Африканський баобаб

Африканський баобаб (Adansonia digitata) – справжнє диво природи. Лише уявіть: стовбур цього листопадного дерева може сягати понад 10 метрів у діаметрі й накопичувати сотні тисяч літрів води, завдяки чому баобаб виживає в суворих умовах посушливої савани. Це також одне з небагатьох дерев на Землі, здатних жити понад 2 000 років. У місцевих легендах його називають «деревом догори корінням» – і ця назва дуже влучна, адже широкі розлогі гілки справді нагадують корені, спрямовані в небо.

Баобаб, також відомий як адансонія, трапляється на Мадагаскарі, в Африці, Австралії й навіть у деяких частинах Азії, куди його завезли люди. Водночас геномні дослідження підтвердили, що рід походить із Мадагаскару. У природі відомо 8 видів баобабів: 6 з них є ендеміками Мадагаскару, 1 походить з Австралії, а ще 1 – з материкової Африки. Саме на африканському виді ми й зосередимося.

Як виглядає африканський баобаб?

Зазвичай баобаби ростуть поодинці, окремо від інших дерев свого виду. Їхній вигляд настільки незвичний, що сплутати баобаб із чимось іншим майже неможливо: він зовсім не схожий на більшість дерев, до яких ми звикли.

Стовбур баобаба

Масивний, із широкою укріпленою основою, стовбур може сягати 10–14 метрів у діаметрі. Зазвичай він складається з кількох стовбурів, зрощених навколо порожнистого центру. Порожнина утворюється через гниття та руйнування внутрішньої деревини. У деяких випадках вона виникає тоді, коли кілька стовбурів від кореня зростаються по колу. Кора зазвичай сіро-коричнева й порівняно гладенька.

Волокна кори баобаба часто використовують для виготовлення мотузок, кошиків, тканин і навіть струн для музичних інструментів. Більшість дерев загинула б, якби з нижньої частини стовбура зняли кору, але не баобаб: він здатен відновлювати кору без шкоди для себе.

Листя баобаба

У сухий сезон баобаби скидають листя й залишаються оголеними приблизно 8 місяців на рік. Цікаво, що в цей період діаметр стовбура часто зменшується на 2–3 см, оскільки рівень води всередині дерева падає приблизно на 10%.

Квіти баобаба

Баобаби не лише листопадні, а й квітучі дерева. Їхні великі округлі квіти діаметром 10–20 см можуть з'являтися як у сухий, так і у вологий сезон. М'які білі пелюстки мають близько 8 см завдовжки й завширшки. Квіти розкриваються у сутінках, відкриваючи пучок тичинок, і залишаються відкритими до світанку.

Вони виділяють сильний солодкий аромат, що приваблює тварин і птахів – головних запилювачів дерева. Утім, увесь процес цвітіння триває лише 1 ніч. До ранку квіти в'януть, а пахощі змінюються різким гнильним запахом. Наступне цвітіння настає через 1 рік.

Чим особливий баобаб?

Баобаб, або «дерево догори корінням», належить до найдовговічніших судинних рослинСудинні рослини (трахеофіти) мають здерев'янілі тканини (ксилему), що транспортують воду й мінеральні речовини по всьому організму рослини. По суті, це ботанічний відповідник судинних тканин у людському тілі. на планеті. У регіонах, де він росте, місцеві жителі цінують баобаби як джерело їжі, сировини й захисту від дощу та бур. 

Щоб краще зрозуміти, наскільки незвичайні ці дерева, розгляньмо їхні особливості:

Баобаби – живі резервуари для води

Кора баобаба має губчасту структуру, що вбирає й утримує великі об'єми води в сезон дощів. U-подібні гілки спрямовують дощову воду вниз по стовбуру, допомагаючи дереву максимально її поглинути. Вода поступово переходить у судинні тканини дерева й зберігається в клітинах паренхімиПаренхіма – це рослинна тканина, що складається з великих тонкостінних клітин і використовується для накопичення води. Вона є в багатьох посухостійких рослин, зокрема в баобабів, кактусів і сукулентів., які працюють як резервуари.

Завдяки цим клітинам великий баобаб може накопичувати понад 130 000 літрів води. Це дає дереву змогу виростати до велетенських розмірів, витрачаючи дуже мало енергії.

Баобаб – одне з найдовговічніших дерев

Баобаби ростуть повільно, залежно від рівня ґрунтових вод і кількості опадів. Визначити їхній вік непросто: річні кільця в них утворюються, але вони слабко виражені й ненадійні для підрахунку років. В одні роки може з'явитися кілька кілець, в інші – жодного.

Щоб визначити вік конкретного баобаба, науковці застосовують спеціальний метод радіовуглецевого датування. Лише нещодавно сучасні технології дали змогу провести дослідження методом AMS (прискорювальної мас-спектрометрії) й отримати результати, максимально наближені до реального віку. З'ясувалося, що найстарішому відомому баобабу приблизно 1 150 років. Це дерево відоме як «Велике дерево» й росте біля водоспаду Вікторія в Зімбабве.

