52 причини 
Безкоштовний PDF 
Написати нам у WhatsApp 
Забронювати безкоштовний дзвінок 
Сафарі Яку африканську країну можна вважати найдавнішою?
За визначенням Cambridge Dictionary, «країна» – це територія з власним урядом, законами тощо. Тож, зважаючи на колоніальне минуле континенту, найдавнішою африканською країною можна було б назвати ту, що першою здобула незалежність. Це Ліберія.
Інакше кажучи, Ліберія здобула незалежність ще до «». Утім, є ще одна африканська країна, яку європейці ніколи не колонізували і яка значно давніша, – Ефіопія, а точніше Ефіопська імперія.
Отже, Ефіопію як правонаступницю Ефіопської імперії також можна вважати найдавнішою африканською країною, хоча її кордони й політична система з часом змінювалися.
Репутація Ефіопії як держави, що століттями зберігала свободу, настільки міцна, що кольори її прапора – зелений, жовтий і червоний – стали кольорами. Багато країн, що здобули незалежність у 20 столітті, використали їх у своїх національних прапорах.
До цього питання можна підійти й інакше: розглядати країну як спільноту людей, що живе на визначеній території, тобто як націю або навіть цивілізацію, сформовану з плином часу. У такому разі найдавнішою африканською країною був би Єгипет, адже його цивілізація налічує понад 5 000 років.
Не всі погоджуються називати сучасний Єгипет найдавнішою африканською країною, оскільки його нинішнє населення не походить безпосередньо від давнього царства. Єгипет багато разів завойовували, а різні історичні епохи суттєво змінювали цю територію.
Коли йдеться про сучасні африканські країни, їхній вік логічно відраховувати від моменту здобуття незалежності. Візьмемо це за головний критерій і розглянемо список найдавніших країн Африки.
Для цієї статті ми звірили дати незалежності країн зі списками Encyclopædia Britannica.
5 найдавніших країн Африки
Почнемо з Ефіопії, а не з Ліберії, оскільки Ефіопія значно довше існувала як незалежна держава. На відміну від більшості африканських країн, її коротка окупація фашистською Італією не дорівнювала колоніальному статусу.
1. Ефіопія
Історія Ефіопської імперії починається 1270 року. Можна зазирнути ще глибше – до Аксумського царства 1 століття н. е. або царства Дʼмт 8 століття до н. е. Обидва існували на території сучасної Ефіопії й передували нинішній державі.
Сучасна Ефіопія розташована у Східній Африці й має більше обʼєктів Світової спадщини ЮНЕСКО, ніж будь-яка інша країна континенту. Її населення становить близько 118 мільйонів людей, тож це друга за чисельністю населення держава Африки після Нігерії. (Повний список найбільш населених країн Африки є в нашому блозі.) Ефіопія – батьківщина кавової культури; тут знайшли найдавніший скелет віком 4,2 мільйона років. Тут само було знайдено «Люсі» – найвідоміший у світі скелет австралопітека.
5 травня Ефіопія відзначає День перемоги патріотів, який дехто називає Днем незалежності. Свято запровадили 1941 року на згадку про вигнання італійських фашистів, що окупували країну. Питання про те, чи можна не враховувати коротку окупацію Ефіопії і чи варто вважати День перемоги справжнім національним святом незалежності, залишається дискусійним. Цілком можливо, що Ефіопію слід було б опустити нижче в нашому рейтингу – наприклад, на 4 місце. Тоді першу позицію посіла б Ліберія.
2. Ліберія
Історія Ліберії теж має свої складні сторони. Її незалежність суперечлива: корінне населення мало значно менше свободи, ніж назва країни.
На початку 19 століття у США набрав сили рух, прихильники якого виступали за переселення вільних темношкірих людей до Африки, щоб запобігти заворушенням серед поневолених. Так виникло Американське колонізаційне товариство, що прагнуло переселяти вільних афроамериканців до Африки. Його прихильники вважали, що на «історичній батьківщині» їм житиметься краще. 1821 року на західноафриканському узбережжі придбали землю й заснували перше поселення.
