Звіт Altezza Travel про безпеку та інциденти на Кіліманджаро у 2025 році

Цього року ми вирішили опублікувати нашу статистику безпеки та повний опис інцидентів, що сталися на Кіліманджаро у 2025 році. Причина проста: ми хочемо показати в цифрах, наскільки безпечним було сходження на Кіліманджаро з Altezza Travel.

У цьому звіті ви знайдете:

• загальну кількість сходжень на Кіліманджаро у 2025 році
• кількість експедицій, проведених Altezza Travel
• наш показник успішних сходжень, зокрема скільки учасників наших груп не піднялися на вершину і чому
• основні інциденти, що сталися на Кіліманджаро у 2025 році

Сподіваємося, ці дані допоможуть вам реалістично оцінити, яким може бути сходження з нами. В Altezza Travel ми переконані: довіра тримається на чесності та прозорості.

Як ми збираємо дані

Експедиції Altezza Travel

Altezza Travel – найбільший оператор на Кіліманджаро. У 2025 році ми супроводжували 4 371 альпініста з усього світу; такий масштаб, на нашу думку, робить наші дані репрезентативними для всієї індустрії.

57% наших учасників були чоловіками, 43% – жінками. Більшість приїхала зі США, Німеччини, Великої Британії та Канади.

Ми збираємо детальні дані про експедиції через власну систему, розроблену нашою внутрішньою IT-командою. Вона фіксує все: кількість учасників у кожній експедиції, харчові вподобання, рівень фізичної підготовки, стан здоровʼя, вибір маршруту, попередній висотний досвід і десятки інших параметрів. Так само ми відстежуємо евакуації, захворювання та кожен інцидент у наших експедиціях.

Інциденти в інших операторів і загальні тенденції індустрії

Зазвичай ми одними з перших дізнаємося про інциденти за участю інших операторів, тому що будь-якого дня на горі десь стоїть табір принаймні однієї експедиції Altezza Travel. Коли щось трапляється, наші гіди чують про це від рейнджерів парку або гідів інших компаній. А коли потрібна допомога, наші команди беруть участь в евакуаціях клієнтів і портерів інших операторів.

Ми також отримуємо інформацію завдяки членству в Асоціації туроператорів Танзанії (TATO), з офіційних публікацій Управління Національного парку Кіліманджаро та Міністерства природних ресурсів і туризму Танзанії.

Сходження на Кіліманджаро у 2025 році

Скільки людей піднімалися на Кіліманджаро у 2025 році

За даними бюлетеня Міністерства туризму Танзанії, у 2024 році Національний парк Кіліманджаро відвідали 58 782 людини. Не всі вони намагалися піднятися на вершину: приблизно 20% приїжджають на денні походи або короткі 1- чи 2-денні піші маршрути, що не ведуть до вершини.

Підтверджені дані за 2025 рік зʼявляться лише наприкінці 2026 року, і ми оновимо цей звіт, щойно вони будуть доступні. З огляду на динаміку зростання з 2022 до 2024 року, ми оцінюємо, що у 2025 році парк відвідали близько 63 000 людей, а приблизно 44 000 намагалися піднятися на вершину.

Успішні сходження

Із 4 371 учасника експедицій Altezza Travel у 2025 році 3 892 піднялися на пік Ухуру – вершину Кіліманджаро на висоті 5 895 м.

Ще 215 дійшли до однієї з ключових точок на краю кратера: Stella Point (5 739 м) або Gilmanʼs Point (5 681 м). Обидві розташовані на краю кратера КібоКібо – центральний і найвищий із 3 вулканічних конусів, що утворюють масив Кіліманджаро; 2 інші – Шира на заході та Мавензі на сході. Лише Кібо досі має кратер: на його вершині розташована кальдера приблизно 2,5 км у діаметрі. Пік Ухуру, найвища точка Африки, стоїть на краю цієї кальдери. Коли говорять про «сходження на Кіліманджаро», мають на увазі підйом на Кібо. і фактично є частиною самої вершини. Перехід від будь-якої з цих точок до піка Ухуру займає близько 1 години, тому ми зараховуємо прибуття до будь-якої з 3 точок як успішне сходження.