До нього рекордсменом за довголіттям був Панке – африканський баобаб, що ріс у Зімбабве близько 2 500 років, але, на жаль, повністю зруйнувався у 2010–2011 роках.

Точна причина загибелі Панке, як і багатьох інших давніх баобабів, невідома. Науковці вважають, що винні зміни клімату.

Ці дерева не бояться посухи – і навіть вогню

Африканські баобаби «живуть» у спекотних сухих саванах, тож природа зробила їх стійкими до тривалих посух і природних пожеж. Товста вогнестійка кора та міцна оболонка плодів майже не страждають від полум'я. Цікаво, що дорослі дерева віком понад 15 років легко витримують сильну спеку, а молодші, навіть пошкоджені вогнем, можуть відновитися завдяки регенерації кори.

Така сама витривалість властива й насінню баобаба. Його зовнішня оболонка надзвичайно тверда, майже непроникна. Насіння проростає лише після впливу високих температур або після проходження через травну систему тварини. Імовірно, саме такі екстремальні умови послаблюють оболонку, вона тріскається – і паросток пробивається назовні.

Виявляється, тварини відіграють ключову роль у поширенні баобабів. В Африці головними помічниками є бабуїни, жирафи та слони. Останні особливо важливі, адже саме вони найчастіше поїдають плоди баобаба – життєво важливе для них джерело калію. Саме тому в національних парках Танзанії часто трапляються баобаби з помітними слідами бивнів. А якщо слон повалить баобаб, до частування неодмінно приєднаються антилопи.

Перші згадки про африканський баобаб

Одну з найдавніших відомих згадок про африканський баобаб залишив знаменитий арабський мандрівник XIV століття Ібн БаттутаІбн Баттута (1304–1368/1369) – відомий магрибський дослідник, учений і мандрівник, який подорожував значною частиною Африки, Близького Сходу, Азії та Піренейського півострова. Він написав розгорнутий звіт про свої мандри під назвою «Подарунок споглядачам про дивовижі міст і дива подорожей», більш відомий як «Ріхла».. Подорожуючи Західною Африкою, він був вражений товщиною цих дивних велетенських дерев і описав їх у своїх подорожніх нотатках.

Перший ботанічний опис баобаба зробив у 1592 році венеційський лікар і ботанік Просперо Альпіні. У своїй книзі про єгипетську флору він увів термін ba hobab, похідний від арабського bu hibab – «плід із багатьма насінинами».

Наукову назву Adansonia дали на честь французького дослідника й ботаніка Мішеля Адансона, який створив докладний ботанічний опис африканського баобаба, зокрема ретельні ілюстрації. Цікаво, що під час життя в Африці Мішель Адансон двічі на день пив сік баобаба, вважаючи його корисним для здоров'я. Згодом шведський ботанік Карл Лінней назвав рід Adansonia на його честь. Однак назва «баобаб» закріпилася й досі широко вживається.

Який баобаб найбільший?

Саголе – беззаперечний чемпіон серед живих баобабів. Мовою венда, якою говорить один із народів банту, це дерево називають «Muri kunguluwa», що приблизно перекладається як «дерево, що реве».

Баобаб Саголе росте в провінції Лімпопо в Південно-Африканській Республіці, неподалік кордону із Зімбабве. Діаметр його стовбура становить 10,8 метра, а обхват – майже 33 метри, тож це найтовстіше дерево на всьому континенті. Водночас Саголе не надто давній – принаймні за мірками баобабів. За даними радіовуглецевого датування, йому лише близько 800–900 років.

Чи можна людям їсти плоди баобаба?

Баобаб здавна був безцінним джерелом їжі для місцевих спільнот. Навіть Мішель Адансон, на честь якого назвали баобаб, писав про виняткову поживну цінність його плодів. Крім того, у кулінарії використовують також корені й листя цієї незвичайної рослини.

Наприклад, молоде свіже листя готують у соусах або висушують і перемелюють на порошок, який використовують як приправу. Це важливий інгредієнт відомого супу miyan kuka з куркою та сушеною рибою, популярної страви на півночі Нігерії. Насіння баобаба перемелюють на борошно, а також використовують для виробництва олії. Макуху, що залишається після переробки насіння, дають худобі.

Плід баобаба, на відміну від більшості фруктів, не падає з дерева після дозрівання. Він залишається висіти й фактично «запікається» на сонці. Приблизно через 6 місяців його зелена оксамитова оболонка твердіє й починає нагадувати кокосову шкаралупу. Усередині м'якоть повністю висихає.

Яка легенда пов'язана з африканським баобабом?