Згодом до цього процесу долучилися інші організації, зʼявлялися нові поселення. Зрештою вони обʼєдналися в Ліберію, проголосили незалежність і підготували конституцію. Результат був далеким від ідеалу: переселенці вважали себе американцями, ставилися до корінного населення зверхньо, позбавляли його громадянських прав і стикалися з опором.
Утиски корінного населення тривали до 1980 року, після чого країна пережила низку громадянських воєн. Лише в останні роки ситуація почала стабілізуватися. Сьогодні Ліберія – стабільна демократія. Важливо й те, що 2006 року вона стала першою африканською країною, яка обрала жінку главою держави.
3. ПАР
Історія Південно-Африканської Республіки, як і більшості африканських країн, почалася з колонізації. У середині 17 століття нідерландські торговці заснували поселення, що стало Кейптауном, і воно привабило переселенців із Франції, Німеччини та нових мігрантів із Нідерландів. Змішані шлюби з місцевим населенням сприяли формуванню спільноти африканерів, які розмовляли африкаанс – мовою, що походить від нідерландських діалектів.
Пізніше Велика Британія вторглася до Капської колонії. Африканери рушили на північ і створили незалежні республіки. Британці вели кілька воєн, перемогли в них і розширили свій контроль. 1910 року вони домоглися обʼєднання 4 провінцій у Південно-Африканський Союз. Саме з цього моменту зазвичай відраховують офіційний початок незалежності сучасної ПАР, хоча країна ще залишалася під британською владою через генерал-губернатора.
Повністю незалежною республікою ПАР стала лише 1961 року. На той час апартеїд уже існував понад десятиліття: він закріплював расову сегрегацію й позбавляв темношкірих громадян громадянських прав. Дискримінація тривала до 1990-х років, а боротьбу проти неї очолювали Нельсон Мандела та інші лідери.
Сьогодні ПАР – демократична країна з більш соціально збалансованим суспільством. Економічно це найрозвиненіша держава континенту. Її населення називають «райдужною нацією» через багате культурне й мовне розмаїття.
4. Єгипет
Визначити, коли саме почався сучасний Єгипет, непросто. Обʼєднане царство Верхнього та Нижнього Єгипту сформувалося приблизно 3150 року до н. е. Упродовж століть Єгипет входив до різних імперій: Македонської, Римської, Візантійської, Арабського халіфату та Османської. У певний період Єгипет навіть завоював Судан.
Сучасний Єгипет, імовірно, почав формуватися на початку 19 століття, коли місцевий османський намісник підняв повстання й розпочав модернізацію країни за європейським зразком. Ще до того, як Єгипет зміг остаточно звільнитися від Османської імперії, він опинився під британським контролем. З 1882 до 1952 року країна залишалася британським протекторатом. Водночас Королівство Єгипет формально проголосили незалежним 1922 року – саме цю дату більшість джерел вважає початком сучасного Єгипту.
Військовий переворот у липні 1952 року нині відзначають як День революції – свято, близьке за значенням до Дня незалежності. Офіційно Єгипет став республікою 1953 року, і саме це можна вважати справжнім початком сучасної держави.
Сьогодні Єгипет – найнаселеніша арабська країна та друга за розміром економіка Африки після ПАР. Він відомий давніми памʼятками й курортами Червоного моря, а також вважається однією з найбезпечніших країн континенту.
5. Лівія
Лівія – сусідка Єгипту в Північній Африці. Їхні історії мають багато спільного: давнє коріння, чужоземні вторгнення й зрештою здобуття незалежності через військові перевороти.
У давнину територію сучасної Лівії населяли берберські племена. Упродовж століть її завойовували різні сили: фінікійський Карфаген, перси, греки, єгиптяни, римляни, вандали, а згодом араби. Тривалий час Лівія входила до Османської імперії. У 20 столітті, з 1911 до 1943 року, вона була колонією Італії.