Якщо ви хочете приблизно оцінити власні шанси піднятися на вершину, скористайтеся нашим калькулятором імовірності успішного сходження, створеним на основі даних 25 000 учасників Altezza Travel.

Учасники, які не піднялися на вершину

У 2025 році 264 учасники наших експедицій не піднялися на вершину. Було 3 основні причини:

Недостатня акліматизація. Деякі учасники не змогли акліматизуватися й мусили повернути назад. Таке трапляється в будь-якій висотній експедиції. Те, як організм пристосовується до висоти, залежить не лише від тривалості перебування на висоті, фізичної форми, харчування, сну та спорядження, а й від чинників, які неможливо передбачити заздалегідь: як минув переліт, рівня стресу та індивідуальної фізіології. Іноді досвідчені альпіністи, які піднімалися на складніші вершини, мають проблеми з акліматизацією на Кіліманджаро, тоді як новачки дістаються вершини без труднощів.

Втома. У частини учасників просто закінчувалися сили – під час нічного штурму або ще на підйомі до висотного табору – і вони вирішували не продовжувати. Рішення йти на вершину завжди належить самому учаснику. Якщо провідний гід бачить, що людина просто не хоче рухатися далі, ми ніколи не тиснемо.

Підтримка супутника. Багато хто піднімається з партнером або групою друзів. Коли одна людина змушена повертати назад через проблеми з акліматизацією чи втому, її супутники іноді вирішують спускатися разом із нею, а не продовжувати самостійно. У 2025 році таке рішення ухвалили 52 людини – за інших обставин вони могли б пройти маршрут до кінця.

Евакуації на Кіліманджаро у 2025 році

Стандартні евакуації

Насамперед важливо уточнити: евакуація не означає, що життю людини загрожувала серйозна небезпека. Ми використовуємо це слово для будь-якого дострокового спуску – через погану акліматизацію, втому або загальне нездужання.

У більшості випадків учасник просто спускається до воріт парку разом із гідом або асистентом гіда, а потім повертається до готелю відпочити. Медичний огляд не потрібен.

У 2025 році Altezza Travel провела 90 евакуацій такого типу.

Гелікоптерні евакуації

Іноді висотна хвороба може швидко прогресувати, і в учасника зʼявляються ознаки високогірного набряку мозку або легень [накопичення рідини в мозку чи легенях]. У таких випадках кисень і ліки дають час, але не замінюють лікування в лікарні. Чим швидше людину доставити на нижчу висоту й до лікаря, тим менший ризик стійких наслідків. Саме тоді ми викликаємо гелікоптер.

У 2025 році Altezza Travel здійснила 64 гелікоптерні евакуації. Усі вони завершилися успішно.

Найскладніша евакуація в історії Altezza Travel

У травні 2025 року ми провели евакуацію, яка стала найскладнішою в історії нашої компанії.

Один із наших клієнтів (назвімо його Білл*) у 2016 році переніс подвійну трансплантацію легень. Він був у добрій фізичній формі, а медичний допуск зазначав, що трансплантація не є протипоказанням для сходження на Кіліманджаро.

Рано-вранці, під час зупинки в Barranco Camp на висоті 3 950 м, Білл поскаржився на тиск у грудях і утруднене дихання. Гіди перевірили рівень кисню в крові – 92%, у межах норми. Пульс та інші життєві показники також були прийнятними, але його стан і далі погіршувався.

Викликати гелікоптер для евакуації було неможливо: того дня Управління цивільної авіації Танзанії оголосило аудит і призупинило всі польоти в країні. Команда негайно дала Біллу кисень і почала спуск маршрутом Умбве – найкоротшим шляхом із парку. Стежка там надто крута й вузька для нош, але на початку спуску стан Білла дозволяв йому йти самостійно.

Через сильний сезон дощів стежку, однак, сильно розмило. Команда рухалася значно повільніше, ніж зазвичай, а стан Білла погіршувався попри кисень. За 16 годин спуску команда використала 6 кисневих балонів – ситуація, що не мала прецедентів ні в історії Altezza Travel, ні в практиці інших операторів.

