі інші.

У 2025 році ми провели 4 гелікоптерні евакуації членів команди, ще 12 людей евакуювали на ношах. Понад 80 інших членів команди спустилися пішки у супроводі колег.

Наша відповідальність на горі не обмежується власними командами. Altezza Travel допомагає кожному на Кіліманджаро, хто цього потребує. Коли наші гіди зустрічають портера або учасника сходження, якому, схоже, потрібна термінова допомога, ми допомагаємо там, де це можливо, і координуємо спуск або медичний огляд. Якщо на стежці нам трапляються погано споряджені чи виснажені портери, ми стежимо, щоб вони безпечно спустилися й отримали медичну допомогу за потреби. У 2025 році це траплялося 25 разів.

Один із таких епізодів потрапив у відео нашого мандрівника Кріса Балладереса.

Як перевірити, що ваше сходження буде безпечним для команди

Один зі способів перевірити, чи дотримується оператор визнаних стандартів добробуту портерів, – зʼясувати, чи входить він до програми KPAP, яка контролює стандарти IMEC. KPAP – це асоціація операторів, які зобовʼязалися виконувати вимоги International Mountain Explorers Connection (IMEC). Ці стандарти визначають мінімальну оплату праці та безпечні умови роботи. На практиці оператор має надати команді 3 гарячі прийоми їжі на день, належне спорядження, а також евакуацію й медичну допомогу, якщо хтось занедужає.

Дотримання вимог KPAP контролюють незалежні інспектори: вони приєднуються до експедицій і після кожного сходження подають звіти оператору та офісу KPAP. Порушення тягне за собою попередження; повторні порушення можуть призвести до виключення з асоціації.

У 2025 році Altezza Travel не отримала жодного порушення від інспекторів KPAP і

продовжувала виплачувати одну з найвищих зарплат у галузі. Як активна B Corp і Travelife Partner у Танзанії, ми й надалі підвищуватимемо стандарт безпечних сходжень у 2026 році. 

Актуальний список учасників доступний на сайті IMEC, а детальніше про роботу програми можна прочитати в нашому гіді по KPAP.

Аварія гелікоптера – грудень 2025 року

У грудні 2025 року, незадовго до Різдва, рятувальний гелікоптер KilimedAir зазнав аварії на Кіліманджаро. На борту були 2 клієнти місцевого оператора (обидва громадяни Чехії), гірський гід, парамедик і пілот. Усі 5 загинули. Altezza Travel заснувала стипендію для покриття навчання дітей парамедика – людини, з якою ми особисто працювали під час багатьох попередніх польотів. Це була перша аварія такого типу за багато років; причину досі розслідують.

Рятувальні та інші польоти на Кіліманджаро після цього відновилися у звичайному режимі.

Як ми підтримуємо безпеку сходжень

Амбіція зійти на вершину ніколи не стоїть вище за безпеку. Якщо в учасника виникають серйозні проблеми з акліматизацією, гіди Altezza Travel завжди зупинять сходження. Кіліманджаро вважається відносно доступною горою порівняно з іншими великими вершинами, але тяжка висотна хвороба може мати незворотні наслідки. У 2023 році в нідерландського студента, який піднімався з місцевим оператором, розвинувся набряк мозку (небезпечне накопичення рідини в мозку), після чого залишилися стійкі неврологічні порушення. Того ж року учасник із Сінгапуру помер на Кіліманджаро від висотної хвороби.

Наші гіди серйозно ставляться до кожного симптому, навіть легкого: висотна хвороба може швидко прогресувати, а раннє виявлення часто визначає різницю між безпечним спуском і невідкладною медичною ситуацією.

Водночас наші гіди розуміють, наскільки важливим для людей є підйом на пік Ухуру. На ранніх етапах проблеми зазвичай вдається контролювати за допомогою балонного кисню та додаткового відпочинку, щоб акліматизація повернулася в нормальний темп, а експедиція могла продовжитися.

Маршрути, розраховані на справжню акліматизацію. Altezza Travel проводить 7- і 8-денні програми. Такі строки однаково добре підходять для тих, хто вперше піднімається на висоту, і для досвідчених альпіністів, які повертаються після перерви.

Медичні перевірки 2 рази на день. Щоранку й щовечора ми проводимо медичний огляд усіх учасників і членів команди. Саме під час таких перевірок часто виявляються перші ознаки висотної хвороби – симптоми, які учасник міг ще не помітити.

Гіди із сертифікацією WFR. Станом на березень 2026 року в Altezza Travel працює 121 гід. Кожен із них склав незалежний іспит Wilderness First Responder, який підтверджує здатність оцінювати й контролювати надзвичайні ситуації у віддалених умовах.

Наші гіди, портери та всі інші члени команди працюють за суворими протоколами безпеки.

Пульсоксиметри, медичні аптечки та супутникові телефони. Кожна експедиція має повний комплект для першої допомоги, професійного моніторингу здоровʼя в польових умовах і екстреного звʼязку з базою Altezza Travel. Кожна група виходить із супутниковим телефоном і GPS-трекером, що дозволяє базі відстежувати її місцезнаходження в реальному часі.

Моніторинг погоди. Погода на Кіліманджаро зазвичай відповідає сезонним очікуванням, але сильні зливи та блискавки трапляються. Наша команда кілька разів на день надсилає гідам на горі оновлені прогнози, щоб за потреби оперативно коригувати програму.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.