Після поразки фашистської Італії у Другій світовій війні Лівією спільно управляли Велика Британія та Франція. Лише 1951 року, під тиском Організації Обʼєднаних Націй, Лівію проголосили незалежною країною.
Сьогодні Лівія політично нестабільна: у країні діють 2 конкуруючі уряди. Вона досі відновлюється після громадянської війни та спадщини 42-річного авторитарного правління Муаммара Каддафі.
Лівія – 4-та за площею країна Африки, але 90% її території становить непридатна для життя пустеля. Туристична галузь країни занепала через громадянську війну й досі не відновилася.
Інші найдавніші країни Африки
Середина 20 століття стала періодом масштабних змін, коли майже всі інші африканські країни здобули незалежність. В окремі роки від колоніального панування звільнялося одразу кілька держав.
1956 року незалежність здобули Судан, Марокко й Туніс. 1957 року – Гана, а 1958-го – Гвінея.
1960 рік приніс незалежність великій кількості країн: Камеруну, Сенегалу, Того, Мадагаскару, Демократичній Республіці Конго, Сомалі, Беніну, Нігеру, Буркіна-Фасо, Кот-дʼІвуару, Чаду, Центральноафриканській Республіці, Республіці Конго, Габону, Малі, Нігерії та Мавританії. 1961 року незалежною стала Сьєрра-Леоне.
1962 року незалежними стали Бурунді, Руанда, Алжир та Уганда. 1963 рік приніс незалежність Кенії, а 1964-й – Малаві й Замбії. Гамбія стала незалежною країною 1965 року. 1966 року за нею послідували Ботсвана й Лесото.
1968 рік позначився незалежністю кількох держав: Маврикію, Есватіні (колишнього Свазіленду) та Екваторіальної Гвінеї. Шлях Гвінеї-Бісау до повної незалежності був довшим: повного суверенітету вона досягла лише 1974 року.
1975 рік став завершенням колоніальної епохи для кількох держав: Мозамбіку, острівної держави Кабо-Верде, Коморських Островів, острівної держави Сан-Томе і Принсіпі та Анголи. 1976 року незалежність здобули Сейшельські Острови. Джибуті отримала незалежність 1977 року.
Шлях Зімбабве до незалежності тривав 1,5 десятиліття. Країна, відома тоді як Південна Родезія, проголосила незалежність ще 1965 року, але офіційне визнання отримала лише 1980-го.
Серед останніх африканських країн, що здобули незалежність, була Намібія, яку ПАР довго не хотіла відпускати. Остаточно незалежною Намібія стала 1990 року.
1993 року, як уже згадувалося, Еритрея здобула незалежність від Ефіопії.
Найновіша африканська країна, що здобула незалежність, – Південний Судан. 2011 року він відокремився від Судану й став наймолодшою міжнародно визнаною державою світу.
Список країн Африки за датою незалежності
Насамкінець узагальнимо все в простій таблиці найдавніших країн Африки за датою незалежності:
Цей список африканських країн, упорядкований за датою незалежності, не є абсолютним. Якщо уважніше розглянути історію окремих держав, стає очевидно: багато офіційних дат певною мірою символічні, тож країни цілком можна було б переставити місцями.
Є також невизнані держави, спірні території та нечіткі кордони. Наприклад, Сахарська Арабська Демократична Республіка, відома також як Західна Сахара, проголосила незалежність 1976 року, але досі залишається лише частково визнаною. Більшу частину її території нині контролює Марокко.
Усі матеріали Altezza Travel створюються на основі експертних знань і ретельного дослідження та відповідають нашій редакційній політиці.
Хочете дізнатися більше про подорожі Танзанією?
Зв'яжіться з нашою командою. Ми добре знаємо всі головні напрямки Танзанії. Наші консультанти з подорожей, що працюють біля Кіліманджаро, поділяться практичними порадами й допоможуть спланувати вашу подорож.
Кіліманджаро та інші гори 
Сафарі в Танзанії 
Про Танзанію 
Острови Танзанії