Коли вони дісталися воріт парку, Білл залишався притомним і розумів, що відбувається, але став помітно загальмованим. Дихання поглибшало й пришвидшилося, а відповіді звелися до коротких, однослівних фраз.

Близько 2-ї години ночі команда дісталася воріт. Білла доправили до лікарні KCMC [Kilimanjaro Christian Medical Centre] у Моші. Дмитро, наш директор експедицій, протягом усього спуску був на звʼязку з лікарнею й заздалегідь попередив про тяжкість випадку. Завдяки цьому дзвінку на місці на момент прибуття Білла були керівник відділення невідкладної медицини, кардіолог та інші фахівці – персонал, який зазвичай не перебуває в лікарні посеред ночі.

Після прибуття стало зрозуміло, що попри спуск на нижчу висоту стан Білла не поліпшується. Лікарі намагалися стабілізувати його, але безуспішно. До ранку команда вирішила організувати авіаперевезення до Aga Khan Hospital у Найробі, де є найкращі діагностичні та лікувальні можливості у Східній Африці.

Ситуацію ускладнювали й умови в самій KCMC: лікарня була перевантажена, а відділення інтенсивної терапії тимчасово перенесли в інше крило. Поки узгоджували переліт, стан Білла різко погіршився. Він став сплутаним і збудженим, втратив контроль над діями, постійно намагався зняти кисневу маску й відʼєднати крапельницю. Відбувся збіг кількох криз одночасно – кисневе голодування, накопичення токсинів через ниркову недостатність і тяжке порушення кислотно-лужного балансу. Кожен із цих чинників окремо може порушувати роботу мозку; разом вони спричинили тяжку енцефалопатію.

Першопричиною став каскад ускладнень, повʼязаних із двобічною трансплантацією легень. Пересаджені легені втрачають звʼязок із нервовою системою, а це означає, що кашльовий рефлекс нижче анастомозу (місця, де зʼєднуються дихальні шляхи донора й реципієнта) зникає, і бронхи вже не можуть природно очищатися від слизу. Додайте до цього постійний прийом імуносупресантів для запобігання відторгненню органа – і виникають умови для інфекції: через ослаблену імунну функцію та порушене дренування дихальних шляхів розвинулася пневмонія. Висота не спричинила інфекцію, але різко звузила запас безпеки для Білла: його пересаджені легені вже мали знижену дифузійну здатність, а на висоті організм просто не міг отримувати достатньо кисню. У нього розвинувся змішаний набряк легень – частково висотний, частково запальний, за механізмом, подібним до гострого респіраторного дистрес-синдрому (ARDS), і навіть додаткового кисню вже було недостатньо.

Водночас нирки перестали фільтрувати продукти обміну, і в крові почали накопичуватися метаболічні кислоти. Кисневе голодування додало лактатацидоз: клітини, позбавлені кисню, переходять на анаеробне вироблення енергії й виділяють молочну кислоту як побічний продукт. Наявний у нього діабет, поширений серед пацієнтів після трансплантації, які тривалий час приймають стероїди, ускладнив усе ще більше: під тиском інфекції та фізіологічної кризи регуляція рівня цукру в крові зірвалася, організм перейшов на спалювання жирів, а кетонові тіла почали накопичуватися, спричинивши діабетичний кетоацидоз і ще один рівень порушення кислотно-лужного балансу. Єдиним способом розірвати цей цикл був діаліз, але обладнання в KCMC того дня не працювало. Сповільнити каскад було неможливо, і стан Білла швидко погіршувався.

Разом із керівником відділення невідкладної медицини та іншими фахівцями команда оцінювала, чи безпечно перевозити Білла літаком у такому стані. Медичний переліт із пацієнтом у такому стані – та ще й із пересадженими легенями – мав серйозні ризики, а наземний трансфер до Найробі тривав би надто довго.

О 16:00 лікарі вирішили ввести Білла в медикаментозну кому й підʼєднати до апарата штучної вентиляції легень. Для цього потрібна була згода найближчого родича. Ми звʼязалися з його дружиною, і вона погодилася. Для KCMC це була нетипова ситуація з високими ризиками, тому до підготовки залучили всіх доступних фахівців. Для транспортування підготували портативний апарат ШВЛ. Інтубація пройшла без ускладнень. Машина швидкої допомоги доправила Білла до Міжнародного аеропорту Кіліманджаро, де його зустрів літак AMREF Flying Doctors (провідної служби санітарної авіації Східної Африки). У супроводі лікарів і 2 співробітників Altezza Travel він вилетів до Найробі.