За легендою народів, що живуть уздовж річки Замбезі на південному сході Африки, баобаб колись був надто високим і гордим, чим розгнівав богів. У люті вони вирвали дерево з корінням і жбурнули його в землю догори дриґом. Там вірять, що злі духи принесуть нещастя кожному, хто наважиться зірвати молоду білу квітку баобаба: таку людину вб'є лев. Попри похмурість цієї легенди, у ній є практичний сенс: баобаб цвіте рідко й залишається плодючим лише 1 ніч. Що менше людей зривають його квіти, то вищі шанси дерева на розмноження.

Інша цікава легенда розповідає про велетенського пітона, що жив усередині стовбура баобаба. Місцеві жителі поклонялися йому, просили дощу та щедрих урожаїв – і змій відповідав на їхні молитви. Але одного дня прийшов «білий чоловік» і застрелив пітона, після чого настали болісно довгі роки посухи й голоду. Деякі старійшини сіл стверджують, що в буремні ночі й досі чують сердите шипіння давніх баобабів.

У Замбії, в одному з найбільших національних парків країни – Кафуе, росте баобаб Конда Камвале, також відомий як «дерево, що пожирає дівчат». За місцевими переказами, баобаб закохався в 4 вродливих молодих жінок. Коли ж вони вийшли заміж за інших чоловіків, ревниве дерево під час грози розкрило свій стовбур і запропонувало їм прихисток. Жінки зникли без сліду. Кажуть, що під час сильних дощів і досі можна почути скорботні голоси дівчат, замкнених усередині.

Корінні спільноти вздовж річки Лімпопо в Південно-Африканській Республіці й нині вірять: якщо малого хлопчика скупати у воді, настояній на корі баобаба, він виросте високим і сильним.

Що символізує баобаб в Африці?

Окрім уже згаданих назв, африканський баобаб відомий також як «Дерево життя». І, можливо, саме ця назва є найсимволічнішою. Це незвичайне дерево відіграє важливу роль у підтриманні багатьох екосистем на африканському континенті. Протягом сотень років воно було не лише життєво важливим джерелом їжі для людей і тварин, а й мало глибоке культурне значення для багатьох місцевих спільнот.

Баобаб символізує довголіття й незламну силу природи. Не похитнувшись перед випробуваннями, він уособлює витривалість і здатність виживати в найсуворіших умовах. Багато африканських народів вважають баобаб священним деревом сили – місцем, де старійшини мають передавати знання молодшим поколінням. У міфології баобаб часто постає як зв'язок між небом і землею, між реальним і духовним світом.

Чи ростуть баобаби в Америці?

Баобаби не є природними для Америки, але їх можна побачити в окремих тропічних і субтропічних регіонах, де клімат дозволяє їх вирощувати. Природні ареали видів Adansonia – Африка, Мадагаскар і Австралія, однак баобаби завезли також до Флориди, країн Карибського басейну та частин Центральної й Південної Америки. 

У цих місцях їх зазвичай вирощують у ботанічних садах, парках і приватних маєтках – для декоративних або освітніх цілей. У дикій природі Америки баобаби не ростуть і залишаються відносно рідкісними поза рідними континентами. Завдяки виразному вигляду та екологічній цінності вони стають дедалі популярнішими в теплих кліматичних зонах світу.

Чи можна виростити баобаб у США?

Так, у США баобаб можна виростити, але лише в теплих регіонах – наприклад, на півдні Флориди, півдні Техасу та в окремих районах південної Каліфорнії, де температура не опускається нижче нуля. Баобабам потрібні повне сонце, добре дренований ґрунт і дуже мало води, особливо в період спокою взимку. 

У прохолоднішому кліматі їх можна вирощувати в горщиках і заносити в приміщення, коли температура знижується. Баобаби ростуть повільно, проте за правильного догляду й відповідних умов можуть стати незвичайними та довговічними декоративними деревами.

Де побачити баобаби в Танзанії?

Савана – природне середовище баобаба. Саме тому ці вражаючі дерева можна побачити в багатьох парках і природних заповідниках Східної Африки, зокрема в Танзанії. Та серед усіх цих місць Національний парк Тарангіре особливо відомий великою популяцією величних баобабів.

Тарангіре також вирізняється високою концентрацією слонів. Дорослі тварини й молоді слоненята збираються в стада вздовж річки Тарангіре, яка в сухий сезон стає єдиним джерелом води на багато кілометрів довкола. У парку мешкає й багатий тваринний світ: жирафи, зебри, гієни, буйволи, леви та багато інших видів.

Велетенські баобаби також трапляються в Національному парку Руаха – разом зі стадами слонів, великими прайдами левів та іншими знаковими тваринами Африки. Як і Тарангіре, парк названий на честь річки – Руаха, що в сухий сезон із червня до грудня приваблює безліч тварин.

Руаха – один із найпосушливіших парків Танзанії, але, як ми вже знаємо, для баобабів це не проблема. Це також 2-й за площею національний парк країни, який водночас залишається приємно малолюдним. Руаха – одне з найкращих місць для спостереження за птахами: тут можна побачити майже половину всіх видів птахів, що трапляються в Танзанії.

Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?

Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.

Більше цікавих статей