Додаткові співробітники Altezza Travel окремо вирушили до Найробі автомобілем. Там ми постійно чергували біля палати Білла й підтримували безперервний звʼязок із його родиною.

Через 48 годин лікарі почали виводити Білла з коми. Це був напружений момент: він не міг дихати самостійно й залишався непритомним; перша спроба відключити його від апарата ШВЛ не вдалася. Але на 3-й день Білл почав дихати сам, і свідомість поступово повернулася.

Спершу зʼявилися реакції, потім мовлення, далі поліпшувався контроль рухів – він почав самостійно ходити й їсти. Через 2 тижні Білл повністю відновився. Його виписали, і він полетів додому до дружини та дітей.

Цей випадок показує, як швидко поєднання несприятливих чинників може стати загрозою для життя: зупинені гелікоптери, розмита стежка, перевантажена лікарня, несправний апарат для діалізу. Але він також показує, що можливо за правильної реакції: своєчасна киснева підтримка протягом усього спуску, рішення про переведення до Найробі та команда, яка діяла злагоджено на кожному етапі.

Лікарі в Найробі згодом сказали нам, що без безперервного кисню протягом усього 16-годинного спуску з Кіліманджаро Білл не вижив би. На той момент його нирки вже відмовляли, а за недостатнього рівня кисню в крові незворотне ураження органів може розвинутися за лічені години. Розмита стежка й повільний темп означали довший спуск, ніж будь-хто планував, а запас кисню першої команди був розрахований на стандартну 6–8-годинну евакуацію. Спонтанне рішення відправити на гору другу команду з додатковими балонами виявилося найважливішим рішенням усієї евакуації.

*Справжнє імʼя клієнта змінено з міркувань конфіденційності.

Евакуації портерів і членів команди

На відміну від шерпів у Непалі, які народжуються й виростають на великій висоті та протягом життя формують фізіологічну адаптацію до неї, гіди й портери Кіліманджаро не мають генетичної переваги в акліматизації. Вони так само вразливі до висотної хвороби, як і будь-який учасник сходження, і 2 рази на рік, на початку кожного сезону сходжень, мусять акліматизуватися заново.

Як і клієнти, гіди та портери іноді хворіють посеред експедиції. Кожен член команди проходить медичний огляд перед виходом, і якщо є хоч найменший сумнів щодо стану здоровʼя, його не допускають до маршруту. Водночас хвороби на кшталт грипу не завжди проявляються в 1-й день, тому частину випадків неможливо виявити заздалегідь. Якщо член команди захворів на горі, він спускається – як і будь-хто інший.

У 2025 році ми провели 4 гелікоптерні евакуації членів команди, ще 12 людей евакуювали на ношах. Понад 80 інших членів команди спустилися пішки в супроводі колег.

Наша допомога на горі не обмежується власними командами. Altezza Travel допомагає кожному на Кіліманджаро, хто цього потребує. У надзвичайних ситуаціях портери, які працюють на бюджетних операторів, часто залишаються без підтримки компанії, що їх найняла. Коли ми зустрічаємо на стежці погано екіпірованих або виснажених портерів, ми стежимо, щоб вони безпечно спустилися й отримали медичну допомогу, якщо вона потрібна. У 2025 році так сталося 25 разів.

Один із таких епізодів потрапив у відео нашого мандрівника Chris Balladeres.

Як перевірити, що ваше сходження буде безпечним для команди

Найкращий спосіб переконатися, що оператор дбає і про учасників сходження, і про портерів, – бронювати з компанією, яка входить до програми KPAP (Kilimanjaro Porters Assistance Project). KPAP – це обʼєднання операторів, що зобовʼязалися дотримуватися стандартів International Mountain Explorers Connection (IMEC). Ці стандарти встановлюють мінімальну оплату праці та безпечні умови роботи: на практиці оператор має забезпечити команді 3 гарячі прийоми їжі на день, належне спорядження, евакуацію та медичну допомогу в разі хвороби.

Дотримання вимог KPAP контролюють незалежні інспектори: вони приєднуються до експедицій і після кожного сходження подають звіти оператору та офісу KPAP. Порушення тягнуть за собою попередження; повторні порушення можуть призвести до виключення з асоціації.

У 2025 році Altezza Travel не отримала жодного порушення від інспекторів KPAP і надалі виплачувала найвищі зарплати в індустрії. Як активна B Corp і Travelife Partner у Танзанії, ми продовжимо підвищувати стандарти безпечних сходжень у 2026 році.

Якщо ви розглядаєте іншу компанію, обирайте учасника KPAP. Актуальний список членів доступний на сайті IMEC, а докладніше про роботу програми можна прочитати в нашому гіді по KPAP.

Аварія гелікоптера – грудень 2025 року

У грудні 2025 року, незадовго до Різдва, на Кіліманджаро зазнав аварії рятувальний гелікоптер компанії KilimedAir. На борту були 2 клієнти місцевого оператора (обидва громадяни Чехії), гірський гід, парамедик і пілот. Усі 5 людей загинули. Altezza Travel заснувала стипендію для оплати навчання дітей парамедика – людини, з якою ми особисто працювали під час багатьох попередніх рейсів. Це була перша аварія такого типу за багато років; причину досі розслідують.

Рятувальні та інші польоти на Кіліманджаро після цього відновилися у звичайному режимі.

Як ми підтримуємо безпеку сходжень

Амбіція піднятися на вершину ніколи не важливіша за безпеку. Якщо в учасника виникають серйозні проблеми з акліматизацією, гіди Altezza Travel завжди зупинять сходження. Кіліманджаро вважається відносно доступною горою порівняно з іншими великими вершинами, але тяжка висотна хвороба може мати незворотні наслідки. У 2023 році в нідерландського студента, який піднімався з місцевим оператором, розвинувся набряк мозку (небезпечне накопичення рідини в мозку), після чого залишилися стійкі неврологічні ушкодження. Того ж року альпініст із Сінгапуру помер на Кіліманджаро від висотної хвороби.

Наші гіди серйозно ставляться до кожного симптому, навіть легкого: висотна хвороба може швидко прогресувати, а раннє виявлення часто визначає різницю між безпечним спуском і невідкладною медичною ситуацією.

Водночас наші гіди розуміють, наскільки важливим для людей є підйом на пік Ухуру. На ранніх стадіях нам зазвичай вдається впоратися за допомогою кисню в балонах і додаткового відпочинку, щоб процес акліматизації повернувся в нормальний темп, а експедиція могла продовжитися.

Маршрути, розраховані на реальну акліматизацію. Altezza Travel проводить 7- та 8-денні програми. Така тривалість добре підходить і тим, хто вперше піднімається на висоту, і досвідченим альпіністам, які повертаються після перерви.

Медичні перевірки 2 рази на день. Щоранку та щовечора ми проводимо медичний огляд усіх учасників і членів команди. Саме під час таких перевірок часто виявляються перші ознаки висотної хвороби – симптоми, яких сам учасник міг ще не помітити.

Гіди із сертифікацією WFR. Станом на березень 2026 року в Altezza Travel працює 121 гід. Кожен із них склав незалежний іспит Wilderness First Responder, що підтверджує здатність оцінювати й вести надзвичайні ситуації у віддалених районах.

Наші гіди, портери та всі інші члени команди працюють за суворими протоколами безпеки.

Пульсоксиметри, медичні аптечки та супутникові телефони. Кожна експедиція має повне спорядження для надання першої допомоги, професійного моніторингу стану здоровʼя в польових умовах і екстреного звʼязку з базою Altezza Travel. Кожна група виходить на маршрут із супутниковим телефоном і GPS-трекером, що дозволяє базі відстежувати її місцеперебування в реальному часі.

Моніторинг погоди. Погода на Кіліманджаро зазвичай відповідає сезонним очікуванням, але сильні зливи та блискавки трапляються. Наша команда кілька разів на день надсилає гідам на горі оновлені прогнози, щоб за потреби програму можна було оперативно скоригувати.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.